08.03.22
07.03.22
ЗВЕРНЕННЯ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенанта Миколи Олещука в перші дні вторгнення військ РФ в Україну
26 лютого 2022
ЗВЕРНЕННЯ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенанта Миколи Олещука
Шановні воїни Повітряних Сил!
Бойові побратими!
Мужній український народе!
Російські окупанти ведуть підлу наступальну загарбницьку війну на нашій рідній землі. Застосовують проти Збройних Сил та мирних мешканців балістичні ракети дальньої дії, оперативно-тактичні комплекси й оперативно-тактичну авіацію.
З перших хвилин масштабного нападу Росії, Повітряні Сили Збройних Сил України першими прийняли на себе масовані ракетні удари окупаційних військ. Адже першочерговою ціллю ворога було знищення об’єктів системи протиповітряної оборони держави.
Проте ми встояли, витримали удари противника!
Наші сили з протиповітряної оборони демонструють справжню військову майстерність, знищуючи сучасні літаки і вертольоти противника, збиваючи в небі крилаті ракети. А це, десятки, сотні врятованих життів!
Щогодини Повітряні Сили наносять нищівних втрат ворогу. Тільки протягом першої доби нападу рф, у повітряних боях противник втратив два винищувачі Су-30СМ. Їх майстерно знищили українські пілоти Су-27.
Хочу відзначити мужність та героїзм наших льотчиків. На важливому напрямку поблизу Гостомеля, бомбардувальники Су-24М, розвідники Су-24МР, штурмовики Су-25 постійно завдавали потужних ракетно-бомбових ударів по російському десанту, який намагався утримати стратегічний плацдарм.
Сьогодні вночі героїчно оборонявся і продовжує тримати оборону Васильківський гарнізон. За ніч знищено чимало одиниць бойової авіації, БпЛА, крилатих ракет, живої сили противника.
Стійкість та мужність виявили військовослужбовці підрозділів радіотехнічних військ при відбиті атак російських диверсійних груп. Особовий склад окремого радіолокаційного взводу, незважаючи на значні втрати серед військовослужбовців, утримав позицію та вийшов у визначений район.
Підрозділи радіотехнічної бригади імені Богдана Хмельницького в короткий термін та з незначними втратами військової техніки і озброєння зуміли передислокуватися у визначений район та приступили до виконання бойових завдань.
Сьогодні угруповання Повітряних Сил продовжує ведення бойових дій, самовіддано відбиває повітряні удари противника та веде постійну повітряну розвідку.
До строю авіації Повітряних Сил повертаються десятки досвідчених військових льотчиків від капітана – до генерала, які раніше були звільнені з війська в запас. Свій досвід та професійні навички вони демонструють при виконанні найскладніших завдань, зокрема в небі над столицею нашої України.
Загалом, за дві доби війни, російські окупаційні війська втратили 14 літаків різних типів, вісім гелікоптерів, 102 танки, 536 бойових броньованих машин, 15 гармат, ЗРК БУК-М1, десятки безпілотних авіаційних комплексів.
На жаль, внаслідок бойових дій агресора, Повітряні Сили зазнали непоправних втрат. Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих Героїв та висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким.
З вірою у Перемогу, з вірою у святість справи, з вірою в Український народ, ми будемо звільняти рідну землю від російського агресора.
Зробимо йому вогняну дорогу в пекло!
Слава Повітряним Силам Збройних Сил України!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні! Смерть окупантам!
Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України
генерал-лейтенант Микола Олещук
06.03.22
Небо над Україною потрібно захистити системами ППО І ПРО
Норвезький NASAMS |
Нам конче потрібні сучасні протиповітряна і протиракетна оборона, і добре, що перемовини щодо них з нашими партнерами вже ведуться
Українська армія стала якісно іншою – сильнішою, професійнішою, далеко не такою, якою була у 2014 році. І це незаперечний факт. Але водночас мусимо визнати, що проблеми в збройних силах існують і серйозні.
…Напередодні, в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, на одну із таких проблем звернув увагу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, наголосивши, що наразі протиповітряна і протиракетна оборона – це «ключові «дірки», які треба заповнювати». Для цього Україні потрібна надійна система ПРО, однак вона не обов'язково має бути американською.
«Нам потрібна українська система ПРО. І ця технологія може прийти не обовʼязково зі Сполучених Штатів. Є інші країни, які володіють нею. І ми ведемо перемовини про доступ до неї, працюємо над цим предметно», - підкреслив глава МЗС.
Не обов’язково зі США, або Що мав на увазі міністр
«Військові роблять ставку на швидку закупку іноземного озброєння: про це йдеться у стратегії розвитку Повітряних сил «Візія-2035», презентованій весною 2020 року». - розповідає Укрінформу капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Швидше за усе, за його словами, йдеться про американські системи ППО/ПРО Patriot PAC-3, ізраїльські тактичні комплекси Iron Dome (той самий «Залізний купол», - Ред.) і ЗРК Barak-8, а також норвезький NASAMS малого-середнього радіусу дії.
Але зараз «скоріш за все, мається на увазі співпраця з турецькими компаніями», - вважає військовий експерт Михайло Жирохов.
Зокрема, з турецькою Aselsan, яка з 2017 року постачає елементи озброєння до ЗСУ.
Нарешті, що стосується американських Patriot, питання закупівлі яких в Україні вже неодноразово піднімалося, то пан Жирохов в першу чергу зробив акцент на ціні цих комплексів. До слова, сусідній Польщі дві батареї Patriot обійшлися майже в 5 млрд. доларів. І поставки триватимуть до 2023 року.
«По-перше, це дуже дорого, це – мільярди доларів. А, по-друге, це політичне питання. Тобто поставки цих комплексів можливі тільки в ті країни, які є членами НАТО або найближчими союзниками США, або ж… це питання вирішується на якихось особливих умовах», - зауважив він.
Військовий експерт Михайло Самусь теж вважає, що «системи Patriot є дійсно ефективними і… дорогими».
Втім, є різні фінансові механізми… Якщо подивитися на країни НАТО, то деякі з них, наприклад, Чехія, взяла у Швеції в лізинг літаки «Гріпен» (швед. Gripen — грифон, багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який розроблений і виробляється компанією Saab, - Ред.). Тобто, чехи платять частинами й спокійно користуються «Гріпенами».
«Чехи взяли літаки в лізинг на 20 років. А після того, коли виплатять усю суму – ці літаки перейдуть їй у власність. Зараз же вони у власності Швеції. Але хіба це проблема? Я до того, що навіть коли грошей катма – можна знайти різні варіанти», - переконує пан Самусь.
А як щодо власного виробництва?
З цього приводу думки експертів різняться.
Натомість, що стосується сучасних розробок…
«Для того, щоб створити власний сучасний комплекс, тобто з «нуля»» – треба багато грошей. А щодо часу, то йдеться, без перебільшень, про десятиліття. Тому коли я чую про те, що, мовляв, дайте нам гроші і ми все швидко зробимо… Звісно, хтось може дорікнути, згадавши протикорабельний комплекс «Нептун», який розробили швидко, ну, або відносно швидко, однак… Що стосується «Нептуна», то йдеться про напрацювання ще радянських часів. А що стосується сучасних комплексів ППО, то, на жаль, таких напрацювань у нас немає», - підкреслив Михайло Жирохов.
Михайло Самусь, менш скептичний з цього приводу.
«Ми вже згадували про Ізраїль (йдеться про системи протиракетної оборони "Залізний купол", - ред.). Досвід Ізраїлю унікальний в тому, що вони брали американські технології, адаптували їх, і створювали комплекс, який підходить саме їм, - наголошує експерт ЦДАКР. - Звісно, Ізраїль – не Україна, загрози й територія абсолютно інші, тож і системи нам треба дещо інші. Але я не бачу проблем для нашої держави».
«Якщо уважно прочитати підписані у Вашингтоні угоди, то там ідеться про перехід на новий рівень довіри між державами, зокрема, у сфері військово-технічного співробітництва. А це якраз те, що потрібно для передачі технологій. В Україні, наголошу, є низка науково-дослідних інститутів, які можуть брати ці технології й адаптувати їх під українські потреби», - стверджує експерт.
І це, за його словами, потребуватиме набагато менше грошей. Хоча, безумовно, фактор часу нікуди не подінеться.
«Але в нас немає виходу, українська ППО і ПРО залишає бажати кращого», - додав Михайло Самусь.