Авторка: Олена Гусарова
Булінг - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Але всі ми звикли синонімізувати його з простим цькуванням.
Сьогодні розбираємося детальніше звідки взявся підлітковий булінг, як його
виявити та що робити.
Найчастіше булінг зустрічається у школах, оскільки діти, вперше опинившись
за межами контролю батьків, не дуже замислюються над наслідками своїх вчинків.
Причиною булінгу може стати що завгодно: колір шкіри, стиль одягу, хобі,
занадто дорогі або дешеві речі, риси обличчя, вага тощо. Всі звикли думали, що
булінг – це лише фізична шкода, але насправді це далеко не так. Саме через це
часто батьки навіть не здогадуються, що проходить їх дитина. Іноді це можуть бути удари кулаків, а іноді
бажаючим зайнятися булінгом навіть не потрібно розмовляти з жертвою, аби
досягти свого. Отже, розгляньмо види булінгу, які існують.
Вербальний булінг
Вербальним, або словесним,
булінгом є образи, словесне
приниження, залякування, вигадування насмішливих прізвиськ тощо. На жаль,
дорослі часто не відносяться серйозно до такого булінгу, вважаючи, що жертва
може просто проігнорувати його. Насправді ж, як би дитина не старалась,
поступово вона почне вірити в слова ображчиків. Дуже важливо вчасно помітити,
що підлітка цькують, і вжити необхідних заходів.
Соціальний булінг
У випадку соціального булінгу
нападники не мають жодної потреби якось взаємодіяти з підлітком, щоб принизити
його. Навіть навпаки — вони знущаються з жертви, ігноруючи її та роблячи
вигляд, що її не існує. Таким видом булінгу також вважається поширення чуток
про людину, насмішки над нею за її спиною та інші дії, які можуть зіпсувати
соціальний імідж жертви.
Фізичний булінг
Удари, стусани, пошкодження особистих речей — все це відноситься до фізичної форми булінгу. Такий булінг, та і будь-який інший теж, залишає не тільки очевидні сліди, як-от синці та зіпсоване майно, а і сліди на психіці. Якщо вчасно не завадити кривдникам, жертва булінгу втрачає почуття безпеки, впевненість у собі та здатність довіряти людям.
Кібербулінг
Кібербулінг — це цькування в
Інтернеті: нав’язливі повідомлення з образами, поширення поганих чуток у
соціальних мережах тощо. Люди, які займаються таким булінгом, мають значно
більше свободи, ніж ті, хто займається іншими його видами. Через це вони є
набагато небезпечнішими за інших, проте від них також найлегше позбутися, оскільки
зібрати докази кібербулінгу значно простіше, ніж, наприклад, соціального
булінгу.
Що робити, коли ви помітили ознаки булінгу?
Першим кроком до зупинення булінгу є його виявлення. В більшості випадків
жертви булінгу не просять про допомогу, тому потрібно бути достатньо уважним до
своєї дитини/сестри/брата/друзів і вчасно помітити ознаки того, що він/вона зазнає цькувань.
Ознаки, про які необхідно знати:
- порізи, синці на шкірі
- порваний або забруднений одяг
- безсоння, біль в животі
- різка зміна поведінки
- замкнутість, пригніченість
- тривожна або, навпаки, зухвала поведінка
- агресивність
- занижена самооцінка
- уникнення розмов про школу
- небажання ходити до школи
- підвищення або зниження апетиту
- зникнення особистих речей
Отже, булінг, як правило, здійснюється в таких місцях, де контроль з боку
дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути шкільне подвір’я,
вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. Інколи, дитина піддається
знущанням і поза межами школи. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати
цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні
мережі.
Немає коментарів:
Дописати коментар