Проблема забруднення пластиком: варіанти вирішення екологічної катастрофи

Авторка: Євгенія Шевченко

 Більшість нашого сучасного суспільства об’єднується у спільній ідеї щодо збереження навколишнього середовища. Екоактивісти шукають шляхи заохочення громадян до радикальних змін у їхньому способі життя. Адже масштаби забруднення екології величезні. Левову частку складає засмічення пластиковими відходами. Наслідки вражають: страждають річки, парки, лісові території. Ситуація загострюється щодня та вимагає рішучих дій.

 Винахід пластику безумовно став поштовхом до розвитку та покращення багатьох сфер людського життя. Це недорогий, зручний у використанні, гігієнічний матеріал. Але майже 90% пластику використовується всього лише один раз: кришки для стаканів, пакети, соломинки, пляшки і т. д. Після цього матеріал йде на смітник. Мало хто замислюється над тим, що він не біорозкладний, а отже приречений ще багато сотень років лежати в землі. Таким чином пластикові відходи забруднюють ґрунти, підземні води, океани, річки, моря. Потерпає від них не тільки довкілля, а й люди та тварини. Науковці знаходять залишки мікропластику навіть в морепродуктах, які не зустрічаються з жодними додатковими людськими втручаннями. По харчовому ланцюжку разом з їжею та водою до нашого організму також потрапляє ця отрута, яку майже неможливо помітити неозброєним оком. Наприклад, планктон у воді з’їдає частинки мікропластику, а планктонами живиться риба, яку потім з’їдаємо ми. І коли нам здається, що наша вечеря була правильною та легкою, то навіть не замислюємося скільки пластикових відходів потрапило в наш організм. Доведено, що той, хто часто їсть морепродукти, за рік поглинає понад 11 тисяч мікропластикових часток. 

 Ідеального варіанту розв’язання проблеми пластикового забруднення шляхом його переробки немає. Але найбільш реальним виглядає зменшення використання пластику або хоча б альтернатива багаторазового його використання. Людство переробляє лише 9% з використаного пластику. Шляхи цієї переробки ненадійні, по своєму небезпечні та виглядають як лише тимчасове розв’язання проблеми. Тому небайдуже суспільство знаходиться у постійному пошуку нових винаходів. 

  У Бразилії, Єгипті та Гаїті існує така організація як пластиковий банк. Вона заохочує населення займатися сортуванням сміття та збирає пластикові відходи. Отриману виплату за пластик люди можуть обміняти на їжу, оплатити комунальні послуги та навіть навчання. Ця ініціатива зменшує відсоток бідності в країнах та рівень засмічення пластиковими відходами, а також забезпечує стабільний дохід певним верствам населення.

 Цікавими є дослідження науковців з Пакистану. Вони зазначили, що найбільша шкода пластику в тому, що він не розкладається. І з’ясували, що є певний вид грибів під назвою “Aspergillus tubingensis”, який має здатність розчиняти поліуретан. Розведення такого виду грибів на сміттєзвалищах допомогло б пришвидшити процес розкладання пластику.