Про "Чуму" 20-го століття

Авторка: Єлизавета Ніщенко

 Кожне століття, кожен рік світової історії визначається якимись подіями, котрі в свою чергу, якось впливають або будуть впливати на людей та суспільний лад. Двадцяте століття особливо відрізняється проблемами світового рівня: війнами, катастрофами, голодоморами, революціями, ідеологічними агітаціями, гонками озброєнь, і в кінці кінців - смертями. Та саме головне, що це мало великомасштабний характер і захопило багато націй.

 Твір «Чума» Альбера Kамю яскраво ілюструє суспільні недоліки та нещастя через  незгуртованість і байдужість людей,  а за допомогою символічних прийомів автор викриває суть невіруючого та невдячного народу; хвороба була ніби наслідком та передумовою зміни (або краще сказати перевтілення) кожного, кого якимось чином торкнулася смертельна хвороба.

  У 20-му столітті були свої вияви «чуми»: сталінський терор - штучні голодомори, аварія на Чорнобильській АЕС, поширення різних хвороб, в тому числі і наркоманії й ігроманії; вищезгадані світові війни в принципі стали і причиною «збою» в суспільстві, причиною збою багатьох життів. 

  Сталінський терор - інструмент геноциду націй, котрі вимагали відокремлення від  росії та взагалі відокремлення від соціалістичної побудови суспільства.    Війни стали осередком  винищення цілих народів через їх приналежність, а   ідеологічний тоталітаризм, нацизм  стали перешкодою до створення демократичновихованих країн, та всі ці явища об’єднує одна істина - ціна людського життя, ціна вбитих, померлих людей ні за що, ціна геноциду цілих націй. 

  Можна проводити паралелі між подіями, котрі відбувалися у 20 ст. і подіями, котрі описуються у творі Альберта Кюмо, але основа твору закладена у провині самого народу і хвороба була ніби поштовхом для змін, в той час як не можна стверджувати, що звичайні люди були винні у світових війнах , адже влада і політичні керівники - ось хто почав тоді це. Тобто різні причини проявів «чуми», у творі - це звичайні  люди із звичайного села, а в житті - це нелюди, котрі боролися за владу і території, при цьому погубивши стільки невинних людей. Це якщо говорити про воєнні світові конфлікти, якщо ж говорити про поширення СНІДу,  ігроманіі та наркоманії, то тут важливо зрозуміти, що там де є науково- технічний прогрес, там і проблеми, побічні ефекти та недоліки. Тоді як після збитків від війн і перебудови країн почалася демократизація суспільства і прагнення до кращого життя ( не згадуючи радянську владу і комуністичний устрій), почалися і нові прогреси в різних сферах життя: науці, промисловості, господарстві, дало свій старт створення атомної зброї, польоти до космосу - технічний прогрес дав про себе знати.  І у всьому цьому є свої « але», в принципі як і будь-де; у проявах ігроманії, наркотичної залежності є вже провина людей, це є відповідальністю кожного із нас, звичайно якщо тебе таке стосується якимось чином, саме головне - вибір, даний кожному із нас. Це логічний потік подій, завжди там де є прогрес є і свої побічні реакції, але це не обставини, котрі контролюються владою ( як у першоописаній мною ситуації), це є наслідком, котрий може бути урегульований звичайним народом. 

  Різні ситуації і вплив виражають у творі події смертельної хвороби і вияви її у реальному життя, а саме, у 20 столітті. Навіть зараз ми маємо печальний приклад світових криз і проблем, котрі і є «чумою» звичайних людей. Тоді як у 21 ст. вже люди мали б навчитися на помилках минулого, ми починаємо  відтворювати один і той самий сюжет. Для глобальних проблем - глобальні рішення, та чи зможемо ми, люди, виправити все накоєне, чи дійдемо до істини, не знищуючи один одного? Це питання, на котре має відповідь тільки час, тож зараз кожен відповідальний за свій внесок до розвитку подій.