Авторка: Владислава Давидовська
Термін штучний інтелект часто застосовується до проєктів з розробки систем, які наділені інтелектуальними процесами які притаманні людям, наприклад змога міркувати, знаходити сенс, узагальнювати, аналізувати та вчитися на минулому досвіді. Наразі ми слабко можемо уявити собі життя без нього, адже всі онлайн маркет – плейси , чат-боти, сайти знайомств та т.п. це саме штучний інтелект який спеціально запрограмований та навчений цьому.
Враховуючи стрімкий інтерес до штучного інтелекту з боку великих світових компаній та звичайних людей з різних сфер, ми можемо зіткнутися з низкою негативних наслідків. Спочатку за допомогою штучного інтелекту можна було створювати роботів та комп’ютери які могли виконувати однотипну роботу або роботу яка буде витрачати забагато часу у людини.
По різним даним зростання долі автоматизації сягне 50% вже до 2025 року. Тобто можуть втратити свою актуальними від 9 до 50% професій, в першу чергу це вплине саме на молоде покоління і цей процес почався з 2020 року – року коли почалася світова пандемія через Covid19, що призвело до примусової автоматизації задля запобігання розповсюдження зараження.
Наприклад одним з самих значущих недоліків який буде мати на населення великий вплив це заміна робітників роботами та системами, що призведе до ще більшого рівня безробіття. Також це призведе до ліні та невміння бути у соціумі, штучний інтелект робить за нас аналітичну роботу та повторюванні задачі, тобто з кожним разом ми можемо все менше та менше використовуватися свій мозок для розв'язання задач та вирішення проблем які потребують інтелектуальної активності та часу.
З‘являється цікавий парадокс – чим інтенсивніше та бистріше прогресують технології, тим далі ми повертаємося у минуле, технології, які заміняють інтелектуальну роботу змушують нас повертатися до примітивної праці. На даний момент штучним інтелектом і нейронною мережею в тому числі намагаються замінити дизайнерів, копірайтерів, фотографів, музикантів, маркетологів. Штучна нейронна мережа, з точки зору штучного інтелекту є основою філософської течії конекционізму і основним напрямом у структурному підході по моделюванню природного інтелекту за допомогою комп‘ютерних алгоритмів.
Зараз нейромережа може створювати музику, перекладати та самостійно озвучувати відео за лічені хвилини, розробляти бізнес-плани, макети сайтів, генерувати відповіді на запитання в різних категоріях. На перший погляд, ми можемо подумати, що це лише переваги які допоможуть людству отримати більше вільного часу, але цей вільний час треба займати іншими корисними речами у довгостроковій перспективі аби ми не зіткнулися з деградацією у всіх можливих аспектах втрапивши у пастку хибної свободи від праці.
Цінність людини як митця поступово знижується якщо брати не окремі приклади, а великі масштаби. У перспективі це не буде мати оптимістичні наслідки, адже щоб людині почуватися самоствердженою й мати мету, їй треба «розміщувати» себе у просторі, тобто мати можливість бути корисним у якісь сфері, бачити результат праці та відповідно отримувати відповідний фітбек. Якщо цю можливість у людини забрати, тим паче в умовах теперішнього ми повернемося до примітивного існування, навколо великий вибір усього, але для тебе місця там нема. У подальшому це буде провокувати екзентаційні кризи, ще більший рівень депресії та масову тривожність яку й так вже підсилила пандемія та ізоляція. З точки зору філософії заміна людського інтелекту та здатність творити на штучні альтернативи це така ж сама ізоляція тільки не у класичному розумінні, це також тримає нас як особистостей у замкненому просторі, що призводить до деструктиву.
На жаль єдине що ми можемо зробити це адаптуватися до цього, розглядати нові сфери, навчатися та йти в ногу з технологіями та контролювати процеси розвитку штучного інтелекту.
Владислава Давидовська
Немає коментарів:
Дописати коментар