Незважаючи на те,
що повномасштабна війна триває вже пів року, для багатьох українців, які
вимушено покинули свої домівки, питання адаптації стоїть все ще гостро. Дехто
намагається продовжувати жити, іншим ж доволі складно пристосовуватися до
нового середовища.
Тому нижче пропонуємо вам прочитати про те, що таке адаптація, скільки вона триває та як звикнути до нового міста чи країни.
Етапи адаптації
Загалом поділяють чотири етапи адаптації, проте іноді у деяких людей вони можуть зупинитися на першому чи другому, а більшість навіть не проходить весь шлях адаптації. Це пов’язано з індивідуальним характером кожної особистості. Під впливом психологічних чинників дехто може з легкістю побудувати нове життя в іншій країні, а хтось, не витримавши, повертається дуже швидко додому.
Першим етапом зазвичай називають туристичний. В цей час людина знаходиться під захопленням від нового міста чи країни, і поводиться здебільшого як турист. Вона зачарована навколишнім середовищем, новими місцями, тож з легкістю може перевороти перші труднощі, які спіткають у новій країні, через ентузіазм, який наповнює її.
Після цього починається етап важкої кризи, у якому і закінчується цей туризм. Його називають поступове розчарування. Це перший серйозний удар для психологічного стану, адже емігрант починає порівнювати своє минуле життя з сьогоденням. Людина, котрій доводиться починати все з чистого аркуша, в рази емоційніша, ніж зазвичай. На цьому етапі вже не здається все таким гарним та простим, на заміну цьому може прийти розчарування, роздратування та навіть агресія. Саме під час цього етапу багато емігрантів ламаються та повертаються додому, а у декого розчарування може тривати роками, тим самим тримаючи його в психологічній пастці.
Пройшовши складну кризу, наш мозок потрошки починає мислити по-іншому, тож третій етап – пристосування. Це етап, коли ми підсвідомо вже розуміємо, що знаходимося у безпечному місці, навіть далеко від дому. У цей час зазвичай починають знаходитися нові можливості для самореалізації.
Останнім етапом називаються бікультуралізм. Нерідко він може наступати лише після 4-5 років життя на новому місці. Але якщо ви дійшли до нього, це означає, що вже не просто адаптувалися до життя на новому місці, а й стали більш емоційно витривалими та сильними.
До чого варто бути готовими в перший час адаптації?
1. Туга за домом. Це те, що буде вас переслідувати постійно, адже, на жаль, ніякі відеодзвінки чи фото не замінять рідної домівки, близьких та друзів.
2. Відчуття ізоляції. Зазвичай воно найбільш помітне, коли в новій країні ще не сформувалося коло спілкування та немає знайомих. Так, людина на деякий час відчуває себе повністю відстороненою від усіх.
3. Проблеми з іноземною мовою. Навіть якщо ви володієте на мінімальному рівні мовою, перший час буде присутній страх говорити з місцевими, бо буде відчуватися невпевненість у собі та рівні мови. Проте це треба переборювати якнайшвидше, бо такий затяжний страх та невпевненість можуть перерости у небажання вчити мову далі.
4. Культурний шок. Культура кожного народу досить відрізняється, тож перший час може бути важко та дискомфортно почувати себе у новому культурному середовищі, особливо, якщо ця країна повністю відрізняється від рідної.
5. Проблеми з ідентичністю та пошук себе. Аби відчувати себе повноцінним членом суспільства, ми постійно ідентифікуємось через певні групи чи зібрання, які випливають з наших хобі. Доводиться з самого початку шукати себе не лише у новому місці, а й у справі, якою ви звикли займатися.
Як полегшити адаптацію?
Безперечно найлегше адаптуються саме діти, для яких не є проблемою заводити нові знайомства. Вони легко вивчають мову та взаємодіють з навколишнім середовищем, коли всім іншим зробити це буває доволі тяжко. Але щоб покращити процес адаптації, варто дотримуватися кількох правил:
1. Зберігайте звичний ритм життя. Намагайтеся не переробляти себе в іншу людину. Якщо до переїзду у вас були певні звички, які супроводжували вас кожен день, дотримуйтеся їх і на новому місці.
2. Формуйте своє оточення. Варто зробити місце проживання навколо себе максимально комфортним, тому шукайте поруч кафе чи пекарні, дитячі майданчики чи парки, які б подобалися вам та надихали. Поступово формуйте своє оточення гарними місцями, у які б хотілось повертатись.
3. Заводьте нові знайомства. Щоб почувати себе впевненіше на новому місці, людині просто необхідно з кимось спілкуватися. Зазвичай можна розпочати з знайомств з сусідами чи людиною, яку ви часто бачите у своїх улюблених місцях. Можна приєднатися у бесіди та групи, де також ближче познайомитися з оточуючими.
4. Дайте собі час. Все не буде йти дуже добре, бо навіть при таких умовах, адаптація може проходити не один місяць. Не варто знецінювати свої старання, а навпаки – намагатися вести звичайний спосіб життя, який був і до цього, аби організму було легше пристосуватися до нових умов.
Тому нижче пропонуємо вам прочитати про те, що таке адаптація, скільки вона триває та як звикнути до нового міста чи країни.
Етапи адаптації
Загалом поділяють чотири етапи адаптації, проте іноді у деяких людей вони можуть зупинитися на першому чи другому, а більшість навіть не проходить весь шлях адаптації. Це пов’язано з індивідуальним характером кожної особистості. Під впливом психологічних чинників дехто може з легкістю побудувати нове життя в іншій країні, а хтось, не витримавши, повертається дуже швидко додому.
Першим етапом зазвичай називають туристичний. В цей час людина знаходиться під захопленням від нового міста чи країни, і поводиться здебільшого як турист. Вона зачарована навколишнім середовищем, новими місцями, тож з легкістю може перевороти перші труднощі, які спіткають у новій країні, через ентузіазм, який наповнює її.
Після цього починається етап важкої кризи, у якому і закінчується цей туризм. Його називають поступове розчарування. Це перший серйозний удар для психологічного стану, адже емігрант починає порівнювати своє минуле життя з сьогоденням. Людина, котрій доводиться починати все з чистого аркуша, в рази емоційніша, ніж зазвичай. На цьому етапі вже не здається все таким гарним та простим, на заміну цьому може прийти розчарування, роздратування та навіть агресія. Саме під час цього етапу багато емігрантів ламаються та повертаються додому, а у декого розчарування може тривати роками, тим самим тримаючи його в психологічній пастці.
Пройшовши складну кризу, наш мозок потрошки починає мислити по-іншому, тож третій етап – пристосування. Це етап, коли ми підсвідомо вже розуміємо, що знаходимося у безпечному місці, навіть далеко від дому. У цей час зазвичай починають знаходитися нові можливості для самореалізації.
Останнім етапом називаються бікультуралізм. Нерідко він може наступати лише після 4-5 років життя на новому місці. Але якщо ви дійшли до нього, це означає, що вже не просто адаптувалися до життя на новому місці, а й стали більш емоційно витривалими та сильними.
До чого варто бути готовими в перший час адаптації?
1. Туга за домом. Це те, що буде вас переслідувати постійно, адже, на жаль, ніякі відеодзвінки чи фото не замінять рідної домівки, близьких та друзів.
2. Відчуття ізоляції. Зазвичай воно найбільш помітне, коли в новій країні ще не сформувалося коло спілкування та немає знайомих. Так, людина на деякий час відчуває себе повністю відстороненою від усіх.
3. Проблеми з іноземною мовою. Навіть якщо ви володієте на мінімальному рівні мовою, перший час буде присутній страх говорити з місцевими, бо буде відчуватися невпевненість у собі та рівні мови. Проте це треба переборювати якнайшвидше, бо такий затяжний страх та невпевненість можуть перерости у небажання вчити мову далі.
4. Культурний шок. Культура кожного народу досить відрізняється, тож перший час може бути важко та дискомфортно почувати себе у новому культурному середовищі, особливо, якщо ця країна повністю відрізняється від рідної.
5. Проблеми з ідентичністю та пошук себе. Аби відчувати себе повноцінним членом суспільства, ми постійно ідентифікуємось через певні групи чи зібрання, які випливають з наших хобі. Доводиться з самого початку шукати себе не лише у новому місці, а й у справі, якою ви звикли займатися.
Як полегшити адаптацію?
Безперечно найлегше адаптуються саме діти, для яких не є проблемою заводити нові знайомства. Вони легко вивчають мову та взаємодіють з навколишнім середовищем, коли всім іншим зробити це буває доволі тяжко. Але щоб покращити процес адаптації, варто дотримуватися кількох правил:
1. Зберігайте звичний ритм життя. Намагайтеся не переробляти себе в іншу людину. Якщо до переїзду у вас були певні звички, які супроводжували вас кожен день, дотримуйтеся їх і на новому місці.
2. Формуйте своє оточення. Варто зробити місце проживання навколо себе максимально комфортним, тому шукайте поруч кафе чи пекарні, дитячі майданчики чи парки, які б подобалися вам та надихали. Поступово формуйте своє оточення гарними місцями, у які б хотілось повертатись.
3. Заводьте нові знайомства. Щоб почувати себе впевненіше на новому місці, людині просто необхідно з кимось спілкуватися. Зазвичай можна розпочати з знайомств з сусідами чи людиною, яку ви часто бачите у своїх улюблених місцях. Можна приєднатися у бесіди та групи, де також ближче познайомитися з оточуючими.
4. Дайте собі час. Все не буде йти дуже добре, бо навіть при таких умовах, адаптація може проходити не один місяць. Не варто знецінювати свої старання, а навпаки – намагатися вести звичайний спосіб життя, який був і до цього, аби організму було легше пристосуватися до нових умов.
Олена Гусарова
Немає коментарів:
Дописати коментар