Авторка: Надія Корнієнко
Про них пишуть балади, складають вірші, створюють мультфільми та знімають фільми. Та чи всі ми знаємо історію українського козацтва та хто такі козаки, чим вони прославилися та завоювали довіру народу. Українське козацтво це дуже важливе явище в Українській історії, воно набагато глибше та значуще ніж нам розповідали у школі. Козаки берегли культуру та звичаї. Це мужні воїни з якими пов’язані багато легенд, та які залишили вагомий слід не тільки у нашій історії, але й в історії світу. Козаки вправно їздили на конях, були сильними воїнами, які вміли гарно битися, були дуже кмітливими та хитрими що допомагало їм впоратися з ворогом. Козаки намагалися непомітно підкрастися до супротивника, щоб застати його зненацька, це додавало шансів перемогти. Розповідаючи про козаків, не можна оминути увагою оригінальні на цікаві козацькі човни, які називалися «Чайка», їх використовували в походах вони були легкими, маневрені та міцними. Будувалися вони з двома днищами, між якими потім розміщувався вантаж, щоб судно занурити під воду, це були перші підводні човни. Завдяки такій конструкції човна козаки непомітно підкрадалися до ворога, для якого було неочікувано що човен може з’явитися із під води посеред моря. Козацькі човни «Чайка» є зразком суднобудування. Серед козаків були особливі хлопці, їх прозвали характерниками, вважалося що вони мали не аби яку силу, що «ані вода, ані куля, ані вогонь чи шабля» їм не страшні, та «що вони можуть відкривати замки без ключів, плисти по підлозі мов на човні, наче на морських хвилях, бачити за декілька кілометрів навкруги себе, тримати в руках розпечені ядра та вилазити навіть з зашитих мішків. Збираючись разом козаки вирішували всі питання шляхом голосування. Дисципліна у козаків була сувора, та й методи покарання були не гуманними й жорстокими, за вбивство одного з побратимів чи крадіжку могли до смерті забити кийками, або навіть ховали живцем в одній домовині з небіжчиком. Чомусь у фільмах та навіть мультфільмах, нам часто показують що козаки у вільний час любили випити. Насправді ж козаки дуже любили культурно відпочивати, вони збиралися та грали на різноманітних музичних інструментах, танцювали, влаштовували справжні вистави з поєдинки та розповідали багато цікавих історій. Також козаки мали немало справ по господорству, оскільки дівчат на Січі не було. А вживання міцних напоїв у походах суворо карали та прирівнювали до зради. Їжу козаки готували на відкритому вогнищі у великому казані, а їли з ваганів (товста дерев’яна миска). Їли вони завжди колективно та мали традицію, за столом потрібно з’їсти все що наварено та спечено. Найголовнішим продуктом була риба, яку козаки ловили у водоймах недалеко від дому, її варили, сушили, в’ялили. Воїни-побратими були вірними друзями та щоб показати свою відданість один-одному обмінювалися натільними хрестиками. Також вони були гостинними, є згадки що у козаків гостювали іноземні гості, більше ніж двадцяти національностей. Курені козаки завжди тримали відкритими, щоб перехожий міг зайти поїсти, попити води, перепочити, але було сурове правило, з куреня нічого не можна брати, за порушення якого суворо карали. Козаки не тільки приймали гостей, але й самі любили подорожувати, вони знайомилися з культурою та традиціями інших народів, чим збагачували свою.
Важко уявити собі козака без чуба або вус, є легенда за якою козаки вірили що коли помруть у полі бою, то янгол понесе їх в небо за чуприну. Думка дослідників є повною противагою козацькій легенді, вони вважають що цю традицію запоріжці успадкували у своїх предків язичників. Ще за однією версією, чуб вважали Ангелом-Хоронителем козака, через яку він отримував силу від Сонця, мужність та здатність логічно мислити. А вуса вважали провідником чоловічої енергії.
Немає коментарів:
Дописати коментар