Українській економіці потрібно виходити з тіні

Як відзначають в Мінекономрозвитку, найвищий показник тіні - у добувній промисловості (62%), фінансовому секторі (61%), переробній промисловості (58%). Зрозуміло, що бізнес йде в тінь через низку серйозних проблем. "На корпоративний сектор тисне значне податкове навантаження, яке супроводжується зниженням економічної активності підприємств і високою вартістю залучення кредитів. Крім того, постійно зростають витрати на імпортну сировину, так як девальвує національна валюта. Це призводить до подорожчання товару і, відповідно, - зниження внутрішнього попиту на продукцію. Ще одна проблема полягає в згортанні торговельних відносин з РФ і посиленні конкуренції на зовнішніх експортних ринках, внаслідок чого в нашій країні знижується виробництво ", - зазначають в Мінекономрозвитку. "Ховаються" і в тих галузях, де не працює належним чином контроль і сильна корупція. Серед компрексних заходів по детінізації також потрібно почати виховувати у наших підприємців практику ведення чесного бізнесу, прийняття і дотримання так званого кодексу честі підприємця, кодексу чесного ведення бізнесу.

Нагадують в МЕРТ, що ще більше підприємствам ускладнює життя ситуація на сході країни, оскільки конфлікт призвів до руйнування інфраструктури, і це призвело до розриву виробничих і логістичних зв'язків. І для відновлення знадобиться чимало фінансових вливань, - втрачати доходи ніхто не хоче, ось і компенсують витрати за рахунок несплати податків.

Незважаючи на проблеми, старт детінізації економіки даний, запевняють у МЕРТ: в перші півроку 2015-го падіння тіні склало 2-3%. Цифри невеликі, але тут важливо, що тіньова економіка не виросла, а нарешті скоротилася. Це було досягнуто, зокрема, за рахунок щільного кредитного співробітництва з МВФ і поглиблення економічних відносин з ЄС; стримування валютного курсу; реструктуризації зовнішніх боргів. Посприяло виведенню з тіні і повільне повернення довіри населення банкам, вважають у відомстві: за їхніми даними, кілька місяців поспіль в банках збільшується кількість депозитів у національній валюті - на місяць таке зростання може досягати 2-3%.

Ігор Друженко

Крим 2015: пошук шляхів врегулювання кризи

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ще два роки тому важко було уявити сучасну Україну без її невід’ємної частини – Автономної  Республіки Крим. Після окупації Криму військами РФ та проведення там «референдуму»  від 16 березня 2014 року, Україна втратила контроль над цією територію. Це є однією з найбільш актуальних та, на жаль, ще не вирішених проблем сьогодення, що постали перед українською владою та суспільством. 

11 січня відбулась прес-конференція «Крим 2015: рік втрачених можливостей»,  на якій представники правозахисних та громадських організацій підбили підсумки державної політики щодо Криму в 2015 році, розказали  про шляхи вирішення проблем, пов’язаних з захистом прав громадян України як на окупованій території, так і на території підконтрольній  Києву. Спікерами були Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи, Андрій Щекун, член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», а також Роман Мартиновський, адвокат, експерт регіонального центру прав людини. 

Було зазначено, що в українській політиці склалася тенденція підходу до Криму як до території, але не як до людей, що постраждали від окупації. Блокада Криму, яка є необхідною для протидії агресору, а саме Російській Федерації, має негативні наслідки і для населення, що залишилося на проукраїнських позиціях, а та, в свою чергу, досі не виробила ефективного механізму захисту прав своїх громадян.  Зараз діяльність української влади щодо вирішення кримського питання неможливо однозначно охарактеризувати: негативний наслідок для кримчан має постанова КМУ №1035 про обмеження поставок товарів , яка замість того, щоб обмежувати тільки економічні відносини, зачіпає цивільні, майнові та інші права населення Криму, останній законопроект «Про тимчасово окуповану територію України», який пропонує , по суті , встановлення державного кордону з Кримом та Донбасом, постанова НБУ від 3 листопада 2014 року №699 закрила перед кримчанами двері українських банків, на території України так і не була відтворена адвокатура Криму, кримські юристи зараз позбавлені можливості брати участь в адвокатському самоврядуванні. Так само проблеми стосуються і галузі освіти та культури: жоден навчальний заклад Криму не відновив свою діяльність на підконтрольній Україні території , не розпочав діяти закон про дистанційне навчання та інше. Була створена Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя, але Громадська Рада при ній так і не була створена, ця служба , на жаль, зараз є не публічною.

Звісно, ситуація що склалася зараз в Україні є надзвичайно важкою, вона вимагає складних і твердих рішень від української влади, якій необхідно зараз зрозуміти те, що Крим як був, так і досі є українським, навіть в умовах російської окупації.  Потрібно  проводити активнішу політику задля повернення його в склад України. Попри агресію РФ, в Криму залишилась значна частина проукраїнського населення, яке чекає від України кроків назустріч. Андрій Щекун зазначає, що минулий 2015 рік продемонстрував посилення громадянської активності кримчан та їх впливу на центральні органи, це був рік активної просвітницької діяльності кримських активістів у питаннях вирішення майбутнього півострову, зокрема в галузі освіти. Ольга Скрипник наголошує на тому, що представники громадянського співтовариства, серед яких багато кримчан, розробляли і пропонували конкретні проекти нормативних актів, що спрямовані на захист людей та інше. Український Крим не змирився з окупаційною владою і чекає допомоги від своєї держави, більше того, сам готовий активно брати участь  у вирішенні цієї проблеми.  Зараз найважливіше, на думку учасників конференції, не втрачати соціальний зв'язок, не залишати співгромадян в інформаційному вакуумі та активно захищати права своїх громадян нехай вже де-юре не в своєму Криму. Висловлювалась подяка Українському фронту «Відродження» та Українській Гельсінській Спілці, допомога яких була значною. Також активно займається збереженням та розвитком української культури УПЦ КП, яка останнім часом зазнає утисків з боку російської адміністрації. Правозахисники сподіваються, що 2016 рік буде значно успішнішим та продуктивнішим щодо вирішення кримської проблеми, кримська тематика вийде на стратегічний курс державної політики, до реалізації цього курсу будуть долучені фахівці та громадянські активісти.

Уляна Кирчей

Пам'ятки Кіпру

Серед досить великої кількості цікавих місць, розташованих на узбережжі Середземного моря пам'ятки Кіпру та Греції займають особливе місце практично у всіх путівниках багатьох туристичних фірм світу.

Місто Пафос і інші пам'ятки Кіпру

Історія Стародавньої Греції, як і всього Середземноморського узбережжя, досить щільно пов'язана з одним з найбільших островів Середземного моря островом Кіпр. При цьому основні визначні пам'ятки Кіпру в основному пов'язані з його древньою історією. Так зокрема, згідно з тими ж давньогрецькими міфами, на цьому острові народилася давньогрецька богиня любові і родючості Афродіта, яка народилася з морської піни і була віднесена вітром до берегів острова Кіпр.

Крім цього на острові вже в християнські часи починав проповідувати християнські істини і вчення про Ісуса Христа апостол Павло, який за традицією є засновником сучасної християнської церкви. І якщо говорити про пізніші часи з історії Кіпру, то своєю увагою, його не оминув і видатний оратор Римської імперії Марк Туллій Цицерон, послухати промови якого в сенат сходилися численні громадяни Пафосу. А, крім цього, Марк Туллій довгий час був проконсулом Кіпру, як намісник цієї території від імені Стародавнього Риму.

Пафос

Не менш цікаві факти з давньої історії острова Кіпру пов'язані з руїнами часу величних давньогрецьких храмів такого міста Кіпру, як Пафос. Є багато століть, не тільки центральним містом острова, але і його найбільш жвавим морським портом, який давав можливість кіпріотам вільно торгувати практично з усіма державами розташованими не тільки на узбережжі Середземного моря, а й сучасного Чорного та Азовського морів. І як свідчення значущості цієї острівної держави тим часів є і та обставина, що довгі роки Пафос був на Кіпрі єдиним містом, якому було дозволено карбувати власні монети, які на сьогоднішній день є великою рідкістю нумізматики.

І якщо ви дійсно вирішили здійснити подорож на Кіпр в місто Пафос, то крім відвідування так званих класичних пам'яток цього міста, постарайтеся відвідати «Купальні Адоніса», де за переказами в давньогрецький бог Адоніс краси приймав водні процедури разом зі своєю коханою Афродітою. При цьому варто пам'ятати, що з дітьми віку менше вісімнадцяти років відвідування цього псевдоісторичного парку просто не бажано, адже розташовані в ньому численні скульптури носять досить яскраво-виражений еротичний характер.

Як дістатися

В принципі дістатися до міста Пафосу та його пам'яток досить не складно, при наявності певної кількості грошових коштів і відповідної кіпрської візи, так як Кіпр поки не входить до Шенгенської зони, що деякою мірою стримує туризм на Кіпрі. А далі авіарейс на Никосию. І якщо у вас є відповідна туристична путівка, то дістатися до Пафосу і «Купалень Адоніса» рукою подати.

Євгенія Хроленко

Податкова реформа-2016: компроміс з найбагатшими

Повідомляє "Соцпортал", фракції коаліції дійшли згоди: податковій реформі бути, хоча й не настільки ліберальній, як хотілось. Уряд вирішив не приймати до нового року новий Податковий кодекс (№3630). Натомість буде прийнято поправки до чинного акту (проект Закону «щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №3688). У чому полягає його зміст?

Проект нового ПК складався з 674 сторінок, тоді як законопроект №3688 – лише 93. Варто зазначити, що проект «велика податкова реформа» передбачала зниження деяких податкових ставок для великого бізнесу, хоча містив і менш приємні моменти. На прохання коаліційних фракцій Уряд погодився вилучити ряд положень, зробивши зміни фактично безболісними для найбагатших.

Вже зараз можна сказати, що проект містить чимало новацій, які будуть сприйняті з радістю. Хоча далеко не всіма. Перш за все, у якості одного з досягнень Уряд має записати скасування обов’язку подавати податкову декларацію для осіб, чий місячний дохід складає 10 мінімальних зарплат. Нюанс у тому, що переважна більшість громадян такої зарплати і так не отримували.

Парадоксально, але під гаслами євроінтеграції, Україна переймає досвід Росії. Законопроектом №3688 пропонується відмовитись від прогресивної шкали оподаткування великих доходів. Замість ставок 15%/20% ПДФО впроваджується єдина – 18%. Так є в РФ і так було, до речі, до весни 2014 року. Тоді Уряд пішов на цей вимушений крок, мотивуючи його кризою. Схоже за все, криза минула. Чому ж у такому разі пенсії пропонується й надалі оподатковувати? Нагадаємо, що в багатьох розвинених країнах ЄС діє прогресивне оподаткування як доходів багатіїв, так і корпорацій. У нас з 2016 року обидві ставки будуть пласкі.

Розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) буде знижено майже удвічі у порівнянні з діючою ставкою. Він складатиме 22%. Сьогодні передбачено диференційовану ставку, залежну від класу професійного ризику (максимальна ставка – 49,7%). Таким чином, роботодавці будуть ще менше наповнювати соціальні фонди. Вражає наполегливість Уряду: сам прем’єр Арсеній Яценюк казав, що експеримент з наданням «знижки» на ЄСВ не призвів до детінізації праці, але тепер готовий знизити ставку усім підприємцям.

А тепер одне з найцікавіших положень. «Новий Податковий» передбачав жорсткий підхід до трансфертного ціноутворення: контрольованими мали визнаватись УСІ операції з офшорними юрисдикціями (там, де ставка корпоративного податку менше 14%). Нічого подібного той проект змін, який погоджено між фракціями, не передбачає. Тому контрольованими операціями будуть і надалі визнаватись лише ті операції на суму понад 5 млн грн, які здійснюються  компаніями з оборотом 50 млн грн. Отже, якщо операції з кіпрською «офшоркою» і надалі «дробити», то подавати звіти для податкової не потрібно.

Більш того, як стало відомо сьогодні від Олега Березюка, керівника фракції «Самопомочі», парламент і Уряд досягли згоди у питанні захисту інтересів аграрних олігархів. Спецрежим на ПДВ зберігається, хоча і в урізаному вигляді (50% агрохолдинги віддаватимуть державі, а решту залишатимуть собі).

Таким чином, Уряд не наважився провести реформу за найліберальнішим сценарієм, вочевидь тут вже або міністри усвідомили, що зниження податків загрожує збереженню держави, або наполіг МВФ (мотивація Фонду зрозуміла: не буде чим віддавати борги). Тим не менш, податковий тягар буде перекладатись на працюючу більшість. Нас чекає хоча й нерадикальне, але все ж таки погіршення життя. Адже за умови збереження влади олігархів, будь-які зворотні реформи неможливі в принципі.

Віталій ДУДІН, оргкомітет партії «Соціальний рух» для «Соцпорталу»

Українські промисловики отримають змогу оновити рибопромисловий флот через лізинг

Загальний фізичний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік становить понад 30 років. Тому питання модернізації та розвитку рибопромислового флоту є питанням державного значення. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів заявив 24 грудня на брифінгу в Кабінеті Міністрів України. Від цього залежить здатність України забезпечувати себе внутрішнім продуктом, дешевшим за імпортну рибу, ефективність використання наявних водних біоресурсів, розвиток українських риболовних підприємств та безпека мореплавства.

Станом на 2015 рік у Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден. Із них на внутрішніх водоймах України – 2972 судна, в Азовському та Чорному морях 2063 судна. З 2063 суден фактично експлуатується 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів). Крім того, зареєстровано 110 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів) та 236 великотоннажних риболовних суден (більше 45 метрів), де з 236 суден фактично експлуатується 110 в Азовському і Чорному морях та 11 суден – в океані. 4 океанічних судна знаходяться в державній власності: ВАТМ «Иван Голубец» – Нова Зеландія; ВАТМ «Професор Михайло Александров» - Нова Зеландія; ВАТМ «А. Слободчіков» - Нова Зеландія; ВАТМ «Капітан Русак» - Мавританія.

Джерело: ДАРГУ

Відповідно до інформації, внесеної в Державний судновий реєстр України, втрати риболовецького флоту, пов’язані з окупацією Криму, становлять 30 риболовних суден та 488 маломірних суден прибережного морського плавання. Своєчасно вжитими заходами, судна «Віка» та «Рибак Херсону» вдалося перереєструвати з Криму в м. Іллічівськ та м. Херсон. 

Першими діями Держрибагентства у питанні оновлення рибопромислового флоту було проведення 4 грудня круглого столу «Перспективи розвитку рибопромислового флоту України». Крім того, одностайно погоджено, що стан флоту внутрішніх водойм України та Азово-Чорноморський флот вимагає оновлення. Для цього має бути задіяно спеціальний фінансовий інструмент, що стимулюватиме як національні підприємства-суднобудівники (Завод «Ленінська кузня», Миколаївський суднобудівний завод «Океан», Суднобудівний завод імені 61 комунара, Суднобудівний завод «Лиман», Чорноморський суднобудівний завод та інші), так і покупців – риболовецькі підприємства. Таким інструментом є лізинг, що активно використовується в інших галузях сільського господарства. 

«Можливість взяти судно у лізинг дозволить риболовним підприємствам оновити свій флот. Цей фінансовий інструмент є зрозумілим і доступним навіть для невеликих підприємств. Разом з тим завдяки сприятливим умовам лізингу ми очікуємо зацікавленість  з боку риболовних підприємств, що дозволить максимально завантажити виробничі потужності національних підприємств-виробників» - пояснив Ярема Ковалів. 

У лютому 2016 року Держрибагентство організовує спеціальну робочу групу, на якій зустрінуться виробники і потенційні покупці риболовецьких суден, щоб сформувати спільну позицію щодо потреб нашого флоту та можливостей виробників.Буде вирішено питання типів, кількості та вартості рибальських суден, оцінка можливостей реалізації програми суднобудування на українських потужностях.

Джерело: ДАРГУ

У Києві відбувся перший етап проекту «Україна шукає стартапи»

   19-20 грудня 2015 в Києві відбувся перший етап конкурсу «Україна шукає стартапи», який проводять КПМГ в Україні, Джон Вон Ейкен (John Von Achen), співтовариство підприємців «Бізнес Молодість Україна» та Торгово-промислова палата України. Цим етапом став безкоштовний інтенсивний тренінг від авторів проекту про те, як запустити стартап і зробити його успішним. Тренінг відвідали більше 1200участніков з усієї України - Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Вінниці, Миколаєва, Житомира, Запоріжжя, Тернополя, Черкас, Сум, Кіровограда та інших міст.

   Під час семінару Джон Вон Ейкен, відомий бізнес-тренер, венчурний інвестор і автор понад 40 бестселерів, поділився з молодими підприємцями своїм досвідом. Він розповів про те, як перевірити життєздатність бізнес-ідеї, як побудувати бізнес-модель і план запуску стартапу, як підібрати ефективну команду, як залучити перших клієнтів, на якому етапі краще залучати інвесторів і як зацікавити їх під час презентації ідеї. Костянтин Карпушин, партнер КПМГ в Україні, приділив увагу важливим юридичним аспектам, у тому числі питань укладення договору з інвестором ізащітеправ на свою бізнес-ідею.

 Костянтин Карпушін відмітив: «Проект« Україна шукає стартапи, спрямовані на розвиток потенціалу молодих українських підприємців, допомогу в реалізації інноваційних ідей, створення сприятливих умов для нового бізнесу і мотивацію тих, хто не наважується запустити власну справу. Для КПМГ це, в першу чергу, соціальний проект, тому що ми як міжнародна компанія прагнемо сприяти розвитку української економіки та позиціонуванню України як відкритої і привабливої для інвестицій країни ».

   Наступний етап проекту - презентація бізнес-ідеї, яку учасники повинні будуть підготувати до лютого 2016 року. Після цього вони візьмуть участь у черговому тренінгу від авторів проекту про те, як залучити інвестування. За підсумками конкурсу 20 найкращих стартапів представлять свої ідеї раді потенційних інвесторів і зможуть отримати фінансування для реалізації своєї ідеї.

    Джон Вон Ейкен поділився своїми враженнями про тренінг: «Я працюю у сфері венчурних інвестицій в країнах СНД вже більше 20 років, і сьогоднішній проект став моїм кращим тренінгом завдяки унікальній атмосфері. Ми не очікували, що стільки людей візьмуть активну участь у тренінгу в суботу і неділю з 9 ранку до 8 вечора. Зал аплодував стоячи і не відпускав нас ще понад півтори години після закінчення, а в соціальних мережах ми отримали більше ста відгуків з вдячністю з усіх куточків України ».

   Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, підкреслив, як важливо для країни підтримувати реалізацію інноваційних ідей: «Україна належить тим, хто вміє презентувати ідеї і знає, як домогтися успіху. Сьогодні, коли я бачу більше 1000 молодих підприємців в залі Торгово-промислової палати України, я розумію, що Україна потребує перезавантаження. Країну починає рухати вперед покоління молодих людей. Головне - звільнитися від страхів перед труднощами. Страх не сприяє перемогам. Я переконаний, що в цьому залі сидять люди, які впевнені, що їхня ідея реалізується ».

Марина Дремлюга

Народні депутати -«ЄвроОптимісти» відзвітували про результати річної діяльності

Сьогодні відбувся звіт річної діяльності Міжфракційного депутатського об’єднання «ЄвроОптимісти», яке було створено 3 лютого 2015 року депутатами із фракцій «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч» та позафракційними.

Протягом року члени МФО «ЄвроОптимісти» стали співавторами низки революційних законів у сфері антикорупції, економічної політики та публічних фінансів, енергетики, антимонопольної політики, державної служби, медіа, які були ключовими вимогами Революції Гідності.

Депутати побудували міцну й системну роботу з громадянським суспільством, піднявши можливість впливу експертів, науковців, активістів, громадських середовищ на процес вироблення та ухвалення рішень на новий рівень. «ЄвроОптимісти» через залучення громадян до законотворення сприяють трансформації українського суспільства з вертикальної в горизонтальну систему.

«ЄвроОптимісти» стали чи не унікальним прикладом політичного об’єднання, рішення в рамках якого ухвалюються без впливу фінансово-політичних груп та олігархів. Депутати запропонували суспільству новий рівень прозорості та підзвітності політиків.

Члени об’єднання змогли започаткувати міжнародний діалог високого рівня та побудувати мережу персональних контактів для лобіювання інтересів України на міжнародній арені, у тому числі через роботу в представницьких органах міжнародних структур.

Олександр Майстренко