Внесок України в глобальну боротьбу з кліматичними змінами

Авторка: Тетяна Мельник

  Одним з найбільших викликів 21 століття для багатьох країн світу стали кліматичні зміни. Температура на планеті підвищується, льодовики тануть і ось вже жителі деяких країн відчули на собі підняття рівня води. Питання екології піднімається на різних міжнародних форумах та є предметом обговорення міжнародних організацій. Незважаючи на війну, яка триває вже 10 років, Україна теж бере активну участь в боротьбі з кліматичними змінами.

  Перш за все, варто згадати зміни, які українська влада запровадила на законодавчому рівні. Одним з найважливішим внесків України було доєднання до загальносвітового тренду з обмеження використання одноразових пластикових виробів. З кінця 2021 року в місцях громадського харчування та магазинах роздрібної торгівлі було заборонене безкоштовне розповсюдження декількох видів пластикових пакетів, проте заборона не стосувалась певних відділів магазинів (наприклад тих, де продавали м’ясо і рибу). З 1 січня 2023 року закон покращили, повністю заборонивши використання поліетиленових пакетів. Натомість більшість мереж магазинів пропонують покупцям біорозкладні пакети, які виготовляються з кукурудзяного або картопляного крохмалю. Активісти Zero Waste Lviv пояснили, що подібна ініціатива значно спрощує процес сортування та роздільний збір біологічного сміття. Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за останні 4 роки активно вносив у Верховну Раду законопроекти, які стосуються збереження навколишньогосередовища. За цей час було прийнято 37 законів, серед яких закони, які спрямовані на захист природних ресурсів держави (обмеження вирубки лісів та видобутку бурштину), закони про екологію під час військового стану, підтримка екологічних положень ЄС тощо.

  Щоб боротись з екологічними змінами все більше українців доєднуються до сортування сміття. Подібну ініціативу підтримали також деякі бізнеси та органи місцевого самоврядування.

  Наприклад, згідно дослідження компанії PwC, за 2019 рік у Києві було встановлено 3,5 тисячі баків для сортування сміття. В 2019 році близько 4,5% зібраних відходів потрапили на переробні підприємства. Проблема, з якою зіткнулись після створення подібної ініціативи, полягала в низькій якості сортування самим населенням. До того ж, попри невелику кількість сміттєпереробних заводів в Україні, їхня загруженість складає лише 65%. В дослідженні PwC пишуть, що покращити сортування в країні можна шляхом освітніх процесів, соціальних реклам та штрафів. Саме такі способи заохочення допомогли багатьом країнам ЄС налагодити процес сортування сміття.

  Наряду з сортуванням відходів у світі зародився ще один рух - “Zero Waste” (“Нуль відходів”). Філософія “Zero Waste” полягає у скорочення власних відходів та повторному використанні продуктів та паковань. В Україні ініціативу “Zero Waste” підхопив “Zero Waste Alliance Ukraine”. Альянс проводить освітні заходи, доєднується до міжнародних ініціатив та робить дослідження на тему економічних переваг такого підходу. Незважаючи на те, що тренд на “Zero Waste” став менш популярним у світі, ця філософія призвичаїла українців до багаторазових пакувань та нормалізувала деякі екодружні звички.

  Боротьба з кліматичними змінами досі триває, початок повномасштабного вторгнення поставив перед населенням та державою нові виклики. Проте Україна продовжує розвиватись у напрямку збереження навколишнього середовища та йде по стопах багатьох європейських країн.