З доповідями на заході виступили науковці, освітяни та представники громадськості, які активно обговорили питання, вирішення збереження неповторної та унікальної культурної спадщини України від Трипілля до сьогодення, які в цей нелегкий час можуть посприяти консолідації українців та пришвидшити перемогу над російськими загарбниками.
Напрямками роботи та пріоритетними проблемами, що піднімалися учасниками під час проведення круглого столу були наступними:
- Створення музею Вікентія Хвойки в Києві;
- Традиційна культура українців – як основа формування національної ідентичності;
- Українська мова та українська історія, як багатоманітна складова життєдіяльності української спільноти;
- Національна культурна спадщина в контексті освітніх реформ;
- Міжнародний досвід використання культурно-історичних реконструкцій та пам’яток Кукутені-Трипільської культури в освіті і виробництві;
- Інноваційні проекти етногенезу українського народу (архео- і етнопарки, туристичні українські та міжнародні маршрути, реконструкції, сувеніри, професійна підготовка кадрового потенціалу) на основі фундаментальних та прикладних досліджень.
- Археологічні дослідження Трипільської культури в роки незалежності України.
На початку проведення наукового круглого столу було сформовано його президію, яку очолив доктор філософії, професор, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор НДІУ В.Чернець. Також до президії увійшли доктор філософських наук, професор, завідувач відділу культурології НДІУ В. Ятченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу культурології НДІУ О.Трачук, екс-депутат відомий поет, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», лауреат національної премії імені Тараса Шевченка П.Мовчан, екс-депутат доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Г.Філіпчук.
Відкрив круглий стіл «Українська спадщина: від Трипілля до сучасності»» голова президії директор НДІУ В. Г. Чернець, який виступив із вступним словом. У своїй промові аналізуючи перебіг повномасштабної російсько-української війни та роль Інституту українознавства у вирі воєнного лихоліття В. Г. Чернець акцентував увагу на тому, що Трипілля є культурною неповторною спадщиною українців, яке треба всіляко вивчати, оберігати та пропагувати. Під час цієї підступної з боку Росії війни потрібно сміливіше любити Україну та чітко з науковою послідовністю аргументовано відстоювати, оберігати і захищати українську історичну й духовну спадщину. Саме це і є нині головним пріоритетом Інституту.
Після вступного слова керівника інституту відбувся показ колекції одягу «Далеке та близьке Трипілля, організованої старшим майстром Комунального закладу (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж мистецтва та технологій сервісу» Наталії Рандюк. Перед присутніми під українську пісню вийшли чарівні юні дівчата, тримаючи в руках горщики з трипільським орнаментом. Вони були одягнуті у гарні шати,створені та реконструйовані за мотивами трипільської антропоморфної пластики та за зображеннями на тогочасній енеолітичній кераміці. З часом до них приєднався юнак, який згодом вибрав собі «наречену. Ймовірно, через цей перформанс студенти коледжу відтворили ритуал трипільського весілля, показавши, що Трипілля є дійсно досить близьким по духу, ментальності й світовідчуття до українських народних звичаїв і традицій.
Далі продовжилася робота круглого столу, де з цікавими доповідями виступали його учасники. Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» П. Мовчан привітав учасників круглого столу з цікавою доповіддю, де виклав все наболіле на душі та розповів про правдиву історію України, а щодо Трипілля наголосив, що воно у радянську тоталітарну добу перебувало під своєрідною забороною, тому настав час показати його унікальність та дотичність до української культури. Народний майстер України, член спілки художників України, член спілки дизайнерів України, засновник музею реконструкцій «Дивосвіт Трипілля» Л. Смолякова виголосила доповідь «Впровадження в навчальних закладах за матеріалами наукових досліджень Трипілля реконструкцій одягу, кераміки, дизайну у всеукраїнських та міжнародних проектах». Вона відзначила про важливість використання від час навчального процесу здобутків наших пращурів з метою формування в української молоді поваги і любові до минулого України.
Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу культурології НДІУ Ю. Мосенкіс, автор багатьох монографій і книг, зокрема: «Трипільський прасловник української мови» (2001), «Трипільська ґенеза милозвучності української мови» (2002), «Трипільська держава в Україні» (2003), «Трипільська міфологія: короткий словник термінів» (2003), «Розшифрування протоіндоєвропейської трипільської писемності» (2006), «Словник трипільської спадщини в українській мові» (2006) та інших, виголосив доповідь «Трипілля: мова, писемність, прадержавність». Виступаючий зазначив, що мова є божественним даром, а звук і знак стали одними з чинників творення людської цивілізації.
Заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Г. Філіпчук виступив з доповіддю: «Українознавство як парадигма освітньої політики». Він відзначив про важливість повернення українознавства як навчальної дисципліни в освітній процес початкової, середньої та вищої школи.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу культурології НДІУ та старший науковий співробітник Інституту археології НАН України А. Скиба виголосив доповідь: «Актуалізація археологічної спадщини України в сучасному науковому просторі». Доповідач наголосив, що народи, які мешкали на території України від найдавніших часів до сьогодення залишили після себе великий культурний спадок, який, без сумніву є надбанням української культури. Це культурне багатство, відзначив вчений, треба оберігати, вивчати та популяризувати серед громадян України для посилення їх громадянської свідомості, оскільки національна ідея – це, передусім, національна культура. Кандидат історичних наук, доцент, викладач кафедри мистецтвознавства та мистецької освіти, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука О. Босий виступив з доповіддю «Архаїчні символи і знаки у візуальному просторі сучасного українського суспільства», у якій на слайдах показав величезний етнозахисний механізм української культури, який допомагає українцям зберігати свою самобутність та передавати свої найкращі здобутки майбутнім поколінням.
Окрім вищезазначених виступаючих на круглому столі «Українська спадщина: від Трипілля до сучасності» ще виступило чимало учасників із цікавими доповідями, з тезами яких можна безпосередньо ознайомитися на сайті головного організатора заходу Науково-дослідного інституті українознавства Міністерства освіти і науки України.
Після завершення виступів відбулося обговорення результатів та прийняття його ухвали. У заключному слові В. Чернець відзначив, що трипільське культурне надбання є важливою складовою частиною української культурної спадщини, тому воно потребує фахового вивчення, збереження та популяризації в Україні та за її межами. «А нам – українцям треба ще сильніше любити Україну та її самобутню культуру!», – наголосив Василь Гнатович.
За підсумками роботи учасники наукового форуму прийняли ухвалу круглого столу: 1) Звернутися до керівництва Міністерства культури та інформаційної політики України з клопотанням створити музей В. Хвойки. 2) Звернутися до керівництва Міністерства освіти і науки з пропозицією повернути до переліку освітньо-наукових спеціальностей «етнологію», а у навчальні заклади – «українознавство» як навчальний предмет. 3) Звернутися до керівництва Міністерства освіти і науки з пропозицією впровадити в освітній процес напрацювання та художні реконструкції одягу, кераміки, дизайну культурної спадщини Трипілля Л. Смолякової. 4) Звернутися до керівництва Міністерства культури та інформаційної політики України з клопотанням про відновлення у повному обсязі роботи Державного історико-культурного заповідника «Трехтемирів».
Леонід Коваленко.
Немає коментарів:
Дописати коментар