Як люди створили міфи?

Авторка: Вероніка Прокоф'єва

  Ще з найдавніших часів люди палко бажали пізнати і описати світ, що їх оточує. А коли не вистачає наукових знань, у хід йде уява. Саме воно допомогло древній людині створити царство міфу.

  По суті, міф – це спроба пояснити явища навколишньої дійсності на основі знань та досвіду людства, а також її відображення у конкретних чуттєвих образах та одухотворення істот, що стають у них гранично реальними. За допомогою міфів з покоління до покоління передавалися знання та досвід. Представники тієї культури, де з'являвся конкретний міф, щиро вірили в істинність всього описаного. Саме умовна достовірність міфів вирізняла цей вид усної творчості від казок. При цьому носії іншого культурного коду цілком могли вважати міфи «сусідів» лише казками.

  Міфи прийнято ділити на:

- Космогонічні – про походження світу та Всесвіту;

- Антропогонічні – про походження людини та суспільства;

- Про культурних героїв – про появу тих чи інших культурних благ;

- Есхаталогічні – про «кінець світу».

  Космогонічні міфи, як правило, поділяються на дві групи: міфи розвитку та міфи творіння. Дуже яскравими їх прикладами є давньогрецькі міфи про появу Хаосу та Геї та народження перших богів.

  Антропогонічні – невід'ємна частина космогонічних міфів. Жителі Стародавнього світу вважали, що людина може бути створена з найрізноманітніших матеріалів: дерева, глини і навіть горіхів. Найчастіше чоловік у них з'являвся раніше за жінок. При цьому в деяких народах вважалося, що людина походить від тварини (мавпи, ведмедя, ворона, лебедя).

  Міфи про культурних героїв розповідають нам про те, як люди вчилися ремеслу, землеробству, користуванню вогнем та іншим необхідним для життя навичкам. Найзнаменитіший приклад такого міфу – історія Прометея, який подарував людству вогонь і поніс за це жорстоке покарання.

  Есхаталогічні міфи, як ми вже сказали, розповідають про настання «кінця часів» та долю людини. До них також можна віднести міфи про смерть і потойбічне життя. Наприклад, історію Орфея, що спустився в царство Аїда за своєю коханою.

  Міфологічні оповідання зазвичай мають схожу структуру. Спочатку ми знайомимося з місцем, де відбуваються всі події, потім – з обставинами того, що сталося. Центральним моментом практично кожного міфу є зустріч людини з потойбічним та незвіданим. Важлива частина – опис реакції людини на те, що відбувається, його думки з приводу того, з чим вона має справу. У розв'язці ж ми дізнаємося про наслідки цієї зустрічі для її героїв. Дуже часто міфологічна розповідь буває таємничою і навіть страшною.

  Обговорювати тему міфології можна нерахований час, адже вона настільки велика і цікава, що зупиниться на чомусь одному неможливе.