Вайби, кори, естетики і відкладене життя в ілюзорних трендах

Авторка: Діана Мельник

   Система споглядання світобудови в ХХІ столітті для кожного покоління мала свій спосіб самовираження: хтось носив джинси-кльош, хтось фарбував волосся у синій, хтось писав вірші в нотатках. Але те, що робить зумерське покоління вражає навіть найсміливіших футурологів. Соцмережі — і також  TikTok — стали платформою, де реальність розчиняється у «вайбах», «естетиках» і нескінченних «корах», а кожен предмет, колір або навіть випадкове явище може стати ідеологією. 

   Цей процес настільки масштабний і швидкоплинний, що перетворює звичне життя на гру. Вайб — це відчуття, настрій, атмосфера. Але в TikTok’івській культурі «вайб» — це вже окрема субстанція, майже релігія.

   Наприклад, тепер не просто «пити каву вранці», а «кавовий вайб: пити латте у склянці з подвійним дном на тлі м’якого світла через напівзакрите вікно з тюлем» обовʼязково з завищеною ціною і в "ламповому" - інтерʼєрно вишуканому кафе. Це вже не дія, а естетична позиція, яку потрібно не просто пережити — її треба зафіксувати, підкреслити і поширити. Кор— це ще глибший рівень занурення. Cottagecore, balletcore, tomato girl core, blokettecore, slavic core — усе, що завгодно може бути «кором». Це система естетичних принципів, яка об’єднує стиль одягу, кольори, поведінку, музику, предмети, навіть світогляд. Виглядає це часто як гра в дорослі ляльки: одна дівчина перетворюється на «боснійську фею», інша — на «дівчину з сербської кав’ярні 1999 року», третя — на «дівчинку, яка їде в потязі та слухає туманний англійський рок». 

   Естетика тут — не просто візуальний стиль. Це ціла життєва філософія на базі Pinterest-зображень і випадкових спогадів. Усе — від форми брови до запаху крему для рук — може бути частиною «естетики». Окремий всесвіт — це «теорії». Не політичні чи філософські, а побутово-хаотичні. Наприклад: Теорія підсмаженого сендвіча: якщо життя не йде, підсмаж сендвіч. Це не порада, а майже мантра. Нібито кожна проблема — від екзистенційної кризи до зламаного нігтя — лікується дією, яка має правильний вайб. Але тут головне — не сам сендвіч, а момент, коли ти його готуєш, відчуваєш запах, дивишся у вікно і слухаєш сумну музику. Теорія блакитних нігтів: у мережі існує переконання, що дівчина з блакитним манікюром автоматично має хлопця, а якщо ти фарбуєш нігті в блакитний — він з’явиться. Це поєднання забобону, флірту і TikTok-аналітики з 5 млн переглядів. Чи працює? Чи обговорюють? Постійно. Червона машина: символ сили, свободи, сексуальності, агресії — залежно від контексту. Але в TikTok вона може бути також символом «дівчатка, яке їде на побачення після того, як відмовило хлопцю, бо відчуло неправильний вайб». 

   Усе це, звісно, на фоні пісні Лани Дель Рей або якогось нішевого реміксу 2004 року. На перший погляд усе це може здаватися милим, креативним або навіть поетичним. Але тут криється пастка. Усе перетворюється на перформанс. Просте «я пішла в магазин» замінюється на «сьогодні я — персонаж з французької драми 80-х, яка вийшла по хрусткий багет, думаючи про втрачений шанс». Іноді здається, що зумери не живуть, а готують свою біографію для Instagram Highlights. Навіть проблеми стають частиною естетики. Тривога — це «girl with anxiety aesthetic»: теплі шкарпетки, свічки, тихий плейлист. Депресія — це «сон під пледом, перегляд фільмів, плач з кольоровими вогниками гірлянди». Замість пошуку вирішення — глорифікація стану. І замість справжнього життя — нескінченний монтаж з вайбових фрагментів. 

   У цій атмосфері легко загубитися. Щодня TikTok видає десятки нових роликів: ось «дівчинка, яка живе на даху в Тбілісі», ось «хлопець, який читає Гессе на фоні лісу у Фінляндії», ось «естетика квартири дівчини, яка готує пироги і не говорить англійською». І ти автоматично починаєш порівнювати себе не з реальними людьми, а з вигаданими персонажами чужих вигаданих сюжетів. Це створює тиск бути не просто людиною, а цікавою людиною. Не просто пити каву, а пити її у відповідному лукавому вайбі. Не просто слухати музику, а слухати «звук, який підходить до атмосфери мого внутрішнього хаосу». Інакше — ти “basic”, сірий, неестетичний, не TikTok-friendly. 

   На перший погляд це весело. Проте ж за всіма цими tomato-girl і paprika-boy ховається проблема: відрив від реальності. Якщо кожна дія мусить бути красивою, продуманою, відфільтрованою — починається втома від життя. Просте задоволення — погано. Має бути глибокий вайб. А без нього — соромно. Людина, яка не живе в стилі “clean girl”, може почуватися брудною. Той, хто не має «післяшкільної осінньої ностальгії вайбу», — поза трендом. Мережі формують внутрішній список очікувань до себе: як ти маєш виглядати, відчувати, думати, навіть сумувати. Естетика соціальних мереж — це дзеркало покоління, яке шукає сенс у світі без стабільності. Але коли кожна дія — перформанс, а кожна емоція — стиль, ми ризикуємо втратити контакт з реальністю. Сендвіч — це просто їжа. Нігті — це просто колір. Машина — просто транспорт. Іноді важливо не стати персонажем, а просто бути собою — навіть без вайбу.