Війна в Іраку (2003-2011)

Перші припущення про можливу американську військову операцію проти Іраку з'явилися в засобах масової інформації відразу після терористичних атак 11 вересня 2001 года. Однак в перші місяці після терактів увагу адміністрації Джорджа Буша-мол. було зосереджено на бойових діях проти руху Талібан в Афганістані. На початок 2002 року таліби зазнали воєнної поразки і були відсторонені від влади.

Військова операція в Іраку почалася вранці 20 березня 2003 року. Вона носила кодову назву «Іракська свобода» (Operation Iraqi Freedom, OIF); іноді її помилково називають «Шок і трепет» (Shock and Awe), але ця назва відноситься до військової доктрини, розробленої в 1996 році і застосованої в Іраку.

На відміну від війни в Перській затоці 1991 року, дванадцять років потому війська союзників почали наземний наступ майже відразу, без проведення тривалої повітряної кампанії. 

Плацдармом для вторгнення став Кувейт. Коаліційна командування передбачало організувати і північний фронт, чому значно завадила відмова парламенту Туреччини дозволити розгортання американських військ в країні.

П'ять дивізій США (1 тд, 3 пд, 101 пдд, 1 дмп, 2 дмп) і Великобританії (1 тд)  не зустріли серйозного опору з боку 23 дивізій Іраку. Іракські ВПС повністю не діяли (після закінчення бойових дій багато іракських літаків були виявлені закопаними в піску). На початок квітня сили США вже перебували на підступах до Багдаду. 

7 квітня ударом іракського тактичного ракетного комплексу був вражений командний центр 2-ї бригади 3-й піхотної дивізії США, включаючи кілька десятків одиниць техніки. 

9 квітня іракська столиця була взята без бою, символом чого стало повалення з постаменту однієї з численних статуй Саддама Хусейна, показане в прямому ефірі багатьма світовими телекомпаніями.

Продовжуючи рухатися в північному напрямку, 15 квітня американські війська взяли Тікріт, завершивши активну фазу бойових дій. Тим часом Багдад і інші іракські міста захлеснула хвиля мародерства; в обстановці тимчасового безвладдя були розграбовані багато приватних будинків, магазини і державні установи.

За півтора місяці війни втрати коаліції склали 172 людини загиблими, пораненими 1621 особа. За офіційними даними було підбито 74 танка, 63 БМП, 105 БТР, 4 САУ і 91 автомобіль. Також було втрачено до 15 бойових літаків, 22 гелікоптери і 9 БПЛА. За оцінкою дослідника Карла Конетті, в ході вторгнення загинуло 9200 іракських військовослужбовців і 7300 цивільних осіб; таким чином, втрати цивільного населення більш ніж в два рази перевищили аналогічний показник війни 1991 року. Понад 7000 іракських військовослужбовців потрапили в полон. Іракська армія за 21 день втратила 847 танків і 777 БТР і БМП.

А. Тур