«Обережно: діти» – документальний фільм про дитинство, яке триває попри війну, виходить у прокат

З 24 вересня в український кінотеатральний прокат виходить повнометражний документальний фільм «Обережно: діти» режисерки Світлани Рудюк — історія про українських дітей, чиє дитинство змінила повномасштабна війна. Стрічку можна буде побачити у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, Сумах, Житомирі та Білій Церкві – у кінотеатрах мережі «Планета Кіно», «Київського культурного кластера» та муніципальних кінотеатрах міст.

Документальний фільм Світлани Рудюк

Міжнародна назва: Attention: Children Оригінальна назва: Обережно: Діти Жанр: документальна драма

Мова оригіналу: українська

Мова субтитрів: українська, німецька, болгарська, англійська, іспанська Тривалість: 75 хвилин

Формат: 4K, HD, DCP

Виробнича компанія ТОВ «Добранічфільм»

вул. Василя Липківського, 16, 03035, Київ, Україна https://www.dobranichfilm.com/en/

Режисерка Світлана Рудюк sv.rudiuk@gmail.com

+380992628202

Копродюсерка Яна Лінднер

jana.lindner@miamedia.de

Копродукційна компанія Mia-Media Leipzig GmbH

Altenburger Straße 9, 04275 Leipzig,

Німеччина https://miamedia.de/

Продюсери Світлана Рудюк sv.rudiuk@gmail.com

+380992628202

Тася Пугач

anastasiapugach@gmail.com

+380956714313

ЛОГЛАЙН

Через калейдоскоп спогадів, емоцій і мрій українські діти повертаються до пережитого під час повномасштабного російського вторгнення і намагаються осмислити дитинство, назавжди змінене війною.

СИНОПСИС

Це калейдоскоп дитячих життів, емоцій і мрій під час російського вторгнення в Україну. Діти намагаються вижити й подолати травми війни, проговорюючи їх і занурюючись у власні спогади.

Вова зазнав тяжкого поранення і втратив батька. Богдан жив в окупації. Для Василіси бомбосховище стало звичним місцем.

Тимофій і Нікіта втратили свої домівки. Саша пережив депортацію і тепер шукає маму. Групу дітей військові евакуювали із зони бойових дій, і вони детально пам’ятають усі жахи війни. Після повернення з Польщі Ілля почав “допомагати” військовим. А діти з Чернігівщини щодня плетуть сітки для фронту.

Їх усіх об’єднала війна. Вони втратили дитинство, але зберегли віру в майбутнє.

Світлана Рудюк – українська режисерка, чия творчість поєднує емоційну глибину, соціальну актуальність і кінематографічну інтимність. Членкиня Спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії, вона представляє нове покоління українських режисерів, які створюють кіно з емпатією та внутрішнім сенсом.

Її фільми зосереджені на людській стійкості, етичних дилемах і невидимій силі звичайних людей. Досліджуючи реалії війни, жіночності чи підліткового віку, Світлана поєднує поетичний і дослідницький підходи – вибудовує довіру зі своїми героями та залишає простір для тиші, рефлексії й вразливості.

Режисерська фільмографія: Не так, як раніше (2025) Обережно: діти (2024)

Ріка (2023)

Так, я жінка (2022) Жіноча Power (2022)

Ваш Василь (2020)

РЕЖИСЕРСЬКЕ БАЧЕННЯ

Це не просто фільм, це понад три роки мого життя. І це були непрості роки.

Невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення ми почали знімати лікарів у дитячій лікарні «Охматдит». Там ми познайомилися з одним із пацієнтів – хлопчиком на ім’я Вова. Він пережив страшний обстріл, зазнав тяжких поранень і втратив батька. Але він не зламався – він боровся. І мене вразила сила цієї дитини. Ми дуже зблизилися з ним і його мамою. Дивлячись на Вову, я бачила в ньому інших дітей – десятки, сотні, тисячі… І тоді я зрозуміла, що ми можемо зберегти цей світ дитинства, їхні спогади й мрії. Адже кіно досі залишається інструментом збереження правди, фіксації та передачі емоцій і пульсу часу.

Так я почала шукати інші історії, інших дітей у різних регіонах України. Мені було важливо показати, з якими різними викликами війни вони стикаються. Але найголовніше – я хотіла не лише зняти про них фільм, а й хоча б трохи допомогти їм упоратися з цим страшним досвідом війни. Від психологів я дізналася, що травму, завдану людиною, можна прожити лише через іншу людину. Тому ми почали говорити з дітьми. Обережно, делікатно, по-дружньому. Вони сміялися, бешкетували, закривалися і, найважливіше, ділилися своїми спогадами й емоціями…

Кожна історія ставала своєрідним дзеркалом – і особистим, і узагальненим водночас. Ми побачили, в який вимір перенесла війна дітей – героїв нашого фільму. І як із цього калейдоскопа народжується візерунок війни. Це страшна й химерна картина, яка, попри все, у дитячій уяві складається в яскравий образ надії – світу без війни.

Режисерка: Світлана Рудюк

Операторка-постановниця: Таня Дуднік Звукорежисер: Сергій Прокопенко Композитор: Віталій Симоненко

Режисери монтажу: Антон Ярмонік, Анна Перепелиця

Оператори: Євгенія Бондаренко, Єгор Бондаренко, Євген Козеко

Звукооператори: Дмитро Скрипка, Сергій Прокопенко, Арсеній Номікосов

Психологиня: Надія Юхимович Колорист: Олексій Заволокін

Дизайн: Лілія Топор, Марина Бродовська, Віка Чичкан Виконавча продюсерка: Тася Пугач

Лінійний продюсер: Максим Рудюк Продюсерка: Світлана Рудюк

Ко-продюсерка: Яна Лінднер

Стипендія House of Europe дала змогу створити перший постер і тизер проєкту.

Виробництво фільму було підтримано Стабілізаційним фондом культури та освіти 2023 Міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut в Україні.

Німецький копродюсер Mia-Media ініціював і провів краудфандингову кампанію в Німеччині

ФЕСТИВАЛІ

Фільм був представлений на: OIFF 2024 Work-in-progress

IDFA Docs for Sale

DOK Leipzig Film Market

Світова прем’єра – Одеський міжнародний кінофестиваль, вересень 2025, Україна, конкурс документального кіно

ЦІКАВІ ФАКТИ

 Зйомки розпочалися в перші тижні повномасштабної війни. Команда почала працювати в дитячій лікарні «Охматдит», ще не знаючи, у що переросте цей проєкт. Це була спроба діяти, зафіксувати реальність у момент, коли світ навколо нас назавжди змінився.

 Кожен герой фільму – з різних міст і сіл України. У стрічці представлені діти з Київщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини. Це дало змогу не лише розширити географію, а й створити мозаїку дитячих досвідів під час війни.

 Діти говорили – ми слухали. Інтерв’ю є серцем цього фільму. Щирі, емоційні розмови допомогли дітям поділитися та прожити свої історії, а глядачам – відчути їхню глибину. Ми свідомо обрали не залишатися відстороненими спостерігачами, а наблизитися до наших героїв.

Психолог на майданчику. Щоб захистити емоційний стан дітей, до команди було залучено психолога. Він підтримував як героїв фільму, так і знімальну групу протягом усього процесу.

Головний герой як провідник через інші історії. Історія Вови, знята в Києві та Варшаві, стала основою фільму. Через його шлях поступово розгортаються історії інших дітей.

 ЦІКАВІ ФАКТИ

Понад 50 годин матеріалу та емоційна драматургія.

Режисерка Світлана Рудюк ретельно вибудувала структуру фільму, щоб провести глядача емоційною подорожжю: від смутку до сміху, від страху до сили й тепла. Це як гойдалка – метафора того, через що сьогодні проходять українські діти.

Голос режисерки присутній у фільмі. Кінематографістка, яка зазвичай залишається за кадром, сама стала персонажкою – її голос веде глядача через досвід дітей. Це рішення далося нелегко, але воно зробило фільм глибоко особистим і живим.

Ночівлі в лікарні та повне занурення. Знімальна група проводила з дітьми довгі години, іноді навіть залишаючись на ніч у лікарні, щоб вибудувати довіру та не пропустити важливі, інтимні моменти.

Особлива увага до музики. Композитор Віталій Симоненко створив унікальний звуковий простір. Кожна дитина отримала власну музичну тему, що відображає її характер і досвід війни.

Фінальний саундтрек – голоси дітей. У фінальних титрах звучать реальні фрази героїв. Це катарсис – голос надії, який залишається з глядачем ще довго після завершення фільму.

www.dobranichfilm.com goodnightfilmua@gmail.com

+38(099)262-82-02