Чому варто розмовляти з бабусями?

Прохолодний осінній ранок, ти мерзнеш на зупинці і чекаєш свого жовтогарячого Богдана. Звуки шумного міста не турбують, бо для чого тоді придумали навушники? Стоїш така невиспана, мрієш про теплу каву, як раптом підходить бабця і починає імпульсивно щось розповідати. Ідилія  в голові перетворюється на хаос: «А, що? Це до мене?». Оглядаєшся і розумієш, щасливчик з яким вона хоче говорити це ти. Через гучну музику нічого не чуєш, та і чхати хотів на ту бабцю з її монологом. Хитнув головою, запхався в комфортний автобус, навіть не підозрюючи, що бабця продовжила шукати собі нову жертву. 

Навряд знайдеться людина в якої не було схожої ситуації і не лише на зупинці, а в черзі до лікаря, на базарі чи в парку. Інколи, того не очікуючи, можеш вислухати цікаві історії. Одного разу до мене підсіла бабуся зі зламаною рукою. За 5 хвилин поїздки я дізналась яка в неї пенсія, ким працюють її діти, що недавно в неї помер чоловік і як самій жити важко. За 5 хвилин! А коли я прийшла здавати аналізи в поліклініку, то натрапила на життєрадісну бабцю, яка розповідала усім анекдоти в черзі до лікаря. Звісно слухали її одиниці але ж.. Виникає питання: чому бабусі такі легкі на розмови? І чи варто з ними вести бесіду?

Уяви що ти на пенсії. Діти давно виросли, живуть в іншому кінці міста, або ж країни. Внуки не мають час навідати бабусю, бо вчаться. До тебе рідні приїжджають в край рідко, і зазвичай на день народження. Сил працювати нема та і голова вже не так швидко думає, за порадами до тебе не звертаються, бо вважають застарою. Якщо бути чесним, з кожним роком коло твоїх друзів зменшується і тобі просто стає нудно. Розваги – це телевізор і політичні ток-шоу, тобто спілкування зводиться до нуля. Єдина можливість поговорити з живими людьми – сусіди, які і так неохоче вітаються і стараються уникати раптової зустрічі в під’їзді. Тоді на допомогу приходять черги, зупинки, парк… 

Зазвичай нас дратують такі дідусі і бабусі але, оцінюючи ситуацію з іншої сторони, варто спробувати поговорити. Якщо поцікавитись минулим співрозмовника та його сучасними поглядами, ми відкриємо для себе багато нового і заодно зможемо задовольнити потребу в спілкуванні людей похилого віку. Тому, якщо до тебе раптом підійде бабуся і почне розмовляти, сприйми це як виклик, продовж розмову, будь справжнім героєм, який рятує бабусь від нудьги.

Юлія Кишковська