Интернет реклама УБС

26.11.15

Немає зарплати - не буде нормального життя

Заробітні плати в Україні неадекватно низькі. Тому перш ніж модернізувати економіку, потрібно підняти оплату праці до середньоєвропейського рівня. Схоже на популістську заяву, особливо на тлі слів ділового співтовариства про те, що зарплати не можуть рости без зростання продуктивності праці, а вона в Україні дуже низька.
Правда, низька продуктивність праці - це скоріше вина самих бізнесменів, які роками не проводять технологічного оновлення своїх виробництв.
Вранці гроші, ввечері ...
Здавалося б, сьогодні настав той унікальний момент, коли і влада, і ділове співтовариство, і експерти розуміють, що економічний розвиток країни неможливий без технологічного ривка і створення тисяч високооплачуваних робочих місць і потужного - в рази - підвищення продуктивності праці. Залишилося вирішити тактичне питання - з чого почати? Підвищувати продуктивність праці чи оплату працівників?
Підприємці переконані, що держава повинна знизити навантаження на бізнес, щоб той мав можливість спрямувати вивільнені кошти на модернізацію виробництв, а працівникам слід підвищити продуктивність праці і лише після цього думати про зростання зарплат. Нинішній рівень страхових відрахувань є непідйомним для багатьох компаній.
Крім того, представники ділового співтовариства не пропускають нагоди нагадати, що продуктивність праці в Україні в рази відстає від розвинених країн. Провини працівників в цьому немає: на сьогоднішній день продуктивність праці вже не залежить від психофізичних можливостей людини - ці ресурси вже вичерпані. Зростання продуктивності можливе лише при технологічному оновленні виробництв і залученні на них висококваліфікованих кадрів. Низькі зарплати демотивують працівників, і ті починають шукати собі застосування в інших областях або в інших державах. Де-факто між Україною та ЄС йде вільний перетік робочої сили: Європа з задоволенням приймає кваліфікованих українців, які біжать від хронічної бідності.
Хто будує Європу
Питання трудової еміграції з України складний і маловивчений - немає офіційних даних про те, скільки українців виїжджають на заробітки за кордон. Таких явно немало. Щорічно з України неофіційно виїжджають сотні тисяч чоловік.
Утримати, а тим більше повернути робочі руки можна тільки за рахунок різкого підвищення зарплат. Для цього потрібно переглянути саму парадигму оплати праці в нашій країні і почати зі зміни таких фундаментальних понять, як прожитковий мінімум, виходячи з якого розраховується розмір мінімальної оплати праці. Про те, що прожитковий мінімум в Україні в порівнянні з Заходом занижений, говорилося чимало. У нас це мінімум коштів для підтримки життєдіяльності людини і обов'язкових платежів державі. У Європі та США під прожитковим мінімумом розуміють так званий споживчий мінімум, який дозволяє працівникові створити і утримувати сім'ю, завести дітей і т.д.
Прожитковий мінімум для України для початку повинен бути збільшений в 5-6 разів Це дозволить переглянути і розмір мінімальної і середньої заробітної плати.
Куди йдуть гроші
Втім, середні показники в нашій країні взагалі мало про що говорять. Виною тому - недозволено великий рівень соціального розшарування в суспільстві. Якщо для розвинених країн різниця в доходах між десятьма відсотками найбагатших і найбідніших становить приблизно п'ять разів, то в Україні цей показник офіційно становить приблизно 20 разів, неофіційно - 40 разів. Такий розрив робить будь усереднені показники безглуздими.
Тим не менше роботодавці наполягають, що якщо їм доведеться підвищувати зарплати і збільшувати податкові виплати (а без цього, у свою чергу, неможливо підняти зарплати бюджетникам) зараз, то у компаній не буде коштів на технологічне оновлення виробництв. Питання теж неоднозначне.
Зниження податків раніше не приводило до зростання вкладень в основний капітал. Вивільнені кошти спрямовувались на споживання або були виведені за кордон. Побічно про наявність коштів у українського бізнесу (принаймні у великого), говорить той факт, що число доларових мільярдерів в Україні рік від року неухильно зростає згідно рейтингу журналу Forbes. При цьому відтік капіталу з країни за підсумками минулого року склав $ 59 млрд.
Втім, не варто в усьому звинувачувати підприємницьке співтовариство, тон в рівні оплати праці задає саме держава, встановлюючи зарплати бюджетникам.

Підготував О. Майстренко

Немає коментарів:

Дописати коментар