Каннський вечір

Видатна подія в історії українського кінематографа відбудеться 7-го травня 2015 року у кінотеатрі «Київ» - захід для поціновувачів кіномистецтва – «Каннський вечір». Напередодні найважливішої світової кіноподії, українські глядачі зможуть відвідати прем’єрний показ  вітчизняних короткометражних стрічок, що увійшли до програми Short Film Corner 68-го Каннського фестивалю.

Фільми «Каннського вечору»:  

«У всьому винен сценарист» – автор та режисер Олег Філіпенко, в ролях – Остап Ступка та Людмила Барбір;

«Тримай удар» – режисер Анна Дем’яненко, в ролях – Дмитро Олійник, Василь Вірастюк, Віктор Андрієнко, Андрій Дебрін, Марина Софійчук, Олег Шушпанніков та ін;


«Ніжність» – робота Анастасії Максимчук. У ролях Ганна Адамович, Костянтин Добровольський, Володимир Кузнєцов та ін;
«Напрокат» – режисер Сергій Сторожев, в ролях – Єва Кедес, Олексій Гладушевський, Зоряна Марченко, Сергій Романюк, Олеся Жураковська;

«Давай не сьогодні» – фільм володар гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Трієсті (Італія), режисерки Христини Сиволап. У ролях Володимир Задніпровський та Алла Соколова (композитор Дмитро Шуров);


«Острів» – анімаційний фільм 14-річного Нікіти Тимощука.


Директор компанії «Кіновир» та організатор «Каннського вечору» Катерина Шевченко розказала: «В Європі активно розвинений ринок короткого метру і Каннський фестиваль – майданчик, де виробники можуть  представити свої роботи потенційним дистриб'юторам та баєрам, заключити вигідні контракти, зануритися у професійний світ кінематографу. «Кіновир» допомагає вітчизняним фільмам потрапити до найпрестижнішого кіноринку Європи і разом з цим – показує ці фільми українському глядачу, щоб дати поштовх розвитку кіноіндустрії. «Каннський вечір» стане щорічним заходом напередодні Каннського кінофестивалю.»
Подія «Каннський вечір» організована компанією «Кіновир», стане щорічним заходом, спрямованим на підвищення інтересу до української кіноіндустрії. Метою «Кіновиру» є розвиток та просування українського кінематографу шляхом виробництва, дистрибуції та міжнародної промоції.


Після участі у Каннському кінофестивалі, на початку осені, фільми вийдуть збіркою в прокат в Україні.

 
Генеральний інформаційний партнер: Французький інститут в Україні
Інтернет радіо-партнер: Радіо Аристократи
Генеральний телепартнер: 1+1 media
Радіо-партнер: Радио Вести
Інформаційний партнер: Artmisto Квитки на подію можна придбати у касах кінотеатру «Київ».



Дмитро Нагорний, Зоя Кравченко

Ференц Легар - до 145-річчя від дня народження композитора

Міжнародний проект від Національної оперети України та Будапештського театру оперети і мюзиклу проходив за підтримки Посольства Угорщини в Україні. Подію  було присвячено видатному майстру віденської оперети, геніальному угорському композитору Ференцу Легару.

У п'ять років Ф. Легар знав ноти і блискуче імпровізував на фортепіано, у дванадцять – вступив до Празької консерваторії, потім протягом 10 років був на службі в австро-угорській армії, ставши одним з найпопулярніших капельмейстерів військових оркестрів. Світове визнання і слава приходять до композитора з оперетою «Весела вдова» (1905 р.) – твором, який завдяки своїй самобутності, свіжості і пишності оркестрової партитури відкрив нову епоху в історії віденської оперети. За перші 50 років сценічного життя цієї оперети число показів у всьому світі досягло 60 тисяч. Ференц Легар говорив: «З «Веселої вдовою» я знайшов свій стиль, до якого прагнув у попередніх творах. Напрямок, який взяла сучасна оперета, залежить від напрямку часу, публіки, від усіх суспільних відносин... Автором музичних комедій я не міг би бути ніколи. Моя мета – облагородити оперету. Глядач повинен переживати...

Ференц Легар залишив нащадкам велику творчу спадщину: понад двадцять оперет, оперу «Зозуля», поему для голосу з оркестром, два концерти для скрипки з оркестром, сонати для скрипки і фортепіано, марші і танці для духового оркестру, музику до кінофільмів. 

У програмі мистецького вечора «Ференц Легар» – відбувся масштабний концерт за участю трупи Національної оперети, а також провідних артистів Будапештського театру оперети і мюзиклу (Аніти Лукач, Сільві Сенді, Жолта Вадаса, Давіда Сабо).  На сцені театру були виконані яскраві номери з найвідоміших оперет: «Весела вдова», «Граф Люксембург», «Царевич», «Циганська любов»… Разом з вами ми будемо відкривати нову, невідому в Україні музику: вперше прозвучать дуети та арії з «Фраскіти», «Єви» та «Країни посмішок», арія Октавіо з «Джудітти», пісня Анни-Елізи з «Паганіні».

Окрім чарівної музики, у насиченій приємними несподіванками програмі того мистецького вечора на глядачів чекав екскурс сторінками цікавих та важливих подій з життя Ф. Легара, святкова атмосфера, дружнє коло шанувальників видатного композитора та чимало сюрпризів.

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні, Д-р Ерно Кешкень сказав: «Від неї чекають тієї радості, що охоплює кожну людину з веселою вдачею та невинною душею, коли у вуха грає приємна музика, та її ритм викликає схожі порухи у душі... Якщо мені можна висловитись про майбутнє оперети, я сказав би, що воно буде дедалі змістовнішим...», — говорив Ференц Легар про оперету. Я Шасливий від того, що Посольство Угорщини в Україні разом з Національною оперетою України вже традиційно дарує глядачам вечір-свято музики, єднання та дружби. Наша плідна, динамічна співпраця передбачає подальші цікаві проекти, які покликані ще більше зміцнити відносини між нашими дружніми країнами. А поєднання угорського мистецтва та палкої української душі запевняє у тому, що майбутнє оперети буде не тільки змістовним, воно має і завжди матиме роль містка між серцями щирих людей».

Художній керівник Національної оперети, народний артист України Богдан Струтинський висловився так: «Оперета не помирає... Помирають тільки ті, хто не вміє з нею поводитися, — прихильники штампів та епігони. Кожен справжній художник — першопрохідник, який пробиває тунель через темні гори до світла...», - слова Ференца Легара. Справді, нелегкий це шлях - торувати власну путь, а не йти вже до тебе перевіреними стежками. А він цього ніколи не боявся і завжди вигравав. Саме Легар зробив оперету такою, якою її знають сьогодні: народний колорит, посилення ролі танцю, введення нових амплуа. Його музика дивує й досі: промовляє, зваблює, іронізує, вона драматична і лірична, плаче і сміється, примушує замислитися. Радує, що сьогодні, маючи таких надійних друзів-партнерів як Посольство Угорщини в Україні та колег з Будапештського театру, ми можемо познайомити українців з творчістю справжнього митця».

Валерій Калініченко

Про культуру взаємовідносин

Культура взаємовідносин заснована на людяності, краси і знаннях

Для поліпшення якості нашого життя зараз дуже потрібно згадати про культуру, культуру взаємин.

Що ж таке «взаємини»?

У словниках взаємини це:

Взаємні відносини між ким-чим-небудь. Нормальні взаємини. Взаємовідносини в сім'ї.

Отже взаємини - це взаємозв'язок. Взаємини - можуть бути дружбою або неприязню, любов'ю або ненавистю.

Відносини між людьми складаються в житті з вражень, одержуваних від слова, жесту, вчинку і, більше того, - думки. Особливості нашого спілкування такі, що всі враження один про одного ми отримуємо від взаємних думок, наділених в форму жестів, мови, вчинків, листів. І все інше судження про людину, буває, відбувається тільки від цих деяких скупих уявлень. Важко, звичайно, але можна розпізнати сутність людини і за цими проявами. Деякі думки співрозмовників можуть бути, як світло ясного сонечка, а деякі - як вовки, бо так і норовлять «укусити співрозмовника». Крім сенсу і стилю повідомлень (вчинку, жесту та ін.) відіграють роль і наші пристрасті - хтось звик спілкуватися короткими фразами, хтось - більш довгими промовами. Хтось звик сприймати лише коротку і чітку думку, іншим потрібно грунтовне роз'яснення. Все це потрібно враховувати індивідуально.

Кожна думка про людину може бути світлою або темною. Думаючи про якусь людину, ми утворюємо з ним уявний зв'язок, хочемо ми цього чи не хочемо. Цією думою утворюється уявна нитка (інакше кажучи, надтонкий матеріальний канал зв'язку). І кожна наступна думка, слово, вчинок наповнює цей канал зв'язку енергією певної якості. Якщо думка низької якості, - то ми прагнемо закритися від цієї людини, обмежити отруту думки, яка сприймається, нас підсвідомо відштовхує від нього.

Якщо якість світла, то нас тягне до цієї людини, і ми самі до кінця не розуміємо чому. Зв'язок зі світлою сутністю - світлий, зв'язок з учителем - наповнений енергією світлого сріблястого кольору. Це є срібна нитка, що зв'язує серце учня з серцем вчителя. Серце вчителя пов'язано ниткою з серцем його вчителя. Утворюється мережа таких ниток, що йдуть до Вищого Духу. Не дарма в Живій Етиці говориться: бережіть срібну нитку.

З урахуванням вищесказаного, поняття «культура взаємин» є складне поняття, і воно може означати - «шанування світлих взаємин», «міст світла у взаєминах» і т.д.

Можна задатися питанням: а в якій сфері нашого життя культура має найбільше значення? Поміркувавши, ми, безсумнівно, зрозуміємо наступне.

Культура здатна одухотворити своїм світлом будь-яку сферу людської діяльності, наповнити їх змістом і значенням прекрасного і кращого життя. У наш важкий і складний час Культура може з'явиться панацеєю для виходу людства і планети з низки криз - економічних, соціальних, наукових, екологічно, техногенних та ін. Вона зможе зробити те, що не змогли здійснити її окремі частини - релігійні та соціальні революції, науково -технічний прогрес цивілізації, проблиски геніїв науки і мистецтва.

У чому полягає головна основа культури (а, отже, і культури взаємин)? Ось, що писав про це Микола Реріх:

«Ми наполягаємо, що Краса і Знання є основами всієї культури і саме вони змінюють всю історію людства. Це не мріяння. Ми можемо простежити це від перших сторінок історії. Безперечні факти говорять нам, як від первісних часів весь прогрес, все щастя, все просвіта людства складались красою і знанням ». /Н.Реріх "Скарб дому", 1930 /

Отже, Краса і Знання - основа Культури. Цим шляхами твориться культура.

У чому полягає основа справжніх взаємин? Що лежить в основі істинної культури взаємин? Краще Олени Іванівни Реріх, мабуть, не сказати: «Щирість і простота - два потужних магніти і основи великого творчості відносин між людьми. Мало хто усвідомлює всю важливість цієї творчості, на якій грунтуються всі побудови, вся еволюція! Це забуте мистецтво, яке потребує всієї чуйності, всієї настороженості і синтезу духу, має бути невідкладно введено в життя як саме насущне пізнання, бо, не володіємо ним, як будемо будувати новий світ, світ краси, світ потужного співробітництва! »/ Листи Олени Реріх, том 1, 24.4.31 /

«... Саме важке мистецтво є мистецтво творити відносини між людьми. Жодне мистецтво не потребує такого теpпіння, розсудливості і витонченої чуйності. Потрібно вміти проникати у свідомість, в сеpця і настpої всіх оточуючих і тих, хто пpиходить; потрібно вміти відчувати той основний тон, на якому можливо об'єднатися з ними і об'єднати їх з дpугими. Але якщо в сеpце закладений великий магніт любові, то все полегшується, бо щирість цього почуття підкорює самі заскоpузлі сеpця. »/ Листи Олени Реріх, том 2, 29.5.36 /

Додамо до її думок думку Н.К.Реріха: «... лише ... відносини, засновані на культурі, можуть створювати кращі можливості». / Творча робота, Париж. 21 червня 1930 /

В основі справжніх взаємин лежить серцева симпатія - сердечність. Без неї всі взаємини стають сухими і бездушними.

Яка роль і значення взаємин серед інших явищ? Вони служать містком до інших явищ життя через серця інших людей.

Будемо пам'ятати про ці найпростіші основи культури взаємин.

Вчитися культурі взаємин - це є застосування етики на практиці. «Коли дія передбачає велику мету, кожен крок повинен відповідати призначенню. Неможливо змішувати велике з нікчемним ».

Не можна підміняти високі слова низькими вчинками. Часто люди спотикаються на критиці і засудженні іншого. Хоча і тут буває різниця. Є роздратоване «перемивання кісточок», а є обурення духу від несправедливості. Не можна не висловити обурення, коли порушена справедливість.

Олена Реріх була дуже обережна у висловлюванні думки про іншу людину. «Наше справа вчити когось? Кожен йде своєю дорогою. Ми можемо тільки висловити свою думку, але не вчити. Хто знає, хто більший і хто менший? Хто йде попереду і хто після? ...

Кожен нехай вишукує свої власні вади і недоліки і намагається вдосконалюватися, а не вишукувати помилки в інших ». /Е.І.Реріх/

Коли ми навчимося відчувати міру допустимого, відповідальність за свої думки, то тоді зрозуміємо, якими якостями духу ми спрямовуємось до світла, а якими непомітно обтяжуємось і вони тягнуть нас вниз в темну яму пересудів. Одну й ту ж саму фразу можна повторити різним тоном. Тому, крім того, «що» ми говоримо, важливо і «як» ми це говоримо. Багато хто не помічає свого тону повчання, зарозумілості, дратівливої зверхності або підозрілості. Потрібно докласти багато зусиль, щоб опанувати нелегким мистецтвом творіння взаємин.

«Для успіху в житті вміння поводитися з людьми набагато важливіше володіння талантом». / Д.Леббок /

«За допомогою такту можна домогтися успіху навіть і в тих випадках, коли не можна нічого зробити за допомогою сили». / Д.Леббок /

«Такт - це розум серця». / К.Гуцков /

Докладемо в наші відносини один з одним тактовність і обережність.

Тепер звернемо увагу на таку важливу пораду для практики культури взаємин. «Треба навчитися не дратувати людей, яким деякі знання недоступні. Дослідне спостереження підкаже, коли обговорення буде всує ».

Етика багато говорить про шкоду роздратування, про отруйне поле, яке від нього утворюється. Важливо не тільки самому не дратуватися, але і не провокувати це роздратування в інших. Сказано, що людина може бути або тим, хто заражує, або очищувачем простору.

Мудра людина ніколи не буде хизуватися своїм знанням. Люди надають перевагу розумним і простим людям, а не "розумникам". Тому будемо намагатися спостерігати за собою, за іншими і утримаємося від несумірних висловлювань, які проводять лише до подразнення людей.

Культура взаємин заснована на людяності

Людяність є врата до всіх інших світів. Людяність є знання почуття. Перш за все, на Землі одягнемося в людяність і пізнаємо її, як броню від темних сил. Ми визнаємо один одного по людяності.

Як проявити людяність по відношенню до інших людей, особливо до тих, з ким у вас складні стосунки?

Іноді краща відповідь - це мовчання. Проявити стриманість в злісних нападках - це проявити силу духу, а не слабкість. Вирішити, коли промовчати, а коли сказати (якщо є час), допоможе почуття міри, чуттєве серце. Крім того, можна взяти на озброєння фрагменти з книг О. І. Реріха  про те, як проявити справжнє співчуття і доцільність:

«- Благословенний вимовляє слово, якщо воно помилкове, згубне і неприємне?

- Ні.

- Якщо воно істинне, згубне і неприємне?

- Теж ні.

- Якщо воно істинне, корисне і неприємне?

- Так, коли він знаходить це за потрібне.

- Якщо помилкове, згубне і приємне?

- Ні.

- Якщо істинне, корисне і приємне?

- Так, коли він знаходить час відповідним.

- Чому діє він так?

- Бо він співчуває всім істотам ».

Культура взаємин твориться через чуйне усвідомлення внутрішнього світу іншої людини. Чуйність до його щирих почуттів, думок - є прояв чуттєвої (свідомої інтуїції). До чуттєвого можна підійти тільки через накопичення людяності. Культура взаємин будується на стародавньому правилі - стався до інших так, як бажав би, щоб ставилися до тебе.

Сприйняття і розвиток якостей культури взаємин

Розмірковуючи про якості високої культури взаємин можна задатися питанням: як їх можна прикласти в нашому житті?

Не розмови потрібні, але проблиски братніх відносин.

Також потрібно зрозуміти значення взаємоповаги, яка лежить в основі вісокої культури взаємин. Потрібно визнати глибокий зміст взаємності, коли подесятеряються сили. Не буде брат осуджувати брата, бо знає, що засудження є розкладання. Мудро допоможе брат на кожному повороті шляху. Отже, співпраця є, перш за все, наукова дія.

Ось, що мінімально потрібно - це хоча б «проблиски братських відносин»! Якщо до цих проблисків докласти взаємоповагу і виключити засудження, то це вже просуне наше життя вперед.

«Любіть один одного» - ця заповідь дана мудро. Ніщо не може краще любові гармонізувати психічну енергію. ... Дуже показово, що психічна енергія поновлюється, насамперед, почуттям, але не фізичним відпочинком. Саме навантаження і нагнітання - батьківщина сильних почуттів. Якщо ж людина вміє судити про свої почуття, вона серед них обере гідне, і воно буде Любов'ю.

Висока культура взаємин може починатися там, де відставлено взаємне засудження. Обговорення не є осуд. Можуть бути братські дії, не зрозумілі негайно. Можна довідатися про причини, але не можна через незнання вимовляти засудження, яке подібно до ножа гострого. Люди повинні настільки поважати один одного, що не запідозрять негідну дію з боку інших людей. Вони зрозуміють будь-яке положення і помисли, як подати допомогу. У такій співпраці не буде ні найменшого примусу. Але взаємне розуміння народжується не миттєво - потрібний відомий термін, щоб згармонізувати стосунки. Тому в давнину надавали відомий час як випробування для новоприбулих.

Чому вчить нас життя в освоєнні культури взаємин? Прагненню навчитися разом з іншими супутниками життя не зупинятися на розборі образ і особистих непорозумінь, а приходити до спільного порозуміння і йти далі разом до Світла.

Часто ми можемо бути вдячні життю за запропоновані нам суворі уроки, що демонструють те, як не треба ставиться до людей. І можна запропонувати купу прикладів про те, як треба. Згадайте Сократа, який говорив, що він як «повитуха» допомагає народжуватися кращій думці в співрозмовнику. Кращій думці, а не гробовому цвяху. Пам'ятайте про це у своїх бесідах з іншими людьми.

Будемо спостережливі і сприйнятливі до будь-якого прояву мудрих і братських взаємин.

Будемо збирати і берегти кожну крихту істинно братніх відносин.

Є хороша вправа - провести один день без применшення.

Применшення є інволюція, тоді як піднесення є еволюція. Ми повинні служити еволюції.

Потрібно утриматися від насмішок, як найшкідливіших комах. Ніяка насмішка не мине повернутися на нас. Найвірніший бумеранг є приниження ближнього. Потрібно віддати собі звіт у значенні лайки і глузування. Насмішка народить побиття камінням. У глузування матір буде підлість.

У суспільстві пропонується уникати всяких взаємних знущань і зневаги. Навіть у складних обставинах можна знайти позитивні риси.

Кожна думка применшення, глузування, знущання, приниження і т.п. в тій чи іншій формі повернеться до нас. Утримаємося від применшення.

Іноді розвиток взаємин призводить до конфлікту. З чого починається вирішення конфлікту? З встановлення причин конфлікту. Складність визначення дійсних причин конфлікту полягає в тому, що їх часто намагаються замаскувати. У його ініціатора іноді проглядається дуже неприваблива роль. Конфлікт - це дві його незалежні один від одного складові, перша - конфліктна ситуація, друга - інцидент. Конфліктна ситуація - це накопичені протиріччя, які містять справжню причину конфлікту. Інцидент - це збіг обставин, що є приводом для конфлікту. Конфлікт - відкрите протистояння як наслідок взаємовиключних інтересів і позицій.

Дозволити повністю конфлікт це означає:

1) усунути конфліктну ситуацію;

2) вичерпати інцидент.

Залишити один з цих пунктів невирішеним, це означає залишити зріти новому конфлікту. Як у бур'яну (конфлікт) - корінь (конфліктна ситуація) і бадилля (вичерпання інциденту). Бадилля можна вирвати, але знайти корінь іноді дуже важко. Іноді в спробах вичерпати інцидент виходить, що конфліктна ситуація тільки погіршується. Подібно до того, як якщо необережно витягувати скалку, то завжди є шанс загнати корінь занози глибше найменшим недбалим рухом.

А адже іноді причина конфлікту могла бути з'ясована простим доброзичливим питанням на самому початку взаємин.

Часто багато говорячи про видимі сторони ситуації і інциденту, в обговорення залучається все більше людей, що призводить до зародження в кожному такому випадку нової конфліктної ситуації.

Спроби вичерпати конфлікт, не усунувши причин конфлікту, є дії (приховані чи явні), які ведуть до нових конфліктів. Мудро чинять ті, хто не підтримує розпалювання конфлікту. Адже, погодьтеся, що є різниця між доказом, «що ти не верблюд», і вирішеням реально існуючих протиріч? Але і спостерігати безмовно за нестримним огудженням теж можна тільки до пори до часу.

Кількість завжди переходить в якість. Велика кількість грубості породжує «щось», від чого рекомендував би багатьом триматися подалі. Бо нею заразитися можна.

Мудра позиція наступна, і стара як світ.

Мудрі учасники конфлікту утримуються від вчинків (виступів), що не прояснюють, а тільки підігрівають конфлікт. Кожен новий учасник тільки буде залучений в цей бруд, приводячи якісь аргументи. 

Вислухайте і не засуджуйте

Вислухайте і не засуджуйте. Часто саме витікання отрути звільняє людину для нового шляху. 

Виявляється, є дуже просте і мудре правило взаємин: вислухайте і не засуджуйте. Це стосується питання взаємних осудів або образ. Ось роз'яснення цього найважливішого положення Оленою Іванівною Реріх.

«Хочу торкнутися вкрай делікатного і складного питання вислуховування так званих взаємних засуджень або образ. В принципі, звичайно, всяке лихослів'я має бути засуджено, але керівник повинен знати всі звивини мислення своїх учнів. Часто, даючи можливість учневі або члену групи вилити образу, що накопичилася, ми тим самим допомагаємо йому розрядити шкідливу енергію. Немає нічого небезпечніше прихованої образи чи злості. Як сказано - "вислухайте і не засуджуйте. Часто, саме, витікання отрути звільняє людину для нового шляху. Вчення подає допомогу не запереченням, але залученням". - Так можна обережними дотиками внести порядок в неврівноважене мислення. Головне, не піддакувати, але з'ясовувати здебільшого безпідставні образи і підозріння на наклепи. Завдання або, як я люблю це називати, мистецтво творити стосунки з людьми і серед людей є найбільше з усіх мистецтв. Немає більш благородної діяльності, ніж миротворчість, але вона і сама, тяжка і найважча. Моє життя так склалася, що з самих ранніх років всі оточуючі приходили до мене з усіма своїми переживаннями, образами і за дозволом спірних питань; і майже завжди мені вдавалося розсіювати ґрунтовні та безпідставні образи. При цьому я завжди намагалася пригадати все те хороше, що мені доводилося чути про скривдженого, саме, з вуст того, хто його обвинувачував зараз. Цей примітивний метод майже завжди давав найкращі результати. Люди так часто вимовляють найжахливіші епітети, не тільки абсолютно не вдумуючись в значення їх, але тут же забуваючи, що вони виголосили їх. Вислухуванням цих образ ми багато чого можемо усвідомити і часто навіть вкласти нове розуміння у свідомість, яка звернулися до нас. Жахливе подейкування між співробітниками заради подейкування, але в завдання керівника повинне входити вміння розмежувати, де в наявності просто низьке, неосвічене подейкування, а де щось більш серйозне і вимагає його серцевого втручання. Адже сповіді теж виникли від потреби душі вилити всю енергію, яка накопичилася в ній, і яка затримує її сходження. Нехай краще виливають їх перед керівником, ніж на стороні. Знаю з досвіду, як неймовірно важко керувати людьми і які різні методи доводиться застосовувати, погодившись зі станом свідомості і характером кожного. Але, в більшості випадків, дружелюбність і серцева теплота дають найкращі результати. Так не бійтеся вислуховувати, з Вашого боку це не буде заохоченням пліток і лихослів'я, але лише операцією, оздоровленням мислення тих, хто довірився Вам, бо в багатьох випадках Ви знайдете і потрібне роз'яснення і тепле підбадьорююче слово, а коли потрібно, і сувору вказівку ... » . / Листи Олени Реріх, в 2-х тт. том 1, стор. 376-377. // 18.04.35 /

«Вислухайте і не засуджуйте», - таким простим правилом будемо вести оздоровлення культури взаємин один з одним.

В. Орел

В. Калініченко

DARPA показало самокеровану кулю, від якої не сховатися

Оборонне агентство DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency)

завершило випробування самонавідних куль, які стали більш точними при ураженні цілей. Тепер влучність стрільби не залежить від майстерності стрільця, як це було раніше. Новий снаряд ефективний навіть в руках людини, не навченої стріляти з снайперської гвинтівки. 

Назва програми по створенню самонавідної кулі - Extreme Accuracy Tasked Ordnance (EXACTO) - говорить сама за себе. Снаряд вражає ціль з граничною заданою точністю, змінюючи свою траєкторію в польоті. 

DARPA згадує систему управління повітряним запуском, елементи живлення, систему оптичного наведення і датчики, але на своєму сайті демонструє тільки комп'ютерне зображення снаряда п'ятдесятого калібру. 

У липні минулого року агентство опублікувало відео перших успішних випробувань самонавідної кулі. Днями DARPA показало результати нового тесту. На відео нижче червоною лінією позначена початкова траєкторія кулі, зеленою лінією - відкоригована траєкторія в момент польоту. 

Як видно, старий солдатський вираз «куля - дура» (мається на увазі, що вона летить, куди забажає) тут не застосовується. 

Керівник програми DARPA Джером Данн (Jerome Dunn) повідомив, що останні випробування EXACTO показали, що неможливе раніше безперервне наведення малокаліберного снаряда на ціль сьогодні стало можливим. 

Демонстративна стрільба з стандартної гвинтівки показала, що EXACTO здатна вражати рухомі і вислизаючі цілі з неймовірною точністю, чого неможливо досягти стрільбою звичайної чергою. Суміщення EXACTO і калібру 0,50 є серйозним проривом, який відкриває двері у створення керованих снарядів будь-якого калібру, - заявив Данн. 

У випадку з EXACTO мініатюризація оптикоелектронних систем і виконавчих механізмів дозволила реалізувати цю технологію в габариті великокаліберного снайперського боєприпасу. Випробування цієї технології ведуться з 2014 року, при цьому DARPA не розкриває характеристик перспективного снайперського комплексу. За деякими повідомленнями, перспективна зброя буде гладкоствольною, при цьому порох нового покоління забезпечать високу початкову швидкість і більшу дальність польоту, а система управління дозволить стабілізувати кулю на траєкторії, забезпечивши більш високу точність влучення при стрільбі по будь-яким видам цілей.

Очевидно, що самонавідні кулі будуть коштувати недешево. Важливо інше: EXACTO дозволяє снайперам вражати цілі швидше і з більшою точністю. Будь-який промазаний постріл ставить під загрозу безпеку військових груп, вказує на їх присутність в регіоні і розкриває позиції снайпера. 

Р. Романенко

Альона Шкрум про зміни до "Закону про державну службу"

Альона Шкрум  у своєму "Фейсбуці" про зміни до "Закону про державну службу":

"Лише сьогодні говорили на брифінгу з ЄвроОптимістами про необхідність публічних призначень за конкурсами на держ посади, (особливо в АМКУ, Держ Фін службу, та на Заступників міністрів) і про надважливість реформи держ служби.

Реформи, за якою такі обов'язкові конкурси будуть закріплені законодавчо, а нові люди, професіонали й експерти у своїй галузі нарешті отримають реальну можливість потрапити на управлінські посади у державі поза політичними квотами та домовленностями!

І ось вже сьогодні(22 квітня 2015- Ред.) мій Комітет підтримав закони про нову Держ службу, а тільки що дізналася, що вже завтра закони - у порядку денному Ради!

Нагадую, за Коаліційною угодою така реформа мала бути проведена ще в грудні 2014! Цілою епопеєю було узгодження законів в урядових коридорах, що зайняло 4 місяці.

І ось завтра буде вирішуватися доля реформи Держ служби та законів, напрацьованих ще з вересня 2014 за підтримки ЄвроКомісіі, експертів, громадянського суспільства.

Це справжня революція у Держ службі, яка була і є радянською неповоротною корумпованою закостенілою та заржавілою машиною. Звісно, у такої реформи є багато ворогів)

Тож просимо про підтримку і колег-депутатів, і громадянське суспільство!

Верховній Раді вдалося прийняти в першому читанні закон про держслужбу".

PS.

Депутатам Верховної Ради після довгих дебатів все ж вдалося прийняти в першому читанні законопроект № 2490 «Про державну службу».

Про це повідомляє ГолосUA.

За проголосували 226 народних депутатів, тобто проект закону набрав мінімальну кількість голосів.

Дія даного законопроекту поширюється на такі посади держслужби: в секретаріаті Кабінету міністрів, Адміністрації президента, апарату РНБО, Верховної Ради, секретаріатах ​​Конституційного суду, Вищої ради юстиції, ЦВК, Рахункової палати і в інших держструктурах на посадах найвищого рангу. Відповідно, дія законопроекту не поширюється на Президента, членів Кабміну, народних депутатів України, суддів, працівників прокуратури, військових та ін.

Держслужбовців передбачається розділити на 3 категорії: категорія «А» (вищий корпус державної служби); категорія «Б» (керівники підрозділів); категорія «В» (інші посади державної служби). Законопроект передбачає 9 рангів державних службовців.

Документ в цілому визначає права та обов'язки держслужбовця, а також відповідальність за вчинення правопорушень або бездіяльність.

Наприклад, держслужбовець має право перед виконанням наказу від керівництва, в законності якого він сумнівається, отримати вимоги у письмовому вигляді і звернутися до вищестоящих органів для погодження наказу.

Ухвалення громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим законом.

Державна служба починається з моменту складення присяги державного службовця. Держслужбовець також не має права бути членом політичної партії та агітувати за інші партії. Не допускається призначення на посаду державної служби особи, які перебувають в близьких стосунках з керівництвом. Пропонується, щоб державна служба припиняється у разі досягнення службовцем віку 60 років (за чинним законодавством - в 65 років), якщо інше не передбачене законом.

«Подорож» художниці Наталії Герасименко

З 17 квітня по 10 травня до уваги усіх киян представлений цікавий проект відомої української художниці Наталії Герасименко. Незвичайність цієї виставки в тому, що вона об’єднує в собі роботи 1990-х та 2000-х років. Переглядаючи експозицію, глядач може здійснити захоплюючу подорож не лише по географічним місцевостям, але і подорожувати у часі. Мимоволі потрапляєш у ту реальність, яку створила художниця. Це межа фантазії, де на лініях перетину автора з місцем її життя та творчості виникає нова реальність, незнана, яка не пояснюється ні в мистецькій науці, ні в географічній. Спроба упіймати цю реальність і народила унікальний у своєму роді жанр, як результат подорожей по всьому світу та по своїй підсвідомості. 

"Зв'язок людини з місцем її проживання - загадковий, але очевидний. Або так: безперечний, але таємничий. Знає її відомий древнім geniusloci, геній місця, що зв'язує інтелектуальні, духовні, емоційн явища з їх матеріальним середовищем". Петро Вайль. "Геній місця".

І якщо автор книги "Геній місця" проводить паралель Толедо-Ель Греко, Мадрид - Веласкес, то ідея мистецького проекту "Подорож" Н. Герасименко – поєднати картини оточуючого нас світу з тим, що знаходиться в глибинах нашої свідомості.

Подорожі Наталії Герасименко досить різноманітні – від Тибету до Грузії. Від міфів до реальності. Її роботи досить різні по манері написання. Їх об’єднує зацікавленість до мистецтва минулого, художніх традицій Давної Греції, Давнього Єгипту, Відродження… Цим роботам художниці притаманне щось містично-релігійне. Вона звертається до вічних тем, поза часом, поза реальністю, потрапляючи у найвіддаленіші куточки людської душі. 

Звернення до сюжетівзі Старого та Нового Завітів дозволяє побачити відомі канонічні образи в абсолютно новій інтерпретації.Н. Герасименко звертається до фантастичного реалізму, розсуваючи рамки традиційного зображення, зображуючи християнських святих, героїв міфів, легенд в нехарактерному для них просторі.

В її манері характерна плавність ліній, які пом’якшують форму зображення та надають глибину простору. Композиція багатофігурних сцен урівноважена гармонічним музичним ритмом. 

Для її манери характерні плавність ліній, які моделюють форму і чудово передають рух, глибину простору. Композиція багатофігурних сцен врівноважена гармонійним музичним ритмом. Опрацьовуючи біблійні та эвангельські сюжети, вона переносить дію в ірреальний простір, тим самим наповнює традиційне уявлення образів новим сенсом. 

«Подорож»Наталії Герасименко представлена на вул. Костельній 6, у арт-галереї Pete-Art. 

Катерина Купрієнко

Marts Open Art Fair 2015 – настільки відкритим мистецтво ще не було

У центрі сучасного мистецтва М17  розпочалась виставка сучасного живопису Marts Open Art Fair 2015.  Цього року  захід проходить у форматі  «просто неба», що дає змогу відвідувачам насолодитися живописом прямісінько на літній терасі виставкового центру.

 У М17 експоновано роботи 17-ти художників столиці, західної, східної України та Криму. Особливістю заходу є можливість не тільки поглянути на прекрасне, а придбати його, адже майже усі твори живопису продаються. 

 «Відкрите мистецтво повинно нести в собі загальну доступність ознайомлення, сприйняття і формування індивідуальної мистецької колекції з найкращих зразків сучасного мистецтва всіма зацікавленими особами, бо кожен охочий має право на володіння рятівною часткою мистецтва за адекватну відплату митцю», - заявляють організатори проекту.

Класичні пейзажі та портрети поєднуються із інтригуючими картинами contemporary art та яскравим поп-артом. Словом, прихильником якого б напряму у живописі Ви не були -  тут точно знайдете щось на свій смак. 

Виставка триватиме усього лише два дні, з  18 по 20 квітня, тому не пропустіть свій шанс помилуватися чудовими картинами сучасних українських художників. Вхід вільний. 

Ірина Лисогор