Українцям зараз дуже складно знайти у собі сили повірити у новорічне диво. Але всі військові, які захищають нашу країну, стверджують, що найкраща нагорода за їхню тяжку працю – наше щастя та спокій. Наші захисники дуже хочуть, щоб ми могли святкувати у сімейному колі, попри війну. І ось що виходить: у країні війна, ми намагаємося допомагати тим, хто потребує; чоловіки та жінки військовослужбовці місяцями не бачать рідних і не бувають вдома; ми відмовляємося від масових святкувань з міркувань безпеки та на користь армії. І здається, хоча б пролітаючі сніжинки за вікном можуть трохи повернути нас у приємні спогади, так і їх немає. Надворі бруд, калюжі, туман та.. зелена трава, що пробивається на газонах. Багато хто через це не хоче прикрашати і свою оселю, ставити ялинку. Що ж тоді робити? Невже Новий рік без снігу – не Новий рік?
Я думаю, що ми просто повинні радіти кожному дню, а тим паче святу. Бо є люди, які готові віддати найцінніше заради нашого спокою. А є ті, хто віддали. І вони точно б не хотіли бачити нас сумними та незадоволеними життям.
Радійте кожній ранковій каві. Цінуйте кожен момент, хоч він і буває похмурим. Ставте вдома ялинку та запалюйте яскраві вогники на ній. А також не забудьте запалити свічку в пам’ять про тих, кого не бентежила жодна погода, коли вони стояли на нашому захисті.
Немає коментарів:
Дописати коментар