В той час коли ЗСУ потрібні ракети "Південмаш"зупинив роботу до 2 березня

"Південмаш" зупинив роботу до 2 березня

Наказом генерального директора "Південний машинобудівний завод" зупинив свою роботу до 2 березня 2015

Про це повідомляє видання vgorode.ua.

Як наголошується, причиною стала складна ситуація на заводі, викликана відсутністю державних замовлень і проблемою поставки комплектуючих з тимчасово окупованих регіонів Донбасу.

На підприємстві чекають коректування бюджету, після чого завод повинен отримати оборонне замовлення. Також планується взяти кредит, щоб запустити виробництво тракторів. На них вже надійшли замовлення.

21 жовтня 2014 Президент України відвідав Південмаш і сказав, що продукція Південмашу буде включена в оборонне замовлення України.

Президент України Петро Порошенко доручив включити в оборонне замовлення країни на 2015 рік продукцію державного підприємства "Виробниче об'єднання" Південний машинобудівний завод ім.Макарова ". Відповідне доручення він дав під час візиту на дніпропетровське підприємство у вівторок, 21 жовтня, як повідомляла прес-служба глави держави.

"Доручаю внести зміни в державне оборонне замовлення - відкрити фінансування з виробництва високоточної зброї, крилатих ракет, комплексу, який забезпечуватиме тактичну зброю", - сказав президент.

Порошенко також підкреслив, що державного замовлення на високоточну зброю не було з 2009 року. "Ми повинні бути впевнені, що наша армія, Збройні сили, їх оснащення відповідають кращим світовим зразкам", - зазначив він. За словами президента, під час відвідування підприємства він переконався в тому, що підстави для такої впевненості є.

Порошенко також висловив переконання, що Україна повинна повернути собі статус космічної держави, оскільки "країні є чим пишатися і є досягнення, які зроблені саме" Южмашем "." Ми зараз потрапили в непросту ситуацію. Ви знаєте, що наші космічні вироби робилися в кооперації з Російською Федерацією. Зараз всі поставки припинені, і в цих надважких умовах керівництво підприємства, керівництво конструкторського бюро "Південне", трудовий колектив знайшли можливості і готові запропонувати послуги всьому світу ", - сказав президент.

За словами Порошенка, зараз підприємство має спільні проекти з Бразилією, напрацювання з США, перспективним також є напрям співпраці з Туреччиною.

Як повідомляв Кореспондент.net, держконцерн Укроборонпром уклав з якимись міжнародними партнерами контракт на 1,5 мільярда доларів.

Нагадаємо, що ВО "Південний машинобудівний завод" є провідним українським підприємством в ракетно-космічній галузі. Тут також випускають різні транспортні засоби - від тракторів до тролейбусів.

Останнім часом тут освоєно капітальний ремонт автобусів і трамваїв чеського виробництва, а також у зв'язку з останніми подіями на сході країни налагоджено відновлення військової колісної техніки.
Державне конструкторське бюро «Південне», яке виробляє космічні ракети, супутники і безліч іншої високоточної і надсучасної техніки, представляло на виставці ракетний комплекс «Коршун», який може стати одним зі складових безпеки України в майбутньому.
Основою комплексу є крилата ракета, яка може запускатися з будь-якого носія: з наземного комплексу, корабля або літака. Ракета може вражати цілі на відстані до 280 кілометрів, що є міжнародним обмеженням для подібної зброї відповідно до зобов'язань, які взяла на себе Україна. Але навіть цих 280 кілометрів вистачає для нанесення потужного удару по командних пунктах противника і аеродромах фронтової авіації.
Ракета має діапазон робочих траєкторій від режиму огибания рельєфу, що ускладнює її перехоплення засобами ППО, до польоту на висоті 50 кілометрів, що робить її недосяжною для абсолютної більшості зенітно-ракетних комплексів, наприклад, той же «Бук» може вражати цілі тільки на висоті до 20 кілометрів. Такий діапазон режимів польоту дозволяє вибрати найбільш ефективну програму подолання насиченою протиповітряної-оборони противника, що гарантує ураження цілі.
Враховуючи високоточні системи наведення «Коршуна», його 480-кілограмової бойової частини вистачає для знищення навіть захищених стратегічних об'єктів. А розміри самої ракети дозволяють перевозити її, в пакеті з чотирьох ракет, на мобільних колісних тягачах і встановлювати на невеликі кораблі.
Слід зазначити, що КБ «Південне» вже почало роботи з удосконалення проекту, що може бути свідченням високої зацікавленості Міноборони, яке внесло свої побажання до нової зброї.

Окрім тактичних ракет підприємство змогло б виробляти переносні ракетні комплекси з високоточними керованими ракетами класу "земля-земля" для ураження наземних цілей, які так потрібні для фронту.
.
А. Ясенський

Батальйон "Донбас" в Верховній Раді

Присутність бійців батальйону "Донбас" стало "родзинкою" списку "Самопомочі".

Головною зіркою у списку став сам комбат "Донбасу" Семен Семенченко - людина, яка, можливо, була самим публічним учасником АТО, незважаючи на те, що місяцями не знімав з себе Балаклаву. Дізнаємося, що Костянтин Гришин, так раніше звали Семена Семенченка, свого часу працював головним редактором газети "Севастопольський вісник", а нині проживає "у військовій частині №3027 в Нових Петрівцях під Києвом".

Керівник групи інформаційної війни "Донбасу", капітан Павло Кішкар родом з Полтавської області. Закінчив Полтавський інститут зв'язку, Полтавський обласний університет журналістики та Військовий інститут КНУ за спеціальністю правознавство. До початку подій на сході України був власником юридичної компанії "ЕСЕЙЧ Україна", яка "займалася юридичним супроводом великого і середнього бізнесу".

Ще один боєць "Донбасу" - 40-річний Ярослав Маркевич - до початку АТО протягом 14 років працював у харківському Східно-українському фонді розвитку демократії, де займався, зокрема, "політичною освітою молоді". Має досвід політичної діяльності: протягом трьох років очолював виконком харківської обласної організації "Нашої України".

Нарешті 39-річна уродженка Слов'янська Наталія Веселова очолювала Благодійний фонд допомоги батальйону "Донбас". Протягом 17 років працювала в структурах управління соцзахисту та Пенсійного фонду в Слов'янську та Донецьку.

В. Орел

СБУ затримала вісім інформаторів "ДНР", - Лубківський

Служба безпеки України у взаємодії з МВС та Генеральною прокуратурою здійснює широкомасштабні контр-терористичні заходи.

Радник глави СБУ Маркіян Лубківський написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

За його словами, йдеться про запобіжні і профілактичні заходи, насамперед у зоні проведення антитерористичної операції, а також прилеглих до неї областях, насамперед у Харківській та Запорізькій.

У Харкові продовжує роботу створений силовиками штаб, який проводить активні оперативні заходи і займається розслідуванням вибуху у Московському районному суді, пише він.

"У контексті проведення контр-терористичних заходів та з урахуванням оперативної обстановки контррозвідниками СБУ була розроблена і успішно реалізована спеціальна операція "Трал"в рамках якої із залученням груп з міст Краматорськ, Костянтинівка, Красноармійськ, Волноваха, Артемівськ і Слов'янськ були реалізовані заходи з нейтралізації діяльності об'єктів нашої зацікавленості, причетних до інформаторскої мережі незаконних воєнізованих формувань т.зв. "ДНР" ", - йдеться в повідомленні.

За даними Лубківського, протягом 19-20 січня ц.р. оперативно-бойовими групами контррозвідки затримано 7 інформаторів - громадян України. Ще одного зрадника-інформатора - громадянина України контррозвідка СБУ затримала в Харківській області.

"Нейтралізація і затримання будуть продовжуватися. Ці заходи, які знаходяться в активній фазі, спрямовані на нейтралізацію оперативних можливостей розвідки т.зв." ДНР ". Враховуючи перебування затриманих осіб в ключових логістичних пунктах (залізничні вузли, автомобільні розв'язки, шляху проходження військової техніки) , актуальна інформація, яку вони збирали, становила особливий інтерес для розвідки т.зв. "ДНР" і могла призвести до значних втрат серед українських військовослужбовців, знищення військової техніки ", - зазначив радник голови СБУ. 

Лубківський Маркіян Романович. Український політик і дипломат. Радник голови СБУ. Народився 02.09.1971 року у Львові. У 1993 році закінчив Львівський державний університет ім.І.Франка (філологічний факультет, слов'янські мови та література). Лубківський Маркіян Романович володіє англійською, хорватською, сербською, польською мовами. 1995-1996 рр. - Аташе управління Європи і Америки Міністерства закордонних справ України. 1996-1999 рр. - Аташе, 3-й секретар посольства України в Федеративній Республіці Югославії. З лютого 2000 року - 2-й секретар управління політичного аналізу та планування МЗС України. З лютого 2001-го Лубківський Маркіян Романович 2-й секретар, з грудня 2001-го - 1-й секретар Кабінету міністра закордонних справ України. З лютого 2003 року - в.о. начальника прес-служби МЗС України, із серпня 2004-го - начальник прес-служби, речник МЗС України. З березня по грудень 2005-го - заступник державного секретаря України (Олександра Зінченка, Олега Рибачука). З грудня 2005 по грудень 2006 рр. - Радник президента України (Віктора Ющенка) - керівник головної служби гуманітарної політики Секретаріату Президента. З грудня 2006 по травень 2009 рр. Лубківський Маркіян Романович надзвичайний і повноважний посол України в Хорватії. З вересня 2007 по травень 2009 рр. - Надзвичайний і повноважний посол України в Боснії і Герцеговині за сумісництвом. З липня 2009-го - директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні. З 2012 по 2014 рр. очолював оргкомітет Євробаскету-2015. У вересні 2014 року Лубківський Маркіян Романович зайняв посаду радника глави Служби безпеки України. На цій посаді займається питаннями інформаційної політики та зв'язків з громадськістю СБУ, координує сферу комунікації української спецслужби з вітчизняними ЗМІ і світовим співтовариством.

М. Янченко
О. Дружів

Туризм в Іспанії

Барселона

Туризм є однією з основних галузей господарства Іспанії. Доходи від туризму складають до 40 млн. євро на рік. Щорічний обсяг туристичних потоків складає біля 60% іноземних туристів, а їх щорічний приріст в середньому 5% за останні 20 років. Іспанія приймає 7% від усіх іноземних туристів світу, займаючи 2-е місце в світі після Франції, та 2-е місце після США за обсягом доходів від туризму.

У попередніх роках розвивався майже винятково пляжно-курортний туризм, чому сприяв і сприяє достатньо теплий клімат і значна інсоляція у порівнянні з іншими європейськими країнами. Курортні зони тягнуться вздовж середземноморського узбережжя (Коста-Брава і Коста-дель-Соль), локалізуються такоє на Балеарських і Канарських островах; в їх межах зосереджена велика кількість готелів, пансіонатів, ресторанів та пляжний котеджних житлових комплексів. Проте росте привабливість півночі Іспанії, клімат якої більш прохолодний та вологіший.

Багато іспанців та гостей із зарубіжжя цікавляться фестивалями Сан-Фермін та Дорогою Сантьяго, а також можливістю знайти тут тихі і спокійні пляжі та прекрасні гірські куточки. Найбільш відвідуваним національним парком Іспанії та другим за кількістю відвідувань у світі (4 млн. відвідувачів на рік) є Тейде (де розташований однойменний пік - найвища точка Іспанії) на острові Тенеріфе.

Останнім часом розвивається культурно-пізнавальний туризм. Значним аттрактором для туристів виступає традиційна іспанська кухня з стравами як паелья, хамон, страви із тріски та тунця, печеня з свинини із квасолею, мадридський суп, холодний овочевий суп гаспачо, заєць у соусі сальморехо, ковбаси тощо. При приготування їжі широко використовується оливкова олія.

Іспанія разом з Італією володіє найбільшою кількістю пам'яток спадщини ЮНЕСКО (41), та найбільшою кількістю міст світу, удостоєних ЮНЕСКО звання міст-історичної спадщини людства (30). Серед них Сантьяго-де-Компостела, Севілья, Саламанка, Авіла, Сеговія, Алькала-де-Енарес, Толедо, Касерес, Меріда, САн-Крістобаль-де-ла-Лагуна, Кордоба, Ібіса, Куенка і Таррагона.

В Іспанії розташовано 14 національних парків: Айгуестортес і Естані де Сант-Маурічі, Кабаньєрос, Марітімо-Террестре, Кальдера-де-Табурьєнте, Донанья, Гарахонай, Атлантичний галісійський, Монфраке, Ордеса і Монте-Пердідо, Пікос-де-Европа, Сьєрра-Невада, плато Даймель, Тейде, Тіманфайя. Планується створення національного парку Гвадаррама у Мадриді. Нараховується 126 природних та 25 регіональних парків, приурочених до природних комплексів різних ландшафтних регіонів Іспанії.

Серед туристичних маршрутів слід відмітити: Шлях Сантьяго, Каліфато (Кордоба-Гранада), стежка Білих Сіл (Кадіс), шлях барабанів (Теруель), шлях Бика (Кадіс), дорога Ла-Плата, дорогою Сіда, шляхами Дон-Кіхота, дорога боліт (Паленсія), Цістерціанськи шлях (Каталонія), шлях Меріан (Арагон, Каталонія із заходом до Франції).

Іспанія володіє розгалуженою мережею музеїв, найвідомішим з яких є Прадо у Мадриді, експозиція якого охоплює як картини із королівських колекцій 16-17 століть, так і сучасне мистецтво. Серед інших видатних музеїв Мадрида зазначимо Іспанський музей сучасного мистецтва, музеї Хоакін Соролья та Тіссен Борнемісса, музей королеви Софії, Національний музей археології.

Поза столицею розташовані музеї мистецтв Каталонії та музей Пікассо у Барселоні, Національний музей скульптури у Вальядоліді, музей Ель-Греко та музей сефардів у Толедо, музей Гуггенхейма у Більбао, музей іспанського абстракціонізму у Куенці. Багато музейних установ розміщені при соборах і монастирях.

Туристів приваблює також традиція іспанської корриди. Найвідоміші місця її проведення - арени "Лас-Вентас" у Мадриді, "Ла-Монументаль" у Памплоні "Ла-Маестранса" у Севільї та "Пласа-де-Торос" у Валенсії.

Іноземний туризм розвинутий на всій території Іспанії, але його значення і вага в економіці зростає у визначених зонах, серед яких виділяється Каталонія з 13,2 млн. туристів (25,3%) та тенденцією до зростання, яка є найголовнішим реципієнтом туристів у Іспанії. Балеарські острови є другою туристичною зоною з 10 млн. туристів на рік. Далі слідують Канарські острови з 9 млн. туристів на рік, Андалусія з 8 млн. туристів в рік, провінція Валенсія з 5 млн. туристів  в рікі Мадрид (4 млн. туристів).

Території внутрішнього туризму значно більше розконцентровані по території країни. Головним реципієнтом внутрішніх туристичних потоків є Андалусія з 19,8% діб у готелях, 19,2% зупинок з метою відпочинку і дозвілля і 11,1% подорожей. Провінція Валенсія приймає 14,0% діб, проведених у готелях, та 17,6% зупинок з туристичною метою, 11,1% подорожей. Каталонія - третій реципієнт внутрішнього туризу (12,1% готеле-діб, 13,2% туристичних зупинок y 14,1% подорожей. Далі слідують Кастилія-і-Леон, Галісія, Кастилія-ла-Манча та столичний округ Мадрида.

Марина Репало

Підбито підсумки II Національного екологічного фотоконкурсу для любителів і професіоналів «Життя всупереч...»

Підбито підсумки II Національного екологічного фотоконкурсу для любителів і професіоналів «Життя всупереч...». Всі бажаючі зможуть побачити виставку робіт переможців, а також спеціально відібрану експозицію фотографій інших учасників конкурсу в Музеї історії Києва за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.

Урочиста церемонія нагородження переможців фотоконкурсу в номінаціях «Професіонали» та «Любителі», а також вручення «Призу глядацьких симпатій» відбулась в день відкриття виставки — 13 січня 2015 року. 

Переможці конкурсу були визначені за результатами роботи професійного журі, до складу якого увійшли Юрій Косін — український фотограф, викладач, член НСФХУ; Костянтин Чернічкін — професійний фотограф; Павло Гудімов — музикант, видавець, власник арт-центру «Я Галерея»; Людмила Воронова — маркетинг-менеджер компанії Canon в Україні.

Переможці в номінації «Професіонали»:

                     I місце. Голубцов Андрій Ігорович з фотографією «Полонений»;

                 II місце. Дядюра Валерій Васильович і його робота «Гістограма життя»;

                      III місце. Коробка Ярослав Володимирович і «Вирощуючи людяність».

Переможці в номінації «Любителі»:

I місце. Шаблов Юрій Вікторович і «Символи»;

                                      II місце. Смик Ілля Миколайович і «Рибне місце»;

III місце. Кирич Ірина Володимирівна з «Має бути чисто».

Володарем «Призу глядацьких симпатій» за підсумками голосування користувачів на сайті фотоконкурсу став Пастернак Андрій Ігорович і його фоторобота «Грибовицьке сміттєзвалище».

Ініціатором проведення II Національного екологічного фотоконкурсу для професіоналів і любителів «Життя всупереч...», що стартував 18 вересня 2014 року, стала компанія Canon за підтримки фотоспільноти Foto.ua. Конкурс, організований компанією, надав любителям і професіоналам можливість поділитися своїм баченням найважливіших екологічних проблем в Україні.

Роботи учасників конкурсу стали черговим закликом до більш відповідального ставлення до оточуючого нас світу й ще раз продемонстрували, що природа, незважаючи на всі перешкоди, що зводяться на її шляху людиною, зберігає волю до життя.

Леонід Русич

Бортничі відрізані від нормальної води

    Ось уже майже тиждень Бортничі відрізані від нормальної води. Затихли вулиці, дитячі голоси не звучать у садочках ... Тільки зрідка самотні чоловічі фігури снують від будинку до будинку з відрами води. 8000 жителів відрізано від води. Ось він, початок техногенних катастроф. Коли цивілізація сама себе знищує. Так вже вийшло я живу тут і люблю Бортничі. Тут поруч і лема і заливні луки, мальовничі місця для життя і відпочинку. Але прославилися вони, на жаль, станцією аерації і тепер ось аварією з водою.

      Маючи можливість поспілкуватися близько водовозки, люди розпускають чутки що хтось займається шкідництвом, що у воду що щось підсипали ... Інша частина громадян миється по колишньому - з під крана і вперто не ходить за водою, що поставляється водовозкою. Кажуть ну помилася і мені нічого, решту, мовляв, прокипячу. Половина під'їзду насилу відходять від ЖКТ інфекції, в основному це люди похилого віку і діти. Але далеко не всі звернулися в лікарню. Кишкова паличка справа не жартівлива. Однак багато поставилися до цього халатно, посилаючись на свята або не свіжі продукти.

Сусідка по під'їзду, взагалі вирішила купувати тільки питну воду, а решту кип'ятити, тим більше говорить весь час проводить на роботі. Давайте подивимося правді в очі і вирішимо що робити.

  Ми звернулися до експертів з цього питання. Щоб відкинути емоції і мати факти, а також зрозуміти що робити в цій не простій ситуації. Час безтурботного підходу до води скінчилося. Тому саме час звернутися до технарів, і до людей які мають великий досвід роботи в сфері очищення води.

Причини аварії ...

    Водопровідна вода в Бортничах Дарницького району забруднилася, саме, з кількох причин. Про це повідомив нам експерт - голова наглядової ради ТОВ "Альянс-Інжиніринг" Трушенко Ігор Миколайович.

-У Першу чергу треба встановити, де був витік, тому що там явно підмішані каналізаційні води до водопостачання. Це могло статися в багатьох місцях ", - сказав Трушенко.

     За словами експерта, попадання каналізаційних вод сталося через те, що в певному місці проржавіли труби. Друга причина - що в якомусь будинку, до речі, на Бортничах величезний приватний сектор, відбулося підмішування через потрапляння каналізаційних вод в артезіанську свердловину.

   Люди переживають, що проблема затягнеться, поки будуть шукати винного.

  - Вихід є - треба перевіряти всі технічні моменти! Якщо це артезіанська свердловина, то це водоканал. Якщо труби проржавіли, то хоч вони і знаходяться у власності міста, але все одно їх використовує водоканал. Так що думаю, вина ляже саме на них - зазначив Ігор Миколайович Трушенко.

 Що робити?

    За словами експерта Ігоря Трушенко, щоб поліпшити якість питної води можна вжити наступних заходів

1. Прикласти централізовану каналізаційну мережу в приватному секторі.

2. Замінити старі каналізаційні труби на нові.

3. На свердловинах або в будинках поставити системи ультрафіолетового знезараження води, як це роблять на заході.

Системи ультрафіолетового знезараження води - найдешевший, нешкідливий і екологічний спосіб дезінфекції. При цьому не змінюється хімічний склад води і в воду не вводяться сторонні хімічні елементи.

Вріз: Поради постраждалим: Якщо з- під крана тече сильно хлорована вода, краще її не кип'ятити, а відстояти у відкритому вигляді 6-7 годин. Газ хлор випарується, а важкі метали осядуть на дно. Потім обережно злити 3 чверті верхньої води і нею користуватися. Не тримайте відстояну воду більше доби - там заводяться бактерії.

   Пора задуматися про те, що ми п'ємо, як ставимося до свого здоров'я, до до якості води, яку ми п'ємо! Адже сьогодні це сталося в Бортничах, а завтра може торкнутися і місця в місті де ви живете! Поки в Бортничах будуть вестися ремонтні роботи, варто все ж подбати про воду. Частину води можна брати з водовозок, частину купувати, а також відстоювати воду з під крана будинку. Зверніть увагу на фільтри, які прибирають з води саме хлор.

Ганна Біла

МАСКУВАННЯ І ПРИХОВАНА ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ ВІЙСЬК В ЗИМОВИХ УМОВАХ

Засоби та способи маскування взимку

У перший період війни на радянсько-німецькому фронті фашисти не приділяли належної уваги маскуванню. На це вказує ряд наказів, інструкцій і пам'яток, виданих німецьким командуванням. Так, наприклад, в одному з наказів по 14-ї танковій дивізії сказано: "Наші льотчики легко спостерігають розташування своїх військ. Такі недбалі дії призводять до зайвих втрат і передчасного розкриття наших намірів".

Взимку 1941/42 р германська армія не була забезпечена необхідними маскувальними засобами. Щоб хоч скільки-небудь покрити потребу в них, гітлерівські генерали, вірні своїй грабіжницькій політиці, вдавалися до вишукування цих засобів на місці. У населення окупованих радянських районів забиралися простирадла, шматки полотна, рушники та інші білі матеріали, що можуть бути використаними для маскування.

Враховуючи досвід досвід другої світової війни під час нинішніх військових дій потрібно завчасно готуватися до війни взимку. 

Правильне використання наявних можливостей для маскування і вміле застосування засобів штучної маскування може мати вирішальне значення для дій військових частин взимку.

Всі офіцери, незалежно від звання, повинні постійно стежити за дотриманням маскувальної дисципліни і подавати приклад всьому особовому складу.

Засоби маскування. Щоб приховати дії військ на місцевості взимку, в армії рекомендується застосовувати як підручні, так і заздалегідь підготовлені засоби.

Як підручні засоби використовуються білий папір, простирадла, рушники, носові хустки, стара білизна і т. п. Так, в тих випадках, коли шоломи не вдається забарвити, їх обклеюють білим папером. Кінці паперу рекомендується залишати такими, щоб вони досягали плечей і закривали обличчя (за винятком очей), маскуючи його і одночасно захищаючи від сильного вітру. Для тих же цілей офіцери повинні радити своїм солдатам накладати на голову рушник, кінці якого опускаються на плечі, а лице закривати носовою хусткою, прикріпленою до рушника таким, чином, щоб можна було дивитися.

Маскувальні накидки рекомендується робити зі старої білизни, простирадла, маскувальних костюмів, що прийшли в непридатність  і т. д. Для використання таких накидок на плямистій місцевості та в період відлиги зворотний бік їх обшивають залишками старого обмундирування.

В якості заздалегідь підготовлених засобів потрібно застосовувати маскхалати та костюми (блуза і брюки окремо). У першу чергу ними повинні забезпечуватися розвідувальні дозори, лижники, вартові, спостерігачі. Для кращого маскування обличчя закривається білою маскою, яка прикріплюється до гудзиків капюшона, а на руки надягають білі рукавички. Особливу увагу офіцери повинні приділяти збереженню, маскувальних халатів в чистоті - від солдатів суворо вимагати знімати ці костюми при вході в бліндаж.

Матеріальна частина і транспортні засоби (у тому числі і лижі) взимку фарбуються в білий колір вапном або фарбою, в яку додається клейстер. 

Маскування на марші. Приховати перекидання військ від повітряного спостереження та зйомки з безпілотних літаків - найбільш важлива і важка задача. Війська завжди повинні рахуватися з можливістю бути поміченими повітряною розвідкою противника, навіть у тому випадку, якщо вони не бачать і не чують літак супротивника. 

Враховуючи це, потрібно робити перекидання військ головним чином вночі. На марші частини і підрозділи суворо дотримуються світломаскувальної дисципліни. Війська, які здійснюють нічний перехід, зазвичай дотримуються тих же маскувальних заходів, що і вдень.

Шляхом досліджень було встановлено, що рух одиночного солдата на весь зріст на місцевості, покритій снігом, навіть при дотриманні самого ретельного маскування, стає помітним з відстані 500 м; при пересування же поповзом він виявляється тільки з відстані в кілька кроків. Тому солдатам, одягненим в масккостюми, рекомендується під час руху використовувати білий фон. Коли ж доводиться діяти на лісових галявинах, які як відомо представляють собою темний фон, слід пересуватися повзучи.

Маскування польових позицій. Свої бойові позиції в цілях кращого маскування потрібно вибирати поблизу природних складок місцевості, садів, огорож, канав і т. п. Цього ж правила слід дотримуватись і при обладнанні ходів сполучення.

При наявності достатнього часу бойові позиції (окопи, ходи сполучення та ін.) перекриваються дерев'яними рамами, обтягнутими дротом або пучками з гілок, хмизу. Довжина рам - 1,5-2 м, а ширина - більше ширини окопу на 15-20 см з кожного боку (для перекриття бруствера і траверса).

Рами, крім гілок (хмизу), закладаються соломою або папером, який попередньо змочується водою і заморожується. Зверху перекриття закидається снігом. Для кращого спостереження і ведення вогню з такого перекриття, зазвичай його піднімають і утримують на стійках.

При влаштуванні перекриттів застосовуються також мати, що виготовляються з соломи, ялинових гілок, мішків і т. п. Довжина мата - до 10 м. Шнуром або дротом він прикріплюється до кілочків, поперек просмикуються палиці (на відстані 50 см одна від одної), що оберігає мати від провисання. При закріпленні мату на кілочках залишається просвіт, через який ведеться вогонь і спостереження.

Якщо обстановка не дозволяє створити повне перекриття бойових позицій, то маскуються їх окремі, особливо важливі ділянки: кулеметні гнізда, спостережні пункти і т. п. Часткове маскування проводиться з таким розрахунком, щоб позиція мала вигляд ходу сполучення. Протитанкові рови здебільшого перекриваються не на всю довжину, а лише на окремих ділянках. Цим можна ввести в оману екіпажі танків противника. Крім того, іноді здійснюють часткове маскування протитанкових ровів по ширині, прагнучи створити видимість звичайного ходу сполучення.

При виборі позицій для окремих солдатів на відкритій місцевості, покритій снігом, не рекомендується створювати суцільний високий бугор і забруднювати сніг землею.

Тому від солдатів вимагають перед початком самообкопування попередньо видалити сніг: земляний насип злегка розрівнюється (щоб не створювалося різких контурів), після чого бруствер засипається чистим снігом. У бруствері влаштовуються виїмки, через які ведеться спостереження і вогонь.

На малюнку показано місце розташування солдата при виборі ним позиції на узліссі. Позиція обрана на білому тлі. Солдат в масккостюмі розташувався біля дерева, збоку, покритому снігом. Одиночний солдат, який займає позицію на дереві ("зозуля"), дотримується того ж правила. Для цієї мети найчастіше вибирається дерево, яке зберегло сніговий покрив і не відрізняється різко від інших дерев.

Коли сніг покритий темними плямами (особливо в період відлиги), маскувальні костюми частково замазуються землею. У цих же випадках солдати зазвичай одягають не весь маскувальний костюм, а тільки блузу або брюки. Маскувальні накидки надягають навиворіт, яка має плямисту поверхню.

При влаштуванні позицій за сніговими стінками, побудованими з окремих блоків, кути останніх ретельно закругляются, бо інакше вони різко виділяються на тлі навколишньої місцевості, а в сонячну погоду утворюють великі тіні. Для того щоб пухкий сніг перед бійницями під час стрілянини не піднімався і не демаскував місце ВП, його утрамбовують або покривають ялиновим хмизом з намерзлим снігом, дошками та іншим білим матеріалом. Аналогічним способом здійснюється і маскування задульних конусів гармат. Якщо гармата довготривалий термін знаходяться на одних і тих же вогневих позиціях, перед стволами кладуться дошки, пофарбовані в білий колір.

Маскування військ і тилових об'єктів. Маскування військ в населених пунктах проводиться як від повітряного, так і від наземного спостереження. Зброя, автомашини, та інше майно розміщуються під дахами (у дворах), біля стін будинків.

Поза населених пунктів війська розташовуються по можливості в хвойному лісі або в густому, занесеному снігом листяному лісі. Тут же споруджуються бараки, склади та інші споруди. Над ділянками лісу, які проглядаються з повітря, зв'язуються гілки дерев або натягуються горизонтальні маскувальні мережі, в які вплітаються гілки, опушені снігом.

Розташовуючись на відкритій місцевості, війська використовують для укриттів ями, каменоломні, улоговини, яри і рівчаки. Намети, автомашини закопуються в сніг або в землю. Під час частих переміщень автомашин або танків вони накриваються брезентом і закидаються зверху снігом.

Маскування автомашин і танків, встановлених у спеціально відкритих котлованах або ярах, проводиться за допомогою маскувальних сіток або легких перекриттів з підручного матеріалу.

Укладання в штабелі боєприпасів та іншого майна проводиться так, щоб вони не мали прямокутної форми; зверху штабелі маскуються снігом і гілками під фон навколишньої місцевості.

При опаленні приміщень потрібно використовувати сухі дрова, деревне вугілля або кокс, які дають невелику кількість диму, який до того ж малопомітний. Вночі отвори димових труб прикриваються гілками для затримання іскор. Сажа, що осідає на дахах, засипається свіжим снігом. Самі споруди фарбуються в білий колір або покриваються снігом. Гарнізонами населених пунктів ретельно дотримується світломаскування. Входи і виходи з приміщень забезпечуються світловими шлюзами.

Заслуговує на увагу постановка контролю над маскувальними заходами. Всьому офіцерському складу, в тому числі і штабів, має бути суворо наказано перевіряти якість маскування як в ході роботи, так і по закінченні її. Для цілей контролю з повітря нерідко залучається і авіація.

Маскування слідів. Перекидання живої сили і техніки в зимовий час війська здійснюють переважно по дорогах, так як сліди на снігу і витоптані місця дають можливість визначити чисельність і рід військ, які залишили ці сліди. Якщо під час маршу тієї чи іншої частини доводиться звертати з дороги, то рух відбувається по одному сліду, незалежно від того, чи рухаються це танки, стрілецька частина пішки, на лижах, автомашинах. При їзді на гусеничних машинах водії намагаються уникати крутих поворотів, так як при цьому утворюються снігові вали, які легко виявити з повітря. Прокладені знову сліди замітаються за допомогою гілок, дерев чи мотків колючого дроту, прив'язаних до автомашини або танка.

Нові дороги і стежки зазвичай прокладаються уздовж природних складок місцевості, ярів, канав, огорож чи в лісі. Нові прокладені стежки примикають до вже наявних доріг, причому закінчуються вони не у замаскованого об'єкта (наприклад, вогневої позиції), а на деякій відстані від нього.

Несправжні, фальшиві споруди. Несправжні оборонні споруди на фронті і в тилових районах створюються на деякому віддаленні від дійсних споруд. Це робиться не випадково. Відстань, яка відділяє несправжні об'єкти від справжніх, при можливому обстрілі забезпечить безпеку останніх. Розміри і форми фальшивих окопів, що споруджуються військами, як правило, відповідають дійсним. При створенні фальшивих окопів сніг розчищається на глибину 40-50 см або ж до самої землі; дно окопу покривається ялиновими гілками, землею або золою. До окопів прокладаються стежки, що примикають до вже наявних доріг. Після снігопадів занесені снігом фальшиві окопи, стежки і сліди знову відновлюються.

Крім несправжніх фортифікаційних споруд (ДЗВТ, бліндажів та ін.), влаштовуються несправжніі вогневі артилерійські позиції з макетами гармат і імітацією стрільби. Застосовується і такий вид фальшивого маскування, як часткове відновлення зруйнованих фортифікаційних споруд, з яких іноді ведеться вогонь.

Крім того, в частинах армії зазвичай є широко розвинена система запасних позицій і навіть запасних ДЗВТ. Маневруючи своїми вогневими засобами по цим спорудам, війська прагнуть обдурити противника, створити у нього перебільшене уявлення про кількість вогневих засобів.

С. Семенов
О. Майстренко