05.03.22
Ми українці й в цьому наша сила
04.03.22
03.03.22
Як різні країни оновлюють свої бойові авіапарки
Доволі очевидним є факт, що в сучасному світі авіація є одним з найважливіших видів збройних сил, а її роль у конфліктах постійно зростає. Саме тому країни, які дійсно переймаються питаннями національної безпеки, приділяють значну увагу цій галузі.
З огляду на це у світі спостерігається масове переозброєння військової авіації. З року в рік країни розробляють та купують сотні нових бойових літальних апаратів, які поповнюють авіаційні частини та замінюють застарілу техніку. Про те, хто і як здійснює «апгрейд» свого бойового авіапарку, розглянемо детальніше в цьому матеріалі.
Фінляндія
Фіни належать до когорти тих, хто «готує сани влітку, а воза взимку». Вже зараз військові цієї країни готуються ухвалити остаточне рішення щодо оновлення своїх ВПС. Адже 62 «застаріваючі» винищувачі F/A-18C/D Hornet, поставки яких почались у 1995 році, підлягають заміні до 2030 року. На думку фінів, із врахуванням часу, необхідного на закупівлю та освоєння нової техніки, процес переозброєння краще розпочати заздалегідь.
Зокрема, керівництво міноборони Фінляндії розглядає можливість придбання 64-х Lockheed Martin F-35 або 72-х нових Boeing F/A-18 за 12,5 та 14,7 мільярдів доларів відповідно. Також у межах конкурсу на роль наступника F-18 розглядають Dassault Rafale, Eurofighter Typhoon та Saab JAS 39 Gripen.
Попри скрутну економічну ситуацію у зв’язку зі всесвітньою пандемією, уряд Фінляндії запевнив, що затримок чи будь-якого зменшення бюджету фінансування програми не передбачається. Остаточне рішення щодо вибору нового винищувача для повітряних сил Фінляндії буде ухвалене вже наступного року.
Німеччина
За останньою інформацією, Бундесвер вже найближчим часом придбає понад сотню багатоцільових винищувачів Eurofighter EF-2000 Typhoon, F/A-18E/F Super Hornet та E/A-18G Growler. Нова техніка має замінити вже відносно застарілі винищувачі Panavia Tornado, які експлуатують Люфтваффе починаючи з 1970-х, та частину старіших «єврофайтерів». За останніми даними, наразі на озброєнні Бундесверу перебувають більше ніж 140 Eurofighter Typhoon та близько сотні Panavia Tornado.
Американські F/A-18 Super Hornet необхідні німцям для сумісності з ядерною зброєю США, що зберігається на авіабазі Бюхель у Рейнланд-Пфальц. Втім, аби отримати «офіційний статус» літаків-носіїв водневих бомб B61, їм все одно доведеться пройти відповідну сертифікацію, що може тривати кілька років. Що стосується E/A-18G, їх основне призначення полягає в радіоелектронному придушенні наземних і корабельних РЛС, а також мереж радіозв’язку і радіоліній управління систем ППО противника. Ці літаки замінять Tornado ECR, що виконують аналогічну функцію. Також, згідно із задумами, вони мають прикривати «шершнів» (F/A-18 Super Hornet) під час проведення ядерних та звичайних ударних місій проти ворога, який має інтегровану мережу протиповітряної оборони на кшталт російської.
Не лишили поза увагою і транспортну авіацію. Зокрема, для потреб німецького війська замовили 53 військово-транспортні літаки Airbus A400M, з яких на даний час понад три десятки вже перебувають у строю. Крім цього, німецький уряд придбав три транспортники C-130J-30 Hercules та три паливозаправники KC-130J виробництва американської компанії Lockheed Martin.
Південна Корея
Не відстає від світових трендів і Південна Корея. Сеул анонсував оновлення авіапарку своїх повітряних сил ще у 2014 році. Тоді ж було укладено перший контракт вартістю 6,4 мільярда доларів на закупівлю сорока новітніх американських багатоцільових винищувачів F-35A Ligthning II від Lockheed Martin. На сьогодні щонайменше 24 «блискавки» вже надійшли на озброєння південнокорейських повітряних сил.
Згідно з повідомленнями в корейській пресі, керівництво держави розглядає можливість закупівлі ще сорока «тридцятьп’яток». Зокрема, новий контракт може включати 20 літаків короткого зльоту та вертикальної посадки F-35B, необхідних для укомплектування майбутнього легкого авіаносця LPX-II, що має стати у стрій до 2033 року.
Також для потреб флоту придбали шість патрульних протичовнових літаків Boeing P-8 Poseidon, поставки яких очікують у 2023 році. Вони замінять Lockheed P-3 Orion, які перебували в експлуатації більше ніж 25 років.
Окрім закупівлі закордонних зразків авіатехніки, Південна Корея з 2016 року розробляє власний винищувач KF-X. Його презентація має відбутися наступного року, а вже з 2028-го він має піти в серію. У разі успіху Повітряні сили Південної Кореї планують придбати понад сотню KF-X до 2032 року. Вони замінять застарілі McDonnell Douglas F-4 Phantom II і F-5 Freedom Fighter/Tiger II, які вже більш як пів століття перебувають на озброєнні корейської армії.
Японія
За подібним до корейського сценарієм, бойовий авіапарк оновлюють і у країні, де сходить сонце. Тут вирішили не бути дріб’язковими і придбали у США аж 147 винищувачів п’ятого покоління F-35 Ligthning II. Загальна сума контрактів, укладених у 2012 та 2020 роках, сягає захмарних 30-ти мільярдів доларів. Цього року уряд США погодив продаж відразу 105-ти «блискавок», на додачу до 42-х літаків, придбаних у 2012-му. Так, для потреб Сил самооборони Японії придбали дві версії винищувача: F-35A та F-35B. Останні в кількості 42-х одиниць призначені для вертольотоносців класу Izumo та Hyuga.
Не забувають японці і про власний технологічний потенціал. Найближчим часом вони запускають розробку винищувача шостого покоління Mitsubishi F-3. Основою для новинки стане експериментальний літак 5-го покоління X-2 Shinshin, який був розроблений у 2000-х, але через високу вартість не потрапив у серію. Перші серійні Mitsubishi F-3 мають з’явитися у середині 2030-х років. Вони замінять винищувачі Mitsubishi F-15J/DJ Eagle та Mitsubishi F-2, які на той час вже остаточно вичерпають свій ресурс.
Польща
Наш західний сусід є однією з трьох країн-членів НАТО, які й досі експлуатують радянські літаки. Водночас вона має найбільшу їх кількість. Але так само, як і дві інші країни – Болгарія та Словаччина, Польща вирішила відмовитися від застарілої техніки на користь сучасних рішень від західних партнерів.
Перше серйозне переозброєння польських військово-повітряних сил відбулося у 2006 році із закупівлі 48 багатоцільових винищувачів F-16C/D Fighting Falcon. З того часу поляки шукали можливості для заміни ще 27-ми МіГ-29 та 18-ти Су-22, що лишилися у строю. Водночас вони витрачали десятки мільйонів євро на подовження ресурсів та модернізацію радянських літаків силами власних оборонних підприємств.
У 2017-му Польща у своїй оборонній концепції вперше заявила про наміри придбати винищувач 5-го покоління. А вже у 2020-му підписала контракт загальною вартістю 4,6 мільярда доларів на купівлю 32 винищувачів F-35. Контракт передбачає навчання льотно-технічного складу, створення спеціальної навчальної бази, до якої входять вісім тренажерів F-35, а також технічну підтримку до 2030 року. Озброєння доведеться докуповувати окремо. Перші «тридцятьп’яки» стануть до строю польських ВПС у 2024-му.
Болгарія і Словаччина
Згадані вище Болгарія та Словаччина теж вирішили не «пасти задніх» у питаннях переозброєння і, за прикладом інших партнерів із блоку НАТО, пересадити своїх льотчиків на більш сучасні літаки.
Чотирнадцять МіГ-29, що перебувають у строю ВПС Болгарії, замінять винищувачі F-16V. У серпні 2019 року болгарський парламент виділив фінансування для придбання восьми таких літаків. Вже у червні 2020 року перші чотири болгарські пілоти вирушили у США на навчання. А влітку 2022 року перший F-16 поповнить болгарський авіапарк. Решта літаків та озброєння до них очікуються у 2023 і 2024 роках.
Після виконання умов першого контракту заплановано закупівлю ще восьми літаків F-16V. А от стару радянську техніку пустять з молотка, аби хоча б частково компенсувати витрати на переозброєння.
Не відрізнилася оригінальністю і Словаччина, яка для забезпечення захисту свого повітряного простору теж вирішила замінити наявні на озброєнні 11 винищувачів МіГ-29. Для заміни «мігів», після певних вагань між шведським JAS-39 Gripen та американським F-16, обрали останнього. І у 2018-му підписали угоду вартістю 1,8 мільярда доларів на купівлю 14 винищувачів Lockheed Martin F-16 Block 70/72 у пакеті з навчанням, обладнанням, озброєнням та логістичними послугами. Перші чотири F-16 очікують у 2023 році. Нині у США навчаються 6 словацьких пілотів. Загалом навчання мають пройти 22 пілоти та 160 наземних спеціалістів.
Владислав Дем'яненко
Кореспондент АрміяInform
Примітка редакції:
Саудівська Аравія
США підписали $29,4-мільярдну угоду з продажу 84 нових винищувачів F-15 винищувачів у Саудівську Аравію з адміністрацією президента США Барака Обами .
2007 року Саудівська Аравія підписала контракт з BAE на придбання 72 літаків Typhoon, 24 з яких були доставлені в Королівські військово-повітряні війська Саудівської Аравії. Угода, відома під назвою "Салам", становила близько 4,5 млрд фунтів стерлінгів ($7,3 млрд).
02.03.22
Текст рішення ООН про агресію РФ проти України. Коментований переклад
СЕРЕДА, 2 БЕРЕЗНЯ 2022
Опубліковано на сайті Європейська Правда
Такої одностайності у рішеннях Генасамблеї ООН стосовно триваючих збройних конфліктів у світі – напевно, не було ще ніколи.
А тим більше – із такими жорсткими формулюваннями у рішенні.
141 держава підтримала, і лише 5 висловилися проти резолюції ГА ООН з вимогами до РФ стосовно припинення агресії проти України. "Проти" проголосував сам Кремль, його васал, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко, сирійська диктатура на чолі з нерукоподаваним у світі Башаром Асадом, тоталітарна КНДР та одна з найбідніших держав у світі Еритрея. Інші цікавинки: "За" засудження проголосувала проросійська Сербія (це має історичні корені). Кілька залежних від РФ держав, як-то Венесуела, не прийшли до зали.
Резолюція вимагає від Росії не просто має припинити напад. Вирішення конфлікту має включати також деокупацію Криму та Донбасу, каже документ.
"Європейська правда" публікує коментований переклад цього документу українською, скоротивши лише громіздкі юридичні формулювання без втрати змісту, та пояснивши деякі моменти, що потребують особливої уваги або ж пояснень. Коментарі далі у тексті виділені зеленим курсивом.
Агресія проти України
Генеральна Асамблея ООН,
Знову підтверджуючи першорядну важливість Статуту ООН у просуванні верховенства права між націями;
Нагадуючи про зобов'язання всіх держав згідно зі статтею 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй утримуватися від погрози силою або застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави або в будь-який інший спосіб, який не відповідає цілям ООН, та вирішувати свої міжнародні спори мирними засобами;
Цей пункт нагадує, що Росія порушила базову норму Статуту ООН.
Нагадуючи також про зобов'язання за всіх членів ООН сумлінно виконувати зобов'язання, взяті ними на себе відповідно до Статуту;
Беручи до уваги, що відсутність одностайності її постійних членів на 8979-му засіданні Ради Безпеки ООН унеможливила виконати її головну відповідальність щодо підтримання міжнародного миру та безпеки;
Йдеться про те, що Росія вчергове зловжила своїми правами Постійного члена РБ та заветувала рішення, яке стосується її агресії проти України.
Нагадуючи Декларацію про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин(…) і підтверджуючи принципи, що територія держави не може бути об'єктом заволодіння іншою державою внаслідок погрози силою або її застосування, а також будь-яка спроба порушення національної єдності та територіальної цілісності держави чи країни або її політичної незалежності несумісна з цілями та принципами Статуту;
Нагадуючи резолюцію від 1974 року, яка визначає агресію як використання збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави(…);
Беручи до уваги важливість підтримання та зміцнення міжнародного миру (…);
Нагадуючи про Заключний гельсинський акт та Будапештський меморандум;
Засуджуючи оголошення Російською Федерацією від 24 лютого 2022 року про проведення "спеціальної військової операції" в Україні;
Путінську назву війни взяли в лапки – показник того, що ООН її не сприймає.
Знову підтверджуючи, що жодне територіальне придбання в результаті погрози силою або її застосування не визнається законним;
ООН недарма стільки разів повторює про незаконність з різних боків. Це робиться, щоби засвідчити порушення Росією буквально усіх засад міжнародного права.
Висловлюючи серйозну стурбованість повідомленнями про напади на цивільні об'єкти, такі як житлові будинки, школи та лікарні, а також про жертви серед цивільного населення, включаючи жінок, літніх людей, людей з обмеженими можливостями та дітей;
Попри заперечення з боку РФ, українські докази цілеспрямованого, а не випадкового бомбардування цивільних об’єктів сприймаються як факт усім світом;
Визнаючи, що військові дії Російської Федерації на суверенній території України мають масштаб, небачений у Європі протягом десятиліть, і що необхідні термінові дії, щоб врятувати це покоління від лиха війни;
Натяк на те, що востаннє такі дії вела фашистська Німеччина.
Підтримуючи заяву Генсека ООН від 24 лютого 2022 року, в якій він нагадав, що застосування сили однією країною проти іншої є відмовою від принципів, які кожна країна зобов’язалася дотримуватися, і що нинішній військовий наступ Російської Федерації суперечить Статуту ООН;
Засуджуючи рішення Російської Федерації підвищити боєготовність своїх ядерних сил;
Висловлюючи серйозну стурбованість погіршенням гуманітарної ситуації, у тому числі з переселенцями та біженцями;
Далі висловлюючи занепокоєння з приводу потенційного впливу конфлікту на зростання продовольчої небезпеки в усьому світі, оскільки Україна та регіон є одними з найважливіших зернових а продовольчих експортерів світу, а також щодо енергетичної безпеки;
В ООН розуміють, що напад РФ може мати небачені наслідки для світу.
Вітаючи продовження зусиль Генсека, ОБСЄ, та інших міжнародних і регіональних організацій щодо підтримки деескалації;
Генасамблея ООН ухвалює таке рішення:
Знову підтверджує свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та цілісності України, включно з її територіальними водами;
Йдеться про те, що доки РФ не звільнить загарбане море – вона буде лишатися агресором.
Засуджує найрішучішим чином агресію РФ проти України в порушення Статуту ООН;
Вимагає, щоб РФ негайно припинила застосування сили проти України і утримувалася від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН;
Переклад з дипломатичної мови. ООН розуміє: якщо Росію не зупинити зараз, вона не обмежиться Україною.
Вимагає від РФ негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів;
Включаючи окуповані Донбас та Крим!
Засуджує рішення РФ від 21 лютого 2022 року щодо статусу ОРДЛО, яке порушує територіальну цілісність та суверенітет України та суперечить принципам Статуту ООН;
Вимагає від РФ негайно та безумовно скасувати рішення щодо статусу ОРДЛО;
Про проголошення окупантом "незалежності" так званих "Л/ДНР".
Закликає Російську Федерацію дотримуватися принципів Статуту ООН та Декларації про дружні відносини;
Також закликає сторони дотримуватися Мінських угод та конструктивно працювати у відповідних міжнародних рамках, у тому числі в Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі, до їх повного виконання;
Цікавий елемент: попри заяви Києва та Москви про те, що Мінські домовленості вже вмерли, у стінах ООН так не вважають.
Вимагає від усіх держав дозволити безпечний та безперешкодний прохід за межі України біженців та сприяти доступу до гуманітарної допомоги тим, хто її потребує в Україні;
Засуджує залучення Білорусі до цього незаконного застосування сили проти України та закликає її дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань;
Засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення та зловживання правами людини, закликає всі сторони строго поважати відповідні положення (…);
Вимагає, щоб усі сторони повністю виконували свої зобов'язання за міжнародним гуманітарним правом щодо збереження цивільного населення та цивільних об'єктів (…);
Просить Координатора з надзвичайної допомоги надати через 30 днів після прийняття цієї резолюції звіт про гуманітарну ситуацію в Україні та про гуманітарне реагування;
ООН зобов’язується тримати ситуацію на контролі.
Закликає до негайного мирного вирішення конфлікту між Російською Федерацією та Україною шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та іншими мирними засобами;
Вітає та закликає продовжувати зусилля (…) реагування на гуманітарну кризу та кризу біженців, яку спричинила агресія Російської Федерації;
Вирішує тимчасово призупинити одинадцяту Надзвичайну спеціальну сесію Генеральної Асамблеї та уповноважити Голову Генеральної Асамблеї відновити її засідання на запит держав-членів.
ООН, очевидно, готується ще раз зібратися для ухвалення нових рішень стосовно російсько-української війни.
Нью-Йорк,
2 березня 2022 року
за підтримки 141 держави світу
ЗРК Patriot: на озброєнні яких країн є американські комплекси
DW 13 квітня 2021 року
В яких ще країнах на озброєнні перебувають американські ЗРК Patriot, розмістити які в Україні запропонував очільник Офісу президента Андрій Єрмак?Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак запропонував "розмістити" на території України американські зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) Patriot. "Україна протистоїть натиску Росії не тільки заради себе, а й заради Заходу. І де США розміщують свої ракети Patriot? Найближчі - у Польщі. А вони повинні бути тут", - заявив Єрмак у коментарі впливовому американському виданню Time у статті, присвяченій останній ескалації на Донбасі, що була опублікована у понеділок, 12 квітня.
На момент публікації цього матеріалу ані сам Єрмак, ані Офіс президента не пояснили більш докладно, у чому полягає суть цієї пропозиції. Жодним чином на цю заяву досі офіційно не відреагували також і у Вашингтоні. DW пропонує детальніше поглянути на ЗРК Patriot, а також розібратися, в яких країнах, окрім самих США, перебувають на озброєнні ці комплекси.
ЗРК Patriot у протиракетній та протиповітряній обороні
За даними вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), ЗРК MIM-104 Patriot є основною протиракетною та протиповітряною системою в арсеналі армії США. Він надійшов на озброєння ще у 1982 році. Розроблений як насамперед протиповітряний комплекс, його вперше застосували у 1991 році під час війни у Перській затоці. І тут Patriot активно використовувався саме як протиракетний, а не як протиповітряний ЗРК, проти іракських ракет. Відтоді Patriot та ракети-перехоплювачі, які у ньому застосовуються, були оптимізовані для захисту від тактичних балістичних ракет, також вони є ефективними проти крилатих ракет та військової авіації.
ЗРК Patriot виробляється американською компанією Raytheon, яка є найбільшим у світі виробником керованих ракет. Орім пускових установок та власне ракет кількох можливих типів, до складу комплексів Patriot входять також радіолокаційна станція, пункт управління та інше допоміжне експлуатаційне обладнання.
ЗРК Patriot біля кордону України
Говорячи про можливість "розміщення" цих комплексів в Україні, Андрій Єрмак згадав сусідню Польщу. До Польщі на озброєння справді мають у 2022 році надійти перші системи Patriot - у рамках контракту, підписаного між Вашингтоном та Варшавою ще у 2018 році. Вартість угоди про закупівлю двох комплексів Patriot Польщею - 4,75 мільярда доларів. Угоду попередньо схвалив уряд та Конгрес США, а також польський Сейм.
Загалом же, за даними Raytheon, компанії-виробника ЗРК Patriot, ці комплекси закуплені 16 країнами світу. З кінця минулого року вони є й безпосередньо біля кордонів України - у вересні 2020 року перша система цього ЗРК була доставлена до Румунії. До кінця 2022 року до країни буде доставлено ще три комплекси Patriot. Сума угоди між США та Румунією про купівлю ЗРК, яку було досягнуло у 2017 році - 3,9 мільярда доларів. Для порівняння - ця сума приблизно дорівнює усьому оборонному бюджету України на 2021 рік - 117,5 мільярда гривень.
Де ще у Європі є ЗРК Patriot
Комплекси MIM-104 Patriot, зокрема, з 1989 року перебувають на озброєнні й німецького Бундесверу. У 2015 році у німецьких ЗМІ пройшла інформація про плани міноборони ФРН відмовитися від американських ЗРК і перейти на сучасніші протиракетні та протиповітряні комплекси MEADS (Medium Extended Air Defense System), які розробляються за участі Німеччини, США, Франції та Італії. Утім, досі уряд ФРН до реалізації цих планів не дійшов - натомість у березні 2021 року міноборони країни повідомило про плани з 2023 року модернізувати комплекси Patriot, щоб підтримувати їхню бойову готовність аж до 2030 року.
Окрім Німеччини та Румунії, у Європі MIM-104 Patriot також перебувають на озброєнні армій Нідерландів, Греції, Іспанії. Також протягом 2021 року перший комплекс має бути доставлений до Швеції в рамках угоди, яка була укладена у 2018 році.
У решті світу.
Найбільша кількість країн, які мають у своєму оборонному арсеналі ЗРК Patriot, сконцентрована на Близькому Сході, серед країн, що підтримують загалом дружні зі США відносини - Ізраїль, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет, Бахрейн, Йорданія, Катар та Кувейт. Також ці комплекси перебувають на озброєнні союзників США в Азії - Японії, Південної Кореї та Тайваню.
Утім, далеко не усі бажаючі отримують можливість закупити американські ЗРК. Торік стало відомо, що до американського уряду щодо постачань комплексів Patriot зверталася Туреччина, яка є союзником США по НАТО (на кордоні Туреччині і Сирії у 2013 році були розгорнуті "Патріоти" з Німеччини, утім, вже у 2015 році Берлін вивів їх з турецької території. - Ред.). Утім, у відповідь на це Вашингтон заявив, що цього не відбудеться, допоки Анкара не поверне Росії закуплені у неї системи ППО С-400.
Максим Сидоржевський