В Україні - невиплата зарплат

Борги по заробітній платі в Україні зростають. При цьому велику частину підприємства заборгували через відсутність власних коштів. А «перехопити» грошей в банках не виходить, тому що кредити в Україні високі тому що Нацбанк вперто не хоче допомагати економіці «матеріально».

Причина затримки зарплат на підприємствах в тому, що в країні багато компаній, які балансують на межі рентабельності. І це не тільки дрібні підприємці, є і гіганти, які затримують зарплати.

Економія на зарплаті

По-перше, за кожною сумою заборгованості зарплат стоять живі люди, яким потрібно на щось жити, платити іпотеку, лікуватися, навчати дітей і так далі. По-друге, є тільки офіційні цифри, які, як кажуть фахівці, потрібно множити як мінімум на три, а по-третє, зростання зарплатних боргів - дуже нехороша тенденція.

Нацбанк активно боровся з обвалом гривні на валютному ринку, затискаючи грошову масу в економіці. Таким нехитрим способом він намагався не давати грошей спекулянтам для гри проти гривні. Однак гривні в економіці потрібні не тільки ринковим гравцям, а й підприємствам - для розрахунків між собою і виплати зарплати працівникам. А тут ще й банки перестали кредитувати реальний сектор, і підприємства стали відчувати гостру нестачу оборотних коштів. У підсумку крайніми виявилися працівники, саме вони найбільше постраждали від невиплат зарплати і хвилі звільнень.

На думку експертів, одна з причин полягає в тому, що в умовах кризи роботодавці, у разі фінансових проблем підприємства, стали віддавати перевагу затримку зарплати звільненням. І зараз роботодавці вже «звикли» економити на фонді зарплати співробітників. Коли підприємствам знову не вистачає оборотних коштів, вони намагаються гранично затягнути момент розрахунку з працівником. Така вже особливість українського бізнесу.

При цьому затримки зарплати мають і ще одну негативну особливість: гроші, які вам повинні, безжально з'їдає інфляція. За рахунок зростання цін, навіть при незмінності доходу, його реальна вартість за рік знижується істотно.

Разом із зростанням затримок зарплат, є і ще один тривожний дзвінок для української економіки. Наша промисловість не росте.

Одна з головних причин обвалу економіки і браку грошей на зарплати криється в тому, що вітчизняні підприємці все більше «інвестують» свої «зайві» гроші на Захід, тобто просто виводять їх з країни.

Справа в тому, що українці через корупцію, бюрократію та нестачі правової державності мало довіряють власній країні і тому воліють інвестувати капітал за кордоном за допомогою прямих чи портфельних інвестицій. А українці, яким не вистачає грошей на зарплати, залишаються крайніми ...

Судити, не можна помилувати

Тому, якщо роботодавець більше двох місяців не платить зарплату або будь-які інші грошові виплати, його потрібно спочатку оштрафувати, а потім позбавити права займати певну посаду на тривалий срок. В особливих випадках, якщо затримка із зарплати призвела до тяжких наслідків (наприклад, не було грошей на лікування для вас або дитини), штраф потрібно збільшувати. До того ж, залежно від наслідків, підприємець повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення волі. Наприклад, в тому випадку, якщо буде доведено, що гроші на зарплату у нього були, і роботодавець їх просто привласнив.

Генпрокуратура слабо виявляє порушення законів у сфері оплати праці, до судів не направляються заяви про стягнення боргу по зарплаті, не порушуються кримінальні справи у зв'язку з невиплатою зарплати, більшість з яких вже направлені в суди.

Потрібно посилити відповідальність бізнесу за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Тим часом, у проходячого через кризу Євросоюзі про проблеми затримки зарплат навіть не чули. Тому що там вже давно існує строгий порядок: підприємство, що залишилося без грошей на зарплату, негайно банкрутує, з наступним розпродажем активів і майна, а виручка йде на покриття боргів перед працівниками. Причому ініціатором банкрутств виступає, як правило, сам менеджмент компанії, який діє так аж ніяк не з благородних міркувань, а під страхом заборони займати керівні посади в майбутньому, і навіть кримінального переслідування.

Подібний законопроект потрібно підготувати і в Україні. Документ зобов'яже керівників компаній - боржників по зарплаті, подавати заяву до господарського суду про банкрутство не пізніше ніж через три місяці з початку затримок. У разі прострочення суд може дискваліфікувати керівника на два роки і навіть залучити до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями компанії.

Втім, експерти з трудового та корпоративного права вважають, що український бізнес знайде шляхи для обходу і цього закону. Головна біда України - «вибіркове» застосування будь-якого закону: власник підприємства може покарати топ-менеджера або пробачити, видати йому «вовчий квиток» або «золотий парашут», на свій розсуд. Все залежить від того, де поставити кому в формулюванні свого рішення - «судити не можна, помилувати». До того ж, на практиці судитися з підприємством, на якому працюєш і збираєшся працювати далі, мало хто наважиться.

Але значна частина затримок зарплати відбувається і на бюджетних підприємствах. І з ким же тоді буде судитися вчителька, з державою? Є інша хороша міра - компенсація за прострочення зарплати. Це міра економічна і тому більш дієва. Роботодавець повинен компенсувати вам кожен день затримки. Хоча на практиці це зустрічається вкрай рідко.

В. Орел

О. Майстренко