Дарина Комина
Як би дивно не звучало, але більше часу в соцмережах — це не обов’язково більше зв’язку чи спілкування, а часто більше самотності. На цю тему існує чимало наукових робіт, особливо в англомовному медіа-просторі. Зокрема, дослідження для журналу American Journal of Preventive Medicine, що стосувалося понад 1700 юних респондентів. Автори виявили, що молоді люди, що проводять у соцмережах понад дві години на день або надто часто їх перевіряють, частіше повідомляють про почуття соціальної ізоляції. Замість того, щоб почуватися ближчими до інших, вони дедалі більше відчувають себе відокремленими.
Отже, це дослідження показує, що соцмережі можуть створювати ілюзію зв’язку, проте насправді підживлюють відчуття самотності. Одне з головних пояснень — пасивне споживання контенту: більшість користувачів не ведуть активних діалогів, а просто переглядають стрічку новин, не взаємодіючи з іншими на глибшому рівні. Це сприяє відчуженню. Ще один чинник — ідеалізовані образи, які ми бачимо в соцмережах. Люди зазвичай публікують лише найкращі моменти свого життя, і в результаті створюється хибне враження, що всі навколо щасливіші, успішніші чи соціально активніші. Це підштовхує до порівняння й заниження власної самооцінки.
Крім того, віртуальне спілкування часто витісняє живе. Людина може мати десятки діалогів у месенджері, проте не мати з ким поговорити по-справжньому. Замість глибоких розмов — короткі реакції, емодзі та меми. У деяких випадках формується цикл уникання: людина, яка почувається самотньою, йде в інтернет, щоб втекти від цього відчуття, але чим більше часу вона проводить там, тим сильніше воно повертається. Через що виникає замкнене коло цифрового віддалення.
Що ми можемо з цим зробити? Буде дещо по-дурному радити "спілкуватися частіше наживо". Будьмо реалістами: війна багатьох із нас розділила з рідними, до того ж, глобалізація дозволила нам знаходити приятелів з різних країн. А отже, саме соцмережі і дозволяють нам тримати зв'язок з близькими. Навіть якщо вам подобається проводити багато часу в соціальних мережах, важливо навчитися використовувати їх усвідомлено, щоб уникнути замкненого кола цифрового віддалення.
По-перше, пошук спілкування в соцмережі = прямому контакту, а не знаходження "обхідних" шляхів. Що я маю на увазі? Варто чітко розмежовувати, коли ви заходите в соцмережі для розваги, а коли для справжнього спілкування. Старайтесь не обмежуватися лише переглядом чи коментуванням постів, а знаходьте час на особисті повідомлення чи телефонні дзвінки друзям і близьким — це допоможе зберегти справжній емоційний зв’язок.
Другий важливий крок — практикувати цифрову усвідомленість. Запитуйте себе, що саме ви відчуваєте після певного часу в соцмережах — чи надихає це вас, чи навпаки виснажує. Якщо помічаєте, що стрічка новин викликає тривогу або сум, зробіть паузу, вимкніть телефон і трохи відпочиньте. Так ви зможете повернути собі контроль над часом і настроєм. Також корисно встановити для себе чіткі часові межі: наприклад, користуватися соцмережами не більше 2 годин на день, або не заходити в них одразу після пробудження. Це допоможе не перетворювати перегляд новин на автоматичну звичку, що відволікає і виснажує.
Не забувайте і про офлайн — намагайтеся за можливості знаходити можливість зустрітися з друзями наживо. Живе спілкування, обійми, живий голос мають набагато більшу емоційну цінність і допомагають значно знизити відчуття самотності.
Також варто переглянути свій інформаційний простір у соцмережах — підписуйтеся лише на ті акаунти, що надихають, підтримують і не змушують порівнювати себе з іншими. Здоровий інформаційний простір — це важлива умова для позитивного сприйняття соцмереж.
І, нарешті, шукайте глибини навіть у віртуальному спілкуванні. В сучасних реаліях це особливо важливо. Спробуйте ставити щирі запитання і цікавитися справжніми почуттями співрозмовника замість формальних реакцій. Соцмережі — це лише інструмент, і від того, як ми ним користуємося, залежить, чи зближує він нас із людьми, чи віддаляє.
Немає коментарів:
Дописати коментар