Авторка Катерина Шпак
 |
| FrancaAfrica |
- Політичний та безпековий фактори взаємодії
Для підтримки своїх інтересів на африканському континенті Франція здійснює вплив на внутрішні справи країн. Так, завдяки гарантіям безпеки Франція допомагала Камеруну, Габону та Сенегалу уникнути державних переворотів. А ще в 1993 році країна через нафтову компанію намагалась вплинути на парламентські вибори в Конго.
Важливим фактором впливу Парижу на африканські держави є її військова присутність у регіоні. Ще під час холодної війни були стало відомо про наявність французьких військових баз в Сенегалі, Кот-д’Івуарі, Чаді, Джібуті, Габоні, Камеруні та Центральноафриканській Республіці.
Хоча офіційна політика полягає в тому, що Франція використовує свої збройні сили для боротьби з тероризмом, проте головною її задачею є контроль над африканськими країнами і проведення своєї регіональної гегемонії. Яскравим прикладом є використання Францією військової сили для створення бажаної політики в Кот-д’Івуарі в 2011 році.
Важливу роль у встановлені контролю Франції на колишніх колоніальних територіях відіграє проєкт «ФРАНСАФРИКА». Його мета полягала в забезпеченні політичних, економічних і сировинних інтересів Франції. Так, країна мала надавати підтримку авторитарним режимам в обмін на право видобувати корисні копалини, використовувати природні ресурси та мати ринок збуту. Проявом такої підтримки можна вважати постійну присутність військових контингентів Франції в африканських країнах, а також всебічна підтримка діючих президентських режимів у країнах союзниках.
- Економічний фактор
Після деколонізації енергетична залежність Франції від африканського регіону підвищилась на 50%, країна продовжувала імпортувати значний відсоток сировини.
Африка залишається важливим ринком збуту та метою інвестицій для Франції.
Також 75% електроенергії Франції виробляються АЕС, які працюють на урані, що видобувається в Нігерії.
- Культурний фактор
Ще однією метою Франції є збереження своєї культурної спадщини у франкомовних африканських країнах. Так, французьке фінансування спрямоване на освіту, розвиток інститутів. Країна намагається просувати французьку мову, а також конструювати спільну ідентичність.
Держави Африки виголошують своє невдоволення щодо здійснення Францією значного впливу на них. Так,Франція намагається втручатись у внутрішні справи цих країн, використовує їхні природні ресурси.
Натомість африканські країни сплачують значну частку своїх валютних резервів у французьку казну. Ці кошти у два рази перевищують суму французької допомоги державам Африки. Виходить, що під цією «допомогою» Париж повертає країнам їхні ж гроші й то лише частину.
Тож, незважаючи на те, що глобальний вплив Франції на африканські країни починає зменшуватись, країна все ще намагається зберегти неоколоніальний вплив на відносини з Африкою і боротись за статус регіонального гегемона.
Використані джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар