Стан та переспективи розвитку торговельно-економічних відносин України з країнами Латинської Америки

У 2014 р. відбулися суттєві зміни в зовнішньоторговельних відносинах України з окремими країнами світу, зокрема з традиційними зовнішніми торговельно-економічними партнерами, що було викликано загостренням проблем у політичних і торговельно-економічних відносинах із Росією. Крім того, на розвиток зовнішньої торгівлі значний вплив мали несприятлива кон’юнктура на ключових для України світових ринках, коливання світових валют та сировинних цін, нестабільність курсу національної валюти, нераціональна структура вітчизняного експорту, в якому домінують сировина та продукція з низьким рівнем переробки, низька конкурентоспроможність українських товарів та послуг тощо.

Виходячи з прогнозних тенденцій розвитку зовнішньоторговельної політики України, диверсифікації її геополітичних та регіональних пріоритетів, важливим є вирішення питання переорієнтації експорту та пошуку нових зовнішніх ринків збуту вітчизняної продукції відповідно до вимог і наявних ніш світового ринку.

Одним з таких потенційних зовнішніх ринків є ринки країн Латинської Америки, які згідно прогнозних оцінок МВФ є швидкозростаючими ринками.  Латинська Америка – великий економічний регіон, на який припадає близько 9% світового ВВП. Близько третини ВВП регіону припадає на Бразилію, ненабагато від неї відстає Мексика, потім йдуть Аргентина, Колумбія, Чилі.

Згідно статистичних даних латиноамериканський регіон поки що не входить до складу основних торговельних партнерів України. Так за даними 2014 р. його частка в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України складала 1,3%, зокрема в українському експорті – 1,0%, а в імпорті – 1,6%. До п’ятірки основних зовнішньоторговельних партнерів України в Латиноамериканському регіоні входять Бразилія, на яку припадає 27,2% українсько-латиноамериканського товарообороту, Мексика (18,2%), Аргентина (6,7%), Куба (6,3%) і Колумбія (5,1 %) .

Протягом 2011-2014 рр. основними товарними групами експорту вітчизняних товарів в зазначені країни були: зернові культури, добрива, палива мінеральні, фармацевтична продукція, каучук і гума, екстракти дубильні, чорні метали, реактори ядерні, котли, машини та електричні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, літальні апарати.

Слід зазначити, що сьогодні розвиткові торговельно-економічних відносин між Україною і країнами Латинської Америки перешкоджають повільне формування тісних комерційних зв'язків, слабке кооперування українських і латиноамериканських фірм, домінування в економічних відносинах традиційної торгівлі за явного відставання інвестиційного та виробничо-технологічного співробітництва тощо.


Аргентина

На сьогодні в Аргентині, за експертними оцінками, проживають близько 250-300 тис. етнічних українців.

В еміграційному русі українців до Аргентини можна виокремити чотири періоди: перший – з 1897 року до 1914 року, другий – з 1922 до 1939 року, третій – з 1946 до 1951 року і четвертий з 1993 р. Українці, що прибули до Аргентини наприкінці ХІХ століття та до Першої світової війни, за своїм соціальним складом були в основному селянами, що й обумовило їх подальшу виробничу діяльність. Особливо великий потік емігрантів був у 1924 –1932 рр. з Західної України.

Українці селилися в основному на незаселених лісистих землях двох північних провінцій – Місьйонес та Чако, де вони складали більшість сільського населення. Основним заняттям українців у провінції Чако було вирощування бавовнику, у Місьйонесі – тютюну і чаю. У провінції Мендоса, де українці також поселялись компактною групою, вони займалися виноградарством, садівництвом, городництвом. Багато українських сімей у степових провінціях Аргентини займалися хліборобством. Досить велика група українців почала працювати на промислових підприємствах Буенос-Айреса і його передмість. Емігранти, які приїхали з України після Першої та Другої світових воєн, були здебільшого учасниками національно-визвольного руху в Україні чи особами, які свого часу були вивезені з України до Німеччини на примусові роботи. Багато з представників цієї імміграційної хвилі мали середню або вищу освіту, що значно активізувало суспільне життя української громади і сприяло розвитку емігрантських організацій.

У зв’язку з останньою хвилею української імміграції до Аргентини варто зазначити, що після розпаду СРСР Аргентина почала дивитись на Східну Європу як на джерело дешевої і, насамперед, кваліфікованої робочої сили. Починаючи з 1993 року, в Аргентину почали прибувати українські емігранти нової – «четвертої» хвилі. До січня 2004 року еміграція з України здійснювалась за спеціальним спрощеним порядком еміграції для країн Східної Європи, у відповідності до якого будь-який українець, віком не старше 65 років, за умови подання відповідних документів і проходження співбесід зі співробітниками консульського відділу Посольства Аргентини в Україні, міг отримати візу з правом працевлаштування строком на один рік, яка за наявності офіційного контракту на роботу, продовжувалася кожен рік безкоштовно. Через три роки перебування в Аргентині особа, маючи офіційний контракт на роботу, могла подати клопотання про залишення на постійне місце проживання, а згодом отримати громадянство, що відкривало шлях до легального переїзду до Канади, США і країн Західної Європи.

Згідно з даними Національного управління міграції Аргентини, протягом 1993 – 2003 рр. до Аргентини прибуло близько 25 тис. українців. Переважна більшість новоприбулих українських громадян мала вищу та середню спеціальну освіту. Проте, аналіз наявних статистичних даних показує, що, починаючи з 2002 року, відбулося помітне скорочення потоку українських емігрантів до Аргентини. Натомість кількість громадян України, які щороку залишали територію Аргентини (поверталися на Україну або емігрували до США, Канади або країн Західної Європи), зростала щороку. Це обумовлено, передусім, найбільшою в історії країни фінансово-економічною кризою 2001 року, внаслідок якої багато українських громадян втратили роботу і будь-яку можливість забезпечувати себе фінансово, а також складнощами адаптації українців до місцевих реалій.

Місця компактного проживання етнічних українців на території Аргентини


Основна частина етнічних українців мешкає у столиці та провінції Буенос-Айрес (більше 100 тисяч осіб), а також провінції Місьйонес на півночі країни (близько 130 тис. осіб). Місцями компактного проживання є також провінції Чако (30 тисяч осіб), Кордоба (15 тисяч осіб), Мендоса (10 тисяч осіб), Формоса (6 тисяч осіб), Ріо-Негро (3 тисяч осіб) і Коррієнтес (3 тисяч осіб).

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Аргентиною

Стан торговельно-економічного співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою

Станом на кінець 2014 року торговий баланс між Україною та Аргентиною характеризується значним негативним балансом та малими обсягами.

За даними Державної служби статистики України, за 2014 рік загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Аргентиною становив 92 млн. дол. США, при від’ємному сальдо в розмірі 52,16 млн. дол. США.

Експорт українських товарів до Аргентини у 2014 році склав 19,92 млн. дол. США. Імпорт товарів до України за цей період становив 72,08 млн. дол. США.

Основні статті імпорту: риба i ракоподібні  (23 млн дол. США), їстівнi плоди та горiхи (7 млн дол. США), насiння і плоди олійних рослин (18,92 млн дол. США), тютюн і промислові замінники тютюну (3,54 млн. дол. США).

Основні статті експорту: добрива (4,26 млн. дол. США), чорнi метали (5,52 млн дол. США), електричнi машини (9,1 млн дол. США), реактори ядерні, котли, машини (0,46 млн дол. США). 

Діяльність Спільної українсько-аргентинської міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва є важливим механізмом активізації практичної взаємодії та інструментом розробки комплексної стратегії розвитку торговельно-економічного співробітництва України з Аргентиною. У період 1998–2006 рр. відбулось п’ять засідань Комісії. Проведення шостого засідання з різних причин переносилось протягом останніх років кілька разів, як з ініціативи МЗС Аргентини, так й української сторони.

Перспективними напрямами співпраці України та Аргентини можна визначити такі:

- енергетика (участь українських підприємств у проектах зі збільшення потужностей діючих ГЕС, участь у спорудженні нових електрогенерувальних об’єктів, оснащення національної мережі ліній електропередач сучасним трансформаторним обладнанням);

- авіація (відновлення потенціалу авіабудівної галузі на основі створення в країні складального виробництва з використанням технологій марки «Антонов»);

- залізничний транспорт (відновлення та модернізація аргентинської системи залізничного пасажирського сполучення);

- сільське господарство (залучення передових аргентинських технологій та інвестицій для оптимізації сільськогосподарського виробництва України);

- туризм;

- розвиток міжрегіональної співпраці, розширення практики прямих ділових контактів між регіонами України та Аргентини.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Еквадором

 За даними Державної служби статистики України, обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Еквадором у 2014 р. становив 217,7 млн. дол. США. При цьому, вітчизняний експорт зменшився на 67% і склав 5,5 млн. дол. США. Імпорт зменшився на 31% та склав 212,2 млн. дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 206,7 млн. дол. США. Обсяг торгівлі послугами між Україною та Еквадором у 2014 р. склав 1  млн. дол. США (експорт України - 0,9 млн. дол. США - передусім, послуги з ремонту літальних апаратів).

У січні-червні 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Еквадором становив 62,6 млн. дол. США.  Експорт – 0,1 млн. дол. США, імпорт – 62,5 млн. дол. США.

Загалом, обсяги торговельно-економічного співробітництва України з Еквадором перевищують аналогічні показники з іншими країнами Андської співдружності. З країн Південної Америки після Бразилії Україна найбільше імпортує з Еквадору.

Основу українського експорту до Еквадору складають чорні метали, добрива, пластмаси та полімерні матеріали. Основу українського імпорту з Еквадору складають банани, їстівні плоди та горіхи, живі дерева та інші рослини, риба і ракоподібні.

Головні перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва з Еквадором на нинішньому етапі полягають у збільшенні обсягів експорту української високотехнологічної продукції, зокрема військового та подвійного призначення в авіа- та суднобудуванні, нафтовій сфері, у галузі геології та гірничодобувної промисловості.

Зменшенню значного від’ємного сальдо в торгівлі України з Еквадором має сприяти започаткування та подальша реалізація спільних проектів у високотехнологічних сферах, нафтодобувній та переробній промисловості, гірничодобувній та металургійній галузях, машинобудуванні та ВТС. Уряд Еквадору зацікавлений у модернізації зазначених галузей та розвитку підприємств поглибленої переробки видобутих корисних копалин. Аналіз потреб еквадорської сторони засвідчує потенційну перспективність розвитку співробітництва з Україною в космічній та супутниковій сферах, авіації, постачанні продукції сільськогосподарського машинобудування та енергетичного обладнання.

У 2013-2014 навчальному році в Україні вищу освіту здобувало близько 200 громадян Еквадору  (переважно медичні  та технічні  спеціальності).


Стан торговельно-економічного співробтництва між Україною та Мексикою

Мексика посідає друге, після Бразилії, місце серед основних торговельних партнерів України в Латинській Америці та Карибському басейні.

За даними Держстату, у 2016 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Мексикою склав 237,553 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у 37,537 млн. дол. США.

У 2016 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між двома країнами зріс на 31% у порівнянні з 2015 р. і склав 235,206 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у 37,786 млн. дол. США. При цьому експорт з України до Мексики збільшився на 16% та становив 136,496 млн. дол. США, імпорт з Мексики склав 98,710 млн. дол. США (зростання на 60%).

Основою українського експорту були чорні метали та вироби з них – 51,6%, зернові культури – 26,4%, добрива – 8,3%, залізничні локомотиви – 3,4%, продукція борошномельно-круп’яної промисловості – 3,1%, сіль та сірка – 2,1%, ядерні реактори – 1,4%.

Основу імпорту з Мексики склали транспортні засоби – 29,5%, електричні машини – 18,6%, ядерні реактори – 11,9%, алкогольні і безалкогольні напої – 8,2%, сіль та сірка – 5,1%, фармацевтична продукція – 5,1%, оптичні прилади – 4,9%, їстівні плоди та горіхи – 3,7%.

Обсяги торгівлі послугами між двома країнами за підсумками 2016 р. становили 2,347 млн. дол. США (збільшення на 23% у порівнянні з 2015 р.). Експорт послуг з України зріс на 60% і склав 1,049 млн. дол. США, а імпорт з Мексики до України становив 1,298 млн. дол. США (зростання на 3%). У торгівлі послугами між двома країнами утворилося позитивне для Мексики сальдо у розмірі 249 тис. дол. США.

Основу експорту склали транспортні послуги – 68,7%, ділові послуги – 18%, послуги, пов’язані з подорожами – 7,7%, телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги – 4%. В українському імпорті переважали послуги, пов’язані з подорожами – 60,8% і державні та урядові послуги – 36%.

У І кварталі 2017 р. товарообіг між Україною та Мексикою склав 82,341 млн. дол. США. Український експорт до Мексики становив 52,584 млн. дол. США (зростання на 135%). Імпорт мексиканських товарів до України зріс на 70% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 29,757 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо у торгівлі товарами за січень-березень ц.р. склало 22,827 млн. дол. США.

За січень-березень 2017 р. обсяги торгівлі послугами між двома країнами становили 409,6 тис. дол. США. Експорт послуг до Мексики впав на 68% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 132,6 тис. дол. США. Імпорт послуг до України становив 277,0 тис. дол. США (зростання на 36%). Позитивне для Мексики сальдо у торгівлі послугами за І квартал ц.р. склало 144,4 тис. дол. США.

Обсяги мексиканських інвестицій в економіці України на сьогодні  становлять 9 млн. дол. США: компанія «Gruma», яка є поки що єдиним мексиканським інвестором в Україні, інвестувала зазначені кошти в 2010 р. на створення підприємства з виробництва кукурудзяної муки «Azteca Altera Milling» у м. Черкаси.


Двосторонні відносини між Україною та Мексикою в економічній сфері регулюються положеннями Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатів, що набрала чинності 19 грудня 2004 року.


Стан торговельно-економічного співробітництва України та Чилі. 

У 2014 році українсько-чилійські відносини в економічній сфері не відзначалися високим динамізмом та інтенсивністю. За даними Держслужби статистики України, за десять місяців 2014 року загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Чилі становив 51,8 млн. дол. США, при від’ємному сальдо у розмірі 40,3 млн. дол. США.

Експорт українських товарів до Чилі у січні-жовтні 2014 р. склав 5,7 млн. дол. США. Імпорт товарів до України за цей період становив 46 млн. дол. США.

Основні статті імпорту: живі дерева та інші рослини (7 млн. дол. США), жири та олії тваринного або рослинного походження (6,7 млн. дол. США), їстівнi плоди та горiхи (4 млн. дол. США), насiння і плоди олійних рослин (4,9 млн. дол. США), продукти переробки овочів (5 млн. дол. США), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (5 млн. дол. США), залишки і вiдходи харчової промисловості (5 млн. дол. США), продукти неорганiчної хiмiї (1,4 млн.дол. США).

Основні статті експорту: продукти неорганiчної хiмiї (4,5 млн.дол. США), реактори ядерні, котли, машини (0,4 млн.дол. США), електричнi машини (0,4).

Обсяг торгівлі послугами за 9 місяців склав 235,7 тис. дол. США, при від’ємному сальдо у розмірі 138,2 тис. дол. США. Експорт українських послуг до Чилі склав 49 тис. дол. США. Імпорт послуг з Чилі 186,9 тис. дол. США. 


Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Перу

 За даними Державної служби статистики України, у 2014 р. товарообіг між Україною і Перу становив 18 млн. дол. США. Експорт українських товарів до Перу зменшився на 57% і склав 10,6 млн. дол. США, імпорт перуанської продукції в Україну зменшився на 10% та становив 7,4 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 3,2 млн. дол. США.

У січні-червні 2015 р. товарообіг між Україною і Перу становив 4,6 млн. дол. США. Експорт українських товарів до Перу зменшився на  73,3% і склав 2 млн. дол. США, імпорт перуанської продукції в Україну зменшився на 41,6% та становив 2,6 млн. дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 0,6 млн. дол. США. У згаданий період Україна не експортувала до Перу мінеральні добрива та металопродукцію.

Основу українського експорту у згаданий період становили реактори ядерні, котли, машини, прилади та апарати оптичні, фотографічні, пластмаси, полімерні матеріали, імпорту - риба та ракоподібні, їстівні плоди і горіхи, продукти неорганічної хімії.

З огляду на відкриття у серпні 2014 р. представництва ВАТ «Мотор-Січ» в м. Ліма,  експорт двигунів українського виробництва до Перу, на думку Посольства, має зрости. Крім того, зважаючи на зростання будівельної галузі Перу збільшуватиметься потреба країни в металопродукції, в т.ч. українського виробництва.

У 2014 році обсяги двосторонньої торгівлі з Перу послугами склали 3,7 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив - 2,2 млн. дол. США (зменшення на 33,8%), імпорт - 1,5 млн. дол. США (зменшення на 5,4 %). Практично весь обсяг українського експорту послуг припадає на авіабудівну промисловість.

За наявними даними, у 2014 р. та І півріччі 2015 р. інвестиційне співробітництво між Перу та Україною не здійснювалося. Інвестиції України в перуанській економіці відсутні. Загальний обсяг перуанських інвестицій в Україну становить 6,2 млн. дол. США. У 2014 році Республіка Перу залишалася реципієнтом іноземних інвестицій та технічної допомоги. Обсяги прямих інвестицій з цієї країни за кордон спрямовувалися, переважно, до сусідніх держав Латинської Америки. На думку Посольства, з огляду на сучасний рівень економічного розвитку Перу така ситуація зберігатиметься в близькій та середній перспективах.

Науково-технічне та освітнє співробітництво: У квітні 2014 р. в Перу з робочим візитом перебувала делегація Національної академії аграрних наук України на чолі з доктором ветеринарних наук, академіком-секретарем Відділення ветеринарної медицини НААН України М.С.Мандигрою. За підсумками візиту було підписано Меморандум про співробітництво між  Національною академією аграрних наук України та Факультетом ветеринарної медицини Університету Святого Маркоса (Перу).

 У 2013-2014 навчальному році в Україні вищу освіту здобувало близько 20 громадян Перу (переважно медичні  та технічні  спеціальності).

Стан торговельно-економічного співробітництва України та Уругваю. 

За даними Державної служби статистики України, за десять місяців 2014 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Уругваєм становив 12,81 млн. дол. США.

Експорт українських товарів за січень-жовтень до Уругваю склав 9,4 млн. дол. США, а імпорт з Уругваю до України за цей же період - 3,4 млн. дол. США. Позитивне сальдо торгівлі товарами для України склало 5,9 млн. дол. США.

У структурі українського експорту дві основні позиції займають добрива (1,6 млн. дол. США) та електричнi машини (7,5 млн. дол. США). Усі інші товарні групи є незначними - від 20 до 70 тис. дол. США (реактори ядерні, котли, машини; папiр та картон; екстракти дубильнi).

У структурі уругвайського імпорту в Україну основні позиції займають такі товарні групи: риба i ракоподібні (1 млн. дол. США), шкури (1,6 млн. дол. США), їстівнi плоди та горіхи (385 тис. дол. США), зерновi культури (159 тис. дол. США), фармацевтична продукція (118 тис. дол. США). Усі інші товарні групи не перевищують 30 тис. дол. США (алкогольні і безалкогольні напої та оцет; каучук, гума; керамiчнi вироби, електричнi машини, текстильнi матерiали).

У 2014 році відбулось помітне падіння імпорту та значне зростання експорту, що дозволило вийти на позитивне сальдо торгового балансу для української сторони.


Двостороння торгівля послугами у період за 9 місяців між Україною та Уругваєм склала 1,03 млн. дол. США при позитивному сальдо 1,02  млн. дол. США. Експорт українських послуг склав 1,03 млн. дол. США, імпорт уругвайських послуг 5,4 тис. дол. США. При цьому основні види українських послуг це - транспортні послуги (0,6 млн. дол. США) та ділові послуги (0,4 млн. дол. США). 

Стан торговальено-економічного співробітництва України та Парагваю

За 10 місяців 2014 року товарообіг склав 154 тис. дол. США, при позитивному сальдо – 16 тис. дол. США. Відповідно український експорт становив 85 тис. дол. США, а імпорт – 69 тис. дол. США.

У структурі українського експорту лише дві позиції: реактори ядерні, котли, машини (84,2 тис. дол. США) та прилади та апарати оптичні, фотографічні (0,8 тис. дол. США). У структурі імпорту: насiння і плоди олійних рослин (58,4 тис. дол. США; усі інші позиції до 4 тис. дол. США - одяг та додаткові речі до одягу текстильні;  одяг та додаткові речі до одягу трикотажні, цукор і кондитерські вироби з цукру, різнi харчовi продукти

Показник двосторонньої торгівлі послугами сягнув: 3,5 тис. дол. США за 9 місяців 2014 року, при позитивному сальдо 2,3 тис. дол. США. Відповідно експорт українських послуг склав 2,9 тис. дол. США, імпорт – 0,6 тис. дол. США. Українські послуги: пов’язані з подорожами та інтелектуальною власністю, парагвайські – у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.  


Започаткування діяльності Міжурядової українсько-парагвайської спільної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва дозволило створити механізм для визначення дієвих схем урядової взаємодії з інтенсифікації двостороннього торговельно-економічного співробітництва. 

ПЕРСПЕКТИВИ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

 Нарощуванню обсягів експорту українських підприємств на ринках країн Латинської Америки сприятимуть такі заходи, як: відкриття представництв українських підприємств у країнах Латинської Америки;  активна участь українських підприємств у виставково-ярмаркових заходах, що відбуваються в країнах регіону; започаткування контактів між делегаціями галузевих експертів, а також ініціювання представниками ділових кіл укладення угод між ТПП з відповідними підприємницькими латиноамериканськими об’єднаннями.


Бразилія
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

- волоконно-оптичні кабелі, алюміній та його сплави;

- графіт та вироби з нього;

- марганець;

- добрива;

- вуглецева сталь, вуглецеве волокно;

- консерванти;

- обмін технологіями і досвідом з виробництва інсуліну

Мексика
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

вантажні вагони, потяги;
верстати накатні та кромко загинальні, преси для штампування днищ, колісні диски тощо;
мінеральні палива;
продукція хімічної промисловості;
вироби з чорних металів;
насіння та зернові;
добрива


Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

енергетика: реалізація спільних українсько-латиноамериканських проектів із збільшення потужностей діючих ГЕС, спорудження нових електрогенеруючих об’єктів, оснащення національної мережі ліній електропередач сучасним трансформаторним обладнанням;
авіація: створення складального виробництва з використанням технологій марки „Антонов”; залізничний транспорт

Перу
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними: добрива, зокрема сечовина,
металопродукція,
машинне обладнання,
автомобілі,
залізничний транспорт,
сільськогосподарська техніка.



З метою розвитку торговельного-економічного співробітництва України з країнами Латинської Америки сьогодні важливою є робота уряду, дипломатичних представництв, торгово-промислових палат щодо встановлення сприятливого торговельного режиму між Україною та країнами Латиноамериканського регіону; цілеспрямованого вивчення та освоєння найбільш перспективних для українських експортерів товарних ринків та закріплення своїх позицій на них; політичної, фінансової, інформаційної та правової підтримки державою процесу просування українських товарів на латиноамериканські ринки; значного підвищення в структурі українського експорту частки товарів із високим ступенем доданої вартості, особливо продукції машинобудування і високотехнологічного виробництва; формування ефективних систем захисту економічних інтересів України в Латинській Америці.

В. Величко

ІХ Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство»

Об’єднані свинарством: коли партнери стають друзями, а проблеми вирішуються разом!

6 червня у Києві відбулася наймасштабніша подія свинарської галузі — ІХ Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Захід об’єднав понад 600 гостей, серед яких виробники, переробники, представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, міжнародних організацій та посольств.

Конгрес розпочалася вітальним словом  Артура Лози, Президента Асоціації «Свинарі України» та Оксани Юрченко, Віце-президента АСУ.

Продовжилася подія нагородженням виробників та переробників. Так, господарства АСУ-вці отримали відзнаку «За ініціативність, рішучість, дієвість», оскільки представники Асоціації  займають активну позицію щодо діяльності галузі, працюючи над цілою низкою питань, зокрема й  законодавчими.

Відзнаку «За лояльність і відкритість» отримали ті м’ясопереробники, з якими за відгуками свинарів найкомфортніше працювати на ринку. Серед них — ТзОВ «Єврокомерс», ТОВ «МК „Ювілейний“», ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «Алан».

Під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» в учасників події в рамках Бізнес-секції була змога обговорити найкритичніші питання галузі — відкриття ринку землі, держдотації, екологічні перипетії.

Ситуації з АЧС в Україні та шляхам її подолання присвятили Круглий стіл «Коли ситуація з АЧС Стане в Україні контрольованою?». До обговорення долучилися представники профільних органів, зокрема Держпродспоживслужби, ФАО та ЄБРР, а також вітчизняні свинарі.

Від виробників виступив Андрій Талама, очільник ТОВ «Галичина-Захід»:

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів».

Артур Лоза у своїй презентації «Свинарський бізнес в Україні: „заморожувати“ чи розвивати?» зазначив:

«Не зважаючи на важкий 2016-й та "чистку" серед дрібних та неефективних виробників, наслідки яких відчутні нині, перспективи в галузі свинарства в Україні є. Вони обумовлені як потенціалом розвитку внутрішнього ринку, так і зростанням "зацікавленості" окремих країн у імпорті свинини».

Вперше під час конгресу відбулася відверта розмова виробників і переробників свинини. Спеціально організований круглий стіл ««Цінові гойдалки»» та інші нюанси кооперації свинарів та м'ясопереробників» став майданчиком для вирішення ключового питання співпраці — ціни на живець.

Олександра Бондарська, аналітик Асоціації «Свинарі України» презентувала результати українського бенчмаркінгу — управлінського інструменту, який уже давно використовують у світі та глобальному свинарстві загалом.

«Якщо порівняти результати проведеного бенчмаркінгу з усередненими виробничими показниками по виробниках Данії, Нідерландів, Франції, Чехії, Сербії та деяких інших країн, можна відзначити, що вітчизняне свинарство за показниками збереженості на всіх етапах виробництва, приростів та кількості відлучених поросят знаходиться на рівні з європейським колегами, а окремі з них — мають навіть кращі результати роботи».

«Кипіла» робота і під час двох вузькоспеціалізованих секцій — Технологічної та Ветеринарної. Вітчизняні та міжнародні експерти ділилися знаннями та досвідом. Мова йшла про годівлю, менеджмент, вентиляцію, ерадикацію РРСС, ЕДС тощо — всі ті аспекти, успішно керуючи якими можна суттєво покращити результати свого господарства.

Леонід Коваленко

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Як повідомляє Agronews , пріоритетами для МінАПК є відкриття нових ринків та диверсифікація товарної структури українського аграрного експорту. Тому відомство активно працює у напрямку диверсифікації «у форматі 3D».

Про це заявила заступник міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017».

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

У свою чергу радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.

Зміни себе цього літа

Мода як і час не стоїть на місці, але чомусь ходить кругами. З кожним днем усе складніше вигадати щось нове, тому неодмінно погляд зупиняється на минулому. Літо 2017 року буде спекотним і так важливо зробити його яскравим, модним і незабутнім. 

Усі модниці поспішають оновити свій гардероб, адже коли як не літом спробувати змінити своє життя. Але перед тим як побігти на шопінг, потрібно витратити декілька хвилин свого дорогоцінного часу і дізнатися про нові модні тенденції.

Цього літа ми подорожуємо у відносно недалекі 80-і роки, мода робить реверанс і повертається до нас знову. Ще деякий час назад стиль 80-х критикувався і звинувачувався у відсутності смаку, але сьогодні усе інакше. 

Ітак, що ж треба мати і якого кольору у себе в гардеробі цього літа:

1) Дівчата радійте бо жіночність повертається. Сукні з рюшами, воланами, мереживом пастельних кольорів, зроблять вас неймовірно ніжною і жіночною. Трендовий колір для суконь – це рожевий, якщо ви обираєте сукню з рюшами і воланами, якщо ж  вам хочеться мережива і легкої відкритості то тут треба звернути свою увагу на білий колір. Ну і неодмінний атрибут, який приваблює чоловіків будь якого віку - це декольте. У цьому сезоні воно має безліч причудливих варіацій, вибір залишається лише за вами

2) Літо 2017 року не обійдеться без спідниць найяскравіших кольорів. На вигляд вони мають бути легкими, здіймаючими вас у повітря, для цього їх шиють з тканини у декілька ярусів. Ніщо більше ніж спідниця не зробить вас жіночною. 

3) Блузи цього літа усім продемонструють ваші плечі і зроблять вас ще більш витонченою, завдяки пишним рукавам. Також, цього літа будуть дуже модними футболки-поло, які вже давно сподобали наші модниці. Написи, без написів нікуди, а ще й якщо це написи логотипа на брендовому одязі.

4) Цим літом краще обрати шорти з завищеною талією вільного крою. І вже залежно від фігури можна підібрати їх довжину, але ні в якому разі вони не мають бути в обтяжку.

5) Відмовитись від джинсів було б катастрофою для усіх любителів комфорту, тому і цього року ви можете витягти з шафи або придбати нові джинси з підкатами. 

6) Комбінезони, здавалося б мода на них прийшла років 5 назад і вже б мала завершитися, та вона нікуди не поспішає. Але для кожного сезону є певні умови, для того щоб ваш комбінезон був модним. У 2017 році він має бути вільного крою з розрізами і неодмінно застібатися.

7) Не менш важливим за одежу є аксесуари і взуття. Літнє взуття буде оздоблене ремінцями і застібками, також ви не прогадаєте якщо придбаєте бабуші. Від сонця цього літа найкраще будуть рятувати шляпи з широкими полями.

Прочитавши ці поради, вирушайте до вашого гардеробу і вирішуйте що вже є, а що потрібно придбати й вирушайте по магазинам. І не забувайте, що ваш стиль не може змінити ніяка мода, вона може лише його під корегувати, а ви завжди будете залишатися собою.

Ольга Карлова

Що потрібно і будуть змінювати в НААУ?Дебати кандидатів на посаду голови Національної асоціації адвокатів України .

     9-10 червня цього року в Києві на першому з 2012 року  з’їзді адвокатів України,будуть обирати  нову голову Національної асоціації адвокатів України(НААУ), на дану посаду висунуто три кандидатури,з яких і діюча голова НААУ, Лідія Ізовітова . В інформаційному агентстві УНІАН 6 червня претенденти на посаду НААУ,а саме Інна Рафальська та Петро Бойко розповіли про свої наміри на посаді голови, де заявили про наміри змінити повністю систему в управлінні асоціацією і про намір повноцінного захисту адвокатів.

   «Головною функцією Асоціації є створення надійного захисту для адвокатів. За 5 років свого існування асоціація не стала надійним захисником для юристів,не стала провідником їхніх  ідей,  тому ми маємо втручання, незахищеність  не бачимо того, що керівництво асоціації піклується про кожного правозахисника. Ми маємо навчитися самоуправлінню,не бюрократичному керуванню,не втручання в кожну дію адвоката регіону, щодо ситуації,яка склалася в регіоні,а саме навчитися самоуправлінню. Маємо забезпечити найбільш широке представництво демократії в самоуправлінні. Маємо йти до того,щоб повернутися до загальних  зборів ,до такого  представництва, де є само представництво юристів і зацікавленість у вирішенні як регіональних,так і національних питань діяльності адвокатури. Голова Національної асоціації відповідає за кожну ситуацію, яка стається з кожним адвокатом в Україні .Ми маємо змінити якість адвокатури.» ,- розповіла  Інна Рафальська ,претендентка  на посаду голови НААУ.  

   За словами Олександри Яновської,кандидата юридичних наук,то хотілося би  бачити по країні сильну ,незалежну, професійну організацію,таку організацію, яка би захищала права, лобіювала інтереси адвокатури,  сприяла її розвитку, підвищенню кваліфікації, бо в принципі на сьогоднішній день адвокатура не просто професійна організація, а вона є одним з стовпів правосуддя в нашій країні і це зафіксовано  в нашій Конституції.

   В контексті позицію Рафальської підтримав і  кандидат на посаду голови НААУ, Петро Бойко, який сказав: «Якщо ми виберемо правильний шлях, шлях  до майбутнього,то адвокатура буде сильною ,незалежною і спроможна вирішити завдання які покладено на неї. Коли стоїть питання, а яка повинна бути адвокатура? То в першу чергу потрібно зробити акцент на дві речі,  перше - дати найбільшу можливість і найбільшу автономію  для регіону, не може бути в нашому цивілізованому суспільстві, коли ми не маємо права зібратися,  ми не повинні питати на місцях особистого дозволу, а це все  вирішується дуже просто. Але  саме найбільше, що повинна зробити НААУ це реально захистити адвокатів."

                                                                                                               Вікторія Терещенко

.

Harper’s Bazaar та Vogue, народжені модою.

Коли статті про моду почали завойовувати читацьку аудиторію? Коли у людей з’явилася можливість слідкувати за трендами? І коли врешті-решт модниці змогли стати справжніми модницями? Це сталося ще у 19 столітті, коли у світ почали виходити перші журнали про моду. Найстарішим виданням про стиль вважається Harper’s Bazaar. Перший його номер вийшов у світ, у далекому 1867 році. Не менш поважним за віком є й журнал Vogue, датою його народження є 1892 рік. Саме ці журнали мріяли мати усі модниці найвпливовіших країн світу. Harper’s Bazaar  та Vogue, зробили моду всезагальною та необхідною.

Спільним для обох журналів є те, що своїм становленням вони декому завдячують. Так для Harper’s Bazaar це компанія «Harper and Brothers», а засновником Vogue  є  Артур Болдуін Турнюр. Вони обидва почали свій старт з США і вже пізніше здобули більш широке поширення. Зараз вони  мають своє видавництво в понад 30 країнах. Але в Україні ці журнали з’явилися не так давно у порівнянні з Європою.

Імениті модні будинки відсилають їм ескізи своїх майбутніх колекцій, дизайнери дають інтерв’ю, а для будь якої моделі великою честю є її поява на обкладинці цих видань. Сучасний світ моди вже неможливо уявити без них.

Harper’s Bazaar та Vogue пройшли перевірку часом й щоразу коли того вимагав час змінювались. Так спочатку обидва журнали виходили щотижня, тепер же вони є щомісячними виданнями. У 1932 році Vogue упершее розмістив на своїй обкладинці кольорову фотографію. З того часу кожен новий фотограф журналу робив його обличчя і ставав не менш важливим за редактора. Пізніше на обкладинках журналів почали поміщати не лише обличчя моделі але і саму її, в повний зріст. Фотограф Фріссель вперше у 1930-х роках став робити фото моделі у русі. І з плином часу моделі теж ставали дуже важливою складовою журналів. 

За чаc свого існування Harper’s Bazaar  та Vogue збільшили свою читацьку аудиторію,

орієнтуючись уже не лише на заможних громадянок США, але і на жінок різного достатку у всьому світі.

Журнали для жінок роблять жінки, адже ніхто не зрозуміє жінку краще ніж інша жінка. Тому й головними редакторами цих журналів були жінки. І справжньою іконою головного редактора жінки є Анна Вінтур, яка працює  у Vogue  з 1988 року. Саме вона є прототипом головної героїні фільму «Диявол носить Прадо». 

У цих видань буде ще довге життя пов’язане зі світом стилю і краси. А мода буде надихати їх на нові цікаві випуски.

Ольга Карлова

Казкове місто

З 2 по 5 червня в Києві в Нікольському лісі відбувся 28 фестиваль "Казкове місто. Київська казка 2017". Це фестиваль Саморозвитку і Творчості, Радості і Любові, Усвідомленості і Гармонії, душевного тепла і відкритості !!)

Фестивалі «Казкове місто» проводяться кілька разів на рік у різних місцях України та інших країн.

З 2007 року було проведено 27 фестивалів - під Києвом, в Криму, в Харкові, під Одесою.

«Казкове місто» є синтезом конференції і традиційного фестивалю, розвиваючих програм і культурно-масових заходів.

Розвиваюча програма представлена у вигляді практичних майстер-класів та тренінгів, що проводяться відомими майстрами.

Фестиваль є унікальною можливістю для людей, незалежно від віку, досвіду і підготовки знайти себе у творчості, спілкуванні, здоровому і позитивному образі життя.

«Казкове місто» - це об'єднання фізичного, соціального і духовного розвитку людини.

Унікальне поєднання програм дозволяє розвивати творчі здібності в атмосфері довіри і взаєморозуміння, в гармонії з природою і суспільством.

Ідея фестивалю багатогранна і різноманітна !!

Основами є:

Усвідомленість.

Ясність в думках, емоціях, діях, станах.

Свобода внутрішнього і зовнішнього вибору в саморозвитку і самореалізації.

Творення.

Формат фестивалю - розвиток та позитивне творчість.

Казкове місто ПРОПОНУЄ творить себе своє життя і навколишній світ, творити Творчість, Радість, Любов, Гармонію на основі вільного Вибору кожної людини

Творчість - креативний підхід.

Мова йде про Творчості, не тільки в класичному варіанті.

Людина розглядається як Творець свого Життя і Творить він її в співтворчості з навколишнім Світом.

Творчість пропонується використовувати як мета, як інструмент і як процес.

Розвиток.

Щоб було веселіше творити свій Світ, Казкове місто пропонує безліч інструментів для «себе-» і «Міра-Творчості»

Принцип «Гумор і Ухвалення»

Казкове місто пропонує ставитися з гумором і прийняттям до себе і навколишнього Миру

Множинність - єдність в різноманітті.

Казкове місто включає в себе величезну кількість часом різноспрямованих видів і методик розвитку.

Саме в цьому розмаїтті формується внутрішній стрижень людини.

Принцип Казки.

Фестиваль пропонує вірити в Чудеса, в Казки та на основі цього будувати Казкове місто))

Здоровий спосіб життя.

Здоров'я тіла, здорові думки, здоров'я енергетичне

Близькість до Природи.

Гармонійна взаємодія з природою.

Творення свого життя у співтворчості з природою.

Атмосфера Гармонії, Радості, Любові - як мета, як інструмент і як процес.

Територія фестивалю вільна від алкоголю і наркотиків.

Атмосфера Гармонії, Радості, Вселенської Любові - як мета, як інструмент і як процес.

Програма фестивалю налічує понад 1000 пунктів за наступними темами і напрямками:

Езотеричні та духовні практики

Практична Психологія

Музика

Танці

Театр

Кіно

Фото-мистецтво

Hand-Made

Образотворчі мистецтва

Проза і поезія

Дитяче розвиток

Усвідомлене батьківство

Бізнес

Творчість

Цілительство

Екологія

Нові технології

Фізичний розвиток

Бойові мистецтва

Етнічні культури народів Світу

Леонід Коваленко

фото Олексій Свертока