Так Паска чи Великдень, а може Пасха?! Над цим питання в нашому суспільстві довго велися дискусії, але майже більшість вже знають вірну відповідь. Але чому Великдень? Як наші предки готувалися до цього свята? Як прикрашали паску? Якими були великодні яйця і кошик? Розберемося саме зараз.
Виникнув спір стосовно правильної назви цього свята на філологічному підгрунті. Гарно пояснив цю ситуацію мовознавець Олександр Авраменко, основна назва свята Воскресіння Христового — "Великдень", у якого є синонім - єврейське церковно книжне слово "Пасха". Похідним від нього є слово "паска". Означає воно солодкий великодній хліб, який випікають до свята. Тому Великдень називають "паскою" тільки в побуті.
Отже, можна зробити висновок, що правильною та літературною назвою цього свята є все таки “Великдень”, а “паска” це лише побутове вживання. Ну, а вже “Пасха”, то не наше свято.
Якщо свято в неділю, то ми до нього готуємося за тиждень. Ця звичка йде у нашого народна спрадавна, бо приготування до Великодня починаються з Страсного тижня, останнього перед святом. За ці дні господарі повинні були очистити хату від зимового бруду та сміття, як бачимо ця традиція зберігається по сей день. У понеділок треба було обов'язково побілити хату, у вівторок усе по прати, у середу по поратися на городі. А в четверг вже господині пекли паски.
А як же все таки прикрашали паски? Чи була усіма улюблена глазурь на великодньому хлібі? По перше паска раніше мала іншу форму, більш схожу на паляницю. І вона не прикрашалася глазур'ю та посипками. Це результат російського впливу — кулічі справді змащували білком із цукром та посипали фарбованим пшоном. Сучасне декорування пасок глазур’ю із кольоровою посипкою — продовження цієї культурної експансії.
А от справжньою українською традицією є прикраси з тіста, як на весільному короваї, робили візерунки, хрестики та пташки, така традиція в нас залишилася ще від часів Язичництва.
 |
| Писанки |
А чи знаєте ви різницю між писанками та крашанками? Якщо так, то ви розумник, а якщо ні, то нумо розберемося. Писанки — ритуальні предмети. Вміст з них видували, а шкаралупу розписували орнаментами, які у кожному регіоні були свої.
 |
| Крашанки |
Крашанки ж фарбували і вживали у їжу. Для фарбування використовували рослинні барвники. Цибулевим лушпинням у червоний колір їх фарбують і досі. Для інших відтінків робили відвари з різних рослин і квітів. З пролісків виходила синя фарба, із шпинату зелена, для помаранчевого та рожевого кольорів використовували сік моркви та буряка. Зараз же з'явилася нова традиція, можна зварити яйця у червоному вині з цукром, виходь теж цікавий космічний колір.
І, останнє, розберемо кошик, для цього свята він був особливим. Його прикрашали барвінком, вербою, освяченою на Вербну неділю, травами та свіжими квітами. Накривали кошик вишитим рушничком. Обовязко клали туди мясо, сало, ковбаси, хрін та сіль. Але не можна ставити до кошика алкоголю та штучних речей, якщо свічку, то з натурального бджолиного воску.
Ми можемо побачити, яка багата наша культура на традиції лише до одного свята, скільки обрядів проводилося нашими предками, скільки збереглося і скільки з'явилося нових, та на жаль і бачимо серед них насадженні нам нашим агресивним сусідом. Тож давайте не будемо забувати наші справжні українські традиції, будемо їх підтримувати та прославляти, шанувати та пам'ятати, а нав'язані назавжди з нашого культурного життя викидати. Або краще взагалі нові набувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар