Депресія серед студентів

Авторка:

Аліна Бокатова

   Сучасне студентське життя часто здається сповненим можливостей: навчання, нові знайомства, активність, самореалізація. Але за цією видимою динамікою нерідко ховаються іноді втома, тривога й відчуття виснаження. Опитування, проведене ініціативою «Ти як?» за підтримки Міністерства освіти і науки України, показало: понад дві третини студентів живуть у стані середнього або значного стресу, а чверть — у стані емоційного виснаження. Це не просто тимчасова втома — це тривожний сигнал, що в університетському середовищі дедалі частіше з’являється те, про що воліють мовчати: депресія.

   Кожен десятий студент в Україні (11,9%) зізнається, що перебуває в умовах сильного стресу. Ще 67% відчувають постійну напруженість, тривожність і втому. За цими цифрами — тисячі молодих людей, які прокидаються без сил, втрачають інтерес до навчання й не бачать сенсу у звичних речах. 25,8% опитаних потрапили до категорії «виснажених»: вони вже мають прояви тривоги, пригніченості й емоційного вигорання.

   Причини такого стану відомі, але про них і далі воліють мовчати. Постійне навчальне навантаження, дедлайни, страх не виправдати очікувань, невизначеність майбутнього — усе це перетворюється на хронічне джерело стресу. Для багатьох студентів університет — це не лише місце здобуття знань, а й поле боротьби за виживання. Паралельно з навчанням вони працюють, допомагають родині, шукають своє місце у світі, який змінюється швидше, ніж вони встигають адаптуватися.

   Та депресія — не просто «поганий настрій» чи «перевтома». Вона здатна зруйнувати життя. Багатьом  важко жити з депресією. Саме тому мовчати — небезпечно.

  ЬПопри це, більшість студентів, які стикаються з такими станами, не звертаються по допомогу. Їх зупиняє страх бути «не такими», сором або переконання, що треба просто «зібратися». Водночас університети не завжди мають ресурси чи фахівців, які могли б надати кваліфіковану підтримку. За даними проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»», навіть викладачі відчувають значне професійне вигорання — тож системна допомога студентам стає ще складнішою.

  Однак вихід є. В університетах мають активно діяти центри психологічної підтримки, де кожен студент може отримати допомогу без страху осуду. Потрібно формувати культуру відкритого діалогу про ментальне здоров’я, щоб прохання про підтримку сприймалося не як слабкість, а як прояв сили та відповідальності перед собою.

   Депресія серед студентів — не приватна справа окремої людини, а суспільна проблема. Вона впливає на майбутнє покоління фахівців, на інтелектуальний і емоційний потенціал країни. Якщо ми прагнемо бачити освічену, психологічно стійку, сильну й щасливу молодь — маємо визнати, що психологічна стійкість молодих людей так само важлива, як фізична.

   Мовчання про депресію не лікує. А от підтримка, розуміння й професійна допомога — здатні рятувати життя.