Интернет реклама УБС

02.04.17

Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання

Конференція “Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?”

Організатори: Friedrich Ebert Stiftung, Центр соціальних і трудових досліджень.
30 – 31 березня 2017 р.
Великий конференц-зал Національної академії наук України
Мінімальна заробітна плата є одним з найбільш поширених засобів впливу на розподіл доходів на ринку праці. Насправді мінімальна заробітна платня зафіксована у законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться від країни до країни. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплатні на перерозподіл доходів всередині країни, питання її встановлення стає доволі складним предметом політики і об’єктом численних суперечок й конфліктів між урядом, робітничими організаціями та працедавцями.
Протягом останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Ця тенденція, певною мірою, демонструє слабкість професійних об’єднань, які не в змозі запобігти зниженню мінімальної зарплатні по відношенню до середньої по країні. Зміни у розмірі мінімальної заробітної плати можуть впливати на зайнятість, розподіл доходів і рівень цін. Емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показують, що прямого зв’язку між мінімальною заробітною платнею і безробіттям немає. Проте існує широкий консенсус щодо того, що мінімальна зарплата змінює рівень доходів на користь низькооплачуваних робітників.
У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Це політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала з великою підозрою на ініціативу уряду і навіть охрестила її популістською, у той час як більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення вдвоє буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3 відсотки. Деякі з аналітиків припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.

30 та 31 березня у Києві проходить міжнародна конференція "Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?" за участі представників МВФ, МОТ, Кабміну, найбільших профспілок, а також українських та зарубіжних науковців .
Її організаторами виступили Фонд Фрідріха Еберта та Центр соціальних і трудових досліджень.
У перший день заходу вже вітальні слова були сповнені полемічних тез. Так, президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах оголосив, що політика має поставити амбіційну мету: повернути українців із трудової міграції.
Лідер Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець заявив, що ініціативи влади можуть нашкодити боротьбі за подальше підвищення соцстандартів: цьому "допоможе" новий Трудовий кодекс.
Відзначимо, що постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше висловив позицію, що гнучкість ринку праці вітається фондом, але це не є питання №1, що стримує інвестиції. Передусім, іноземців відлякує рівень корупції та якість бізнес-середовища.
В усьому світі зростання зарплат відбувається під тиском профспілок, тоді як ситуація, де Уряд своїм рішення підвищує оплату, радше є винятком.  Як наголосив представник Міжнародної організації праці Патрік Белсер, рішення про підвищення соцстандартів приймається після консультацій між соціальними партнерами. Це не тотожне „досягненню консенсусу”, що є рідким явищем у світі. Завдання Уряду полягає в урахуванні аргументів роботодавців та профспілок і встановленні стандарту оплати праці, що сприятиме росту. Також він заявив, що позитивною практикою є встановлення мінімальної зарплати у розмірі 60% від середньої (у Франції мінімальна зарплата найбільше наближається до медіанної, що сприяє соціальній рівності). Країни, що розвиваються, все частіше проводять активну політику у питанні мінімальної оплати праці (зокрема, Китай). Це свідчить про те, що окремі держави вже не хочуть бути лише регіонами постачання дешевої робочої сили.
Цілий ряд доповідачів заявив, що підвищення мінімальної зарплати веде до покращення добробуту. У Німеччині мінімальна зарплата, що зараз становить 8,5 Євро  за годину, запроваджена відносно недавно, у 2012 році. З тих пір рівень зайнятості не зменшився, хоча були прогнози про знищення мільйонів робочих місць, заявив директор архіву тарифних угод при Інституті економічних та соціальних наук Фонду Ганса Бьоклера Райнхард Біншпінк. За його словами, мінімальна зарплата покращила тип контрактів: багато тимчасово-зайнятих працівників отримали постійну зайнятість. Рівень зарплати у ФРН один з найвищих у Європі, проте безробіття — низьке (6,8%). Хоча варто відзначити, що близько 15 млн німців досі працюють за нетиповими трудовими договорами. Прогнози щодо інфляції не справдились: найбільше зросла вартість проїзду у таксі, а ціни споживчих товарів виросли несуттєво.
У Великобританії щодо мінімальної зарплати теж були дискусії, але реальність заперечила скепсис неолібералів, підкреслив науковий співробітник Бізнес школи при Університеті Грінвіча Піт Бьорджесс. За його словами, найбільше виграли отримувачі низьких доходів, хоча й загалом зарплати зросли. Дискусійним є питання щодо встановлення регіональної мнімальної зарплати для різних територій всередині держави (приміром, у столиці рівень життя завжди дорожче).
Стосовно України важливо відзначити, що завдяки підвищенню „мінімалки” середня зарплата зросла на 21% за рік.
Найбільше турбує можливість роботодавців відходити від нового стандарту. У ряді випадків зберігається прив’язки до прожиткового мінімуму (1600 грн). Це стосується праці бюджетників та багатьох колективних договорів. Окремі підходи до винагороди є алогічними, відзначає представниця Профспілки працівників охорони здоров'я Галина Голеусова. Згідно медреформи передбачається підхід, що заробіток залежатиме від кількості укладених з пацієнтами договорів. „Хто більше хапонув, той більше отримує”, – сформулювала вона. У дійсності лікарі не бачитимуть тих, кого повинні лікувати.
Співробітниця Інституту економіки та прогнозування НАН Вікторія Близнюк вважає, що одного підвищення мінімальної зарплати замало: проблеми потрібно вирішувати в комплексі. Як зазначали окремі експерти, досягнення рівності може досягатись за допомогою нематеріальних благ: доступ до освіти, медицини, житла. На думку пані Голеусової, необхідно запроваджувати прогресивне оподаткування доходів, передусім керівників підприємств-монополістів.
Відповідаючи на головне питання конференції якою була б прийнятна зарплата для українців представниця Інституту соціології НАН Наталії Толстих, сума у 2016 році складала 4,670 грн. Як бачимо, ця цифра навіть у минулому році була вищою за нинішній мінімальний розмір.
Згадали на конференції і болючу тему реформи освіти. Так, не дивлячись на упередження про те, що гнучкий найм (зокрема, у вигляді “part-time job”) заборонено законодавством, насправді маса молодих людей працює „from time to time”. Це не дозволяє планувати кар’єру. Маса студентів кидає навчання, адже стикається з необхідністю заробляти гроші. Україна поки що має перевагу у вигляді освіченої робочої сили, але ця характеристика може бути втрачена.

У підсумку було сказано, що розвивати малий та середній бізнес – це добре, але без купівельної спроможності населення йому буде важко. До того ж, потрібно змінювати структуру економіки: у країні, де не виробляють засоби виробництва, сподіватись на реальне підвищення зарплати важко. А накопичувальна пенсійна система не спрацює в умовах нинішньої інфляції.
Ігор Друженко


Церемонія нагородження лауреатів 25-ї театральної премії "Київська пектораль" відбулася в понеділок, 27 березня, в Колонній залі Київської міської державної адміністрації

Як повідомляє оргкомітет премії, лауреатами "Київської пекторалі-2016" стали:
Краща драматична вистава - "Без вини винні" (театр на Липках).
Краща музична вистава - "Графиня Маріца" (театр оперети).
Краща камерна вистава - "Ми, Майдан" (театр "Колесо").
Краща вистава для дітей - "Містер Р-р-р" ("Театр маріонеток").
Краща режисерська робота - Стас Жирков, "Слава героям" (копродукція театру "Золоті ворота" та Івано-Франківського театру ім. І. Франка).
Краща чоловіча роль - Богдан Бенюк за роль Річарда III, "Річард III" (Національний театр ім. І. Франка).
 Краща жіноча роль - Христина Микитин за роль Елен, "Мене прислав доктор Хоу" (театр на Липках).
 Краща чоловіча роль другого плану - Арсен Курбанов за роль Коломана Зупана, "Графиня Маріца" (театр оперети).
 Краща жіноча роль другого плану - Шорена Шонія за роль Собаки, "Двоє, не рахуючи собаки (Історія собаки)" (театр російської драми ім. Лесі Українки).
 Кращий режисерський дебют - Валерія Федотова, "Ослик должен быть худым" (театральна майстерня "Сузір'я")
 Краща сценографія - Мироні Швелідзе, "Річард III" (Національний театр ім. І. Франка)
 Краще пластичне вирішення вистави - Аніко Рехвіашвілі, балет "Снігова королева" (Національна опера ім. Т. Шевченка)
 Краща музична концепція вистави - Владислав Тененбаум, "Вид з мосту" (театр російської драми ім. Лесі Українки)
 Цього разу не присуджувалася премія у номінації "Кращий акторський дебют", оскільки був лише один номінант - Олександр Вознюк з Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва (опера "Рита").
 Спеціальну премію "За енергійність творчих пошуків" журі присудило незалежному "Дикому театру"
 Премію за внесок у розвиток театрального мистецтва вручили Нінель Биченко, доценту кафедри театрального мистецтва Київського університету культури і мистецтв.
У церемонії взяли участь мер Києва Віталій Кличко та міністр культури Євген Нищук.
Премію "Київська пектораль" було засновано у 1992 році Київським відділенням Спілки театральних діячів України (нині Національна спілка театральних діячів). Згодом як співзасновник долучилося Головне управління культури і мистецтв КМДА (нині Департамент культури КМДА). Вперше "Київську пектораль" вручали 27 березня 1993 року в Міжнародний день театру за підсумками сезону 1991-92 років. Премія присуджується щорічно найяскравішим театральним митцям столиці України.
Анна Іщенко


01.04.17

Концерт Іво Бобула

Запрошуємо 31 травня 2017 року о 19:00 в Національний палац мистецтв «Україна» на Великий сольний концерт народного артиста України Іво Бобула з новою програмою «Бо ти одна…»!
Пісні у виконанні народного артиста України Іво Бобула надихають, бентежать душу, наповнюють серце світлими почуттями. Кожен знаходить у цих музичних творах частинку своєї історії. Сильний вокал та харизма артиста не залишать байдужими присутніх у залі і Ви ще довго будете повертатися на землю з омріяних думок.
Іво Бобул відкриває свої щирі почуття у піснях, що стали шлягерами для української аудиторії - «А липи цвітуть», «Осінній сад», «Місячне колесо», «Скажу вам, дочки і сини», «Берег любові», «Якщо любиш, кохай», «На Україну повернусь»…
Співак не зупиняється на досягнутому, експериментує та продовжує свій творчий шлях. Він створює нові проекти та розширює свій репертуар, надихаючи слухачів і молодих артистів. Серед них – талановита співачка Анастасія Лавриненко, натхненна своїм наставником. У концертній програмі «Бо ти одна» вона стане спеціальним гостем і співатиме на одній сцені із легендарним артистом.
Кожний виступ Іво Бобула на Головній сцені країни – це вибух справжніх емоцій, наповнених щирістю та любов’ю. Шанувальників любовної лірики чекає незабутній вечір 31 травня о 19:00 у Національному палаці мистецтв «Україна».
Тож не пропустіть яскраву подію! На Вас чекають затишна атмосфера, живий звук та справжнє задоволення!
Владислав Пєсков

25.03.17

Відзначай перший день весни яскраво разом з Atlas Weekend 2017!

Оголошуємо відразу СІМНАДЦЯТЬ учасників фестивалю.


У цьому році вас чекає ще багато анонсів і більше 200 цікавих артистів. Залишайтеся на зв'язку, підписуйтесь на наші сторінки в соцмережах. Дальше більше!

З сьогоднішнього дня, ми запускаємо продаж квитків в кемпінг і окремо на кожен день фестивалю.
Вартість місця в кемпінгу - 300 грн з однієї людини
Квиток на кожен із днів фестивалю - 500 грн
Ціна абонемента на всі дні фестивалю - 1100 грн

Квитки на atlasweekend.com

Акційні квитки (абонемент - 1000 грн, одноденні квитки - 450 грн) можна придбати:

У касі клубу 'ATLAS за адресою вулиця Січових Стрільців 37-41
Каса працює з 12:00 до 21:00 щодня
Телефон каси клубу 'ATLAS: (067) 347-87-87

У касі ігрового бару AROUND за адресою бульвар Лесі Українки, 28-В
Каса працює з 12:00 до 21:00, з понеділка по п'ятницю
Телефон каси: (067) 309-39-35

Офіційні акаунти фестивалю:

Леонід Коваленко

21.03.17

Вікна наших мрій

«Щоранку сонце пробуджуєш над моєю Землею, 
мене також піднімаєш над тяжким світом, щоб жити…»
(Ірина Мельник)

Свого часу під час святкування роковин Революції Гідності прогулюючись зі своїм товаришем в Українському домі,  познайомився із чудовою дівчиною, яка була одягнута у вишиванку і гарна та ніжна як сонце. Переговоривши із нею, ми з товаришем узнали, що вона є молода поетеса Ірина Мельник із Рівненщини. Ірина зразу ж нас  під час знайомства запросила на презентацію своєї книги «Вікна. Книга перша». Я зацікавився її віршами і зразу ж вирішив прийти на презентацію книги чарівної дівчини, та ще і хотілось почути її поезію, так як люблю вірші і колись сам пробував їх писати. Наступного дня Ірина привітно зустріла і любязно запросила до зали, де вже були її друзі, які прийшли привітати поетесу.  
Ірина Мельник презентувала свою книгу «Вікна. Книга перша» саме в такий час і такому місці не просто так,  оскільки вона є патріоткою України і не залишається
осторонь тих подій, що нині відбуваються в Україні. Ірина у своєму виступі розповіла, чому так називається її книга і що вона нею хоче до нести українцям. «Вікно можна відремонтувати, відреставрувати, змінити в ньому скло  і т.д. Воно може бути просте, виткане, анонсоване, таке, яке сприйняте для людини і її внутрішнього світу. Книга мабуть тому і називається «Вікна». Звичайно, якщо на вікна подивитися з іншого ракурсу, а у нас наприклад є вікна  в середині і крізь них ми можемо щось бачити. Що я можу бачити крізь своє вікно, то певно на сьогоднішній день я найперше бачу війну, що відбувається в моїй, нашій країні. І це вікно показує ті всі миті тих людей, які там знаходяться, ті події, які там відбуваються, ті речі, які люди відчувають на собі і крізь себе це все проносять.  Тому у моєму вікні видно цю картинку. Якщо
придивитися, то там видно дорогих мені людей, приємні речі нашої землі, моральні принципи, тобто багато речей, які мене турбують. Коли я задумувалась над назвою книги, то мені хотілося щось таке, щоб у кожної людини було саме таке вікно. Можливо його в домі і немає, але хотілося щоб воно, коли людина повертається додому, заходячи у свій будинок, бачила його у стіні. Ця стіна не просто біла, а і має там таке вікно, крізь яке видно те, що людина хоче бачити, те що ній до душі. І вікно це можливо розписане, розмальоване, можливо таке просте, мінімальне, в стилі мінімалізму, де нічого не має зайвого, але там є те, про що людина в житті мріє. Це є якесь таке реальне вікно з потойбіччя. Тому напевно своєю книгою я хотіла створити таке вікно читача і надіюсь, що моя книга припаде до душі та інтер’єру кожного дому і людини. У вересні цій книзі буде рік».  
Після вступного виступу Ірина читала свої вірші та розповідала про поезію. Її поезія залишає слухачеві неповторні враження, там відчутно зворушливі дитинні нотки з поважними дорослими роздумами і почуттями. У своїй книзі Ірина Мельник пропонує читачеві вірші про любов і про війну, про дитинство і старість, про щастя і горе. Їх можна просто читати – і ними можна милуватися, як одухотвореною та натхненною красою. 
  Під час презентації книги співала свої пісні її подруга землячка співачка бард. Презентація відбувалася у рамках мистецької виставки "Шляхами наших перемог", де були виставлені картини земляка Ірини художника-майданівця Тараса Більчука присвячені Революції Гідності. Він привітав молоду поетесу та розповів присутнім про неї та її талант. Тарас виявився цікавим співбесідником і ще розповів про страшні часи під час Революції Гідності, як він на Майдані разом із своїми побратимами боровся із беркутівцями. Презентація книги була чудовою, всі були радісні і вітали Ірину Мельник, бажаючи ній досягти успіхів та зайняти висоти  у її творчих досягненнях не тільки в Україні, а й світі. 
Творчість Ірини Мельник. 
Мельник Ірина Сергіївна народилася 12 жовтня 1987 року в м. Рівне. Нині викладач Рівненського автотранспортного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, член Національної спілки письменників України, актор Рівненського молодіжного народного театру ім. А. Гаврюшенко, учасник народного літературного об’єднання «Поетарх» Палацу дітей та молоді м. Рівне. Автор двох збірок: Віками зшиті слова: поезії. – Тернопіль:  Терно-граф, 2012 – 124 с., Вікна. Книга перша: поезії. – Львів: Джезва, 2016. – 104 с. та букмеседжів (поетичних листівок) the Verbarium. Ілюстрована поезія. – Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2016. – 12 с.
Поетичне слово Ірини Мельник займає чільне місце у сучасній українській поезії молодих. Вона оригінальна всім: своєю візією світу і людей у ньому, дитинною здатністю побачити невидиме і перетворити його у гіперважливе, вмінням експериментального поєднання пісенної традиції із сучасною експериментальною формою. Авторка пише не тільки словом, а й специфічним ритмом, обриваючи фразу в непередбачуваному місці, аби зробити багатозначну паузу. Цілком новаторською і не часто притаманною сучасним молодим авторам є здатність поєднувати: старе і нове, минуле і сьогодення, слово і музику цього слова. Поезія Ірини наскрізь українська, народна і надсучасна, це ті вірші, «мода» на які не минає. Свою креативність Ірина Мельник проявила створивши новий різновид вітальних листівок «the Verbarium». Букмеседжи містять уривки текстів з книги «Вікна. Книга перша» та ілюстрацій художниці Надії Каламєєць. Їх завдання полягає в тому, щоб передати ідейний і образно-естетичний зміст одного виду мистецтва (літератури) засобами та прийомами іншого (графіки).
Леонід Коваленко
Фото Георгій Лук”янчук

20.03.17

Перекриття дороги – це законно чи ні?

В більшості випадків збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації проводяться з порушенням чинного законодавства.

Особливу уваги слід звернути організаторам даних масових заходів. Про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої ради. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніше як за десять днів до попередньо запланованої дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подавання заяви.

Виконавчий комітет розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніше як за п’ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві.

Якщо організатор масових заходів не виконав дані вимоги, то його притягують до адміністративної відповідальності за ст. 185-1 КУпАП «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» та можуть накласти штраф від 170 грн. до 425 грн.

При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій уповноважені (організатори), а також інші учасники зобов’язані дотримуватись законодавства України, а своєю публічною діяльністю не порушувати громадського порядку. Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які можуть використовуватись як знаряддя вчинення протиправних діянь.

Що ж стосується перекриття доріг, то дані заходи є незаконними, створюють проблеми та дискомфорт іншим особам, зокрема водіям та пасажирам, і не завжди приносять дієвого результату.

Виконавцям даних перекриттів дороги необхідно знати, що за це також передбачена адміністративна відповідальність, а саме ч. 1 ст. 127 КУпАП «Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху» та може тягнути за собою адміністративну відповідальність у виглядіштрафу від 51 грн. до 85 грн. та ч. 4 ст. 127 КУпАП «Порушення, передбачені частиною першою, що спричинили створення аварійної обстановки», де відповідальність передбачена у вигляді штрафу 170 грн. до 255 грн. абогромадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Але, прошу звернути увагу, якщо під час перекриття проїзної частини використовувати які-небудь перешкоди (транспортні засоби, шлагбауми, троси, завали та інші об’єкти), то за дані дії передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 279 КК України «Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, - карається   штрафом від 850 грн. до 1700 грн. або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

А якщо дії по перекриттю дороги були поєднанні з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, тоді вони кваліфікуються за ч. 3 ст. 279 КК України, де передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.


В. Величко







 

Кубок Дерюгіної: легкість, краса і грація

З 17 по 19 березня у київському Палаці Спорту відбудеться міжнародне змагання із художньої гімнастики – «Кубок Дерюгіної – 2017». Змагання краси, грації та спорту проводиться в 22-й раз і буде приурочено до 85-річчю легендарного тренера української художньої гімнастики Альбіни Миколаївни Дерюгіної. Цьогорічний «Кубок» буде не просто змаганням, а справжнім шоу: показові виступи професійних українських гімнасток, гурти Monochromea та ONUKA. У змаганнях приймуть участь спортсменки із 28 країн у 3 вікових категоріях: пре юніори, юніори, сенйори та у 2 видах змагань: індивідуальна програма та групові вправи. Також глядачі зможуть побачити минулих зірок української художньої гімнастики- Ганну Безсонову, Наталію Годунко, Аліну Максименко та бронзову призерку Олімпійських ігор – 2016 Ганну Різатдінову. Цьогорічний «Кубок Дерюгіної – 2017» проводиться вперше за останні чотири роки, що є дуже хвилюючим як для організаторів, так і для українських спортсменок. Самі ж організатори чекають на аншлаг, оскільки майже всі квитки були вже розкуплені за тиждень до початку змагань, а для всіх поціновувачів художньої гімнастики, які не мають можливості бути присутніми можуть переглянути онлайн трансляцію із київського Палацу Спорту.
Юлія Білокінь