Авторка: Єлизавета Капустянська
Неодноразово ми бачили у фільмах бунт машин: Термінатор, Матриця, Я робот, Дев'ять і багато інших. Це був популярний сюжет кінця 90-х. Люди тільки розробляли штучний інтелект і потроху вводили роботів у сфери життя, роботи вигравали людей в шахи, тощо. Тож і народилось таке припущення, що роботи можуть повстати і знищити людство. Чому вони так думали? Напевно це просто страх чи песимізм у мисленні, чи просто любов до історій-катастроф. Проте, якщо додати логіки в ці розсудження, то можна прийти до висновку, що над такими речами працюють дуже розумні люди які прораховують всі наслідки і пишуть правильні програми, у яких немає можливості відійти в сторону роздумів про людство і хитрого плану по їх вбивству.
Якщо взяти нейромережу, яка вчиться сама, то там
звісно є експерименти які наводять страх. До прикладу, якось мережі показували
тільки фото злочинців і їх звірств, і вона у всьому, навіть в самих добрих
картинах пейзажу бачила вбивство, проте, не склало ніякої проблеми просто
відключити її, отаке звичайне рішення. Нейромережа не вміє ходити, тому
небезпеку можна відключити на самому початку.
Але якщо пересадити нейромережу в тіло робота? То також нічого страшного, науковці не стануть робити робота в основі якого нейромережа "маньяк".
Ми можемо дати роботу інтелект, але не можемо дати свідомість. Тож, ті для кого Термінатор був нічним жахіттям, можете спати спокійно.
Немає коментарів:
Дописати коментар