Що робити з ялинкою після свят? Пункти прийому ялинок в Києві

Новорічні свята завершуються , а отже виникає питання , що робити зі справжньою ялинкою. Якщо ви відаєте перевагу справжній ялинці , але при цьому хочете її правильно утилізувати , а не просто викинути на смітник. Тоді цей матеріал для вас. 

Чому необхідно утилізувати ялинки ?

 Якщо новорічне дерево викинути на сміттєзвалище, воно не принесе такої користі, як від утилізації. Потрапляючи на звалище, ялинка чи сосна втрачають можливість розкладатися природнім шляхом. Замість того, щоб перетворитися на добриво, ці дерева, як і будь-яке органічне сміття, починають активно виділяти газ — метан. Через це може виникнути тління, яке згодом призведе до неконтрольованих пожеж на сміттєзвалищі. А оскільки серед сміття є не лише папір та деревина, а й пластик та інші небезпечні відходи, в повітря під час пожежі можуть виділятися канцерогенні речовини (ті, які спричиняють виникнення злоякісних новоутворень). 

Пункти утилізації новорічних ялинок 

4-го січня 2022 у Києві почали працювати  15  пунктів утилізації новорічних ялинок.

З 4 по 31 січня 2022 року у Києві працюватиме 10 пунктів утилізації новорічних ялинок. Традиційно 10 пунктів відкриються на територіях виробничих баз районних КП УЗН і ще 5  на територіях садиб лісництв КП «Дарницьке ЛПГ»:

    КП УЗН Голосіївського району – просп. Голосіївський, 87-Г;

    КП УЗН Дарницького району – вул. Тростянецька, 58-А;

    КП УЗН Деснянського району – вул. Електротехнічна, 26;

    КП УЗН Дніпровського району – просп. Визволителів, 6;

    КП УЗН Оболонського району – просп. Степана Бандери, 26-А;

    КП УЗН Печерського району – вул. Залізничне шосе, 61;

    КП УЗН Подільського району – вул. Дмитрівська, 16-А;

    КП УЗН Святошинського району – вул. Бетховена, 8;

    КП УЗН Солом’янського району – вул. Новопольова, 95;

    КП УЗН Шевченківського району – пров. Герцена, 6;

    Дарницьке ЛПГ – Бориспільське шосе, 23 км;

    Дарницьке ЛПГ – просп. Броварський, 2а;

    Дарницьке ЛПГ – вул. Радистів, 1-в;

    Дарницьке ЛПГ – Микільське лісництво, квартал № 35;

    Дарницьке ЛПГ – Броварське лісництво, квартал № 72.

Графік роботи: будні з 07:00 до 21:00.

Також локації та контакти відповідальних осіб можна переглянути на карті http://kyivzelenbud.com/maps/utylizatsiya-novorichnyh-yalynok/.

У пунктах утилізації новорічні дерева подрібнять на щепу, яку використають для мульчування лунок хвойних дерев та кущів, це дозволить захистити ґрунт від промерзання взимку, пересихання і перегріву влітку.

Ксенія Дахно

Із теплом про 2021 рік, або ж креативний підсумок року

Американське агентство BBDO MPLS підвели підсумок року в дуже незвичній та цікавій формі. Вони створили м’ягесенький шарф в скандинавському стилі довжиною у цілий рік. Однак зображено на ньому найгучніші, найрезонансніші та шалені  моменти 2021 року: від руху Free Britney та серіалу «Гра в кальмара» до повстання в Капітолії та корабля, що застряг в Суецькому каналі.

Можна просто розглядати візерунки на шарфі та спробувати самому відгадати, що за подія зображена. А можна скористатися спеціальною розкладною картою, яка не менш довга від шарфа, щоб дізнатися про все детально. Найцікавіше те, що історію цього року розповідають у римованому вірші в стилі «Ніч перед Різдвом». 

Такий святковий подарунок можна носити та зігріватися у люті морози, а можна зберегти його та передавати нащадкам у пам’ять про нелегкий для людства рік. Тож, не обов’язково про труднощі та негаразди розповідати впадаючи у крайнощі. З усього можна зробити щось приємне, «тепле» та цікаве.

Фото: https://www.instagram.com/bbdompls/ 

Джерело: https://www.lbbonline.com/news/for-christmas-bbdo-mpls-created-a-scarf-commemorating-notable-events-of-the-longest-year

Ангеліна Вовк

Стіна Леннона

Вільно висловлювати свої думки важливо для кожної людини. Свобода слова — це право людини чи спільноти вільно та безпечно висловлювати свої ідеї.

У Чехії символом свободи слова стала стіна Джона Леннона, розташована у Празі, в районі Мала Страна. Попри те, що видатний музикант ніколи не відвідував Прагу, тридцятиметрова стіна стала для чехів справжнім символом свободи слова та боротьби за мир.

Історія стіни почалася ще задовго до створення групи Бітлз. У 1948 році на стіні, що знаходилася напроти посольства Франції, почали з’являтися написи протесту проти комуністичного режиму в Чехословаччині. Близькість з посольством була обрана недарма — так жителі міста намагалися показати західному світу своє небажання миритися з комунізмом. У 1960 році стіну почали називати «Стіною плачу», написів ставало все більше, незважаючи на те що місцева влада періодично зафарбовувала поверхню стіни.

У 1980 році після вбивства Джона Леннона, невідомий художник намалював на «Стіні плачу» портрет музиканта. Була поставлена кам’яна панель з написом «Za Johna Lennona» та намальований хрест. Через певний час там почали з’являтися свічки та фотографії. Біля стіни почала збиратися чеська молодь та грати пісні забороненого гурту, виражаючи таким чином свій протест проти режиму. Написів та малюнків почало з’являтися ще більше.

У 1981 році перед XVI з’їздом Комуністичної Партії Чехословаччини стіну було зафарбовано зеленою фарбою. Після цього на ній почали з’являтися більш політизовані написи. Підпільний студентський рух, натхненний ідеями Леннона та пацифізмом, був прозваний «леннонізмом», а у комуністичній пресі про них писали як про психічно хворих агентів капіталізму.

У 1988 році на Карловому мосту, що розташований у 200 метрів від «Стіни плачу» сталася сутичка між ленноністами та поліцією. Це були перші прояви Оксамитової революції у Чехії — повалення комуністичного режиму в країні.

У 1991 році будівлю, яку прикрашала стіна Леннона повернули Мальтійському лицарському ордену, але той не був проти того, щоб на стіні лишалися малюнки та написи.

У 2002 році стіну, як і країну, чекало нове випробування — сильна повінь. Попри те, що повінь змила частину стіни, її швидко було реставровано, а написи з малюнками було відновлено.

У 2014 році група студентів художників зафарбувала стіну білою фарбою та залишила на ній напис «Wall is over» («Стіна закінчена»), що було присвячено двадцятип’ятиріччю Оксамитової революції. «Епоха боротьби проти комунізму скінчилася. Час звільнити стіну для нового покоління», — пояснили студенти. За лічені дні стіна була заповнена знову, а від напису 2014 року не лишилося і сліду.

Зараз на стіні можна прочитати багато послань, різними мовами та на різні теми. Тут можна зустріти рядки з пісень, імена тих, хто відвідав стіну, та висловлювання, що відображають хвилювання суспільства. На стіні Леннона говорять про важливість миру в усьому світі, про глобальне потепління, про агресію Росії щодо України. Тут можна висловитись кожному про що завгодно. Ця стіна досі лишається символом свободи слова для Праги та його проявом для всього світу.

Анастасія Рашевська

Чи здатен стоїцизм спростити життя в 21 столітті?

Автор Кристина

Убийконь

«Важливо не те, що з тобою відбувається, а те, як ти на це реагуєш». Так сказав давньогрецький філософ Епіктет ще в першому столітті нашої ери. Безперечно, за умов сучасної рутини, коли ми постійно поспішаємо, нервуємо, намагаємося встигнути все та навіть більше за потрібне, можна значно спростити життя, якщо прислухатися до порад філософів-стоїків.

Стоїки вважали, що ми створені для дії та споглядання. 

Завдяки спогляданню ми можемо замислитися над чеснотами, тими рисами характеру, які дозволяють нам успішно протистояти життєвим викликам: поміркованість, сміливість, справедливість у наших стосунках з іншими.

Завдяки дії ми застосовуємо ці якості на практиці і в процесі стаємо сильними серед вихору досвіду. Один із письменників-стоїків, Сенека, порівняв цей процес із наближенням до міцного дуба, коріння якого ростуть все глибше через численні бурі, які він успішно пережив. Відповідно гармонійне поєднання дії та споглядання – та сама точка відліку, з якої починається шлях людини до самої себе, до пізнання життя таким, яким воно є.

Люди «new reality» вважають, що поняття «стоїцизм» знаходиться в одному ряді з «витривалістю», «здатністю сліпо підкорятися долі, викликам і складнощам, що вона пропонує». Однак стоїцизм — це філософія проактивної дії: вона полягає в тому, щоб з гідністю зустріти події життя і не дозволити їм морально «розчавити» людину, деморалізувати її, а, навпаки, вселити жагу жити далі та протистояти труднощам та сприймати це як крок на шляху до самовдосконалення.

Епіктет, який, до речі, значну частину свого життя був рабом, використовував аналогію з кістками: «Ви не можете контролювати спосіб кидання кубика, але ви можете зосередитися на тому, щоб добре грати в кожен раунд».

Дійсно, наше життя має бути зосереджено на тому, що залежить від нас, на сферах нашого життя, які підпадають під нашу «етичну область дій», думати про процес, а не про результат. Іншими словами, не треба стрибати вище голови, це все одно не принесе щастя; варто докладати максимум зусиль до того, на що ми можемо вплинути, і тоді пазли складуться, а картина життя, яке жевріє у наших мріях, стане реальною.

Марк Аврелій, римський імператор (161-180 рр. н.е.), чудово висловив це, коли написав:

«Кожної години зосереджуйте свій розум... на виконанні поставленого завдання з гідністю, людською симпатією, доброзичливістю та свободою, а всі інші думки відкиньте в сторону». (Медитації, 2.5.) Хоча ми розуміємо, що multitasking, значна кількість незавершених справ іноді заважають нам сфокусуватися повністю на тому, чим ми займаємося в певний момент та відкинути інші думки. 

Зосередженість Марка Аврелія на людській симпатії та доброзичливості говорить нам ще дещо вирішальне про стоїцизм: його ідеал прихильності до всього людства.

Для стоїків усі ми є частинами одного людського тіла, в якому виховання турботи  одне до одного забезпечує нашу природну товариськість. У стоїчному мисленні немає щастя без стосунків і активної участі в добробуті інших.

Філософія стоїцизму стає більш популярною. Наприклад, у Великобританії існує навіть Тиждень стоїків, який починається 24 листопада і є шансом приєднатися до великої спільноти тих, хто цікавиться тим, що стоїцизм все ще може запропонувати сучасному світу. Організований командою психотерапевтів (стоїцизм був одним із головних механізмів впливу на когнітивно-поведінкову терапію) та науковців, він дає можливість щоденно слідувати курсу модернізованих порад стоїків, доповнених ключовими правилами, ранковими та вечірніми медитаціями. 

За минулорічною статистикою за тиждень стоїцизм підвищив задоволеність життям на 14%, збільшив позитивні емоції на 9% (причому радість зросла найбільше) і зменшив негативні емоції на 11%.

Отже, ця стародавня філософія внутрішньої сили та зовнішньої досконалості може дійсно вплинути на життя сучасної людини та змінити його на краще, зменшити кількість нервових зривів, депресій, емоційного вигорання чи взагалі їх викорінити. 

P.S. Щоб краще познайомитися з філософією стоїцизму, варто прочитати роздуми Марка Аврелія «Наодинці з собою», записки з його мандрівки до самого себе. Автор був величним римським імператором, але наполегливо прагнув відшукати себе як звичайного громадянина Всесвіту. Саме стоїцизм, з одного боку послідовно матеріалістичний, а з іншого – один з найодухотвореніших напрямів у європейській інтелектуальній історії, допоміг йому це зробити.

Тому, взагалі, стоїцизм – для тих, хто в пошуку…

Ковзанки під відкритим небом, де можна покататися на ковзанах в Києві

 Цього року в Києві з’явилося багато ковзанок . Де знаходяться , скільки коштують , читайте далі.

Каток на ВДНГ "Зимова країна"

Каток на ВДНГ в Києві почав роботу з 04 грудня 2021 року і розташований в самому центрі Експоцентру, поруч зі SkyPark. 

На період свят з 30 грудня по 7 січня для масового катання відкриють всесезонну Криту льодову арену на ВДНГ. В інший час каток використовується для професійних тренувань і проведення спортивних змагань з хокею.

Площа покриття для катання на ковзанах – 2500 кв.м (більше третини футбольного поля). Одночасно тут можуть кататися до 500 відвідувачів.

Вхід на лід дітям до 3-х років заборонений. Діти з 4-х до 7-ми років можуть кататися тільки в супроводі дорослих або з інструктором. Заборонено виходити на лід в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Каток в "Roshen Winter Village"

30 Листопада 2021 року запрацював масовий льодовий майданчик у "зимовому містечку" на території Київської шоколадної фабрики "Рошен".

Каток займає 2 тис. кв. м під відкритим небом, що дозволяє всім бажаючим покататися на ковзанах зберігати безпечну дистанцію.

Біля входу на каток Roshen Winter Village працюють термінали видачі талонів на очікування в черзі. Ви можете відстежувати статус онлайн і підходити до каси, коли ваш номерок висвітитися на табло. Додалася також опція "Fast track" (позачергове обслуговування).

Локація популярна, тому і черги в касу (особливо у вихідні) немаленькі.

Де: Київ, просп. Науки, 1.

Режим роботи: будні з 12:00 до 22:00, у вихідні та святкові дні з 10: 00 до 22: 00.

Ціна: 170-200 гривень (400 – Fast Track з 12:00 до 22:00) будні, 200-220 гривень (440 – Fast Track з 10:00 – 22:00) вихідні, 250-290 гривень (580 – Fast Track з 10:00 – 22:00) святкові (24.12.21-16.01.22). При оплаті карткою Visa-знижка 10 %. Для пільгових категорій діє знижка при наявності посвідчення. Дітям до 4-х років у супроводі батьків вхід безкоштовний.

Як доїхати: до станції метро Деміївська, пішки 400 метрів.

Каток на Даринку 

З 11 грудня  Даринок спільно з Арт-завод Платформою відкрили величезну ковзанку розміром 1500м2 . Стільки льоду ти точно не бачив!

Щодня з 10:00 до 22:00 насолоджуйся зимовою атмосферою з усіма атрибутами:

святкові ялинки для настрою та фоточок

фуд-корд з улюбленими справами та гаряченьким

А щовихідних на тебе чекає:

льодове шоу від всесвітньо відомих фігуристів та циркових артистів

акробати, жонглери, гра з обручами, ковзани-ходулі

повітряне DJ-шоу на висоті

Вартість квитка — 120 грн у будні, у вихідні та святкові дні — 150 грн.

Сімейний квиток 2+2 у будні дні — 240 грн, у вихідні та святкові дні — 300 грн.

Групові відвідування (до 10 дітей) — 90 грн у будні, у вихідні та святкові дні — 120 грн.

Безкоштовно при наявності посвідчень:

– Учасники АТО

– Багатодітні сім’ї

– Люди з обмеженими можливосями

– Пенсіонери

Купуй квиток онлайн або на місці, у касах.

Вхід на ковзанку можливий за наявності сертифікату вакцинації, ПЛР-тесту, тесту на антиген або сертифікату про одужання.

Прогулянковий каток на Подолі

19 грудня 2021 року на Контрактовій площі відкрили незвичайну святкову локацію – першу в Україні прогулянкову ковзанку загальною довжиною понад 200 м.

Одна з льодових доріжок пролягатиме через парк Петра Сагайдачного, а в центрі розмістять зону відпочинку, кафе і музичну сцену з живим оркестром. Каток прикрасять понад 20 тисяч ліхтариків.

Крім катання на ковзанах на площі можна відвідати Різдвяний ярмарок, покататися на атракціонах – шестиметрових гірках для тюбінгу з оглядовими майданчиками.

Каток біля Офісу Президента 

Нова безкоштовна ковзанка на вулиці Банковій, прямо біля Офісу президента, почала свою роботу.

Відомо, що на каток можна прийти зі своїми ковзанами. Однак, прокат також безкоштовний, при вході дають жетон для обміну. Всі ковзани нові, від 27 до 45 розміру.

Варто відзначити, що на ковзанці курити суворо заборонено. Штраф за куріння становить 200 грн.

Ковзанка працюватиме з 10:00 до 20:00 щодня, проте катання поділено на сеанси - по одній годині. Між кожним сеансом перерву в 30 хвилин в зв'язку з очищенням льоду.

Одночасно на ковзанці може кататися до 40 осіб, проте найбільша кількість людей приходить після обіду.

 Каток в "Osocor Winter Village"

На території заміського комплексу "Osocor Residence" в Києві створено село Хогсмід за мотивами фільмів і книг про Гаррі Поттера.

Гостей приймають з 4 грудня 2021 року. Льодова арена займає площу 800 кв. м.

Тут можна покататися на ковзанах, подивитися льодове шоу, повчитися магічним практикам, в тому числі зільеваріння, сфоткатися в крутих фотозонах, перекусити, потусити на вечірці.

    Де: Київ, вул. Виноградна, 2.

    Режим роботи: щодня з 11:00 до 22:00.

    Ціна: вхідний квиток на територію – 350 гривень для дорослих і дітей по буднях, і 500 гривень – у вихідні, 700 – в дні шоу. Дітям з 5 до 9 років вхід 200 гривень (будні), 350 гривень (вихідні), 400 (дні шоу). До 4-х років вхід безкоштовний.

    Вартість квитка на ковзанку – 180 гривень (входить прокат ковзанів), або 145 гривень – зі своїми ковзанами.

    Як доїхати: від станції метро Славутич 20 хвилин маршруткою 452 і 1,8 км (близько 20 хвилин) пішки від зупинки. Найзручніше добиратися машиною.

"Містечко зимових розваг" біля Палацу "Україна"

У зимовому сезоні катання на ковзанах 2021-2022 Льодова арена відкриється і на території Палацу "Україна". У зимовому містечку гостей чекає просторий каток, найвища тюбінг-гірка (пускають з 6 років), "take away" фуд-зона, яскрава ялинка, Різдвяний ярмарок, Резиденція Святого Миколая.

Локація працюватиме з 18 грудня 2021 до 28 лютого 2022.

Де: Київ, Велика Васильківська, 103.

Режим роботи: щодня з 11:00 до 22:00.

Ціна: щодня з 10:45 до 22:00. Ціна: 1 година катання, будні – 170 гривень до 16:00 і після 21:00, або 295 гривень 16:30 до 20: 30, вихідні та свята – 295 гривень. Спуск на гірці - 75 гривень 3 рази і 100 гривень 5 разів. При оплаті карткою MasterCard діє знижка 10 %.

Як доїхати: станція метро "Палац Україна".

Льодовий стадіон

Культове місце і єдиний стаціонарний відкритий каток в Києві. Ідеально підходить, якщо вмієте кататися. Свіже повітря, багато простору. На відміну від інших ковзанок, де сеанс триває 45-60 хвилин, на льодовому стадіоні ви можете приходити в будь-який час і залишатися на льоду до 2 годин з моменту входу.

Де: Київ, пр-т Академіка Глушкова, 9.

Режим роботи: Пн-Пт з 11:00 до 19:00 (у другій половині дня краще уточнювати, чи не проводяться тренування в планований час візиту), Сб-Нд з 9:00 до 21:00 (каса працює з 11:00 до 20:00).

 Ціна: вхід 50 гривень.

Додаткові послуги: прокат ковзанів (бігові, хокейні, для фігурного катання).

Як доїхати: прогулятися 5 хвилин від станції метро "Іподром" у бік Теремків. Від Софіївської Борщагівки можна доїхати на маршрутках 718, 904 і 56 автобусом.

Ксенія Дахно

Туреччина — найпопулярніший напрямок українців у 2021 році, статистика Aviasales.ua

Aviasales.ua визначили куди українці літали у 2021

Компанія Aviasales.ua щорічно підсумовує найбільш популярні напрямки авіаперельотів. Згідно з даними міжнародного сервісу пошуку авіаквитків, який офіційно працює у 13 країнах Європи, Азії та Америки, найпопулярнішим напрямком українців у 2021 році стала Туреччина. Найбільше бронювань квитків до цієї країни було зроблено навесні (24%). На другому місці знаходиться Польща, на третьому – Грузія.

 

Ці три напрямки завжди згадуються у першій п'ятірці країн, куди українці бронювали квитки протягом 2021 року, незалежно від сезону. Польща стабільно здобувала "срібло" протягом року, поступившись другим місцем Грузії лише в сезон літніх відпусток — за цим напрямом серед українців було заброньовано 10% квитків від загальної кількості.

 

У списку популярних напрямків у першому півріччі також згадуються ОАЕ та Білорусь. Остання раніше постійно знаходилася на третьому місці, допоки в травні авіакомпанії не запровадили обмеження на перельоти через цю країну. Влітку українці, крім стабільної першої трійки лідерів, шукали авіаквитки до Чорногорії та Греції. Восени їх змінили Італія та Іспанія.

 

Не надто популярними у 2021 році були країни Африки. Найменше українці цікавились квитками до Конго, Анголи, Зімбабве, Мавританії. Незацікавленість українців до цих напрямів можна пояснити вартістю квитка. Наприклад, на 1 березня 2022 року ціни стартують від 14800 грн в одну сторону. До того ж мандрівник проведе понад 24 години із мінімум двома пересадками у Стамбулі, Каїрі або Аддіс-Абебі. Також мінімальний попит мають такі напрямки як Боснія і Герцеговина, Непал та Бангладеш.

 

Крім того, змінилась ситуація і з попередніми бронюваннями авіаквитків: якщо до Covid-19 українські туристи шукали та купували квитки в середньому за 50 днів до вильоту, відтепер вони планують майбутню мандрівку за 40 днів до дати відправлення.

 

“Ми помічаємо, що українці дедалі більше подорожують. Наприклад, у 2021 році, попри пандемію та карантинні обмеження, об'єм бронювань авіаквитків через сервіс Aviasales.ua серед українців збільшився у 6 разів. За останній рік найпопулярнішими напрямками у вітчизняних туристів були ближній пляжний відпочинок та країни Європи. Гадаю, це зумовлено доступною вартістю квитків та відносно швидким перельотом” — пояснює Олена Кірієнко, регіональний менеджер компанії Aviasales, що представлена в Україні з 2019 року.  

Трансформація Британської імперії у Співдружність

Поняття «співдружність"  розуміється як наддержавне утворення, яке характеризується відсутністю централізованого політичного управління, та відсутністю переваг у відносинах економічних і культурних чинників. [3]

Термін «Співдружність Націй» був вперше використаний державним діячем Великої Британії лордом Розбері в 1884 році. Проте появу терміна не можна назвати випадковою, адже в центрі перетворень постає Британська імперія, яка «в пориві розсіяності» завоювала пів світу. Тож під час спроб утримати нові землі виникла ідея Співдружності. У 1883 році вийшла у світ книга Джона Роберта Сілі «Розширення Англії». Він був основним теоретиком тодішньої імперії та мав неабиякий вплив на політиків. Автор закликав говорити про імперію не як про «Англію та її колонії» чи просто «Велику Британію», а як про «Більш Велику Британію», яка представляла величезну англійську націю з єдиною расовою та мовною складовою. [4]

Термін «Співдружність Націй» надалі використовували під час Імперських конференцій з 1887 року, які стали початком організації Британської Співдружності Націй. В Імперських конференціях брали участь представники колоній та домініонів Британської імперії. В цей час отримали самоуправління та статус домініона Австралія в 1901 році, Нова Зеландія в 1907 році, Південна Африка в 1910 році та Ірландія в 1922 році. Збільшення ролі домініонів виражалось і в їх наполегливому бажанні брати участь в Паризькій мирній конференції в складі Британської імперії.

Були дві основні конференції, які лягли в основу Співдружності: Декларація Бальфура 1926 року та Вестмінстерський статут 1931 року. 

В жовтні-листопаді 1926 року відбулася конференція в Лондоні за участі Англії та делегацій всіх домініонів на чолі з прем’єр-міністрами. Англійська делегація складалась із Чемберлена, Бальфура, Черчилля та Емері на чолі з Болдуїном.

Спочатку прем’єр-міністр Півден но-Африканського Союзу наполягав, щоб домініони могли врешті стати незалежними державами. Таку ідею підтримав представник Ірландії. Проте згодом виявилось, що домініони не бажають виходити з Британської імперії, адже цим вчинком вони могли позбутися допомоги, пільг, впливового покровителя, а це означало вирішувати долю своєї країни вже самостійно. Держави не були готові до таких серйозних змін, тому було визначено домовленості, які все ж надавали формально рівність:

- нерівність, якщо будь-які її форми взагалі можуть продовжувати існувати у відносинах держав щодо питань влади, є прийнятною лише в разі добровільної згоди держави, проте «їх зближує спільна вірність Короні та вільне членство в Британській Співдружності Націй»;

- необхідність задекларувати нові правила відносин між домініонами та Великою Британією, щоб проінформувати власні країни та ознайомити інші держави про новий статус держав-домініонів. [4]

Імперія також втратила формально право на видання законів, що стосуються домініонів, без їхньої згоди.

Така декларація стала компромісом, яка задовольнила всіх, особливо Британську імперію, яка раніше почала втрачати свій контроль. За словами британського історика пірса Брендона, Великобританія намагалась прив’язати домініони до метрополії за допомогою «вербальної павутини». [3]

Отже, було визначено три основні принципи Британської Співдружності Націй:

1. Генерал-губернатор зобов’язаний поважно ставитись до Британської корони та британського уряду.

2. Домініони та Велика Британія не можуть приймати рішення, які суперечать між собою.

3. Британський монарх може висловлюватись за домініона щодо договорів лише у випадку його згоди.

У 1929 році знову було скликано конференцію, на якій скасували право імперії анулювати прийняті парламентом домініону закони.  Отже, Великобританія все більше втрачала вплив над домініонами, проте не втрачала надії схилити їх хоча б до спільної економічної політики. Саме цю ідею було запропоновано на конференції 1930 року. Англії відмовили, домініони хотіли більше поступок. Такі дії підтвердили здогади щодо підготовки домініонів до майбутньої незалежності, хоча, можливо, спершу це буде лише формально.

Всі попередні конференції дали основу Вестмінстерському статуту 11 грудня 1931 року. Було визначено, що корона є символом вільного об’єднання Британської Співдружності Націй. Відтепер будь-які зміни, які стосувались престолу, потребували не лише згоди парламенту Англії, а й домініонів. Аналізуючи їх конституційний статус можна вважати, що співдружність на той час була економічним та політичним союзом, призначеним для спільної конкурентної боротьби за ринки збуту, сировину та проти експлуатації народів і позбавлення їх елементарних прав на життя. Статут юридично закріпив рівноправність шести домініонів (Австралії, Нової Зеландії, Ньюфаундленду, Канади, Ірландії та Південно-Африканського Союзу) у відносинах з Британією. Домініони могли проводити не тільки внутрішню, а й власну зовнішню політику.

Отже, велич Великої Британії як колоніальної держави занепадала, проте країна все ж змогла без кровопролиття та суперечок втримати домініонів у складі імперії, та ще й переформувати утворення на більш демократичне. Такі кроки дещо сповільнили повний розпад Британської імперії. 

В 1949 році Ірландія заявила про створення республіки, тому автоматично виходила зі Співдружності, оскільки республіканське правління суперечило відданості Британській короні. В тому ж році про бажання отримати незалежність та ввести республіканську форму правління заявила Індія, але водночас країна не хотіла покидати Співдружність. Велика Британія не збиралась втратити свою найбільшу колонію, а потому і надалі втрачати всі інші країни з-під власного впливу, тому було скликано нараду всіх держав. Під час цієї наради було розроблено формулу головування, згідно з якою члени Співдружності визнають британського монарха  символом вільного союзу, дозволяючи йому очолювати Співдружність.

Ця формула була закріплена в Лондонській декларації від 26 квітня 1949 року. Ця дата у 2009 році відзначалась як 60 років від початку сучасної Співдружності. На той час домініонами в складі Співдружності стали Велика Британія, Канада (Ньюфаундленд увійшов як провінція), Австралія, Нова Зеландія, Пакистан, Цейлон, Індія та Південно-Африканський Союз.

Таким чином Велика Британія пішла на прецедент, скасувавши принцип вірності монарха, який був одним з основних. Індія була згодна з таким розподілом влади, тому в 1950 році проголосила незалежність та впровадила республіканську форму правління, залишившись у Співдружності Націй. Цікаво, що Індія погодилась лише після того, як англійському прем’єр-міністру К.Етлі вдалося переконати Дж. Неру, прем’єр-міністра Індії, що членство в організації вимагає лише відданість демократичним цінностям, верховенству закону та толерантності. Водночас Велика Британія розглядала Співдружність як найважливішу сферу впливу, в межах якої розповсюджувались економічні, геополітичні та ідеологічні інтереси. Проте Британська імперія вже формально не існувала. 

І вже з 1949 року утворення почало називатись Співдружністю Націй, без приставки «Британська», тому що вплив на контроль імперії значно зменшився. Англія лише намагалася знову ж хитрощами залишити колишні колонії у сфері свого впливу. В 1951 році В. Черчилль заявив, що завдання консолідувати Британську Співдружність та об’єднувати те, що лишилось від Британської імперії й досі є завданням уряду. [5]

Так міцно триматися за єдність домініонів Англію змушувало не тільки завдання зберегти зону фунта стерлінгу, економічного й політичного лідерства у світі, а й бажання запобігти розповсюдженню комунізму в Азії. Це проявлялось не лише в словах політиків чи на конференціях, а й в реальних бойових діях. Так в Корейській війні в 1950–1953 рр. брав участь «Дивізіон Співдружності», до складу якого входили, окрім англійських солдат, ще й солдати Канади, Австралії та Нової Зеландії. [5]

В 1955 році канцлер казначейства Р. О. Батлер занепокоївся фінансовим станом країни та попередив, що варто припинити витрачати гроші на справи поза країною, інакше позиція Великобританії як лідера у Співдружності та у світі може бути підірвана. Так і сталось, до держави стали менше дослухатись, було втрачено вплив та контроль над низкою питань. 

Прикладом може слугувати призупинення членства Південної Африки у Співдружності в 1961 році через проведення політики апартеїду. Держави-члени наполягали діяти саме так, незважаючи на всі спроби тогочасного прем’єр-міністра Англії Г. Макміллана протидіяти такому неподобству.

З 1971 року зустрічі держав проходили вже не в Лондоні, а в інших містах країн, таким чином підкреслюючи небажання визнавати Велику Британію головною. 

Висновки

Отже, під час всього шляху до виникнення насправді вільної Співдружності Націй Британська імперія намагалася методом поступок втримати контроль, вплив та лідерство як серед країн-колоній та домініонів, так й у світі. Проте процес переформування устрою держави був невід’ємною частиною змін міжнародних відносин та світоустрою після Першої та Другої світових війн.

Слід зауважити, що Співдружність майже нічого не залишила від форми правління та функцій Британської імперії. Пункти, які найбільше характеризують Співдружність Націй: 

1. Співдружність не є політичним союзом. Великобританія не має можливих політичних важелів впливу на країни-члени. Старі структури правління не стали складовою частиною правління цією організацією.

2. Проекти економічного співробітництва (стерлінгова зона, система імперських преференцій), які були створені для спільного блага та утвердження імперського правління, виявилися невдалими, що говорить про втрату економічного лідерства Англією у Співдружності.

3. Пріоритет діяльності Співдружності направлені на гуманітарні, культурні, наукові та освітні цілі.

Використана література:

1. Рейнольдс Д. Внешняя политика Британии и «упадок» Британии в двадцатом веке// Россия и Британия. В мире английской истории; под ред. В. Г. Трухановского. М.:Институт всеобщей истории РАН, 1997. 54–60 c.

2. Seeley J.R. The Expansion of England: two courses of lectures. London: Macmillan, 1883. 309 p.

3. Шамрин О. А. Империи: варианты трансформации в ХХ веке [Електронний ресурс] / О. А. Шамрин. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/98673/91-Shamrin.pdf?sequence=1.

4. Кольбенко А. Передумови прийняття та зміст Вестмінстерського статуту 1931 р. Утворення Британської співдружності націй / А. Кольбенко // Вісник Львівського університету. Сер. : Юридична. - 2014. - Вип. 59. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_yu_2014_59_14.

5. Британская империя: становление, эволюция, распад : учеб. пособие / под общ. ред. В. В. Высоко вой. - Екатеринбург : Изд-во «Волот», 2010.-194 с. – Режим доступу до ресурсу: http://elar.urfu.ru/handle/10995/47584.

6. Степанова Н.А. Великобритания в содружестве наций: прошлое, настоящее, будущее. Вестник МГИМО-Университета. 2014; (4(37)):214-221. – Режим доступу до ресурсу: https://vestnik.mgimo.ru/jour/article/view/178/178.

Олександра Руденко