Интернет реклама УБС

28.07.15

Деякі аспекти здійснення виконавчого провадження державними виконавцями

    Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом України  "Про  виконавче  провадження". 

     Відповідно до  Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
     виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
   ухвали, постанови    судів    у   цивільних,   господарських,адміністративних та кримінальних справах у випадках,  передбачених законом;
     судові накази;
     виконавчі написи нотаріусів;
     посвідчення комісій щодо трудових  спорів,  що  видаються  на підставі відповідних рішень цих комісій;
     постанови органів (посадових осіб),  уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
   рішення органів державної влади,  прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
     постанови державного   виконавця  про  стягнення  виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
     рішення інших  органів  державної  влади у випадках,  якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
     рішення Європейського   Суду  з  прав  людини  з  урахуванням особливостей,  передбачених Законом України "Про виконання  рішень 
та застосування   практики   Європейського  Суду  з  прав  людини".


     Провадження примусового виконання рішень судів та  інших органів  (посадових осіб) (далі - рішення) здійснюється відповідно до Закону,  інших  нормативно-правових  актів. 

  У виконавчому документі повинні бути зазначені:
     назва документа,   дата   видачі   та   найменування  органу,посадової особи, що видали виконавчий документ;
     дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
   найменування  (для  юридичних осіб) або ім'я (прізвище,  ім'я та по батькові за його наявності для фізичних  осіб)  стягувача  і боржника,  їх  місцезнаходження  (для  юридичних  осіб)  або місце проживання (для  фізичних  осіб),  ідентифікаційний  код  суб'єкта господарської  діяльності  стягувача та боржника за його наявності (для  юридичних  осіб),  індивідуальний   ідентифікаційний   номер стягувача  та  боржника  за  його  наявності  (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу,  що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи  можуть  сприяти  примусовому  виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних  осіб),  місцезнаходження  майна  боржника  тощо;  

     резолютивна частина рішення;
     дата набрання чинності рішенням;
     строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
   Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою  особою і скріплений печаткою.
   Законом  можуть  бути встановлені також інші додаткові вимоги до  виконавчих документів. 

     Державний   виконавець   уживає   заходів    примусового виконання,   якщо   боржник   не  виконує  добровільно  рішення  у встановлений виконавцем  строк  відповідно  до  статті  24  Закону.
     Заходами примусового виконання рішень є:
     звернення стягнення на грошові кошти боржника;
     звернення стягнення на інші види майна боржника;
   звернення стягнення на заробітну плату  (заробіток),  доходи, пенсію, стипендію боржника;
  вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів,зазначених у рішенні;
     відібрання дитини;
     інші заходи, передбачені рішенням. 

     Державному виконавцю у  встановлений  ним  строк  мають  бути надані безкоштовно документи або їх копії, потрібні для здійснення його повноважень.
     Невиконання законних  вимог  державного  виконавця  тягне  за собою відповідальність, передбачену статтею 88 Закону. 

   Бланки  документів виконавчого провадження та бланки для копій документів виконавчого провадження
     З використанням  бланків  складаються  такі  документи виконавчого провадження:
     акт опису й арешту майна;
     постанова про  арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додаток 26);
     акт вилучення  у  боржника  предметів,  зазначених  у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29);
     квитанційна книжка ;
     розпорядження.
     
     Контроль   за   законністю   виконавчого   провадження здійснюється у відповідності до статей 8 - 8-3 Закону України "Про виконавче провадження".
   Постанова державного  виконавця  про  відкриття   виконавчого провадження  не  може  бути  скасована  лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону, які   не  перешкоджають  подальшому  провадженню  виконавчих  дій. 

     Учасники виконавчого провадження 

     Учасники   виконавчого   провадження   та   особи,   які залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки
     Учасниками   виконавчого   провадження   є   державний виконавець,  сторони,  представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі.  
     Для проведення  виконавчих  дій  державним  виконавцем у разі потреби залучаються поняті,  працівники органів внутрішніх  справ, представники  органів  опіки і піклування,  представники органів і установ освіти,  медичні працівники,  а також  представники  інших органів і установ у порядку, встановленому Законом.
     У  разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій  державний виконавець має право залучати на платній основі,  у тому числі  за  рахунок  авансового  внеску  стягувача,  суб'єктів господарювання,  які  в  установленому  законом  порядку  одержали ліцензії  на:  будівельну  діяльність  (вишукувальні  та  проектні роботи   для  будівництва,  зведення  несучих  та  огороджувальних конструкцій,  будівництво  та  монтаж  інженерних  і  транспортних мереж);   надання   послуг  з  перевезення  пасажирів  і  вантажів автомобільним транспортом загального  користування  (крім  надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);  операції у сфері  поводження  з  небезпечними  відходами;   надання   послуг,пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян;  проведення землевпорядних  та  землеоціночних робіт.  
     Державний виконавець  зобов'язаний  використовувати  надані  йому законом права   і   обов'язки   в   точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам,   які   беруть   участь   у  виконавчому  провадженні  або залучаються  до  проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки. 
     Сторонами  у  виконавчому  провадженні  є  стягувач  і боржник.
     Стягувачем  є  фізична  або  юридична  особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична  особа,  яка  зобов'язана  за  рішенням учинити певні дії (передати майно, виселитись з приміщення, виконати інші обов'язки, передбачені  рішенням)  або  утриматися  від  їх учинення. 
     У виконавчому   провадженні   можуть   брати   участь  кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати  участь  у  виконавчому  провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
     У  разі вибуття  однієї  із  сторін  державний  виконавець  з власної   ініціативи   або   за   заявою  сторони,  а  також  сама заінтересована сторона мають право звернутися до  суду  із  заявою про  заміну  сторони її правонаступником.  Державний виконавець на підставі рішення суду виносить постанову про  заміну сторони  її  правонаступником,  визначеним  відповідно  до чинного законодавства.   
     Для  правонаступника  всі  дії,  вчинені  до  його  вступу  у виконавче провадження,  обов'язкові в тій мірі, у якій вони були б обов'язковими  для  сторони,  яку  правонаступник замінив. 

     Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження,  робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій,  висловлювати  свої доводи,  міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження,  у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти  клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження,  заявляти  відводи  у  випадках, передбачених Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань  виконавчого  провадження  та користуватись іншими правами, наданими   Законом.  
     Сторони можуть  подати  письмові заперечення проти розрахунку державного  виконавця  щодо  розподілу  коштів  між   стягувачами, укласти  мирову  угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається  судом,  оспорювати  належність  майна  і  його оцінку. 
     За  виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із  стягувачем  боржник  може передати стягувачу в рахунок повного або  часткового  погашення  боргу  власне  майно.  
     Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про  виникнення  обставин,  що  зумовлюють  обов'язкове  зупинення виконавчого  провадження,  установлення  відстрочки або розстрочки виконання,  зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання  чи  місцезнаходження,  а боржник - фізична особа - про зміну  місця роботи. 
     Боржник зобов'язаний    у   строк,   установлений   державним виконавцем,  надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за  викликом державного виконавця,  письмово повідомити державного виконавця про майно,  що перебуває в заставі або в інших  осіб,  а також  про  кошти  та  майно,  належні  боржникові від інших осіб. 
     Особи, які   беруть   участь   у   виконавчому   провадженні,зобов'язані  сумлінно  користуватися  усіма  наданими їм правами з метою  забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. 
     Сторони  можуть реалізовувати свої права й обов'язки у виконавчому   провадженні   самостійно  або  через  представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його  права мати представника,  за винятком випадку,  коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням учинити певні дії особисто.
     Неповнолітні та    особи,    визнані   судом   недієздатними,здійснюють  свої  права  та  виконують  обов'язки  у   виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.
     Якщо стороною виконавчого провадження є особа,  визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участі у виконавчому  провадженні  особу,  яка  є  опікуном  її майна.
     Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні  здійснюється їх керівниками чи органами,  посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.   Повноваження   представника   мають   бути   підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
     Участь   у   виконавчому   провадженні   експерта    або спеціаліста   та   суб'єкта   оціночної   діяльності   -  суб'єкта господарювання.
     Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи  або  за  заявою  сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста та суб'єкта  оціночної  діяльності  -  суб'єкта господарювання, а при потребі  -  кількох  спеціалістів  або  експертів.  
     Експерт    або   спеціаліст   зобов'язаний   дати   письмовий висновок  з  питань,  що  поставлені  йому  державним виконавцем у постанові, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій,які виконуються в його присутності. 
     Експерт   або   спеціаліст   та   суб'єкт  оціночної діяльності  -  суб'єкт  господарювання  має право на винагороду за  надані  ним  послуги,  розмір якої визначає начальник відповідного органу   державної   виконавчої  служби  за  розрахунком,  поданим експертом  або  спеціалістом.
  Суб'єкт  оціночної  діяльності  - суб'єкт господарювання несе відповідальність  за  недостовірність  чи  необ'єктивність  оцінки майна  в  порядку,  установленому законом. 
     
Залучення понятих до провадження виконавчих дій
     Виконавчі   дії   можуть   провадитися  в  присутності понятих.
     Присутність понятих  обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим  входженням  до  нежитлових  приміщень  і сховищ,  в  яких  зберігається  майно  боржника,  на  яке звернено стягнення,  або майно стягувача,  яке має бути  повернене  йому  в натурі;  примусовим  входженням до житлових будинків,  квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в  них;  примусовим входженням  до  будинків, квартир  та  інших  приміщень,  в  яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду;  при проведенні огляду, арешту, вилученні й передачі майна.
     Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни,які не мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих  дій і  не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками,  підлеглістю чи  підконтрольністю.  Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.
     Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих  дій  його  запрошено,  на  підставі  якого виконавчого документа вони здійснюються,  а також робити зауваження з  приводу вчинення виконавчих дій.  Зауваження понятого підлягають занесенню до  акта  відповідної   виконавчої   дії.   Понятий   зобов'язаний засвідчити  факт,  зміст  і  результати  виконавчих  дій,  під час проведення яких він був присутній.  Перед початком виконавчих  дій державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки.
     Поняті мають право на компенсацію  витрат,  пов'язаних із  виконанням  обов'язків понятих.  Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконавчих дій.
     Компенсацію громадянам   витрат,   пов'язаних  із  виконанням обов'язків понятих,  слід проводити із розрахунку  середньоденного заробітку за місцем роботи,  а громадянам,  які не працюють,  - із розрахунку    середньоденного    заробітку,    розрахованого    за середньомісячною заробітною платою для даної місцевості. 

     Відкриття виконавчого провадження 

     Підстави для відкриття виконавчого провадження
     Державний   виконавець  відкриває  виконавче  провадження  на підставі  виконавчого  документа:  
     за заявою  стягувача  або  його  представника  про  примусове виконання  рішення;
     за заявою   прокурора   в   разі   представництва   інтересів громадянина або держави в суді;    
     в інших випадках, передбачених законом. 

     Місце виконання рішення
     Виконавчі   дії   проводяться   державним   виконавцем відповідного    органу    державної    виконавчої   служби,   який розташований:
  за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна;
     за місцезнаходженням постійно діючого  керівного  органу  або майна боржника - юридичної особи;
     за місцем здійснення певних  дій,  які  зобов'язаний  вчинити боржник  за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).
     Право  вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої  служби,  які  можуть учиняти виконавчі дії з виконання 
рішення на території,  на яку  поширюються  їх  функції,  належить стягувачу.       Якщо  в  процесі  виконавчого  провадження  державному виконавцеві  стало  відомо,  що  змінилося  місце  проживання   чи місцезнаходження боржника,  місце його роботи або з'ясувалося,  що на  території,  на  яку  поширюються  функції  органу    державної виконавчої   служби,   майно   боржника,  на  яке  можна  звернути стягнення,  відсутнє,  однак належне боржнику майно  перебуває  на території іншого органу  державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт .
     Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня  державний  виконавець  зобов'язаний   надіслати   до   органу державної  виконавчої  служби за новим місцем проживання боржника,місцем його роботи чи за місцезнаходженням майна боржника,  про що одночасно,  в  копії  супровідного листа,  повідомляє стягувача та орган,  який  видав  виконавчий  документ.  Супровідний  лист  про направлення виконавчого документа за належністю підписує начальник відповідного органу державної виконавчої служби.
     Якщо  в  процесі виконавчого провадження  з'ясувалося,що майна боржника,  на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для  повного  задоволення  вимог  стягувача,  однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної  виконавчої  служби, державний   виконавець   звертає   стягнення   на   таке  майно  у передбаченому законом порядку за погодженням з начальником  органу державної  виконавчої  служби,  якому  він підпорядкований,  та за умови,  якщо стягувач авансує витрати на організацію і  проведення виконавчих дій.
     Про вчинення  виконавчих  дій  на  території  іншого   органу державної   виконавчої   служби  державний  виконавець  повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби.
     У разі,  якщо  стягувач  не  здійснить  авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншого органу державної   виконавчої   служби,   державний   виконавець  звертає стягнення на наявне майно боржника  і  після  розподілу  стягнутих коштів,  у  разі  їх  недостатності  для повного задоволення вимог стягувача,  направляє  виконавчий  документ  до  органу  державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.
     У разі,  якщо боржник та його майно перебувають на  території різних адміністративно-територіальних одиниць,  органами державної виконавчої служби  з  метою  забезпечення  своєчасного  і  повного виконання  рішення  можуть створюватись виконавчі групи.
     Відповідні  територіальні органи  державної виконавчої служби сприяють державному виконавцеві,  який вчиняє виконавчі дії на їхній території.
     
     Прийняття виконавчих документів до виконання
     Державний  виконавець   у   3-денний   строк   з   дня надходження  до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття  виконавчого  провадження.   У   постанові державний  виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення,  який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення   -  15  днів,  та  попереджає  боржника  про  примусове виконання  рішення  після  закінчення  встановленого   строку   зі стягненням  з  нього  виконавчого  збору  і  витрат,  пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання.
     Копія постанови  про  відкриття  виконавчого  провадження  не пізніше наступного дня надсилається стягувачу,  боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
     За  заявою  стягувача, з метою забезпечення виконання рішення  про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття  виконавчого  провадження вправі накласти арешт на майно боржника  (крім  коштів) та оголосити заборону на його відчуження. 
     Одночасно  з  винесенням такої постанови державний виконавець може провести  опис  і  арешт  майна  боржника  в  порядку, визначеному Законом.
     Якщо в постанові зазначено  потребу  опису  майна,  то  копія такої постанови вручається боржнику при проведенні опису майна.
     Якщо  рішення   підлягає   негайному   виконанню,   то державний  виконавець  відкриває  виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа. 

       Порядок та умови здійснення виконавчого провадження 

        Добровільне виконання рішень
     
     Державний  виконавець,  починаючи  виконувати рішення, повинен пересвідчитись,  чи отримана боржником копія постанови про відкриття   виконавчого   провадження  і  чи  здійснені  ним  дії, спрямовані  на  добровільне  виконання  рішення   у   встановлений постановою строк.
     При цьому до отримання  відомостей  про  одержання  боржником копії  постанови  для  захисту прав стягувача державний виконавець може   вжити  заходів  щодо  забезпечення  виконання,  передбачені частиною шостою статті 24 Закону. 
     Постанова про  відкриття  виконавчого  провадження вважається врученою боржнику за адресою,  зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.
     Якщо при    відкритті   виконавчого   провадження   державним виконавцем у порядку,  установленому статтею 24 Закону, накладено  арешт  на  майно  боржника,  за погодженням з державним виконавцем  боржник  має   право   у   строк,   установлений   для добровільного виконання рішення,  реалізувати належне йому майно в рахунок повного  або  часткового  погашення  боргу  за  виконавчим документом.  У  цьому  разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на  рахунок  органу  державної  виконавчої служби в строк,  установлений для добровільного виконання рішення. 
     Після внесення покупцем коштів арешт з  проданого  майна  боржника знімається  за  постановою  державного  виконавця.  
     У  разі  повного  добровільного   виконання   рішення боржником   у   встановлений  для  добровільного  виконання  строк державний виконавець складає про це  акт,  який  є  підставою  для закінчення  виконавчого  провадження.  
     Якщо  боржник  у  встановлений  строк  добровільно  не виконав  рішення,  то  державний виконавець невідкладно розпочинає його  примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.
      У   разі   відкриття   виконавчого   провадження   за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,   забезпечення   позовних  вимог,  стягнення  штрафу  із засудженого  строк  для добровільного виконання не встановлюється. 
      Якщо   в   установлений   строк   рішення  боржником добровільно  не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного  боржника  виносить  постанову  про  об'єднання  виконавчих проваджень  у  зведене  виконавче  провадження  або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова  виноситься  не  пізніше наступного дня після закінчення строку  для добровільного виконання. 
     Наявність або  відсутність іншого виконавчого  провадження чи зведеного  виконавчого  провадження  щодо  одного  й  того  самого боржника   державний  виконавець  перевіряє   за  даними   Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

     Оголошення розшуку
     Підставами для оголошення  розшуку  є  відсутність  в ході  виконавчого  провадження  відомостей  про  місце  проживання (місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини.
     У разі відсутності  відомостей  про  місцезнаходження майна  боржника  за виконавчими документами,  державний виконавець  виносить  постанову про  розшук  майна,  яка  затверджується  начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
     Розшук  оголошується  відповідно  за місцем виконання рішення   або    за    останнім    відомим    місцем    проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна,  або за  місцем  проживання   (місцезнаходженням)   стягувача.   Розшук громадянина-боржника,   дитини   та  розшук  транспортних  засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ,  а розшук боржника  - юридичної  особи,  а також іншого майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ  (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, фіскальної служби, банків або інших кредитних установ тощо).
     Витрати   органів   внутрішніх   справ,  пов'язані  з розшуком громадянина-боржника,  дитини  або  транспортних  засобів боржника,   стягуються   з боржника  за  ухвалою  суду.  Витрати,пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або  іншого  майна боржника,   стягуються   з   боржника   за  постановою  державного виконавця,  яка  затверджується  начальником  відповідного  органу державної виконавчої служби.
  Розшук громадянина-боржника,  дитини за ухвалою  суду або   транспортних   засобів  боржника  за  постановою  державного виконавця  здійснюється  органами  внутрішніх  справ  у   порядку,установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ  України  та  органів  державної   виконавчої   служби   при примусовому  виконанні  рішень  судів  та інших органів (посадових осіб),  затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства   юстиції   України   від  25.06.2002  N  607/56/5 ,  зареєстрованою в  Мін'юсті  України  27.06.2002  за N 541/6829 (із змінами та доповненнями).
    Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова до  виконання  всіма  громадянами  та  посадовими  особами.  За її 
невиконання настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону.
    За   іншими   виконавчими    документами    державний виконавець  може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи  винести  постанову  про  оголошення  розшуку  майна боржника  за  наявності  письмової  згоди  стягувача  відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені  витрати  відповідно  до Закону.  У цьому випадку стягувач має право в судовому порядку вимагати від боржника  компенсації  витрат,  пов'язаних  з проведенням розшуку.
    Розподіл стягнутих з боржника грошових сум,  черговість задоволення  вимог  стягувачів та виплата стягувачеві грошових сум визначаються статтями 43, 44 та 44-1 Закону.
     З грошової  суми (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника,  у першу чергу повертається  авансовий  внесок  сторін  та  інших  осіб на проведення виконавчих дій,  у другу  чергу  компенсуються  витрати державної виконавчої  служби  на  здійснення  виконавчих дій,  не покриті авансовим внеском сторін та  інших  осіб,  у  третю  чергу задовольняються  вимоги  стягувача  та стягується виконавчий збір. 
Виконавчий збір стягується  пропорційно  до  фактично  задоволених вимог стягувача.

          Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій
     Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій,є витрати на організацію й проведення виконавчих дій.
     До витрат  на  проведення  виконавчих  дій  належать   кошти,витрачені на:
     перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника;
  оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
     поштовий  переказ   стягувачеві   стягнутих  аліментних  сум; 
     розшук боржника, його майна або розшук дитини;
     оголошення в засобах масової інформації;
     інші необхідні  витрати для забезпечення належної організації виконання  рішень  органами  державної  виконавчої служби. 
     До  інших  витрат  на  організацію  виконавчих  дій  належать витрати на виплату винагороди державним виконавцям  відповідно  до статті   47  Закону.
     Про   суми  витрат  на  проведення  виконавчих  дій державний   виконавець  складає  акт  про  витрати  на  проведення виконавчих  дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат,   пов'язаних   з   проведенням  виконавчих  дій,  а  також документи,  якими  вони  підтверджуються,  з  доданням копій таких документів.
     Про  стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний  виконавець  зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом  про  витрати  на  проведення  виконавчих дій затверджується начальником   відповідного  органу   державної  виконавчої  служби 

     Винагорода державному виконавцеві
     Державний   виконавець,  який  забезпечив  реальне, своєчасне  й  законне  виконання виконавчого документа, одержує винагороду в розмірі  2 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна.
     При виконанні зведеного  виконавчого  провадження,  у тому  числі,  якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах державної  виконавчої  служби,зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо,  можуть  утворюватись виконавчі  групи.  
     
     Звернення стягнення на майно боржника 

     Порядок звернення стягнення на  грошові  кошти  та  інше майно боржника
     Звернення стягнення на майно боржника полягає  в  його виявленні   (шляхом   надіслання   запитів  до  органів  державної податкової інспекції,  банків,  дорожньої автомобільної інспекції,бюро  технічної інвентаризації,  нотаріату тощо),  описі,  арешті, вилученні та примусовій реалізації.
     Стягнення за    виконавчими   документами   в   першу   чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті,  інші цінності,  в  тому  числі  кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних  організаціях,  на  рахунки  в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
     Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що  державний  виконавець  складає  акт.  Вилучення проводиться за участю понятих,  боржника, його представника (для юридичних осіб),представника  або  членів сім'ї боржника (для фізичних осіб).  Акт складається у двох примірниках,  перший залишається у  виконавчому провадженні,  другий  - вручається боржнику під розписку в першому примірнику.
     За   наявності   даних  про  кошти  та  інші  цінності боржника,  що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках  чи  інших  кредитних установах, на них накладається арешт,про  що  виноситься  постанова  державного виконавця. 
     У разі відсутності в боржника коштів та цінностей,  достатніх для задоволення вимог стягувача,  стягнення звертається на належне боржникові інше майно.  Боржник має право вказати ті види майна чи предмети,  на  які  потрібно  звернути  стягнення  в  першу чергу. 
Державний виконавець зобов'язаний  задовольнити  вимоги  боржника,якщо  вони  не  порушують  інтересів  стягувача  й  не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно   боржника   визначається  державним  виконавцем.  Звернення стягнення  на  майно  боржника  не  зупиняє звернення стягнення на грошові  кошти  боржника.  
     Стягнення може бути звернено на майно боржника,  яке належить йому на праві приватної власності.
     Якщо в   боржника   -  фізичної  особи  достатньо  коштів  та цінностей для задоволення вимог  за  виконавчими  документами,  то стягнення не може бути звернено на інше майно.
     Державний виконавець    зобов'язаний    задовольнити   вимоги боржника, якщо  вони  не  порушують  інтересів  стягувача  й   не ускладнюють виконання рішення. 
  У разі  відсутності  в  боржника  коштів  у  гривнях,достатніх для одночасного задоволення вимог  стягувача,  державний виконавець  накладає  стягнення  на  кошти  боржника  в  іноземній валюті.
     Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб
    Державний виконавець на письмову  пропозицію  боржника або  стягувача має право звернути стягнення на майно боржника,  що знаходиться в інших осіб,  а також  на  майно  та  кошти,  належні боржникові від інших осіб.
     Зазначені особи на  запит  державного  виконавця  зобов'язані надати  у  визначений  ним  строк відомості про належне боржникові майно,  що знаходиться в них,  та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.
     Одержавши від названих осіб  відомості  про  наявність  майна боржника,  державний  виконавець  описує  це  майно  в присутності понятих,  вилучає його й реалізує у порядку, передбаченому Законом. Якщо особа, у якої перебуває майно боржника,  перешкоджає  державному  виконавцеві  в його вилученні,таке  майно  державний  виконавець  вилучає у примусовому порядку. 
     Готівкові  кошти та майно,  що належать боржникові від  інших осіб,  державний  виконавець  вилучає  у  цих  осіб  у присутності понятих  на  підставі ухвали суду. 
     На належні  боржнику від інших осіб кошти,  що знаходяться на рахунках  в  установах  банків  та  інших  фінансових   установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в  установленому  Законом  порядку. 
     За  ухилення  від  виконання  розпоряджень  державного виконавця на особу,  в якої знаходиться майно боржника,  може бути накладено  стягнення відповідно до статті 88 Закону. 

     Арешт та вилучення майна боржника
     Арешт   майна   полягає   у   проведенні  його  опису,оголошенні заборони розпоряджатися ним,  а  в  разі  потреби  -  в обмеженні  права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.
    Арешт  на  майно  боржника може накладатися державним виконавцем  шляхом:  
   винесення постанови  про  відкриття  виконавчого провадження,якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на  його  відчуження;  
     винесення постанови  про  арешт  коштів  та  інших  цінностей боржника,  що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках  або  інших  фінансових  установах; 
  винесення постанови  про  арешт  майна боржника та оголошення заборони  на  його  відчуження;  
     проведення опису   майна   боржника  і  накладення  на  нього арешту.   
     Арешт застосовується:
     для забезпечення  збереження  майна  боржника,  що   підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
     для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
     при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно,  що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
     Державним  виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження   або  за  постановою  про  арешт  майна  боржника  та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений  арешт у  межах  суми  стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат,  пов'язаних  з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.  У разі потреби постанова,  якою накладено  арешт  на  майно  боржника  та оголошено  заборону  на  його  відчуження,  надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та  інших  органів,  що  здійснюють реєстрацію  майна  або  ведуть реєстр заборони на його відчуження. 
    Гроші,  у  тому  числі іноземна валюта,  цінні папери,ювелірні та інші побутові вироби  із  золота,  срібла,  платини  і металів платинової групи,  дорогоцінних каменів і перлів,  а також лом і окремі частини таких виробів,  виявлені при опису і  на  які накладено  арешт,  підлягають  обов'язковому  вилученню . 
     Якщо вилучені  предмети  мають  ознаки  дорогоцінних металів, каменів,  перлів тощо,  то вони ретельно описуються з  визначенням усіх  особливих  ознак,  відповідним  чином  пакуються  в конверт,прошиваються,  підписуються державним виконавцем,  учасниками акта опису  й  опечатуються  печаткою   відповідного  органу  державної виконавчої служби;
     В опис вилучених предметів входить:
     оцінка кожного  внесеного  в акт предмета і загальна вартість усього майна;
     назва особи,  якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано  на  зберігання не боржнику,  а іншій особі,  - паспортні дані, її адреса;
     відмітка про  роз'яснення  зберігачеві  майна  обов'язків  із збереження майна,  попередження  про  кримінальну  та  матеріальну 
відповідальність  за  його  розтрату,  відчуження,  утаювання  або підміну;
     зауваження або  заяви  стягувача,  боржника,  осіб,  що  були присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця.
     Якщо державний  виконавець  установив  зберігачеві  обмеження права користуватися майном,  то про це  також  указується  в  акті опису  і  арешту  майна  із  зазначенням  виду,  обсягів  і строку обмеження.
   Акт опису  й  арешту майна підписується державним виконавцем,понятими,  зберігачем  майна,  боржником  та  стягувачем,   іншими особами,  які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб,  що  були  присутні  при виконанні,  про  це  робиться відмітка в акті.  Акт опису і арешту майна  складається  в  двох  примірниках.  Перший  залишається   в провадженні  державного  виконавця,  а другий - видається боржнику під розписку на першому примірнику,  що залишається  у  державного виконавця.
     Якщо описане майно передано на зберігання  не  боржникові,  а іншій  особі,  то  акт  опису  й  арешту майна складається в трьох примірниках.   Перший   залишається   в   провадженні   державного виконавця,  а  інші  вручаються  зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).
      При   проведенні   опису  майна  державний  виконавець оголошує боржнику  про  заборону  розпоряджатися  описаним  майном (здійснювати  його  відчуження),  а в разі потреби - про обмеження права  користуватися  описаним  майном.  Види,  обсяги   і   строк обмеження    встановлюються   державним   виконавцем   у   кожному конкретному  випадку  з  урахуванням  властивостей   майна,   його значення  для  власника  чи  володільця,  потреби користуватися та інших обставин.
(Далі буде)
     
Олександр Майстренко
Ярослав Дмитренко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар