Безпека дітей в інтернеті в контексті збройного конфлікту на Сході Украни

З нагоди Міжнародного дня безпечнішого Інтернету 10 лютого відбулася прес-конференція за участі представників Інтернет Асоціації України (ІнАУ) та спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». 

За результатами попередніх опитувань, діти користуються Інтернетом частіше, ніж дорослі. Понад 80% підлітків користуються Всесвітньою мережею майже щодня. Любов Найдьонова, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти розповіла, що Інтернет займає друге місце після музики, на що витрачають час підлітки. Навіть маленькі діти, які навіть ще навчились писати, вже можуть самостійно увімкнути мультик або завантажити гру. 

Інше опитування показало, що більш ніж 50% дітей не знають правила безпеки користування Інтернетом.  І перші, на кого лягає ця відповідальність – це дорослі. З самого дитинства у людини формується певна картина світу, і нажаль Інтернет може впливати на її формування не лише позитивно, але і негативно. Перше, що має зробити дорослий – встановити антивірус та програму батьківського контролю. 

Додаткову небезпеку створює збройний конфлікт на Сході України, оскільки інформаційне середовище стрімко наповнюється сценами насилля, мовою ненависті і характеризується розпалюванням ворожнечі, нетерпимістю, маніпулюванням. Така ситуація несе особливі загрози для психіки дітей та підлітків, про що свідчать дані щойно проведеного дослідження  Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, проведеного за підтримки Програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». 

Було визначено три групи ризиків психологічного болю: 

1. Наслідки вільної демонстрації відео матеріалів з місць бойових дій. Через це у дитини створюється внутрішній страх, ніби завтра це ж саме станеться з ним. 

2. Гнів, який виражається в воєнних іграх. Психологічний біль виникає через неможливість відреагувати, щось виправити. 

3. Спілкування, яке руйнується. 

Великої популярності набуло створення так званих «фейкових» сторінок у соціальних мережах, через які невідомі, або навіть небезпечні особистості дізнаються власну думку дитини на політичні події та особисту інформацію. Через такий психологічний тиск діти замикаються та уникають подальших відповідей на запитання політичного змісту. 

Останнім часом створилась криза недовіри до медіа. Якщо раніше молодь більше довіряла інформації, знайденій в Інтернеті, ніж показаній по телевізору, то тепер ситуація змінюється цілком в протилежну сторону. Більшість вважає, що те, що подається на телебаченні – хоч якось перевірено, а інтернет засмітився неправдивою інформацією. 

В ході прес-конференції було представлено он-лайн гру для дітей «Дикий Інтернет Ліс» (Through the Wild Web Woods) www.wildwebwoods.org, створену Радою Євпропи для того, щоб навчити дітей користуватись Інтернетом безпечно. 

Для того, щоб вберегти дитину від медіа небезпеки треба дотримуватись кількох правил та порад:

- На перших порах бути поруч з дитиною, коли вона користується інтернетом. 

- Зі своїми дітьми потрібно дружити, реєструватись у тих же соціальних мережах, завжди бути з дитиною на одній хвилі. 

- Пояснити дитині, що розповсюджувати інформацію про себе та своїх близьких - небезпечно. Навести життєвий приклад.

- Домовлятися з дитиною про санкції та правила, під час користування Інтернетом.

- Давати дітям відчуття самостійності та дорослості.

- Навчити дитину самостійно перевіряти інформацію. 

- Вчити основам поведінки в Інтернеті з самого дитинства. 

- Не купляти дитині гаджети, у яких є вільний доступ в Інтернет. 

Пам’ятайте, мобільний пристрій знає про вас все, він слідкує за вами. Тож, якщо за нами слідкують, можливо це привід бути культурними?

Катерина Купрієнко

Віктор Шокін призначений новим Генеральним прокурором

Народні депутати України підтримали кандидатуру Віктора Шокіна на посаду генерального прокурора України. Пропозиція Президента Петра Порошенка підтримали 318 депутатів.
Представляючи кандидатуру Шокіна, Порошенко зазначив, що основним завданням Генпрокуратури є розслідування вбивств на Майдані.
"Всі співробітники прокуратури, які не пройдуть перевірку закону про очищення влади, будуть негайно звільнені. Я планую призначити нових заступників генерального прокурора, особливо, що стосується слідства і нагляду ", - сказав в залі Ради Шокін.
Раніше парламент підтримав відставку Віталія Яреми з посади генпрокурора України. Ярему звинувачували в недостатньо активному розслідуванні вбивств на Майдані і злочинів минулої влади.

62-річний Віктор Шокін - випускник Харківського юридичного інституту, довгі роки був старшим слідчим і начальником відділу в прокуратурі Києва, а в 1999 році перейшов в Генпрокуратуру. Там він обіймав посаду старшого слідчого з особливо важливих справ, а в 2002-му став заступником генпрокурора.

Валерій Калініченко

Не такий страшний чорт як його малюють

Українська демонологія дуже насичена різноманітними персонажами, що мають невідому для нас, простих смертних, силу. Серед мавок, русалок, водяних та безлічі інших міфічних духів, в існування яких колись вірили наші предки-язичники, головне місце відводиться чорту.  Воно й не дивно, що саме ця нечиста сила здобула найбільшу популярність сьогодні, адже вона фігурує у Християнстві – одній із основних світових релігій. Під її впливом даний «герой» трішки змінився. Тож багато вчених намагалися відтворити первісні ознаки нечистого. Помітний внесок у демонологію зробив Володимир Гнатюк. На основі зібраного фольклорного матеріалу він відтворив певні особливості персонажів, в існування яких вірили наші предки. 

Дідько, на думку вченого, існував уже перед створенням світу. Бог помітив його чи то у скалі, чи то в водяному вирі й забрав до себе на небо. Коли Творець непосильно трудився над шедевром під назвою Земля, чортяка нудився і не знав чим себе зайняти. Всевишній порадив йому змочити палець у воді і стріпнути позад себе, щоб отримати товариша. Але біс, як і кожна людина, не знає міри. Він вмочив у воду цілу руку і трусив нею, аж поки чортів не назбиралась ціла армія. Армія збунтувалась проти Господа і він вигнав непослухів із небесного раю. 

Далі дияволи почали одружуватись і, так само як люди, народжувати собі подібних. За переказами, бували випадки одруження між чортом і дівчиною. Ось одна із легенд, яка це підтверджує. Вела мати свою старшу дочку заміж видавати. Її наречений мешкав на іншому кінці села, тож іти довелося через міст, що простягався над річкою. Під тим мостом жив чорт. Він помітив красуню і закохався з першого погляду. Не довго думаючи, рогатий украв дівчину. Бідолашна матір подумала, що її любе дитя втопилося. Потужила трохи, а згодом видала і молодшу дочку заміж. Та якось у гості до неї навідалась баба – пупорізка (так називали старих жінок, які допомагали молодухам під час народження дитини). Вона запевнила матір, що її старша донька жива, здорова та нещодавно народила первістка. Баба допомагала при пологах, тож все на власні очі бачила. Посивіла від горя матір відразу звеселилась і попросила повитуху піти до дочки й передати їй та чортові запрошення погостювати на Великдень. «Нічого, - мовляв, – не вдієш, що зять такий. Зате донька жива!»  Настав довгоочікуваний день і молода сім’я завітала в гості. Вся родина зібралась за столом. Смачно поїли, гарненько випили і стали між собою гомоніти. Старша донька розповідала, як добре їй живеться разом із чоловіком: мають худобу, землю, дитинку… Слухаючи це, молодша сестра аж позеленіла від заздрощів. Не довго думаючи, вона схопила освячений хрест і приклала його до лоба свого зятя. Таким чином чорт розпрощався з білим світом.

Читаючи легенду, кожен із нас помітив одну важливу деталь – диявол тут був позитивним персонажем. А от молодша сестра його дружини – негативним. Дослідники українського фольклору впевнені, що наші предки розрізняли чортів між собою, як і людей. Серед них траплялись  ті, що славились своєю добротою, злом та дурістю.

«Добрі» біси відзначалися справедливістю. Так, приміром, старший чорт наказав молодшому відслужити три роки в одного бідняка тільки за те, що вкрав у голоти шматок хліба. 

Щодо «злих» рогатих, то вони чинили різноманітну шкоду людям:  сплітали коням гриви, перевертали вози, їздили верхи на людях, жбурляли  у них каміння, а інколи убивали відрубуючи голови. Часто молоді чорти ходили на вечорниці до дівчат (але лише тоді, коли там не було інших парубків) і зваблювали їх.

Чортиків - дурнів зазвичай обманювали та ображали самі люди. Якось пастух згодився на прохання чорта навчити його грати на музичному інструменті, а замість цього прищемив дідьку пальці до дуба.

 Отже, можна зробити висновок: наші пра – прабабусі та дідусі мало дещо інший погляд на рогатих і хвостатих. Пращури вірили у справедливість нечистого та його готовність допомогти їм у деяких випадках. Люди вважали, що саме чорти зробили перший шинок, горілку,млина, воза та багато інших речей, які згодом стали у нагоді простим смертним, а також зробили їхнє життя більш цікавим та насиченим.

Альона Присюда

Реалії мовної ситуації в Україні

Шлях розвитку української нації є дуже тернистим. Не було ще жодного століття, щоб Україна не захищалася від зазіхань інших народів. Не відомо, чому на долю українців випала така величезна кількість випробувань. Наша відносно не велика територія завжди була бажаною для чужоземців, а народ прагнули втоптати в багнюку, викорінивши із свідомості відважність і патріотизм. І, звичайно, такі утиски спікали й українську мову.

  Наша милозвучна, солов’їна мова страждала від гніту польської шляхти, потім її обороняли від зухвалості великодержавної Російської Імперії. І ось у 1917 році  ми сподівалися відчути солодкий смак свободи, натомість потрапили в майже сімдесятирічний радянський полон.

  Дякувати Богу, зараз наша країна перебуває в статусі «незалежної держави». Ми маємо можливість вголос казати про самобутність своєї мови. Але спостерігаються якісь дивні тенденції. Українці почали соромитися одного зі своїх найцінніших скарбів. Чи то й досі існує відчуття меншовартості української мови, чи то народ кардинально змінив свої пріоритети.

  Якщо більш старше покоління можна виправдати наслідками впливу більшовицького шовінізму, то позиція молоді залишається незрозумілою. Юні українці вважають, що розмовляти рідною мовою – «немодно». Безумовно, кожен робить свій вибір, можливо для когось російська мова є ближчою, однак це не дає права називати українську мову «сільською» й насміхатися над її носіями.

  Такі хибні думки спровокували питання про прийняття двомовності на офіційному рівні. Але яких наслідків очікують сподвижники цієї ідеї? Невже вони й справді вважають, що панування іноземної мови забезпечить добробут й так зване світле майбутнє для нашої країни? Може прозвучати гасло про мінімізацію соціальної напруженості між різними регіонами, так би мовити «кожному своє», без утисків на самовираження. Та не треба бути професором, щоб зрозуміти – двомовність для України це перший крок до підриву державності. Адже термін «держава» характеризується не тільки чітко визначеною територією, законодавством, певним народом, а й конкретною мовою також.  За такої умови серед населення виникає прірва, певне відчуження, розподіл на своїх і чужих. Разом з цим занепадає культура, звичаї та традиції, надбання, які протягом віків об’єднували в одну велику родину представників українського народу, створюючи той неповторний колорит нації, його ментальність.

  Абсурд факту двомовності для України виявляється й у тому, що увесь світ захоплюється красою та неповторністю нашої мови, в той час як її носії віддають пальму першості іншій, чужій мові. Аналізуючи це, навіть якщо дуже хочеш, важко знайти логіку цим діям.

  Рідною мовою є та, що передається з молоком матері. І для того, щоб не доводити комусь первозданність своєї мови, в душі кожного українця має панувати саме українське слово, а в серці – відчуття патріотизму.

  На тлі буремних подій сьогодення в багатьох українців виникло палке бажання заявити всьому світу про відданість своїй Вітчизні і любов до всього українського. Паради у вишиванках, популяризація нашої культури, залучення до спілкування рідною мовою все більшої й більшої кількості населення. Найважливішою деталлю є усвідомлення простої, але конче необхідної істини: «Я – українець. Я цим пишаюсь. Я нікому не дам спаплюжити свою землю, свою матір, свою мову.» Слід пам’ятати за яких умов і якою ціною ми відродили в собі ці почуття. Тому повинні назавжди ліквідувати мовну блокаду, створити суспільство однодумців, завзятих українофілів. Цим ми забезпечимо надійний тил, для тих патріотів, які зі зброєю в руках сьогодні борються за честь та гідність українського народу.

  Будемо сподіватися, що наш народ прокинувся від довготривалого сну, згадав, за що проливали кров наші діди-прадіди і більше ніколи не дасть принизити свою гідність. За цієї умови українська мова стане янголом-охоронцем своєї нації, знайде відгук у серці кожного з нас, назавжди залишиться нашою провідною зорею. Адже як казала Оксана Пахльовська, письменниця та культуролог: «Раби - це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе». Тож захищаймося разом.

Рідкоус Тетяна

Українські зброярі готові виробляти найпотрібнішу та надсучасну зброю просто зараз.

У Києві в минулому році відбулась масштабна суміжна виставка "Зброя та безпека" та "Авіасвіт", яка зробила справжній фурор, як серед спеціалістів, так і звичайних відвідувачів.

Враховуючи складну ситуацію в країні, зброярі представили увесь свій найновіший арсенал, частина з якого, вже успішно використовується у зоні АТО, а інша ще чекає замовлень від держави. Вашій увазі пропонується п'ять зразків зброї, яка ще масово не поступила на озброєння українського війська, але вкрай необхідна для формування сучасної армії.

Крилата ракета "Коршун"

КБ "Південне", яке виробляє космічні ракети, супутники та безліч іншої високоточної та надсучасної техніки, представила на виставці ракетний комплекс "Коршун", який може стати однією зі складових безпеки України у майбутньому.

Основою комплексу є крилата ракета, яка може запускатися з будь-якого носія: з наземного комплексу, корабля чи літака. Ракета може вражати цілі на відстані до 280 кілометрів, що є міжнародним обмеженням для подібної зброї у відповідності до зобов'язань, які взяла на себе Україна. Але навіть цих 280 кілометрів вистачає для нанесення потужного удару по командним пунктам противника та аеродромам фронтової авіації.

Ракета має діапазон робочих траєкторій від режиму огинання рельєфу, що ускладнює її перехоплення засобами ППО, до польоту на висоті 50 кілометрів, що робить її недосяжною для абсолютної більшості зенітно-ракетних комплексів, наприклад, той же "Бук" може вражати цілі лише на висоті до 20 кілометрів. Такий діапазон режимів польоту дозволяє обрати найбільш ефективну програму подолання насиченої протиповітряної-оборони противника, що гарантує знищення цілі.

Враховуючи високоточні системи наведення "Коршуну", його 480-кілограмової бойової частини вистачає для знищення навіть захищених стратегічних об'єктів. А розміри самої ракети дозволяють перевозити її, у пакеті з чотирьох ракет, на мобільних колісних тягачах і встановлювати на невеликі кораблі.

Слід зазначити, що КБ "Південне" вже розпочало роботи по вдосконаленню проекту, що може бути свідченням високої зацікавленості Міноборони, яке внесло свої побажання до нової зброї.

В Україні на підприємстві «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» з середини 90-х років ведуться роботи зі створення власної зброї стримування — оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) «Грім». Головним завданням ОТРК «Грім» має стати ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на відстанях від 80 до 290 км. Вага бойового блоку одноступінчастої балістичної ракети становить 480 кг. Бойова частина (БЧ) має бути виконана за моноблочною або касетною схемою. При цьому моноблочна представляє собою осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу. Тоді як касетна БЧ споряджається осколково-фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети — 10 000 кв. м. Її вага разом із пусковим контейнером, довжиною 7,2 м, — 3,5 т.

Бортова система управління ракети має бути інерційною, що комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційні, оптико-електронні). При цьому автоматизована пускова установка має базуватися на шасі вантажного автомобіля високої прохідності та оснащуватися набором систем і устаткування для автономного здійснення підготовки до пуску, який здійснювався за мінометним принципом. На думку фахівців, оптимальним варіантом структурної побудови підрозділів, оснащених ОТРК «Грім», має стати батарея з 2–3 самохідних пускових установок і пересувного командного пункту.

Передбачається, що ОТРК «Грім» має замінити тактичний ракетний комплекс «Точка-У». Експерти оцінювали «Грім» як високоточну зброю нового покоління, здатну забезпечити створення надійного щита неядерного стримування для України.

Станція перешкод "Адрос"

Українські зброярі вже давно готові налагодити випуск системи, яка нівелює всі переносні зенітно-ракетні комплекси противника. "Адрос" розроблений у НВФ "Адрон" та виробляться у Ніжині на потужностях НВК "Прогрес", яке відоме завдяки своєму високоточному снаряду "Квітник".

Станція створює оптико-електронні перешкоди для ракет з інфрачервоними головками самонаведення, якими комплектуються ПЗРК, такі як "Стріла", "Ігла", "Стінгер", найновіший російський комплекс "Верба", чи ракети "повітря-повітря" AIM-9, Р-60, Р-73.

За словами самих виробників, комплекс збиває ракету з курсу з 70-80% вірогідністю. При цьому комплекс вже зараз використовується у зоні АТО, а, за словами виробників, жоден з оснащених "Адросом" вертольотів, попри багаторазове потрапляння під обстріл, не був збитий. Окрім того, комплекс може встановлюватись і на літаки.

Вітчизняна модифікація вертольоту Мі-8 з "Адрос"

Як заявили зброярі, якщо комплекс був би встановлений на збитому у Луганську Іл-76, трагедії можна було уникнути. Щоправда, слід зазначити, що великі втрати у авіації у конфлікті на Донбасі, які були нанесені саме з ПЗРК, дещо активізували оснащення української авіації цими вкрай необхідними комплексами.

Бойовий модуль "Сармат"

КБ "Луч", яке відоме своїм високоточним ракетним озброєнням, показало новий бойовий модуль "Сармат".

Слід зазначити, що виготовлення бойових модулів, які являють собою високотехнологічні дистанційно керовані турелі із різноманітним озброєнням, повністю відповідають концепції військової техніки XXI сторіччя.  Так, завдяки цим модулям, бронетехніку можливо оснащувати найсучаснішою зброєю без заміни самої бойової одиниці, що значно дешевше ніж міняти всю бойову машину. Окрім того, шляхом заміни бойових модулів стає можливим модернізувати та спеціалізувати бронетехніку, просто замінюючи бойові модулі.

"Сармат" оснащений великокаліберним кулеметом та протитанковими ракетами. В залежності від модифікації, це можуть бути дві ракети РК-2С із дальністю польоту у 5 кілометрів, або чотири РК-3, які вражають цілі на відстані до 2,5 кілометрів. Ефективність ракет комплексу повністю збігається із ПТРК "Скіф" і забезпечує знищення цілі типу танк, який навіть оснащений системами створення активних перешкод.  

А оснащення техніки таким бойовим модулем значно розширює її можливості. При цьому, як завдяки самому озброєнню, так і завдяки потужному тепловізору.

Полегшений бойовий модуль від Ленкузні

Київське підприємство "Ленінська кузня", яке спеціалізується на виготовленні річкових та морських суден, теж взяло участь у розробці бойових модулів. Але особливістю цього комплексу є його маса, яка дорівнює всього 280 кілограмів, що дозволяє встановити його на легку броньовану техніку типу "Кугуар" чи "Козак".

Цей модуль, як і "Скіф", оснащений великокаліберним кулеметом, але замість протитанкових ракет він оснащений автоматичний гранатометом УАГ-40, що значно розширює його протипіхотні можливості. Слід зазначити, що автоматичний гранатомет є новим зразком української оборонної промисловості.

Вітчизняний автоматичний гранатомет УАГ-40 значно переважає відомий російський АГС-30, як за дальністю пострілу, так і за точністю стрільби, що досягнуто спеціальною системою зменшення віддачі, що зменшує розгойдування гранатомету під час стрільб чергами.        

Бойовий модуль також оснащується тепловізором та потужною оптикою, що дозволяє помічати противника за будь-яких умов та незалежно від часу доби.

Система активного захисту "Заслон"

Як і "Адрос" для літаків та вертольотів, система "Заслон" направлена на захист від ворожих боєприпасів, але вже наземної техніки, такої як танки, БМП та навіть БТРи, що є інноваційною перевагою над всіма конкурентами.

"Заслон" від київського підприємства ДП БЦКТ "Мікротек" складається зі спеціального радару, розрахункового комплексу та захисних боєприпасів. При атаці техніки із системою "Заслон", радар помічає ворожі боєприпаси, які летять у техніку, розпізнає тип ракети чи снаряду та підриває захисний боєприпас, який знищує загрозу на безпечній відстані. Швидкість реакції комплексу становить лише 0,001-0,005 секунди. За цим параметром комплекс значно випереджає аналогічні комплекси, серед яких найбільш відома російська "Арена", її реакція становить 0,07 секунди.

При цьому система відокремлює снаряди, які становлять загрозу від тих, які броня техніки може легко витримати. А також не спрацьовує, якщо снаряд чи ракета проходить повз. Особливістю системи є здатність знищувати снаряди, які вражають у верхню, найменш захищену частину техніки.   

Оснащені такої системою танки, БМП та БТРи, завдяки "Заслону" отримують новий рівень захисту, який дозволяє зберегти життя бійців та техніку, а також значно підвищити її ефективність.

Безпілотники від "Антонова" 

Перший безпілотний авіаційний комплекс (БПАК), який ДП "Антонов" планує виробляти для потреб Міністерства оборони України, може з'явитися тільки через два роки .Про це повідомляв президент-генеральний конструктор ДП "Антонов" Дмитро Ківа. "Думаю, перший безпілотник може з'явитися через два роки", - сказав керівник авіазаводу на ХІІ Міжнародній спеціалізованій виставці "Зброя і безпека-2014" у Києві. За словами Ківи, агресія Росії проти України засвідчила нестачу безпілотних авіакомплексів в арсеналі силовиків. Саме цьому підприємство надіслало лист Президенту України з ініціативою випускати БПАК ддля потреб армії. "У Міноборони відреагували на нашу пропозицію позитивно. Ми вже напрацьовуємо програми, технічні завдання, розробляємо комерційні пропозиції", - повідомив генеральний конструктор.Керівник ДП зазначив, що "Антонов" буде виробляти БПАК разом з українськими партнерами, які створюватимуть, зокрема, системи управління. "Ми готові розробляти і виготовляти безпілотники, використовуючи при цьому не лише наш досвід, а й досвід кращих українських підприємств, з якими і ведемо попередні перемови для того, щоб виготовляти вітчизняні безпілотники", - заявив генконструктор. При цьому, підкреслив Ківа, "Антонов" має необхідний досвід, наукові і виробничі потужності: "За часів Радянського Союзу ми робили такі безпілотники. Потім припинили. І зараз будемо знову поновлювати виробництво, співробітництво з партнерами". Точні тактико-технічні характеристики, вартість БПАК та деталі проекти поки не розголошуються. Єдине, що зазначив Ківа, що безіплотник від "Антонова" не буде "іграшковим, як з магазину", а це буде комплекс з автомобілем з обладнаннями, системами керування та управління.

«Бастіон» - реактивна система залпового вогню
Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) «Бастіон» є кількох модифікацій. Ця військова техніка була створена на основі радянського «Граду». Про руйнівної потужності цих РСЗВ відомо чимало. Призначені для знищення живої сили і бойової техніки противника, артилерійських і мінометних батарей, руйнування укріплень, опорних пунктів і вузлів опору супротивника. 
Системи «Бастіон» бувають трьох видів і іменуються відповідно - «Бастіон-01», «Бастіон-02» і «Бастіон-03». Вони базуються на шасі, вироблених українською компанією «АвтоКрАЗ». У випадку з «Бастіон-01» використовується стандартне шасі, а для комплектації другий модифікації РСЗВ застосовують його подовжену версію. Її перевага не можна піддавати сумніву, адже «Бастіон-02» може перевозити додатковий боєкомплект із 40 ракет.

Що стосується «Бастіону-03», вдосконаленої системи «Ураган», то автомобіль розроблявся як з лівостороннім, так і з правостороннім рульовим управлінням. і оснащується броньовий захистом кабіни, основних вузлів.
Автомобіль упевнено працює в екстремальних природних, кліматичних і дорожніх умовах всіх континентів в діапазоні температур від -50 до +60 0С на висоті до 5 тис. М над рівнем моря, долає водні перешкоди глибиною до 1,5 м, сніжний покрив до 0,6 м.
Обладнаний системою централізованої підкачки шин, що забезпечує високу прохідність по грунтах з низькою несучою здатністю.


Слід зазначити, що це лише кілька  зразків із доброї сотні інших, які також важливі, мають інноваційну складову та сконструйовані та виробляється в Україні. Загалом, як показала виставка, українські зброярі можуть виробляти  таку зброю, яка дійсно "навіть і не снилася" арміям інших країн. І справа лише у можливостях держави та коштах, за які Україна зможе негайно здійснити державне замовлення на серійний випуск такої зброї.  Але чи здійснено державне замовлення на всі ці сучасні види зброї?

А. Ясенський

Згуладзе про ліквідацію УБОЗу та реформуванні МВС України

У Верховній Раді народні депутати прийняли в першому читанні законопроект про реформування МВС України. Представила його заступник профільного міністра Ека Згуладзе. 

Серед пропонованих змін - ліквідація ветеринарної міліції та реорганізація управління по боротьбі з організованою злочинністю. Крім того, замість кількох нинішніх спеціальних підрозділів внутрішніх справ законопроектом передбачено створення універсального підрозділу спецпризначення по типу SWAT.

Раніше Ека Згуладзе пообіцяла підвищити заробітні плати працівникам МВС і збільшити кількість жінок на службі в правоохоронних органах. 

Зарплати ми будемо підвищувати, і значно, особливо для підрозділів, які будуть реформовані ", - сказала Згуладзе журналістам на прес-конференції в четвер. Вона зазначила, що серйозне реформування буде проведено в ДАІ.

Леонід Русич

Народний депутат Олена Кошелева розповіла, як зустріла свого майбутнього шефа.

Олена Кошелева привернула увагу Ляшко своїми постами в соцмережах

Народний депутат від Радикальної партії Олена Кошелєва повідомила, що познайомилася з Олегом Ляшко в соціальних мережах. "Я публікувала в інтернеті свої пости, багато знайомих і друзів, мої одногрупники допомагали. Так на мене звернув увагу Олег Ляшко", - заявила депутат.

На питання про те, чим вона планує займатися найближчим часом, Кошелєва зізналася, що хоче працювати в комітеті економічної політики, добудувати "Охматдит" і створити умови для роботи та лікування дітей.

Пізніше стало відомо, що лідер партії Олег Ляшко відрядив Олену Кошелєву до Харкова займатися партійним будівництвом.

24-річна раніше безробітна харків'янка Олена Кошєлєва - депутат від партії Олега Ляшка, в його виборчому списку мала прохідний 13-й номер. 

В описі на сайті партії Кошелєва була охарактеризована як "волонтер харківського госпіталю". Освіти у неї два, дівчина отримала дипломи Харківського національного університету радіоелектроніки за фахом "економічна кібернетика" та Харківського національного технічного університету будівництва та архітектури.

Будучи студенткою, Кошелєва підробляла адміністратором в ресторані Ciro`s Pomodoro. Як йдеться у її резюме, там вона організовувала роботу закладу, навчала співробітників стандартам сервісу. 

До слова, рік тому дівчина шукала роботу менеджера проектів, вказавши у своєму резюме, що вонаволодіє такими якостями, як старанність і стресостійкість.

І. Вільцанюк