Діамант душі. Чому варто цінувати себе і як це розвинути?

Авторка: Олеся Заболотня

 «Привіт, малий я, ти був такий щасливий у дитинстві, заздрю тобі. Зараз все інакше. Булінг, через який ти не можеш спокійно ходити до школи. Кохана людина вважає тебе нікчемою, а від батьків постійна критика. Ненавиджу себе», - можливо не кожен, але більшість думали про це. А є й такі люди, які досі так вважають. При цьому та маленька дитинка у середині кожного з нас не розуміє, що відбувається. Чому життєрадісність раптово зникла, де поділася вся любов? Питання самоцінності турбувало багатьох людей, і цей запит у топі проблем, із яким звертаються до психологів. Що ж робити з цим і чому взагалі ми перестаємо любити себе?
Проведемо невеличкий експеримент. Уявіть ситуацію, що у вас є діамант, і ви якось вирішуєте віднести його до ювеліра, щоб зробити прикрасу. По дорозі ваш дорогоцінний камінь падає в багнюку.  Ваші наступні дії? Звичайно, що більшість підніме його, витре гарненько та помиє, а за потреби залишки вичистить майстер, як це лишити діамант у такому стані? З цінністю речей тоді все добре. А як тоді ви ставитесь до себе у подібних ситуаціях? Добре, коли людина вчиняє так само, як і з діамантом. Але ж є ті, які лишають себе у цій «багнюці», продовжують терпіти знущання з себе та не намагаються щось виправити. У таких ситуаціях більшість орієнтується не на себе, а на присвоєну нам ціну. Якщо згадати випадок із діамантом, то суспільство почне казати, що його треба почистити, а коли подібне стається із людиною – осуд. Якийсь парадокс виходить. Але під впливом суспільства переконуємось у тому, що ми – це те, що говорять про нас. Не важливо те, що кожен про себе думає, а те, що вважає оточення.

 Та не варто плутати самооцінку та самоцінність. Якщо простими словами, то самоцінність – це основа, самоцінність – це хребет, безумовне прийняття себе, незалежно від зовнішніх факторів. Самооцінка має соціальний відтінок, тоді як самоцінність — внутрішня любов себе, визнання власної унікальності. Низька самооцінка створює проблеми у спілкуванні та формуванні своїх бажань. Самоцінність — стабільна і непохитна, навіть через зауваження чи жарти на вашу адресу. Також не треба думати, що якщо ви почнете цінувати себе, то станете егоїстами. Але це різні речі. В основі егоїзму - надмірна тривожність і страх несприйняття іншими. Адже в глибині душі така людина впевнена, що любити її немає за що. Але вона гостро потребує визнання, тому намагається зовнішніми ефектами підкреслити власну значущість.

  Певно, у багатьох були ситуації, коли вас змушували робити те, що ви не хочете, наприклад, у дитинстві робити домашнє завдання, проте хотілось у той момент погуляти на вулиці. Звичайно, таким чином батьки хотіли навчити нас виконувати свої обов’язки, адже без них у дорослому житті ніяк. Але потрібно при цьому не забувати про себе. Якщо працівник сидить до ночі, постійно заганяє себе – від нього не буде толку. Натомість потрібно знаходити баланс: не брати на себе зайві обов’язки, вчасно лягати спати, відпочивати після роботи. Це банальний приклад самоцінності.

 Як же тоді розвинути це? Ось деякі поради психологів:

Самопізнання

 Проаналізуйте свої слабкі та сильні сторони, цінності, переконання – усе, що допоможе вам дізнатися про самого себе більше. Можна кожного вечора рефлексувати або вести щоденник думок.

Позитивне мислення

 Згадали як рідні казали: «думки матеріальні»? Це саме про те. Замість того, щоб сказати самому собі в голові: «я не зможу», «я нездара», варто промовляти собі «я спробую», «я можу цьому навчитись».

Самопідтвердження

 Багатьом людям не вистачає теплих слів підтримки від найближчих, і це чудово, якщо ви їх отримуєте. Але, перш за все, потрібно робити це самостійно. Якщо не вірити самому, то інші не допоможуть.

Догляд за собою

 Банально, але це насправді так і є. Як вже було зазначено вище: здоровий сон, харчування, відпочинок – типовий вияв самоцінності.

Прийняття помилок

 Наше життя можна порівняти з фортепіано: білі клавіші – хороші моменти, чорні – погані. Але, якщо щось прибрати, то не буде повноцінної мелодії.

 Кожен із нас цінний, тому не нехтуйте собою. Навіть якщо хтось не бачить у вас діамант, то ви повинні бути ним, перш за все, для самих себе.