Интернет реклама УБС

14.12.14

Як допомогти громадянам України вивчити українську

Разом зі сплеском патріотизму в Україні з'явилася велика кількість охочих вивчити або підтягнути українську мову. "Кількість охочих вивчати українську мову в цьому році дійсно збільшилася, – відзначає викладач Ярослава Гарбуз. – Основні причини цього – підвищення рівня самосвідомості та бажання висловити своєрідний протест проти того, що зараз діється на сході країни".
Де в Україні можна вивчити українську, скільки це коштує, скільки часу на це буде потрібно.
ВЧИ МОВУ БЕЗКОШТОВНО
Найбільший в Україні проект, який дозволяє вивчити мову без затрат, – "Безкоштовні курси української мови". Ініційовані Всеукраїнським комітетом захисту української мови, курси діють вже другий рік. Основна мета проекту – підвищити загальний рівень володіння державною мовою громадянами самої України, особливо тими, хто живе в регіонах, де звужена сфера вживання української мови (в першу чергу на півдні та сході країни).
Безкоштовні уроки української були організовані в 17 містах України: у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Миколаєві, Вінниці, Житомирі, Калуші, Кіровограді, Кременчуці, Херсоні, Луганську, Сумах, Севастополі, Донецьку та Черкасах. На сьогодні припинили своє існування центри в Луганську, Донецьку та Севастополі. Решта – на канікулах: роботу свою вони відновлять з вересня.
За словами керівника проекту Анастасії Розлуцької, одна з першочергових завдань, яка стоїть перед вчителями, – допомогти людям подолати мовний бар'єр, позбутися страху робити мовні помилки.
Учнів на безкоштовних курсах не так багато: в Києві, наприклад, число слухачів складає всього 60 осіб. Вік – найрізноманітніший: від студентів до пенсіонерів.
ПЛАТНІ ЗАНЯТТЯ
На сьогодні в Україні існує величезна кількість центрів вивчення іноземних мов – і майже в кожному з них можна вивчати українську. Причому двома способами. Перший – коли викладач, власне, українець чи росіянин. Набирається група приблизно з 20 осіб (за рівнями володіння мовою людей не ділять), і вони займаються 2-3 рази на тиждень. Середня вартість одного заняття (60-90 хв) в групі складе близько 80-100 грн, індивідуальне заняття – від 100 грн за годину.
Другий варіант – для просунутих слухачів, які хочуть вчити українську на іншій мові – англійській, французькій, китайській і т.п. Як нам пояснили в одному з навчальних центрів, такий варіант обирають або іноземці, що живуть в Україні, або російськомовні українці, які добре володіють іноземною мовою і не шукають легких шляхів. Таких клієнтів в центрах мало, тому ціни за заняття зазвичай виставляються індивідуальні: найнижча зі знайдених нами – 150 грн за годину навчання.
ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Цього року в рамках зазначеного проекту також створено спеціальні безкоштовні курси з вивчення української мови для українців, які були змушені покинути свої будинки на Сході і в Криму у зв'язку з останніми подіями в країні.
"Рішення організувати експрес-курси було прийнято після того, як до нас почали надходити численні дзвінки від переселенців, які приїхали жити до Києва і зіткнулися з тим, що їм складно розмовляти з співвітчизниками, – пояснює Анастасія Розлуцька. – Спеціально для них ми розробили програму, розраховану на 36 робочих годин. Її будуть читати протягом трьох місяців по два заняття на тиждень. На даний момент сформована група з 20 осіб, перший урок пройшов 21 липня. Набір учнів як і раніше триває – цей процес безперервний. Поки що такі курси працюють тільки в Києві".
Чи легко вивчити мову самостійно?
Оволодіти українською мовою можна і без сторонньої допомоги – зрештою, самовчителі ніхто не скасовував. Але чи так це просто, як може здатися на перший погляд? З цього приводу ми вирішили проконсультуватися у репетитора української мови та літератури Ярослави Гарбуз.
"Мене часто просять порадити навчальні посібники для самостійного вивчення української мови. Але треба розуміти, що навіть доверху заставлена книжками полиця не допоможе, якщо немає бажання, – розповідає Ярослава Гарбуз. – Як показує практика, мало хто з "самоучок" може похвалитися хорошим кінцевим результатом. Головна причина тому – лінь. Навіть при великій мотивації і підтискаючих термінів людина не може змусити себе регулярно і сумлінно трудитися над собою. Є ще один момент: усі знання, що вона черпає з самовчителів, аудіо-та відеоматеріалів, відправляються в пасивний запас. Тобто, почувши українську мову або прочитавши текст, людина може зрозуміти кожне слово, але ось відтворити сама все це не зможе. Щоб заговорити нерідною мовою, потрібно в першу чергу подолати усний мовний бар'єр. Крім того, потрібно виробити правильну вимову, а в цьому може допомогти тільки носій мови, що вивчається".
Але найтерплячіші і ті, хто люблять дізнаватися щось нове кожен день і не звикли здаватися, мову самостійно вивчити все-таки можуть. Але не раніше, ніж через рік-два після початку курсу і за умови "побачень" з українською не менше 1-2 години на день.
Корисні рекомендації:
1. Обов'язково поставте собі за мету і бажані терміни вивчення мови. Мотивуйте чимось дійсно важливим, від чого ви не хотіли б відмовлятися, але щоб єдиною можливістю роздобути це бажане стало саме володіння українською.
2. Перш ніж розпочати самостійну роботу, краще все-таки порадитися з тлумачним учителем з приводу матеріалів для занять: самовчителів, аудіодисків, комп'ютерних програм, корисних посилань і т.п. Домовтеся з викладачем зустрічатися хоча б раз на місяць, щоб ви могли продемонструвати результат своїх праць, а учитель – дати об'єктивну оцінку, виправити помилки, дати наступні рекомендації. Такі консультації у приватній практиці можуть обійтися приблизно в 50-60 грн за годину.
3. Почніть вивчення мови з перегляду дитячих передач і читання казок з картинками. Окремі слова або уривок тексту повинні візуалізуватися.
4. Виконуючи роботу по дому або займаючись іншими справами, що не вимагають концентрації уваги, включайте собі фоном фільми/телешоу українською мовою. Так ви будете поповнювати свій пасивний словниковий "багаж" правильною вимовою, смисловими наголосами в реченнях, новою лексикою.
5. Знайдіть собі "напарника", який також мріє вивчити мову. З ним ви зможете відпрацьовувати мовні кліше і вимову, складати діалоги, вчитися невимушеному спілкуванню.
Про те, що може підвищити авторитет української мови серед українців, чи потребує мова більшості захисту, про «лінгвоцид» та інші загрози розповіли: правозахисник, член Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців Володимир Богайчук, заступник голови Координаційної ради з питань захисту української мови Лариса Семененко та виконавчий директор Ліги українських меценатів, голова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика Михайло Слабошпицький.
Володимир Богайчук: На превеликий жаль, у нас немає жодної політичної партії, яка би опікувалася проблемами української мови, її статусу і утвердження. Другий момент – у нас в Україні відсутні так звані професійні українці. Це одна з причин, чому українська мова опинилася у такому стані.
Михайло Слабошпицький: Так, українська мова в українській державі загрожена і вже не з одного боку, оскільки є генетична пам'ять поколінь соціальної непрестижності української мови – що це мова колгоспна, що це мова соціальних аутсайдерів, що це не є мова високої культури, високої літератури.
І ще один аспект – мова і влада. Я думаю, ніхто не заперечить, що мова завжди вища, ніж будь-яка влада, бо влада змінюється, а мова лишається, навіть якщо влада намагається її вбити. Мовою нашої влади є мова північної держави, тому це є загроженість української державної мови.
Володимир Богайчук: Є такий термін – лінгвоцид. Це метод знищення мови через доведення її статусу до якомога нижчого рівня. Українську мову впродовж останніх 20 років намагаються довести до плінтуса. Але українська мова розвивається і має певну перспективу.
Читачка Юлія: Не хочу насильно учить украинский язык. Насильно мил не будешь...
Михайло Слабошпицький: Я вважаю, це дикунська позиція. Чомусь в Італії, в Німеччині, у Франції, араби, турки не ставлять цього питання. Я думаю, що в майбутньому це безсперспективно. Колись товариш Ленін говорив: «жить в обществе и быть независимым от него невозможно».
Юлія, судячи з ваших запитань, ми ще живемо в Радянському Союзі, в совдепії, ми – «совки». Тому що в цивілізованому світі людина стрибає з мови на мову, немає «або-або», є «і-і». В Канаді, наприклад, заохочуються всі мови, це вважається багатством суспільства. Але ви маєте володіти мовою держави, мовою цього світу. Непопулярний сьогодні Карл Маркс сказав: «В державі чужою мовою говорить або турист, або гість, або окупант».
Володимир Богайчук: …або холуй.
Лариса Семененко: Звичайно, будь-які насильницькі методи – це не є ментальність України і українців і ніколи нею не була. Ніхто посеред вулиці не буде вас зупиняти і вимагати, щоб ви спілкувалися державною мовою.
Але чому ми, українці, маємо весь час користуватися чужим, коли у нас є неоціненний скарб – наша мова, між іншим, дуже давня, найдавніша мова східних народностей. Тому давайте любити себе і розвивати власне. Державна мова однозначно має бути українська.
Михайло Слабошпицький: Чому ми уявляємо, що наші діти недорозвинуті і їм непосильно три, п’ять, сім мов вчити? Я проводжу цей конкурс 11 років, я буваю у школах не менше, ніж міністр освіти, і я скажу: Україна має колосальний стратегічний потенціал – дітей. Я дивлюся на дурноголових батьків і думаю: де взялися такі розумні діти, які краще розуміються за батьків, які в сто разів освіченіші, очитаніші, едукованіші?
Українець повинен бути європейцем, він повинен знати все, вміти все. Він артикулює свою присутність у світі своєю українською мовою, але якщо співрозмовник не розуміє її – він переходить на англійську, на російську, на яку завгодно.
Коли їдеш з Європи гарною дорогою, одразу розумієш, коли починається Батьківщина – там дорога перетворюється на страхіття. Коли гуляєш європейським містом – все чисто і прибрано, гуляєш Києвом… З чого починається любов до власної країни? Можливо, з цього?
Михайло Слабошпицький: Коли ми «совок», то ми в усьому «совок»: в цих поганих дорогах, в цій тотальній корупції… І у мовному питанні ми не цивілізовані, ми теж «совок». Як Чехов казав про те, що щодня треба видушувати з себе раба, так треба видушувати з себе «совка». І в нас тоді будуть і дороги, і все, бо ми на совість робитимемо.
Лариса Семененко: Мова – це складний психолінгвістичний феномен. Від типу нашого мислення, від того, якою мовою ми говоримо, залежить те, як ми поводимося. Не даремно зараз ведеться така боротьба за ідеологічний компонент в освіті. Наші дітки мають зрозуміти, що Україна – це їхня домівка, що тут є свої люди, на яких ми можемо рівнятися. Як тільки більшість людей осмислить, що вони є українцями, незалежно від етнічного походження, з того часу має піти вгору і економічний компонент.
На жаль, в 1930-ті роки значною мірою відбулася насильницька переоцінка у ментальній пам’яті українців, тому вони десь дезорієнтовані. Але з часом покоління зміняться і все буде добре.
Ю. Стеценко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар