Авторка: Карина Доломанжи
Напевно, кожен відчуває приємне тепло десь в середині, коли після тривалої подорожі на кордоні тобі кажуть «Вітаємо в Україні». Українською мовою розмовляють більш ніж 33 млн людей. І ця кількість буде збільшуватися. На\жаль, українська мова довгий час не могла панувати самостійно на просторах нашої країни. Та все змінюється на краще, лише з’являється ціна цьому.
Починаючи з 24 лютого 2022 року почало відбуватися відродження масової українізації. Зараз це відбувається добровільно, за покликом серця.
Люди переводять гаджети, соціальні мережі та загалом життя на рідну українську мову. Також усі почали більше цікавитися історією нашої мови.
Рушієм усього українського є народ, а літературі та мові ще допомогли письменники.
В українській мові багато власне українських слів, які потрапили у вжиток за різних причин. А є такі слова, котрі з’явилися спеціально для розширення української думки, тобто в українській культурі. Авторський неологізм - це слово або значення слова, створене письменником (поетом, публіцистом) для позначення нових або вигаданих явищ, предметів або понять. Найчастіше такі винаходи залишаються тільки в тому творі, для якого були вигадані. Але
снують випадки, коли слово настільки прижилося в мові, що без нього українську мову навіть уявити важко.
У ХІХ-ХХ століттях з’явився та активно розвивався період під назво «ковані слова». Словосполучення означало неологізми, індивідуальн новотвори, що їх штучно створювали українські письменники того час переважно в тих випадках, коли доводилося описувати нові явища і поняття, для яких в українській літературній мові до того були відсутні потрібні мовні засоби.
Ось, наприклад, таке важливе для українців слово «мрія» вигадав відомий драматург та письменник Михайло Старицький. Це слово походить від "мріти", що означає "ледь виднітися, бовваніти".. Ще за Старицьким закріплюється авторство таких слів як "майбутнє", байдужість", "завзяття".
"темрява","пестливий", "привабливий".
Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
І сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста. – це уривок з вірша Лесі Українки у котрому одразу два слова вигадані її родиною. «Промінь» це слово, яке ввела у вжиток сама Леся, а «промениста» - її мати, відома українська письменниця Олена Пчілка. Ще Пчілка вигадала такі слова як «мистецтво»,
"переможець", "палкий"; і "нестяма". До речі, саме у листі до Олени Пчілки
Михайло Старицький вперше вжив слово «мрія».
Не залишився осторонь від вкладу до української мови наш Кобзар. Тарас Григорович започаткував вживання слів "високочолий", "вогняний";, "мордуватися", "почимчикувати","фортеця", “передмова”, «післямова».
Письменник більшість неологізмів використав у поемі «Катерина».
А ось його колега Іван Франко пішов далі та навіть назвав вірш власним словом «Привид». Твір увійшов до збірки «Зів’яле листя.» Ще перу вічного революціонера належать такі лексеми, як "отвір", "привид", "чинник".
Неможливо оминути вклад у мову відомого письменника Івана Нечуя- Левицького. Класик є автором лексем "самосвідомість"; та "світогляд";- напевно, опис українців без цих слів було б важко уявити. На його рахунку також "стосунок", "перепона", "квітник", "вигукування", "сміливість".
В українській мові є навіть аналоги назв всесвітньо відомих спортивних ігор.
Професор Боберський випустив працю “Забави й ігри рухові”, де з’являються терміни копаний м’яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших.
Якщо у вас з’явилася думка, що розвиток мови вже закінчився, то ви помиляєтесь. Наприклад, сучасний український письменник Юрій Андрухович ввів у вжиток слово «міжніжжя». Цікавою є праця сучасного філолога Юрій Зеленого «Словничок-Новотвірничок». Автор пофантазував над словами майбутнього в українській мові. Можливо, через 20 років слова з
цього словника будуть популярні у розмовній українській мові. Нові слова "виднограй;, "гудець";, "гудило" схожі на давньоукраїнську лексику, ба навіть на сучасні західноукраїнські лексичні мотиви. Більшість слів у словнику мають схожі аналоги з нашими західними сусідами поляками, чехами, словаками та угорцями.
Існує поняття, що мова живе поки нею розмовляють. Варто ще додати, що її життя триває довше якщо її по справжньому люблять. Любити мову можна у розмовах, віршах, піснях, звертанні до близьких серцю людей. Влучний час, щоб почати читати чи спілкуватися українською – будь-яка хвилина вашого життя. Тим паче вільно розмовляти такою багатою рідною мовою це дуже солідно та гідно справжнього патріота.
Немає коментарів:
Дописати коментар