Гендер. Дискримінація. Нерівність.
Кожен з нас неодноразово чув ці слова, проте більшість має хибне уявлення щодо їхнього справжнього значення. Тож давайте розберемося із цими поняттями, а також із тим, які події у нашій країні безпосередньо пов’язані з ними.
Згідно з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, гендер — соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок і чоловіків. Поняття «ґендер» не тотожне поняттю стать. Стать — біологічна категорія, гендер — соціальна. Статеві особливості або ознаки пов’язані з фізіологією. Ґендерні ознаки пов’язані з вихованням і тими уявленнями, які суспільство вважає загально прийнятними для жінок і чоловіків. Тобто вони прив’язані до статі, але не є тотожними їй. Ґендерна рівність — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (ст. 1 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»). Дискримінація за ознакою статі — ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (ст. 1 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків») Ми можемо стикатися з гендерною дискримінацією кожного дня, проте навіть не розуміти цього. Так, за даними Державної статистики, жінки в Україні отримують на 23-25% нижчу заробітню платню, ніж чоловіки. Крім цього, в нашій державі і досі існує поділ професій на «чоловічі» (інженери, технологи, майстри) та «жіночі»(бухгалтер, секретар). Гендерна нерівність спостерігається навіть у владі: станом на сьогодні, маємо 87 жінок-нардепів із 423 (20,6%). Мало це, багато чи цілком достатньо, вирішуйте самі. Приміром, кількість жінок-депутатів на Шрі-Ланці складає лише 12 із 225(6,1%), у Швеції 164 жінки з 349 (47%), у Болівії та Руанді кількість жінок у парламенті становить більше 50%. Ще одним прикладом гендерної нерівності є гендерні стереотипи, наприклад: «жінка створена для сім’ї», «жінка повинна народити дітей і дбати про сімейним добробут», «жінки повинні йти на компроміси, вони більш схильні до співпраці, а чоловіки – до змагання». Чоловіча стать також доволі часто стає заручниками гендерних стереотипів, що насправді сильно заважає їм бути вільними у свої поглядах та думках протягом всього свого життя. Висловлювання на кшталт: «чоловіки не плачуть», «чоловік – голова у сім’ї”, «чоловік повинен забезпечувати і утримувати свою родину», «чоловік має бути сміливим та успішним» вже накладають на чоловічу частину населення певне зобов’язання, певним обов’язок, відійти від якого вони не мають права. Хіба не може бути такого, що чоловіку насправді більше подобається няньчитись із рідними дітьми, ніж будувати бізнес, а жінці якраз навпаки? На думку багатьох вчених, проблема гендерної нерівності – насамперед виявляється у нашому мисленні. Необхідно просто навчитися мислити трохи ширше, і не дивитися на світ крізь призму соціально установлених правил. Адже світ постійно розвивається і йде вперед, а отже і правила у ньому мають змінюватись, хіба не так? Проте не все так погано. Нині в Україні активно проводиться політика запобігання дискримінації за статевою ознакою та сприяння гендерній рівності, при чому як на законодавчому рівні, так і шляхом створення різноманітних освітніх проектів. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав жінок та чоловіків в Україні є Міністерство соціальної політики. Наразі Міністерством здійснюється підготовка Національної доповіді про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), яка має бути надана Комітету ООН у березні 2021 року. Також цього року уряд підтримав ідею першої леді, Олени Зеленської, щодо приєднання України до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц», мета якої - посилити відповідальність «Великої сімки» та об’єднати зусилля інших держав щодо досягнення гендерної рівності. Більше того, в Україні було проведено низку проектів присвячених цій проблемі. Зокрема, відбувся четвертий модуль освітнього проекту STEM IS FEM (акронім STEM вживається для позначення напряму в освіті, що охоплює такі науки: S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Ціллю цього проекту є спроба зацікавити якомога більше українок у вивченні технологічних спеціальностей та зруйнування стереотипів щодо низького рівня успіху жінок у так званих «чоловічих професіях». Кожні два місяці STEM IS FEM проводить освітні модулі з технологічних спеціальностей для дівчат. Серед спікерів проекту: Голова Одеської митниці Юлія Марушевська, науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів НАН України Тетяна Панасюк, координатора соціальної реформи Команди підтримки реформ Міністерства фінансів Катерина Бондар. Проект був заснований у 2019 році, цього ж року подія відбувалася онлайн. 13 лютого відбулася презентація навчального курсу «Гендерна рівність та права жінок» розроблена Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” в рамках проєкту “Формування гендерно-чутливого студентського юридичного середовища” що здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми USAID «Нове правосуддя». Курс розроблений для використання викладачами правничих спеціальностей та є у вільному доступі на сайті Асоціації жінок-юристок «ЮРФЕМ» для всіх бажаючих дізнатись більше про гендерну рівність. Станом на сьогодні, декілька закладів вищої освіти по всій Україні розпочали впровадження даного курсу в процес освітньої діяльності, серед яких Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Інститут права та психології Національного університету «Львівськ Політехніка», Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Освітній ресурс «Гендер в деталях» спільно із художником Олександром Греховим розробив спецпроект, що має назву «Чоловічий порадник», у якому чоловіки дають поради іншим чоловікам щодо гендерних стереотипів. Сформовані ці поради у виглядів коміксів, в основі якого – випадки з реальних життєвих ситуацій сьогодення. Метою серії, за даними ресурсу, є показати, що чоловіки можуть і мають підтримувати гендерну рівність не тому, що «так сказали феміністки», а тому що це базовий ціннісний орієнтир розумної людини. Наразі діє Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів у квітні 2018 року, в якій окреслено 10 основних заходів та завдань, виконання яких покладено на державу та суспільство з метою удосконалення механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів рівності. За минулий рік Україна піднялася в Індексі гендерного розриву (Global Gender Gap Report) на шість сходинок і посіла 59-е місце. Таким чином, спостерігаємо тенденцію зниження та подолання гендерної нерівності. Так, нерівність існувала і продовжує існувати в нашій державі, але однозначно можна сказати, що ми рухаємося вперед, у правильному напрямку, до кращого життя.
Згідно з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, гендер — соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок і чоловіків. Поняття «ґендер» не тотожне поняттю стать. Стать — біологічна категорія, гендер — соціальна. Статеві особливості або ознаки пов’язані з фізіологією. Ґендерні ознаки пов’язані з вихованням і тими уявленнями, які суспільство вважає загально прийнятними для жінок і чоловіків. Тобто вони прив’язані до статі, але не є тотожними їй. Ґендерна рівність — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (ст. 1 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»). Дискримінація за ознакою статі — ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (ст. 1 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків») Ми можемо стикатися з гендерною дискримінацією кожного дня, проте навіть не розуміти цього. Так, за даними Державної статистики, жінки в Україні отримують на 23-25% нижчу заробітню платню, ніж чоловіки. Крім цього, в нашій державі і досі існує поділ професій на «чоловічі» (інженери, технологи, майстри) та «жіночі»(бухгалтер, секретар). Гендерна нерівність спостерігається навіть у владі: станом на сьогодні, маємо 87 жінок-нардепів із 423 (20,6%). Мало це, багато чи цілком достатньо, вирішуйте самі. Приміром, кількість жінок-депутатів на Шрі-Ланці складає лише 12 із 225(6,1%), у Швеції 164 жінки з 349 (47%), у Болівії та Руанді кількість жінок у парламенті становить більше 50%. Ще одним прикладом гендерної нерівності є гендерні стереотипи, наприклад: «жінка створена для сім’ї», «жінка повинна народити дітей і дбати про сімейним добробут», «жінки повинні йти на компроміси, вони більш схильні до співпраці, а чоловіки – до змагання». Чоловіча стать також доволі часто стає заручниками гендерних стереотипів, що насправді сильно заважає їм бути вільними у свої поглядах та думках протягом всього свого життя. Висловлювання на кшталт: «чоловіки не плачуть», «чоловік – голова у сім’ї”, «чоловік повинен забезпечувати і утримувати свою родину», «чоловік має бути сміливим та успішним» вже накладають на чоловічу частину населення певне зобов’язання, певним обов’язок, відійти від якого вони не мають права. Хіба не може бути такого, що чоловіку насправді більше подобається няньчитись із рідними дітьми, ніж будувати бізнес, а жінці якраз навпаки? На думку багатьох вчених, проблема гендерної нерівності – насамперед виявляється у нашому мисленні. Необхідно просто навчитися мислити трохи ширше, і не дивитися на світ крізь призму соціально установлених правил. Адже світ постійно розвивається і йде вперед, а отже і правила у ньому мають змінюватись, хіба не так? Проте не все так погано. Нині в Україні активно проводиться політика запобігання дискримінації за статевою ознакою та сприяння гендерній рівності, при чому як на законодавчому рівні, так і шляхом створення різноманітних освітніх проектів. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав жінок та чоловіків в Україні є Міністерство соціальної політики. Наразі Міністерством здійснюється підготовка Національної доповіді про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), яка має бути надана Комітету ООН у березні 2021 року. Також цього року уряд підтримав ідею першої леді, Олени Зеленської, щодо приєднання України до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц», мета якої - посилити відповідальність «Великої сімки» та об’єднати зусилля інших держав щодо досягнення гендерної рівності. Більше того, в Україні було проведено низку проектів присвячених цій проблемі. Зокрема, відбувся четвертий модуль освітнього проекту STEM IS FEM (акронім STEM вживається для позначення напряму в освіті, що охоплює такі науки: S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Ціллю цього проекту є спроба зацікавити якомога більше українок у вивченні технологічних спеціальностей та зруйнування стереотипів щодо низького рівня успіху жінок у так званих «чоловічих професіях». Кожні два місяці STEM IS FEM проводить освітні модулі з технологічних спеціальностей для дівчат. Серед спікерів проекту: Голова Одеської митниці Юлія Марушевська, науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів НАН України Тетяна Панасюк, координатора соціальної реформи Команди підтримки реформ Міністерства фінансів Катерина Бондар. Проект був заснований у 2019 році, цього ж року подія відбувалася онлайн. 13 лютого відбулася презентація навчального курсу «Гендерна рівність та права жінок» розроблена Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” в рамках проєкту “Формування гендерно-чутливого студентського юридичного середовища” що здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми USAID «Нове правосуддя». Курс розроблений для використання викладачами правничих спеціальностей та є у вільному доступі на сайті Асоціації жінок-юристок «ЮРФЕМ» для всіх бажаючих дізнатись більше про гендерну рівність. Станом на сьогодні, декілька закладів вищої освіти по всій Україні розпочали впровадження даного курсу в процес освітньої діяльності, серед яких Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Інститут права та психології Національного університету «Львівськ Політехніка», Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Освітній ресурс «Гендер в деталях» спільно із художником Олександром Греховим розробив спецпроект, що має назву «Чоловічий порадник», у якому чоловіки дають поради іншим чоловікам щодо гендерних стереотипів. Сформовані ці поради у виглядів коміксів, в основі якого – випадки з реальних життєвих ситуацій сьогодення. Метою серії, за даними ресурсу, є показати, що чоловіки можуть і мають підтримувати гендерну рівність не тому, що «так сказали феміністки», а тому що це базовий ціннісний орієнтир розумної людини. Наразі діє Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів у квітні 2018 року, в якій окреслено 10 основних заходів та завдань, виконання яких покладено на державу та суспільство з метою удосконалення механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів рівності. За минулий рік Україна піднялася в Індексі гендерного розриву (Global Gender Gap Report) на шість сходинок і посіла 59-е місце. Таким чином, спостерігаємо тенденцію зниження та подолання гендерної нерівності. Так, нерівність існувала і продовжує існувати в нашій державі, але однозначно можна сказати, що ми рухаємося вперед, у правильному напрямку, до кращого життя.
Вікторія Богуцька
Автор фотографії Sharon McCutcheon
Автор фотографії Sharon McCutcheon
Немає коментарів:
Дописати коментар