Еволюція демократії та класу в мережевому суспільстві: погляди Кастельса, Белла та Валлерстайна

Авторка: Вікторія Пятницька

 Поява мережевого суспільства, як описують такі соціологи, як Мануель Кастельс, різко змінила ландшафт демократії, класу та саму концепцію суспільства. Глобалізація, технологічний прогрес і поява глобальних мереж змінили політичні та соціальні структури, кинувши виклик традиційним моделям і запровадивши нову динаміку.

Мануель Кастельс

 У контексті мережевого суспільства демократія стикається як з новими викликами, так і з можливостями. Мануель Кастельс стверджує, що глобалізація значно послабила традиційну парадигму національної держави, яка була основою демократії протягом століть. Глобальні мережі, які зараз домінують у політиці та управлінні, перенесли ключові процеси прийняття рішень на міжнародний рівень. Такі питання, як глобальні фінанси, зміна клімату та безпека, більше не обмежуються національними кордонами, а залежать від складної мережі глобальних інституцій та акторів.

 Ця зміна призвела до децентралізації влади, де місцеве управління все більше перебуває в тіні глобальних сил. У результаті демократія переосмислюється в контексті глобального управління, де традиційні уявлення про представництво та політичну участь кидаються під сумнів. Мережеве суспільство представило більш глобальне бачення управління, де взаємопов’язані інституції та діячі відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього демократичних процесів.

 Концепція класу в сучасному суспільстві також еволюціонувала під впливом взаємодії між знаннями, мережами та глобалізацією. Деніел Белл і Мануель Кастельс пропонують протилежні, але доповнюючі погляди на це питання.

Деніел Белл

 Деніел Белл наголошує на ролі знань у формуванні соціальних класів, стверджуючи, що поділ знань є ключовим фактором соціальної ієрархії. На думку Белла, те, як люди отримують освіту, і знання, які вони отримують, відіграють вирішальну роль у визначенні їхнього місця в суспільстві. Це суспільство, засноване на знаннях, створює нові форми соціальної стратифікації, де інтелектуальний капітал стає основним джерелом влади.

 З іншого боку, Мануель Кастельс зосереджується на впливі мереж і глобалізації на соціальні класи. Він стверджує, що поява глобальних мереж призвела до розвитку нових класових структур, де доступ і контроль над інформаційними та комунікаційними системами визначають соціальний статус. Точка зору Кастельса підкреслює важливість підключення та здатності орієнтуватися в глобальних мережах як ключових факторів у визначенні класового поділу.

 Інтегруючи ці дві теорії, ми можемо отримати більш повне розуміння класу в сучасному світі. Відносини між знаннями та мережами розкривають складні сили, які формують соціальні ієрархії, де як інтелектуальний капітал, так і доступ до мережі відіграють вирішальну роль у визначенні класового статусу.

Іммануїл Валлерстайн

 Сили глобалізації не лише змінили концепцію класу, але й глибоко змінили демократію та політику. Валлерстайн і Кастельс надають цінну інформацію про те, як ці зміни децентрували державу від соціального проекту сучасності.

 Глобалізація послабила силу національних держав, особливо тих, що мають обмежені ресурси, що ускладнює їм ефективне управління на основі традиційних державоцентричних моделей. Оскільки такі глобальні проблеми, як зміна клімату, економічна нестабільність і загрози безпеці, вимагають міжнародного співробітництва, роль національних держав зменшилася, а глобальне управління стало більш помітним.

 У цьому новому глобалізованому контексті політичні ідентичності та особисті практики також були переосмислені. Зростання взаємопов’язаних систем управління призвело до появи нових форм політичної поведінки, коли окремі особи та групи взаємодіють із глобальними мережами, щоб впливати на процеси прийняття рішень. Ця зміна призвела до більш складного та мінливого розуміння політичних ідентичностей, де традиційні уявлення про громадянство та державність заперечуються транснаціональними мережами та глобальними акторами.

 Сама концепція суспільства була переосмислена в епоху мереж, як це було сформульовано Кастельсом і Валлерстайном. Традиційне уявлення про суспільство як самодостатнє утворення піддалося виклику через вплив глобалізації та зростання мережевих соціальних відносин.

 У минулому суспільства в основному визначалися географічними кордонами та спільними культурними практиками. Однак у сучасному глобалізованому світі ці кордони стають все більш пористими, і тепер суспільства характеризуються потоками інформації, людей і товарів через кордони. Глобальні мережі створили нові форми соціальної організації, де місцеві спільноти взаємопов’язані з глобальними системи тими способами, які раніше були неможливо уявити.

 Ця трансформація призвела до розмивання традиційних соціальних конструктів і появи нових форм соціальної взаємодії. Суспільство зараз формується глобальними зв’язками, цифровою комунікацією та економічними операціями, які виходять за межі національних кордонів.

 У цьому контексті саме поняття «суспільство» стало більш плинним і складним. Зростаюча еластичність соціальних взаємодій, спричинена онлайн-зв’язками та цифровими зв’язками, призвела до перегляду соціальних форм і практик. У результаті сучасне уявлення про суспільство замінюється більш динамічною та взаємопов’язаною глобальною мережею, де межі між локальним і глобальним постійно зміщуються.

 Мережеве суспільство спричинило глибокі зміни в тому, як ми розуміємо демократію, клас і суспільство. Традиційні моделі національно-державного управління, соціального класу та соціальної організації зазнають виклику силами глобалізації та зростанням глобальних мереж. Коли ми орієнтуємося в цьому новому ландшафті, важливо переглянути наше розуміння цих концепцій і адаптуватися до мінливих реалій мережевого світу. Інтегруючи ідеї таких мислителів, як Мануель Кастельс, Деніел Белл та Іммануель Валлерстайн, ми можемо розвинути більш надійне розуміння складної динаміки, яка формує наш світ сьогодні.

Використана література:

1. Bell, D. (1973). “The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting”. Basic Books.

2. Castells, M. (1996). “The Rise of the Network Society”. Blackwell Publishers.

3. Castells, M. (1997). “The Power of Identity”. Blackwell Publishers.

4. Castells, M. (1998). “End of Millennium”. Blackwell Publishers.

5. Wallerstein, I. (1974). “The Modern World-System I: Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century”. Academic Press.

6. Wallerstein, I. (2004). “World-Systems Analysis: An Introduction”. Duke University Press.

Янголи: науковий та культурний аналіз міфічних постатей

Авторка: Анастасія Матусевич

 Янголи — це загадкові істоти, що здавна захоплюють уяву людей своєю невловимою красою і божественною сутністю. Вони часто уявляються як символи чистоти і світла, що прагнуть передати людям послання Боже.

 Величні білосніжні крила, що розправляються в просторі, з їхньою ніжною, майже ірраціональною гармонією, надають янгольській аурі невимовної легкості. Їхні обличчя, що часто зображуються в мистецтві як віддзеркалення ідеальної доброти, виглядають так, ніби випромінюють невидиме світло, що пробиває темряву людського бруду.

 У культурі і релігії янголи виконують роль посередників між світом людським, і Богом. Вони стають провідниками людських душ через бурхливі води життя і віри. В їхніх мудрих очах можна побачити відображення спокою і ясності, що надихає надію і відновлює віру.

 Кожен янгол — це втілення своєї власної місії, будь то охоронець, що захищає від небезпек, чи посланець, що приносить важливі вісті. Їхня роль у людських життях переплітається з міфами і легендами, що допомагають зрозуміти суть людської природи і наше місце у всесвіті.

 Янголи є не лише частиною релігійних уявлень, але і мрійливим символом у сучасному мистецтві і культурі. Вони нагадують нам про безмежні можливості нашої душі, про світло, що завжди є в кожному з нас, і про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти відраду і підтримку.

 Таким чином, янголи залишаються живими і актуальними символами в нашій культурі — втіленням світла, надії і невидимої підтримки, що завжди присутні поруч, навіть коли їх не видно.

 Янголи — це одні з найбільш захоплюючих і загадкових фігур у культурі та релігії. Вони з'являються у багатьох релігійних і міфологічних системах як посланці божественного або як провідники душ. Однак, їх концепція та роль в історії людства є набагато складнішими та різноманітнішими, ніж просто міфічні образи. У цій статті ми розглянемо янголів з наукового і культурного погляду, аналізуючи їх роль в релігіях, психології, філософії та мистецтві.

Релігійні уявлення про янголив

 Янголи займають особливе місце в релігійних уявленнях багатьох культур і традицій. Їхня роль і природа можуть варіюватися в залежності від релігійного контексту, але загалом вони завжди виконують функцію посередників між божественним і людським світом. Ось як різні релігії уявляють янголів. 

 У юдаїзмі янголи (малахим) є посланцями Бога, які виконують різноманітні завдання відповідно до божественної волі. Вони не мають самостійної волі і діють тільки за наказом Бога. Вони з'являються у важливих подіях, таких як переправа єврейського народу через Червоне море або передача Закону Мойсею на горі Синей. У християнстві янголи є служителями Божими, які виконують роль посланців, захисників і провідників. Вони можуть виявлятися в різних формах і надавати допомогу людям у важливих моментах їхнього життя.

- Янголи також мають важливу роль у божественному плані, допомагаючи в релігійних обрядах і сповіщаючи про значущі події, такі як Різдво Христове. В ісламі янголи (малаїка) є невидимими істотами, створеними з світла, які виконують накази Аллаха. Вони не мають вільної волі і служать лише Аллаху. Вони виконують важливі завдання, такі як записування добрих і поганих вчинків людей, передача одкровень пророкам і охорона віруючи.  У синтоїзмі, який є традиційною релігією Японії, подібні до янголів фігури можуть бути представлені як **камі** — духи природи, що мають божественний статус.Камі охороняють місця і людей, приносячи удачу і благословення.

Міфологічні та легендарні уявлення

 У різних культурних традиціях янголи можуть мати різні уявлення:

 Месопотамія - В месопотамських віруваннях існували подібні до янголів істоти, які виконували ролі захисників і посланців.У скандинавській міфології подібні до янголів фігури можна знайти у вигляді валькірій — богинь, що обирають полеглих героїв.

Янголи як психологічні символи

 Янголи як психологічні символи відіграють важливу роль у розумінні людської психіки та емоційних процесів. Їх образи часто використовуються для відображення внутрішніх станів, моральних принципів і потреб, що допомагають людині справлятися з життєвими труднощами і знайти внутрішній спокій. Ось кілька ключових аспектів, які пояснюють роль янголів як психологічних символів:

Янголи як символи захисту і безпеки

 Янголи часто символізують почуття захисту і підтримки, які особливо важливі в моменти стресу або небезпеки. Уявлення про янголів може бути способом відчути себе в безпеці, навіть коли навколо є загрози. Вірування в янголів може надавати емоційну підтримку і допомагати справлятися з відчуттям самотності або безнадії.Люди, які відчувають стрес або тривогу, можуть використовувати образи янголів для заспокоєння і відновлення внутрішнього балансу. Це може включати медитацію на образах янголів або використання їх як символів для покращення психологічного стану.

 Янголи можуть уособлювати внутрішні моральні установки і цінності. Вони символізують ідеї про доброчесність, чесність і співчуття, допомагаючи людям орієнтуватися в моральних дилемах.

 Образ янгола може представляти внутрішній моральний голос або етичні настанови, які ведуть людину до правильних рішень.У випадках моральної невизначеності або сумнівів, люди можуть звертатися до образів янголів як джерела натхнення для прийняття етичних рішень і підтримки власних моральних переконань.Янголи часто асоціюються з надією і позитивними змінами. Вони можуть служити символами того, що навіть у найтемніші часи є можливість для поліпшення і відновлення.Образи янголів можуть надихати людей на досягнення своїх мрій і цілей, символізуючи підтримку і допомогу на цьому шляху. Віра в янголів може допомогти людині зберігати оптимізм і впевненість у своїх силах, що особливо важливо при подоланні життєвих викликів або труднощів.

Янголи як символи перетворення і внутрішнього розвитку

 Янголи можуть символізувати процес особистісного розвитку і трансформації. Вони асоціюються з ідеями про підняття над звичайним рівнем існування і досягнення нових висот.Образ янгола може бути символом духовного пробудження або важливих внутрішніх відкриттів.Люди, що проходять через періоди особистих змін або духовного розвитку, можуть використовувати символіку янголів для підтримки і орієнтації у власному зростанні та трансформації.

Янголи як символи справедливості і співчуття

 Янголи можуть уособлювати ідею справедливості і порядку в світі, що допомагає людям знайти сенс у складних ситуаціях і несправедливостях.Образи янголів також символізують співчуття і милосердя, надаючи підтримку і допомогу тим, хто цього потребує. Люди, що стикаються з труднощами у відносинах або соціальній сфері, можуть звертатися до образів янголів для натхнення до співчуття і милосердя, що допомагає в розв'язанні конфліктів і покращенні взаєморозуміння.

Сучасні технології і візуалізації 

 Сучасні технології, такі як віртуальна реальність, дозволяють досліджувати, як люди сприймають та візуалізують янголів. Ці дослідження можуть допомогти зрозуміти, як міфічні образи впливають на психіку і поведінку людей.

Моральні і етичні питання

 Янголи в релігійних текстах часто виконують роль моральних суддів і настановників. Це викликає питання про природу доброчинності і зла:

 Етичні моделі - янголи як моральні провідники можуть ілюструвати різні моделі етики, такі як деонтологія і утилітаризм, у контексті релігійних вірувань.

Принципи справедливості - роль янголів як посередників між Богом і людьми може піднімати питання про справедливість і моральний порядок у світі.

Філософія мііфічних янгольських існостей

 Філософи досліджують роль міфічних істот, таких як янголи, у формуванні людської культури та ідентичності. Ці дослідження можуть дати уявлення про те, як уявлення про янголів допомагають людям зрозуміти своє місце в світі і сенс життя.

Мистецтво і відображення янголів 

 В історії живопису янголи часто зображувалися як вісники божественного світла і надії, особливо в ренесансному мистецтві.У сучасній літературі і кіно янголи часто зображуються як комплексні персонажі, що борються з особистими та етичними дилемами.

Культурні ритуали

 Янголи також мають місце в сучасних культурних ритуалах і святах. Наприклад, в християнських традиціях янголи можуть бути частиною святкувань Різдва і інших релігійних подій.

Популярна культура

 У поп-культурі янголи часто виступають як символи надії і порятунку. Їх образи використовуються в рекламі, музичних відео і відеоіграх, що свідчить про їхню постійну популярність і культурний вплив.

Наукові дослідження

  Сучасні дослідження, включаючи психологічні та культурологічні аналізи, намагаються зрозуміти, чому образ янголів так глибоко вкорінений у людському суспільстві і як він впливає на індивідуальну і колективну психологію.

Янголи, як міфічні і релігійні фігури, представляють собою складний і багатогранний феномен, який перетинає кордони між релігією, культурою і психологією. Вони служать символами, що допомагають людям справлятися з життєвими викликами, а також забезпечують унікальне вікно в історію і розвиток людських вірувань. Сучасні дослідження і культурні прояви янголів підтверджують їхню тривалу і важливу роль у формуванні людської ідентичності і культури.

Молодь України: Війна, Відбудова та Відповідальність за Майбутнє

Авторка: Алсу Гарашова

  Повномасштабна війна поставила перед українським суспільством надзвичайно складні виклики. В цих умовах особливу роль у політичному житті країни відіграє молодь.

  Молоде покоління, яке виросло в незалежній Україні, стає не лише активним учасником політичних процесів, але й надійним тилом, що підтримує армію та займається волонтерською діяльністю. Їхня енергія, патріотизм і бажання захищати країну роблять молодь ключовим фактором у боротьбі за незалежність і суверенітет держави.

Активність молоді в умовах війни 

  З початком війни молодь України взяла на себе важливу роль у волонтерських та військових ініціативах. Багато молодих людей вступили до лав Збройних сил України, де вони захищають свою країну на передовій. Інші долучилися до волонтерської діяльності, забезпечуючи армію всім необхідним, допомагаючи переселенцям та підтримуючи постраждалих від війни. Однією з помітних ініціатив став проєкт "Repair Together", який об'єднав молодих волонтерів для відновлення житлових будинків, пошкоджених під час бойових дій. Ця ініціатива не лише допомагає людям повернутися до нормального життя, але й є яскравим прикладом того, як молодь може згуртуватися заради спільної мети — відбудови країни. Соціальні мережі також стали важливим інструментом мобілізації та координації зусиль.   Молодь, використовуючи свої унікальні цифрові навички, організовує збори коштів, поширює інформацію та підтримує бойовий дух нації. Прикладом цього є організація "Тиловики", яка спеціалізується на підтримці військових бригади “Азов”. Молоді люди, залучені до цієї ініціативи, збирають та доставляють необхідні речі на фронт, забезпечуючи наших захисників всім потрібним для ефективної боротьби.

Виклики, з якими стикається молодь у політичному житті під час війни 

  Незважаючи на те, що увага суспільства наразі зосереджена на захисті країни від зовнішньої агресії, молодь активно долучається до боротьби з внутрішніми проблемами, зокрема корупцією.

  Війна загострила потребу в ефективному та прозорому управлінні, і молоде покоління усвідомлює, що перемога на фронті має супроводжуватися перемогою над корупцією.

  Молодь стикається з численними викликами у своїй боротьбі з корупцією під час війни. Зокрема, війна відволікає значну частину ресурсів і уваги держави, що ускладнює проведення антикорупційних реформ. В умовах воєнного часу корупційні схеми можуть стати ще небезпечнішими, адже вони підривають довіру до влади й створюють додаткові загрози для національної безпеки. Молоді активісти, усвідомлюючи ці ризики, часто виступають проти усталених корумпованих структур, що мають значний вплив і ресурси.

  Молодь відіграє ключову роль у викритті та розповсюдженні інформації про корупційні скандали, такі як минулорічне розслідування зловживань у військових закупівлях. Завдяки швидкому поширенню таких новин через соціальні мережі вони ефективно організовують суспільне обурення й підвищують громадську свідомість.

Мотивація молоді до участі в політиці під час війни 

  Основним мотиватором для молоді, яка долучається до політики в умовах війни, є патріотизм і прагнення захистити свою країну. Молоді люди розуміють, що від їхніх дій залежить майбутнє України, тому вони активно включаються в процеси прийняття рішень. Бажання впливати на хід війни, сприяти її якнайшвидшому завершенню та допомогти відбудувати країну після перемоги стають для них важливими цілями. Приклади молодих лідерів, які вже зробили вагомий внесок у політику та оборону держави, надихають інших на активну діяльність і підсилюють їхню мотивацію.

  Перспективи для молоді у політиці після війни Після завершення війни перед українською молоддю відкриються нові можливості для активної участі в політичному житті країни. Молоді люди, які під час війни набули значного досвіду у волонтерській, військовій та антикорупційній діяльності, стануть важливими гравцями в процесах відбудови держави. Їхній практичний досвід у вирішенні критичних ситуацій та мобілізації суспільства може стати основою для формування нового покоління політиків, які відзначатимуться високим рівнем відповідальності та прагматичним підходом до вирішення проблем. Однією з ключових перспектив для молоді стане можливість

впровадження системних реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інститутів і боротьбу з корупцією. Молоді лідери, які вже зарекомендували себе під час війни, матимуть шанс впливати на ухвалення важливих рішень, спрямованих на відновлення економіки, реформи у сфері правосуддя та державного управління. Важливо, що ця діяльність не буде абстрактною, а спиратиметься на конкретний досвід, отриманий у складних умовах війни. Таким чином, після війни українська молодь матиме унікальну можливість стати ключовим рушієм змін у країні, втілюючи в життя свої ідеї та прагнення, що сформувалися в вогні боротьби за незалежність.

  Молодь є незамінною силою в умовах війни, яка формує політичне життя країни й допомагає їй протистояти агресору. Їхній внесок у оборону та політичні процеси стає дедалі помітнішим, а їхній патріотизм та відданість справі забезпечують міцний тил для всієї держави. Після війни перед молоддю постануть нові виклики, пов'язані з відбудовою країни, і вони готові взяти на себе цю відповідальність. Участь молоді в політичному житті стане запорукою успішного майбутнього України, де кожен громадянин матиме можливість жити в мирі та безпеці.

Гендерна нерівність на робочому місці: історичні зміни та сучасні перспективи

 

Авторка: Вікторія Пятницька

 Гендерна нерівність на робочому місці має довгу історію, коли жінки постійно стикаються з виключенням з певних професій, нижчою оплатою та меншою повагою, ніж їхні колеги-чоловіки. Промислова революція відзначає особливо важливий період у збереженні нерівності на робочому місці, оскільки в цю епоху гендерні ролі стали чіткіше визначені. Розуміння того, як розвивалася гендерна нерівність, теорій, що її пояснюють, і заходів, необхідних для її зменшення, має вирішальне значення для створення більш справедливого робочого середовища.

 Щодо історичного контексту гендерної нерівності: протягом історії жінки були маргіналізовані на робочому місці. Під час промислової революції розподіл праці за статтю став більш виразним, коли чоловіки домінували на високооплачуваних роботах у промисловості, тоді як жінки були відведені до менш оплачуваної домашньої та фабричної роботи. Цей період зміцнив ідею про те, що чоловіки є основними годувальниками, тоді як очікується, що жінки зосереджуватимуться на домі та сім’ї, таким чином закріплюючи гендерну нерівність на робочому місці.

 Кілька теорій пояснюють збереження гендерної нерівності на роботі:

-  Теорія соціалізації. Ця теорія припускає, що процеси соціалізації призводять до гендерних моделей поведінки. З дитинства хлопчиків і дівчаток навчають різних ролей і очікувань, які згодом перетворюються на робоче місце, де чоловіки та жінки, як правило, займають різні типи робіт і рівні влади.

-  Теорія людського капіталу. Згідно з цією теорією, гендерну нерівність можна пояснити різницею в освіті, навичках і досвіді роботи. Жінки часто переривають кар’єру через догляд за дітьми та сімейні обов’язки, що може призвести до менших можливостей для просування по службі та менших доходів протягом усього життя порівняно з чоловіками.

- Теорія гендерних організацій. Ця теорія стверджує, що організаційні структури та практика самі по собі зберігають гендерну нерівність. Робочі місця часто створюються за моделлю «ідеального працівника», яка цінує риси, які традиційно асоціюються з маскулінністю, такі як довгий робочий день і постійна доступність, риси, які можуть бути складними для жінок, особливо для тих, хто є основними опікунами.

 Прототип «ідеального працівника» цінує риси, які традиційно вважаються чоловічими, такі як відданість роботі, пріоритет роботи понад усе та постійна доступність. Цей прототип за своєю суттю не прив’язаний до статі, але створює проблеми для жінок, особливо тих, які мають обов’язки по догляду. Очікування відповідати цим вимогливим стандартам може позбавити багатьох жінок можливості кар’єрного зростання, тим самим зберігаючи гендерну нерівність.

 Існує чітка схема сегрегації посад за статтю, коли чоловіки часто займають високооплачувану роботу з вищим статусом, тоді як жінки частіше займають нижчу оплачувану посаду з нижчим статусом. Ця сегрегація інституціоналізована, тобто вона вкорінена в самих структурах і практиках організацій, ще більше закріплюючи гендерну нерівність.

 Гендерна нерівність на робочому місці підтримується різними організаційними структурами, зокрема:

- Сегрегація професій за статтю: роботи часто класифікують як «чоловічі» та «жіночі», причому перші зазвичай є високооплачуваними та престижнішими.

- Прототип ідеального працівника: очікується, що працівники дотримуватимуться моделі ідеального працівника, що ставить у невигідне становище тих, хто зобов’язаний доглядати, як правило, жінок.

- Нерівний розподіл повноважень: організаційна практика, яка надає перевагу чоловікам на керівних посадах і в прийнятті рішень, сприяє збереженню гендерної нерівності.

 Для вирішення та зменшення гендерної нерівності на робочому місці можна запровадити кілька заходів:

- Політика позитивних дій: ця політика може допомогти забезпечити жінкам та іншим недостатньо представленим групам рівні можливості для найму, просування по службі та оплати праці.

- Гнучкий порядок роботи: пропозиція гнучкого робочого дня та варіантів віддаленої роботи може допомогти пристосувати працівників, які мають обов’язки по догляду, сприяючи більш інклюзивному робочому середовищу.

- Програми навчання різноманіттю: ці програми можуть підвищити обізнаність про несвідомі упередження та сприяти культурі залучення та поваги в організаціях.

 Жінок можна розглядати як «агентів» змін у спробах зменшити нерівність на робочому місці. Часто саме вони виступають за гендерну рівність і наполягають на інклюзивній політиці та практиці. Крім того, збільшення кількості жінок на керівних посадах може поставити під сумнів існуючі гендерні норми та сприяти більш різноманітній та справедливій робочій силі. Жіноче лідерство може надихнути на зміни, які принесуть користь усім працівникам, створивши робоче місце, яке цінує різноманітність та інклюзивність.

 Гендерна нерівність на робочому місці має глибоке історичне коріння, зокрема вона посилилась під час промислової революції. Різні теорії пояснюють збереження цієї нерівності, від процесів соціалізації до організаційних структур. Однак завдяки таким заходам, як позитивні дії, гнучкі умови роботи та різноманітне навчання, можна досягти значного прогресу. Жінки відіграють вирішальну роль як агенти змін, відстоюючи та впроваджуючи політику, яка сприяє рівності. Вирішуючи ці проблеми, ми можемо рухатися до більш справедливого та інклюзивного робочого середовища для всіх.

Використана література:

Acker, Joan. "Hierarchies, Jobs, Bodies: A Theory of Gendered Organizations." Gender & Society, vol. 4, no. 2, 1990, pp. 139-158.

Blau, Francine D., and Lawrence M. Kahn. "The Gender Wage Gap: Extent, Trends, and Explanations." Journal of Economic Literature, vol. 55, no. 3, 2017, pp. 789-865.

Crompton, Rosemary, and Kay Sanderson. "Gendered Jobs and Social Change." Gender & Society, vol. 4, no. 4, 1990, pp. 470-491.

Durkheim, Emile. The Division of Labor in Society. Free Press, 1997.

England, Paula. "The Gender Revolution: Uneven and Stalled." Gender & Society, vol. 24, no. 2, 2010, pp. 149-166.

Folbre, Nancy. The Invisible Heart: Economics and Family Values. New Press, 2001.

Hakim, Catherine. Key Issues in Women's Work: Female Diversity and the Polarisation of Women's Employment. Routledge, 2004.

Hochschild, Arlie Russell. The Second Shift: Working Families and the Revolution at Home. Viking, 1989.

Reskin, Barbara F., and Patricia A. Roos. Job Queues, Gender Queues: Explaining Women's Inroads into Male Occupations. Temple University Press, 1990.

Ridgeway, Cecilia L. "Framed Before We Know It: How Gender Shapes Social Relations." Gender & Society, vol. 23, no. 2, 2009, pp. 145-160.

Williams, Christine L. "The Glass Escalator: Hidden Advantages for Men in the 'Female' Professions." Social Problems, vol. 39, no. 3, 1992, pp. 253-267.

Число життєвого шляху

Авторка: Олександра Мельниченко

 У нумерології стиль одягу можна визначати на основі "числа життєвого шляху", яке розраховується за датою народження. Це число вважається відображенням основної енергії людини та може підказати, який стиль одягу найбільше резонує з її особистістю. Є дев'ять чисел та дев'ять понять: Лідер, Гармонізатор, Творець, Практик, Авантюрист, Гармоніст, Мислитель, Могутній та Гуманіст. Тепер більш детально про кожен з них. 

Перший - Лідер. Діловий, елегантний стиль. В одязі переважають чіткі, структуровані костюми, сорочки з жорстким коміром, строгі спідниці-олівці, класичні пальта. 

Другий - Гармонізатор. Стиль більш романтичний, ніжний, жіночний. Одяг — переважно легкі, повітряні сукні, блузки з рюшами або мереживом, спідниці з м'якими лініями, кардигани. 

Третій - Творець. Креативний, еклектичний, яскравий. Яскраві топи, оригінальні комбінезони, джинси з нестандартним дизайном, сукні з цікавими принтами. 

Четвертий - Практик. Стриманий, функціональний, консервативний. Простий, але добротний одяг, який довго служить. Джинси прямого крою, сорочки поло, светри, базові футболки. 

П'ятий - Авантюрист. Еклектичний, сміливий, нестандартний. Одяг, який дозволяє вільно рухатися: штани-карго, майки з цікавими принтами, куртки з безліччю кишень, етнічні сукні. 

Шостий - Гармоніст. Класичний, елегантний, витончений. Класичні костюми, сукні з витонченим силуетом, кашемірові пальта, спідниці середньої довжини. 

Сьомий - Мислитель. Мінімалістичний, стриманий, з ухилом у духовне або філософське. Простий крій, часто з елементами, що мають особливий символізм, кардигани, довгі светри, вільні штани. 

Восьмий - Могутній. Діловий, розкішний, підкреслено статусний. Дорогі костюми, строгі плаття, класичні пальта, ідеально підігнані речі. 

Дев'ятий - Гуманіст. Артистичний, культурно багатий, вільний. Одяг з етнічними мотивами, вільні сукні, штани в стилі бохо, великі накидки, туніки. 

Як розрахувати число життєвого шляху? Щоб обчислити, потрібно скласти всі цифри своєї дати народження до однозначного числа. Потім скласти цифри результату, і їх сума є твоїм числом життєвого шляху. 

Попри те, що нумерологія може дати певні рекомендації щодо стилю одягу, важливо також враховувати власний смак, комфорт і обставини. Кожне число може мати різні прояви, і одяг — це лише один зі способів виразити свою індивідуальність.