Интернет реклама УБС

14.12.22

Як змінилася українська мова під час війни

Авторка: Інна Комаренко


     Після повномасштабного вторгнення Росії відбулося чимало змін. Так, гарні та затишні міста України перетворилися на сірі, сповнені болем і смутком. Українці були змушені швидко адаптуватися до нових обставин. Мільйони мешканців вирішили покинути свої домівки, ставши переселенцями в межах країни або біженцями за кордоном. Багато з них втратили своє житло, чи ще гірше - своїх близьких.
     Складна ситуація змінила й національні настрої українців. Наприклад, деякі з них почали усвідомлювати себе громадянами України, відчувати гордість за неї. Якщо раніше вони могли вважати себе в першу чергу жителями певних міст чи регіонів, то зараз, зазвичай, доросла частина населення ідентифікують себе українцями. Зокрема, багато з них перейшли на українську мову.
     А як змінилася українська мова під час війни? Напад Росії на Україну не лише змусив багатьох земляків відмовитися від російської, а й викликав нову хвилю словотворення. Впродовж останніх місяців істотно збагатилась передусім лексика, яка стосується війни та безпосередньо пов’язана з військовими. Це нові, незвичні терміни та вирази, які також можна почути серед цивільного населення, побачити в ЗМІ.
     Наведемо декілька прикладів популярних слів й висловів, що увійшли до широкого вжитку серед українців з початком російсько-української війни, та розберемо їх.
     "Паляниця". Ще на початку воєнного стану це слово набуло нового значення та стало своєрідним паролем, завдяки якому виявляли російські диверсійно-розвідувальні групи.
     "Орки". В одному з джерел пояснюється, що це вигадана раса істот, яким притаманні погані риси. Назва походить від латинського Orcus — Орк Діспатер, — так звали одного з давньоримських божеств смерті і підземного світу. Поширення у масовій культурі відбулося завдяки епічному роману-трилогії «Володар перснів»". 
     "Чорнобаїти". Походить від назви населеного пункту в Херсонській області Чорнобаївки. Місце стало синонімом Бермудського трикутника, або ж так званим «Чорнобаївським трикутником». Відтоді з'явилося дієслово, що може передавати сенс фразеологізму "наступати на одні й ті ж самі граблі".
     «Все буде Україна». Напевно, ця фраза є найбільш уживаною серед українського суспільства. Вона з’явилася дуже давно, тому ніхто не може згадати, хто й коли її вперше сказав. Нині цією фразою передають віру в перемогу країни силами української армії. 
     "Яка сумна новина". Насправді, це іронічна фраза, якою в ЗМІ реагують на втрати особового складу й техніки російської армії, а також економічні проблеми в Росії, спричинені санкціями. 
     Соціолінгвістка Ольга Клюжева каже, що українська мова жива, а це означає, що вона постійно розвивається, збагачується й переосмислюється. "Тому абсолютно нормально, що в нас з’являються нові слова зараз", - пояснює соціолінгвістка, слова якої в своєму матеріалі цитують журналісти 'Суспільного"
     Також, під впливом війни змінився український правопис. Наприклад, за правилом стандартного українського правопису, імена людей та прізвища, назви держав завжди пишуться з великої літери. Відповідно до «нового» українського правопису, все, що пов'язано з сусідньою країною, пишеться з маленької літери. Слід зазначити, що в офіційних джерелах дотримуються базових правил граматики щодо вживання великої літери в українській мові.
     Крім того, під час війни дуже швидко зросла популярність ненормативної лексики. Мова – один із найкращих дарів, які є у людини. Слова допомагають нам висловлювати свої думки та почуття. За словами психологині Олени Ємченко мова – це ще й найважливіший компонент психіки, який визначає її зміст та структуру. Нецензурна лексика може висловлювати спонтанну мовленнєву реакцію на несподівану ситуацію.
     "Якщо говорити чому на війні так багато нецензурної лексики, то це пояснюється тим, що мат сьогодні – це мова екстремальних ситуацій... Екстремальні ситуації передбачають непристойні вирази. Але не можна допустити, щоб нецензурна лексика використовувалася без рамок пристойності й стала нормою», – пояснює Ємченко.
     Отже, ми живемо в бурхливий час. Щомиті відбуваються вражаючі події, які потрясають світом. Життя українців дуже змінилося з початком повномасштабної війни, зміниться воно й завершенням цього збройного конфлікту. Наприклад, усі нові терміни й вирази, які увійшли в ужиток, можуть перейти до пасивного словника українців. Навряд чи, деякі з них залишуться. Більшість, скоріш за все, назавжди поринуть у минуле.

Немає коментарів:

Дописати коментар