Интернет реклама УБС

17.04.23

Великдень — що варто знати про це свято?



Авторка: Інна Комаренко



Сьогодні Великдень вважається головним релігійним святом на честь воскресіння Ісуса Христа. У цей день багато людей по всьому світу збираються разом на великоднє богослужіння під час сходу сонця. Однак, дослідивши історію цього свята виявляється, що святкування Великодня походить зі стародавніх обрядів родючості, а багато великодніх традицій беруть свій початок у народних звичаях. Ось декілька цікавих фактів.

Назва свята. В одному з випусків «Українознавчого альманаху» пишеться: «Назва Великдень дійшла до нас із прадавніх часів, коли, найімовірніше, так називали день весняного рівнодення, який припадає на 20–21 березня. У слов’ян цей день був пов’язаний із відродженням природи і новим аграрним роком». 
Походження Великодня. Великдень — це «одне з головних весняних свят давніх слов’ян, день народження весняної богині, праматері. [...] Християнство, щоб відсторонити значимий хліборобський обряд Великдень, до цих днів приурочило свято Воскресіння Ісуса Христа», –  пояснюється у словнику-довіднику «Слов’янський світ». 
Писанки, крашанки. Професор В. Жайворонок зазначає, що «звичай розмальовувати писанки походить ще з дохристиянських часів; здавна писанки наділялися охоронними властивостями» («Знаки української етнокультури: словник-довідник»). У журналі «Людина і світ» (за квітень 2000 року) про великодні звичаї слов’ян сказано, що розфарбовування писанок та інші обрядові дії «мали вплинути позитивно на надприродні сили, схилити їх до активізації репродуктивних функцій». В іншому джерелі говориться: «Наші предки вірили, що писанка має магічну силу» (В. Войтович, «Генеалогія богів давньої України»).
Кролики. В Британській енциклопедії говориться: «Кролик був знаний своєю здатністю швидко розмножуватись і тому став символом приходу весни». Ці тварини є символом родючості, котрий «походить зі стародавніх обрядів і символіки язичницьких весняних свят народів Європи та Близького Сходу» («Encyclopædia Britannica»).
Є багато й інших звичаїв цього свята, серед яких випікання пасок, взаємне цілування-христосування, вшанування крашанок та запалювання багать. В одній книжці про походження великодніх традицій говориться: «Великодні свята українців славні і своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими» (М. Крищук, «Читанка з народознавства»). Сучасне свято Великодня «запозичило дуже багато із весняних обрядів язичн[ицького] культу» («Релігієзнавчий словник»).
Отже, завдяки дослідженню походження великодніх звичаїв та традицій можна дізнатися багато нового та цікавого про таке свято, як Великдень. 

Немає коментарів:

Дописати коментар