Молодіжний сленг: шанси на «життя» справжньої української

Авторка: Поліна Хміль

     Щороку молоде покоління відзначається вживанням нових слів, а звичайна українська непомітно відходить на задній план. А чи вдасться саме зараз молоді зберегти незапозичену лексику у своєму словниковому запасі?

     Довгий час наша нація територіально належала до країни, яка зараз є для нас найбільшим ворогом. Та ми не можемо вирвати ці сторінки з історичної книги становлення незалежності та державності України. Не одне покоління народилося та зросло за час панування срср. Кожне з них мало свої відмінності, але все-таки дещо було незмінним-підлітки.

     Але, проводячи певну паралель між тодішнім і теперішнім, ми бачимо значні відмінності серед їхніх кіл:

-        достатньо велика вседозволеність;

-        підтримка;

-        надання більшого значення.

Але, попри все, їхньою спільною рисою є максималізм у діях та словах.

 

     Як підліток радянського союзу міг дозволити вживати незвичні, а, можливо, і заборонені для того часу вислови?

Відповідь проста-бажання протиставляти себе старшим та виділитися на фоні інших, і звичайна відсутність страху. Але пояснення щодо виникнення такого явища як «сленг радянського підлітка» просто не існує.

     Пропоную ознайомитися із деякими прикладами:

-«совпаршив» – таким спотворенням молодь позначала всі речі, зроблені в СРСР;

-«шнурки у склянці» - батьки будинку;

- «прикид» - одяг;

- «стебатися» - висміювати, знущатися;

- «обламатися» - впасти духом, втратити інтерес, залишитися ні з чим;

- «хиляти» - прогулюватися.

 

     Цьогочасність замінила ці слова на звичайні для молодого покоління «фейл», «шмот», «аб’юзити» та «бумери».

     Перелік висловів є достатньо великим, і щодня ця кількість значно збільшується. Це відбувається завдяки впровадженню цифрового світу та поширеного спілкування на платформах різних соцмереж, наприклад Tik Tok та Instagram.

     Здебільшого вони виникають із запозичених слів із інших мов.

     За даними інфографіки 2020 року від WordTips, опублікованими на ресурсі Visual Capitalist, (окремо гіперпосилання https://word.tips/100-most-spoken-languages/) очільницею найпоширеніших мов світу є англійська (всього мовців: 1 132 366 680, носіїв мови: 379 007 140). Саме від неї й походить велика частина теперішнього сленгу.

     Лютого 2022 року українців спіткала біда, яка серйозно змінила життя кожного, а особливо це відзначилося на мові.

     З даними опитування (окремо гіперпосилання https://suspilne.media/299240-57-ukrainciv-perejsli-abo-stali-castise-spilkuvatis-ukrainskou-z-24-lutogo-opituvanna-suspilnogo/), проведеного компанією Gradus Research на замовлення "Суспільного", 57% українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни.

 

     А як щодо молодого покоління, яке тримає в руках наш подальший розвиток та майбутнє?

     Наразі, свідомі для свого віку, діти, юнаки та дівчата є першими, хто виступає за тотальний перехід на українську у всіх сферах життя. Одним із проявом їхніх спроб впровадити її в буденність є новостворена мова в Telegram: В Telegram з'явилась «файна українська». (окремо гіперпосилання https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/329823-v-telegram-z-yavilas-fayna-ukrayinska-yak-ustanoviti )

     Також достатньо чудовим прикладом є велика кількість їхніх відео як і з серйозним характером, так із підтекстом гумору, опублікованих у соцмережі Tik Tok:

Taras Lukavyi -@lukavyi https://vm.tiktok.com/ZMYb4VAX3/

Lola Belugina- @dolorezzzz https://vm.tiktok.com/ZMYb4SACR/

 

     Який же шанс збереження української серед молоді без вживання великою кількості новоутворень?

     Сленг- невід’ємна частина життя підлітка будь-якої країни, адже в такий спосіб він самовиражається, а також це дозволяє йому розвивати фантазію. Але все-таки українські можуть не хвилюватися за своє юнацтво, бо саме вони є очільниками великої боротьби за мову. Використовуючи всі свої сили, на різних платформах, особливо на тих, які принесли в їхнє життя нову говірку, вони гордо несуть месендж підтримки державної як на локальному, так і масштабному рівнях.

 

     Берімо приклад та поширюймо українську разом з ними!