Маски людства: обман та самообман

Авторка: Олеся Заболотня

  Скільки кожен із нас казав, що він зміниться. Наприклад, у випадку, коли ви намагаєтесь стати більш організованим. Або коли хтось із друзів свідомо щось приховує. Така природа всього людського спілкування – маски, гра, обман та самообман. Хоча кожен із нас розуміє, що брехати – погано, проте все одно ми зловживаємо цією навичкою.

  Проте, аби навчитися викривати обман та позбутися рожевих окуляр, потрібно насамперед розібратися, що ж спонукає людей до приховування правди. Дослідження описують самообман як психічний стан, що поєднує в собі як свідомі, так і несвідомі думки та почуття. Також це підкріплюється бажанням здаватися кращим у чужих очах та захистити себе. Що ж до ситуацій, коли ми обманюємо інших, то психологи називають декілька причин:

- щоб лестити людям;

- щоб уникнути незручностей;

- щоб впливати на інших;

- щоб уникнути негативного результату;

- щоб досягти позитивного результату;

- щоб виглядати більш вражаюче;

- щоб приховати попередню брехню.

  Як же тоді працює самообман? Деякі дослідження виявили, що він насправді може підвищити мотивацію, особливо у важких ситуаціях. Одне дослідження показало, що люди часто підлаштовують свої переконання під свої потреби, підбираючи докази, що підтверджують їхні погляди, і відкидаючи протилежну інформацію. Інше ж показало, що самообман може полегшити когнітивне навантаження — кількість інформації, яку наша робоча пам’ять може обробити в будь-який момент часу.

  На думку Тері Коул, відомої психотерапевтки, самообман можна розглянути як заперечення та ілюзії – несвідоме ухилення від незручної правди, тривожних емоцій.

  Розберемо на двох прикладах: а) людина з алкогольною залежністю запевняє себе, що може вчасно зупинитися, б) хлопець запевняє дівчину, що любить її, хоча насправді обманює. Такі собі аб’юзивні стосунки.

Самообман та обман проходять кілька стадій:

1. Заперечення 

  На цій стадії людина відмовляється визнавати неприємні факти. У першому випадку, людина вважає, що вона здатна контролювати кількість спожитого алкоголю. У другому ж – запевняє себе, що у стосунках все добре. Можливо, просто день невдалий.

2. Мінімізація

  Тут вперше визнається проблема, але при цьому зменшується її значення. Наприклад, людина може думати, що якщо вона може регулярно напиватися пару разів у тиждень, то це не буде вважатися алкоголізмом. Або, дійсно, дівчина бачить, як партнер все частіше починає погано до неї ставитись, проте все ще не вважає, що це критично.

3. Проєкція

  На цій стадії людина визнає наявність проблеми, але перекладає відповідальність на когось іншого. «Я вживаю, бо життя складне, доля важка».

«Він мене б’є, тому що такий у нього характер». 

  Як же тоді нарешті позбутися цих «рожевих окулярів»? Насамперед, треба остаточно визнати, що є проблема і вже потім взяти на себе відповідальність.

  Звичайно, для того, щоб подивитися в обличчя правді і змінити свою поведінку, потрібні мужність і твердість. Головне, якщо ви вже остаточно осягнули глибину проблеми, потрібно так само рішуче знайти її вирішення.

  Наприклад, піти від аб’юзивного партнера. Безумовно, щось змінювати дуже складно, бо ти звикаєш до цього стану, а інше лякає. Але, якщо так і продовжувати обманювати інших та самих себе, то можна зіпсувати все подальше життя.