Народний депутат Руслан Демчак прозвітував перед виборцями

Як повідомляє офіційний сайт Липовецької районної ради Вінницької області lipovec-rada.org.ua , народний депутат Руслан Демчак прозвітував перед липівчанами про свою роботу на виборчому окрузі. Депутат представив свого помічника у Липовецькому районі Людмилу Лаврову, запросив виборців до приймальні,  повідомив години прийому та номера телефонів для зв'язку. 

У звіті Руслан Демчак зупинився на соціальних питаннях, суспільно-політичній ситуації, на питаннях реформування освіти й медицини, розвитку підприємництва, шляхах наповнення бюджетів, об"єднанні територіальних громад. 

У нашій області рекордна кількість об"єднаних громад саме на його, 18-ому виборчому окрузі. У Оратові, Немирові, Іллінцях процес об"єднання вже розпочався. У об"єднані громади усі види податків надходять , минаючи районний бюджет . Ці кошти дають можливість виважено та грамотно підійти до стратегії розвитку громади. В минулому році  у виборчий округ для здійснення заходів соціально-економічного розвитку  окремих територій надійшли 24 млн. 577 тис. 100 грн.з державного бюджету, в т.ч. у Липовецький район 3 млн. 656 тис. 900 грн. Кошти направлено на реалізацію проектів, зокрема, на капітальний ремонт будівлі Липовецького ДНЗ №1 "Сонечко" , капітальний ремонт Вахнівськоїї ЗОШ, придбання парт і стільців для загальноосвітніх шкіл району та інше. Свою зустріч депутат побудував у формі діалогу. Виборці  задавали питання  і отримували компетентну відповідь. Найбільше питань надійшло від голів територіальних громад, що ще раз показало , що вони вболівають за своїх виборців та долю громад , які очолюють. Вони добре знайомі із депутатом,  отримали підтримку в роботі та розраховують на подальшу співпрацю. Із словами вдячності до Руслана Демчака звернулись Ганна Нагорна, сільський голова із Вахнівки, Василь Завальнюк селищний голова із Турбова.   По завершенні зустрічі, депутат продовжив індивідуальний прийом громадян.

В. Масик

Виставка просто неба «Вірменські хачкари» у «Софії Київській»

16 червня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбулося урочисте відкриття виставки «Вірменські Хачкари». 

Виставку, організовану громадською організацією «Союз вірмен України», за підтримки Національного заповідника «Софія Київська», Посольства Республіки Вірменія в Україні і Української єпархії ВАЦ, відвідали визначні громадські і політичні діячі, представники духовенства.

В експозиції представлено понад десятка вірменських хачкарів.

Хачкари (вірм. «хач» – хрест і «кар» – камінь) – це декоративно-архітектурні скульптури, засновані на стародавніх національних традиціях. Вони відрізняються багатством форм і не мають аналогів у жодній культурі світу.
Виникнення перших пам’ятників датується початком IV століття, після прийняття вірменами християнства. Сьогодні у Вірменії налічуються десятки тисяч таких артефактів, кожен з яких вирізняється неповторним візерунком. У 2010 році хачкари були внесені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Історична ретроспектива свідчить, що протягом тисячолітнього проживання в Україні, вірмени виготовили і встановили безліч хачкарів. Склалася традиція спорудження вірменами фонтанів, колодязів, оборонних споруд для потреб міст, а також встановлення хачкарів, як символа християнської віри, ознаменовуючи важливі події.

У вітальному слові глава Союзу вірмен України Вілен Шатворян зазначив особливе ставлення вірмен і українців до своєї історії і культури. Генеральний директор «Софії Київської» Неля Куковальська в свою чергу нагадала про багатовікові зв'язки вірмен з Софією Київською.

Захід розпочався з молитви, яку очолив глава Української єпархії ВАЦ єпископ Маркос Оганесян. До присутніх з вітальним словом звернувся Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Вірменія в Україні Андранік Манукян.

Перед гостями виступили відомий дудукіст Армен Костандян і парафіяльний хор Вірменської каплиці Святих великомучеників міста Києва.

Голова САУ Вілен Шатворян за вагомий особистий внесок у популяризацію вірменської культури відзначив подякою майстра хачкарів Артака Амбарцумяна, директора Національного заповідника «Софія Київська» Нелю Куковальську і музиканта Армена Костандяна.

Виставка триватиме до 2-го липня. Потім хачкари будуть встановлені в різних регіонах України.

Як повідомлялося раніше, за ініціативою голови Спілки вірмен України Вілена Шатворяна вже були встановлені більше 10 хачкарів в різних куточках України.

Охорона здоров'я в Канаді, в Великобританії

Канадська система охорони здоров'я (Medicare) по праву вважається однією з кращих в світі. Охорона здоров'я в Канаді фінансується в основному податками, як місцевими, так і державними прибутковими податками і податками на прибуток з підприємств. Деякі провінції використовують для фінансування системи охорони здоров'я податки з продажів і доходи від лотереї. Ці додаткові доходи, проте, не грають великої ролі у фінансуванні охорони здоров'я Канади.

Одним з найважливіших індикаторів успіху існуючої системи охорони здоров'я є здоров'я канадців. Тривалість життя канадців становить 78,6 років (81,4 року для жінок і 75,8 років для чоловіків), що є одним з найвищих показників серед розвинених країн.

Medicare - це державний сервіс і кожна провінція має свою програму медичного страхування. Загалом програми сильно не відрізняються, але існують певні особливості в оплаті: наприклад, в деяких провінціях виплачується щомісячний внесок на медичне страхованіе. Картка медичного страхування - Health Insurance Card- це пластикова картка з вашої фотографією, підписом, номером страховки і домашньою адресою. Health Insurance Card, як і водійські права, є документом, що засвідчує особу. Вона видається кожному члену сім'ї, навіть дітям.

Картку медичного страхування видає та провінція, в якій живе людина. Для отримання Health Insurance Card необхідно заповнити форму-заяву, бланк можна отримати в поліклініці, в лікарні, в аптеці. 

Картка медичного страхування оформляється на кожного члена сім'ї персонально. Health Insurance Card є одним з ID-документів в Канаді і призначена тільки для особистого користування.

Лікарі та клініки

Система охорони здоров'я Канади в основному спирається на терапевтів первинного медичного догляду, які становлять близько 51% всіх практикуючих терапевтів в Канаді. Вони є передавальною ланкою між пацієнтом і формальною системою охорони здоров'я, і ​​контролюють доступ до більшості лікарів-фахівців, лікарняного догляду, діагностичних перевірок і виписування за рецептом ліків. Такого сімейного лікаря можна змінювати необмежену кількість разів за порадою знайомих і зміни настрою.

Більшість лікарів мають свою власну приватну практику і високий ступінь автономії. Багато лікарів працюють в лікарнях або місцевих оздоровчих центрах (У провінції Квебек існують поліклініки). Лікарям-приватникам держава оплачує послуги в залежності від наданої допомоги, причому плату такі лікарі отримують безпосередньо з бюджету провінції або території. Терапевти, що не мають приватної практики, отримують або встановлений оклад, або плату в залежності від кількості наданих медичних послуг.

Коли канадці потребують медичного догляду, вони звертаються до лікаря-терапевта або в клініку за своїм вибором і пред'являють йому картку медичного страхування, яка видається всім легальним громадянам і жителям країни. Канадці не платять безпосередньо за надані медичні послуги, і їм не потрібно заповнювати різні форми на послуги, що покриваються страховим полісом. На такі послуги не існує меж в грошовому вираженні або додаткових платежів. 

Зубні лікарі працюють незалежно від системи охорони здоров'я, крім тих випадків, коли необхідна невідкладна допомога хірурга-стоматолога. Аптеки теж є незалежними від держави організаціями.

Понад 95% всіх канадських лікарень працюють за принципом некомерційних приватних організацій, керованих місцевою радою директорів, організаціями добровольців або муніципалітетами. На додаток до загальнодержавної системи медичного страхування, провінції та території також забезпечують медичним обслуговуванням ту частину населення, яка потребує додаткові медичні послуги - літніх людей, дітей і безробітних. Ці додаткові пакети медичних послуг часто включають безкоштовні ліки, стоматологічну допомогу, послуги окуліста, різні пристосування для інвалідів (протези, крісла-каталки і т.д.) і інше. Хоч провінції і території забезпечують додатковими послугами деякі верстви населення, ця сфера послуг знаходиться в приватному секторі, а значить, жителі країни безпосередньо оплачують їх з власної кишені. Розумним в такому випадку є придбання страховки,  яка покриває велику частину витрат на послуги стоматолога, окуліста і т. д. Такі страховки часто включають в компенсаційний пакет, який пропонується поряд із заробітною платою. Прі переїзді з однієї провінції в іншу жителі Канади і раніше можуть розраховувати на безкоштовне медичне обслужіваніе.

Послугиі швидкої допомоги: При необхідності отримання екстреної швидкої допомоги- телефонуйте 911. Якщо ж ви не в змозі дістатися до лікарні самостійно, і вам потрібне термінове медичне втручання (утруднення дихання, серцеві напади та інші можливі причини смерті), то викликайте швидку допомогу. До вас прибуде бригада швидкої допомоги, яка доставить вас до відділення невідкладної допомоги в лікарню, де вами займуться лікарі. Якщо у Вас є хронічне захворювання: діабет, підвищений артеріальний тиск, алергія на ліки, ви зобов'язані повідомити про це сімейного лікаря для надання медичної допомоги. 

Прививки: Обов'язкова Імунізація населення-один з найефективніших способів захисту населення від серйозних інфекційних захворювань (таких як: дифтерія, поліоміеліт і т. д.). При записи дитини до школи необхідно пред'явити інформацію про наявність щеплень. Якщо якихось щеплень не вистачає, необхідно звернутися до педіатра або в дитячий центр здоров'я для вакцінаціі. В Канаді існує Графік імунізації населення. Наприклад, деякі щеплення роблять дітям у 2-х місячному віці, деякі в 4-х місячному і т. д. Якщо Ви хочете зробити щеплення, необхідно звернутися до сімейного лікаря. 

Вагітність. Відпустка у зв'язку з вагітністю та родам - право всіх працюючих матерів в Канаді. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в зв'язку з вагітністю, хворобою одного з родичів, а також особам, які отримали травму на робочому місці або страждають професійними захворюваннями. Допомога видається протягом усього курсу лікування. Після цього таким жителям належна пенсія чи велика разова виплата.

Управління охороною здоров'я здійснюється по ланцюжку: федеральний уряд / МОЗ / - провінційний / територіальний уряд - регіональні управління охороною здоров'я, основним завданням яких є безпосередній контроль за наданням населенню медичних послуг громадськими і приватними організаціями.

Основні принципи організації медичної допомоги в Канаді укладаються в рамки Акту про охорони здоров'я, прийнятого як закон в 1984 р Це принципи загальності, доступності, комплексності, універсальності, всеосяжності і управління населенням. Витрати на охорону здоров'я оплачуються з податків, зібраних з населення. Лікування практично безкоштовне.

У Канаді існує розвинена і добре організована система лікарень, як багатопрофільних, так і спеціалізованих. Крім того, в країні створена широка мережа медичних, центрів, що поєднують лікувальну і профілактичну роботу з навчанням населення основам ЗСЖ. Ці лікарні і центри мають бюджетне фінансування в рамках різного роду програм. Понад 95% всіх канадських лікарень працюють за принципом приватних некомерційних організацій. Поряд з цими організаціями, що фінансуються державою, в Канаді існують і приватнопрактикуючі лікарі і приватні клініки.


Система надання медичних послуг населенню спирається в основному на терапевтів первинної медичної допомоги. Первинна медична допомога надається населенню в медичних офісах / аналог наших поліклінік /.

Охорона здоров'я у Великобританії має характерні риси країн з переважно державною службою охорони здоров'я. В результаті проведеної в 1948 р реформи охорони здоров'я в Великобританії в рамках приватнокапіталістичної суспільної системи створена загальнонаціональна державна служба охорони здоров'я, що надала практично всьому населенню безоплатну медичну допомогу, за рідкісним винятком - збереження 4-5% лікарняних платних ліжок для бажаючих отримати більш комфортабельні умови; символічна оплата ліків за рецептами за однаковою ціною незалежно від їх вартості, оплата протезів, окулярів та ін. Медичні послуги, як і вся діяльність медичних установ, в основному на 85-87% забезпечується державним бюджетом (решта коштів йдуть з приватних джерел і добровільного медичного страхування). Бюджет складається з податків підприємств і громадян, розподіляється відповідно до рішень парламенту урядом: для забезпечення закладів охорони здоров'я через центральний орган управління - міністерство (департамент) охорони здоров'я.
Система охорони здоров'я має специфічну для Великобританії структуру, що складається з 3 секторів:
лікарі загальної практики, амбулаторно-поліклінічні заклади, аптеки, фармацевти, зубні лікарі (НЕ стоматологи), очні лікарі (НЕ офтальмологи), тобто персонал і установи, що працюють в системі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД);
госпіталі, лікарняні служби, амбулаторії при госпіталях, лікарі-фахівці, в тому числі стоматологи і офтальмологи, і інший персонал стаціонарів;

громадські, підвідомчі муніципалітетам медичні (породіллі та ін.) служби охорони здоров'я, включаючи санітарно-гігієнічні, організації так званих соціальних медичних працівників (сестер по догляду, патронажних та ін.). Крім того, ряд відомств, міністерство праці і, звичайно, військове та інші мають медичні установи і персонал, наприклад санітарних інспекторів промислових підприємств, які також є державними службовцями .

Природа, яку не можна не любити

Якщо людина не любить тварин, то вона розвивається у дисгармонії з природою. Треба завжди пам’ятати, що ми - це часточка природи і ніхто нам не давав права перебільшувати своє значення. Увесь всесвіт взаємопов’язаний між собою, ми народжуємося, живемо і помираємо, взаємодіючи з природою. Люди, які люблять тварин, неодмінно цінують природу і своє життя, вони є по-справжньому людяними. 

Але в сучасному темпі життя усе менше і менше часу залишається на милування

природою. А де можна найкраще помилуватися живою природою, як не у зоопарку чи природному парку. Тому створення маленьких заповідників, ландшафтних парків та навіть біопарків частішає.

Чомусь, коли згадуєш про зоопарки на території України, то завжди їх уявляєш не в найкращому вигляді з виснаженими тваринами, особливо це стосується віддалених куточків нашої країни. Тому такі зоопарки й не хочеться відвідувати.

Але змінюється час і на зміну йому приходять  нові зоопарки, звичайно здебільшого приватного характеру й дорожчім вхідним квитком. Проте їх приємно відвідати, вони пропонують не лише пасивний відпочинок, а й багато активностей. Суспільство прогресує і хоче, щоб все відповідало його постійно змінюваним вимогам, тому і зоопарки притримуються цієї тенденції розвитку.

Для прикладу, розкажемо про Біопарк у Одесі та про київський Зоопарк 12 Місяців. Вони існують порівняно недовго, але вже встигли полюбитися відвідувачам і особливо малечі, якій тут знайдеться безліч розваг.

Біопарк розташований за адресою м.Одеса, Тираспольське шосе 22ж. Це порівняно далеко від центру, що дає йому можливість займати площу 5га землі. Він включає у себе як ландшафтний парк так і зоопарк. Працює кожного дня з 10 годин ранку до 22.00. Тут ви зможете насолоджуватися природою, перебуваючи у активній взаємодії з нею. Так, ви маєте можливість цілою родиною побувати в гостях у лемурів. Пофотографуватися з ними, погодувати їжею, яку купите на території зоопарку та неодмінно посміхнутися, як мінімум 100 разів. Найбільше роздолля тут для дітей, адже крім того, що територія Біопарку їм буде видаватися величезною і вони зможуть вживу побачити таких незвичних і рідкісних тварин, спеціально для них  працюють аніматори, аквагрим та є спеціально обладнанні майданчики для ігор. Під час свого відвідування Біопарку вам може захотітися перекусити і це буде зробити доволі просто і відносно не дорого, Burger Club завжди до ваших послуг. Вартість вхідного квитка буде коштувати вам 150  грн, якщо ж вам 5 років чи менше то вхід безкоштовний.

Сучасному Зоопарку 12 місяців уже більше двох років, але казку своїм відвідувачам він дарує щодня. Це місце знаходиться у 40 кілометрах від Києва в селі Демидів на вулиці Вербовій 79. На його території навіть є справжнісінький замок. Тут ви зможете не лише вдовольнити необхідність у єднанні з природою, але й допомогти їй ставши опікуном певної з тварин. Якщо ж ваших коштів і снаги трохи не вистачає на опікунство, не страшно, можна просто придбати їжу для тварин, яка продається в Зоопарку й погодувати тих тварин, що вам сподобались. Кожні вихідні на території Комплексу 12 місяців відбуваються певні тематичні заходи, які неодмінно цікаво буде відвідати вам і вашим дітям. Вхідний квиток коштує 150 грн., а Зоопарк працює з 10.00 до 19.00. Приємний відпочинок вам гарантовано, а ще безліч фотографій, рідкісні тварини і такі приємні спогади про побачене. 

Трапляються моменти, коли місто набридає, як  головному герою твору Intermezzo, який тікав з утомою від міста на природу. І лише вона змогла його морально вилікувати. Тікайте на природу, ставайте її активною частиною, починайте піклуватися про тварин і ви не лише станете щасливішими і духовно наповненими, але й відтепер будете мати місця, куди завжди хотітиметься повертатися. І байдуже де ви знаходитеся й скільки маєте вільного часу, просто подивіться на зоряне небо і згадайте що це життя єдине і воно прекрасне, не марнуйте його!

Ольга Карлова

Стан та переспективи розвитку торговельно-економічних відносин України з країнами Латинської Америки

У 2014 р. відбулися суттєві зміни в зовнішньоторговельних відносинах України з окремими країнами світу, зокрема з традиційними зовнішніми торговельно-економічними партнерами, що було викликано загостренням проблем у політичних і торговельно-економічних відносинах із Росією. Крім того, на розвиток зовнішньої торгівлі значний вплив мали несприятлива кон’юнктура на ключових для України світових ринках, коливання світових валют та сировинних цін, нестабільність курсу національної валюти, нераціональна структура вітчизняного експорту, в якому домінують сировина та продукція з низьким рівнем переробки, низька конкурентоспроможність українських товарів та послуг тощо.

Виходячи з прогнозних тенденцій розвитку зовнішньоторговельної політики України, диверсифікації її геополітичних та регіональних пріоритетів, важливим є вирішення питання переорієнтації експорту та пошуку нових зовнішніх ринків збуту вітчизняної продукції відповідно до вимог і наявних ніш світового ринку.

Одним з таких потенційних зовнішніх ринків є ринки країн Латинської Америки, які згідно прогнозних оцінок МВФ є швидкозростаючими ринками.  Латинська Америка – великий економічний регіон, на який припадає близько 9% світового ВВП. Близько третини ВВП регіону припадає на Бразилію, ненабагато від неї відстає Мексика, потім йдуть Аргентина, Колумбія, Чилі.

Згідно статистичних даних латиноамериканський регіон поки що не входить до складу основних торговельних партнерів України. Так за даними 2014 р. його частка в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України складала 1,3%, зокрема в українському експорті – 1,0%, а в імпорті – 1,6%. До п’ятірки основних зовнішньоторговельних партнерів України в Латиноамериканському регіоні входять Бразилія, на яку припадає 27,2% українсько-латиноамериканського товарообороту, Мексика (18,2%), Аргентина (6,7%), Куба (6,3%) і Колумбія (5,1 %) .

Протягом 2011-2014 рр. основними товарними групами експорту вітчизняних товарів в зазначені країни були: зернові культури, добрива, палива мінеральні, фармацевтична продукція, каучук і гума, екстракти дубильні, чорні метали, реактори ядерні, котли, машини та електричні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, літальні апарати.

Слід зазначити, що сьогодні розвиткові торговельно-економічних відносин між Україною і країнами Латинської Америки перешкоджають повільне формування тісних комерційних зв'язків, слабке кооперування українських і латиноамериканських фірм, домінування в економічних відносинах традиційної торгівлі за явного відставання інвестиційного та виробничо-технологічного співробітництва тощо.


Аргентина

На сьогодні в Аргентині, за експертними оцінками, проживають близько 250-300 тис. етнічних українців.

В еміграційному русі українців до Аргентини можна виокремити чотири періоди: перший – з 1897 року до 1914 року, другий – з 1922 до 1939 року, третій – з 1946 до 1951 року і четвертий з 1993 р. Українці, що прибули до Аргентини наприкінці ХІХ століття та до Першої світової війни, за своїм соціальним складом були в основному селянами, що й обумовило їх подальшу виробничу діяльність. Особливо великий потік емігрантів був у 1924 –1932 рр. з Західної України.

Українці селилися в основному на незаселених лісистих землях двох північних провінцій – Місьйонес та Чако, де вони складали більшість сільського населення. Основним заняттям українців у провінції Чако було вирощування бавовнику, у Місьйонесі – тютюну і чаю. У провінції Мендоса, де українці також поселялись компактною групою, вони займалися виноградарством, садівництвом, городництвом. Багато українських сімей у степових провінціях Аргентини займалися хліборобством. Досить велика група українців почала працювати на промислових підприємствах Буенос-Айреса і його передмість. Емігранти, які приїхали з України після Першої та Другої світових воєн, були здебільшого учасниками національно-визвольного руху в Україні чи особами, які свого часу були вивезені з України до Німеччини на примусові роботи. Багато з представників цієї імміграційної хвилі мали середню або вищу освіту, що значно активізувало суспільне життя української громади і сприяло розвитку емігрантських організацій.

У зв’язку з останньою хвилею української імміграції до Аргентини варто зазначити, що після розпаду СРСР Аргентина почала дивитись на Східну Європу як на джерело дешевої і, насамперед, кваліфікованої робочої сили. Починаючи з 1993 року, в Аргентину почали прибувати українські емігранти нової – «четвертої» хвилі. До січня 2004 року еміграція з України здійснювалась за спеціальним спрощеним порядком еміграції для країн Східної Європи, у відповідності до якого будь-який українець, віком не старше 65 років, за умови подання відповідних документів і проходження співбесід зі співробітниками консульського відділу Посольства Аргентини в Україні, міг отримати візу з правом працевлаштування строком на один рік, яка за наявності офіційного контракту на роботу, продовжувалася кожен рік безкоштовно. Через три роки перебування в Аргентині особа, маючи офіційний контракт на роботу, могла подати клопотання про залишення на постійне місце проживання, а згодом отримати громадянство, що відкривало шлях до легального переїзду до Канади, США і країн Західної Європи.

Згідно з даними Національного управління міграції Аргентини, протягом 1993 – 2003 рр. до Аргентини прибуло близько 25 тис. українців. Переважна більшість новоприбулих українських громадян мала вищу та середню спеціальну освіту. Проте, аналіз наявних статистичних даних показує, що, починаючи з 2002 року, відбулося помітне скорочення потоку українських емігрантів до Аргентини. Натомість кількість громадян України, які щороку залишали територію Аргентини (поверталися на Україну або емігрували до США, Канади або країн Західної Європи), зростала щороку. Це обумовлено, передусім, найбільшою в історії країни фінансово-економічною кризою 2001 року, внаслідок якої багато українських громадян втратили роботу і будь-яку можливість забезпечувати себе фінансово, а також складнощами адаптації українців до місцевих реалій.

Місця компактного проживання етнічних українців на території Аргентини


Основна частина етнічних українців мешкає у столиці та провінції Буенос-Айрес (більше 100 тисяч осіб), а також провінції Місьйонес на півночі країни (близько 130 тис. осіб). Місцями компактного проживання є також провінції Чако (30 тисяч осіб), Кордоба (15 тисяч осіб), Мендоса (10 тисяч осіб), Формоса (6 тисяч осіб), Ріо-Негро (3 тисяч осіб) і Коррієнтес (3 тисяч осіб).

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Аргентиною

Стан торговельно-економічного співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою

Станом на кінець 2014 року торговий баланс між Україною та Аргентиною характеризується значним негативним балансом та малими обсягами.

За даними Державної служби статистики України, за 2014 рік загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Аргентиною становив 92 млн. дол. США, при від’ємному сальдо в розмірі 52,16 млн. дол. США.

Експорт українських товарів до Аргентини у 2014 році склав 19,92 млн. дол. США. Імпорт товарів до України за цей період становив 72,08 млн. дол. США.

Основні статті імпорту: риба i ракоподібні  (23 млн дол. США), їстівнi плоди та горiхи (7 млн дол. США), насiння і плоди олійних рослин (18,92 млн дол. США), тютюн і промислові замінники тютюну (3,54 млн. дол. США).

Основні статті експорту: добрива (4,26 млн. дол. США), чорнi метали (5,52 млн дол. США), електричнi машини (9,1 млн дол. США), реактори ядерні, котли, машини (0,46 млн дол. США). 

Діяльність Спільної українсько-аргентинської міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва є важливим механізмом активізації практичної взаємодії та інструментом розробки комплексної стратегії розвитку торговельно-економічного співробітництва України з Аргентиною. У період 1998–2006 рр. відбулось п’ять засідань Комісії. Проведення шостого засідання з різних причин переносилось протягом останніх років кілька разів, як з ініціативи МЗС Аргентини, так й української сторони.

Перспективними напрямами співпраці України та Аргентини можна визначити такі:

- енергетика (участь українських підприємств у проектах зі збільшення потужностей діючих ГЕС, участь у спорудженні нових електрогенерувальних об’єктів, оснащення національної мережі ліній електропередач сучасним трансформаторним обладнанням);

- авіація (відновлення потенціалу авіабудівної галузі на основі створення в країні складального виробництва з використанням технологій марки «Антонов»);

- залізничний транспорт (відновлення та модернізація аргентинської системи залізничного пасажирського сполучення);

- сільське господарство (залучення передових аргентинських технологій та інвестицій для оптимізації сільськогосподарського виробництва України);

- туризм;

- розвиток міжрегіональної співпраці, розширення практики прямих ділових контактів між регіонами України та Аргентини.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Еквадором

 За даними Державної служби статистики України, обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Еквадором у 2014 р. становив 217,7 млн. дол. США. При цьому, вітчизняний експорт зменшився на 67% і склав 5,5 млн. дол. США. Імпорт зменшився на 31% та склав 212,2 млн. дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 206,7 млн. дол. США. Обсяг торгівлі послугами між Україною та Еквадором у 2014 р. склав 1  млн. дол. США (експорт України - 0,9 млн. дол. США - передусім, послуги з ремонту літальних апаратів).

У січні-червні 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Еквадором становив 62,6 млн. дол. США.  Експорт – 0,1 млн. дол. США, імпорт – 62,5 млн. дол. США.

Загалом, обсяги торговельно-економічного співробітництва України з Еквадором перевищують аналогічні показники з іншими країнами Андської співдружності. З країн Південної Америки після Бразилії Україна найбільше імпортує з Еквадору.

Основу українського експорту до Еквадору складають чорні метали, добрива, пластмаси та полімерні матеріали. Основу українського імпорту з Еквадору складають банани, їстівні плоди та горіхи, живі дерева та інші рослини, риба і ракоподібні.

Головні перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва з Еквадором на нинішньому етапі полягають у збільшенні обсягів експорту української високотехнологічної продукції, зокрема військового та подвійного призначення в авіа- та суднобудуванні, нафтовій сфері, у галузі геології та гірничодобувної промисловості.

Зменшенню значного від’ємного сальдо в торгівлі України з Еквадором має сприяти започаткування та подальша реалізація спільних проектів у високотехнологічних сферах, нафтодобувній та переробній промисловості, гірничодобувній та металургійній галузях, машинобудуванні та ВТС. Уряд Еквадору зацікавлений у модернізації зазначених галузей та розвитку підприємств поглибленої переробки видобутих корисних копалин. Аналіз потреб еквадорської сторони засвідчує потенційну перспективність розвитку співробітництва з Україною в космічній та супутниковій сферах, авіації, постачанні продукції сільськогосподарського машинобудування та енергетичного обладнання.

У 2013-2014 навчальному році в Україні вищу освіту здобувало близько 200 громадян Еквадору  (переважно медичні  та технічні  спеціальності).


Стан торговельно-економічного співробтництва між Україною та Мексикою

Мексика посідає друге, після Бразилії, місце серед основних торговельних партнерів України в Латинській Америці та Карибському басейні.

За даними Держстату, у 2016 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Мексикою склав 237,553 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у 37,537 млн. дол. США.

У 2016 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між двома країнами зріс на 31% у порівнянні з 2015 р. і склав 235,206 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у 37,786 млн. дол. США. При цьому експорт з України до Мексики збільшився на 16% та становив 136,496 млн. дол. США, імпорт з Мексики склав 98,710 млн. дол. США (зростання на 60%).

Основою українського експорту були чорні метали та вироби з них – 51,6%, зернові культури – 26,4%, добрива – 8,3%, залізничні локомотиви – 3,4%, продукція борошномельно-круп’яної промисловості – 3,1%, сіль та сірка – 2,1%, ядерні реактори – 1,4%.

Основу імпорту з Мексики склали транспортні засоби – 29,5%, електричні машини – 18,6%, ядерні реактори – 11,9%, алкогольні і безалкогольні напої – 8,2%, сіль та сірка – 5,1%, фармацевтична продукція – 5,1%, оптичні прилади – 4,9%, їстівні плоди та горіхи – 3,7%.

Обсяги торгівлі послугами між двома країнами за підсумками 2016 р. становили 2,347 млн. дол. США (збільшення на 23% у порівнянні з 2015 р.). Експорт послуг з України зріс на 60% і склав 1,049 млн. дол. США, а імпорт з Мексики до України становив 1,298 млн. дол. США (зростання на 3%). У торгівлі послугами між двома країнами утворилося позитивне для Мексики сальдо у розмірі 249 тис. дол. США.

Основу експорту склали транспортні послуги – 68,7%, ділові послуги – 18%, послуги, пов’язані з подорожами – 7,7%, телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги – 4%. В українському імпорті переважали послуги, пов’язані з подорожами – 60,8% і державні та урядові послуги – 36%.

У І кварталі 2017 р. товарообіг між Україною та Мексикою склав 82,341 млн. дол. США. Український експорт до Мексики становив 52,584 млн. дол. США (зростання на 135%). Імпорт мексиканських товарів до України зріс на 70% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 29,757 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо у торгівлі товарами за січень-березень ц.р. склало 22,827 млн. дол. США.

За січень-березень 2017 р. обсяги торгівлі послугами між двома країнами становили 409,6 тис. дол. США. Експорт послуг до Мексики впав на 68% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 132,6 тис. дол. США. Імпорт послуг до України становив 277,0 тис. дол. США (зростання на 36%). Позитивне для Мексики сальдо у торгівлі послугами за І квартал ц.р. склало 144,4 тис. дол. США.

Обсяги мексиканських інвестицій в економіці України на сьогодні  становлять 9 млн. дол. США: компанія «Gruma», яка є поки що єдиним мексиканським інвестором в Україні, інвестувала зазначені кошти в 2010 р. на створення підприємства з виробництва кукурудзяної муки «Azteca Altera Milling» у м. Черкаси.


Двосторонні відносини між Україною та Мексикою в економічній сфері регулюються положеннями Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатів, що набрала чинності 19 грудня 2004 року.


Стан торговельно-економічного співробітництва України та Чилі. 

У 2014 році українсько-чилійські відносини в економічній сфері не відзначалися високим динамізмом та інтенсивністю. За даними Держслужби статистики України, за десять місяців 2014 року загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Чилі становив 51,8 млн. дол. США, при від’ємному сальдо у розмірі 40,3 млн. дол. США.

Експорт українських товарів до Чилі у січні-жовтні 2014 р. склав 5,7 млн. дол. США. Імпорт товарів до України за цей період становив 46 млн. дол. США.

Основні статті імпорту: живі дерева та інші рослини (7 млн. дол. США), жири та олії тваринного або рослинного походження (6,7 млн. дол. США), їстівнi плоди та горiхи (4 млн. дол. США), насiння і плоди олійних рослин (4,9 млн. дол. США), продукти переробки овочів (5 млн. дол. США), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (5 млн. дол. США), залишки і вiдходи харчової промисловості (5 млн. дол. США), продукти неорганiчної хiмiї (1,4 млн.дол. США).

Основні статті експорту: продукти неорганiчної хiмiї (4,5 млн.дол. США), реактори ядерні, котли, машини (0,4 млн.дол. США), електричнi машини (0,4).

Обсяг торгівлі послугами за 9 місяців склав 235,7 тис. дол. США, при від’ємному сальдо у розмірі 138,2 тис. дол. США. Експорт українських послуг до Чилі склав 49 тис. дол. США. Імпорт послуг з Чилі 186,9 тис. дол. США. 


Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Перу

 За даними Державної служби статистики України, у 2014 р. товарообіг між Україною і Перу становив 18 млн. дол. США. Експорт українських товарів до Перу зменшився на 57% і склав 10,6 млн. дол. США, імпорт перуанської продукції в Україну зменшився на 10% та становив 7,4 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 3,2 млн. дол. США.

У січні-червні 2015 р. товарообіг між Україною і Перу становив 4,6 млн. дол. США. Експорт українських товарів до Перу зменшився на  73,3% і склав 2 млн. дол. США, імпорт перуанської продукції в Україну зменшився на 41,6% та становив 2,6 млн. дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 0,6 млн. дол. США. У згаданий період Україна не експортувала до Перу мінеральні добрива та металопродукцію.

Основу українського експорту у згаданий період становили реактори ядерні, котли, машини, прилади та апарати оптичні, фотографічні, пластмаси, полімерні матеріали, імпорту - риба та ракоподібні, їстівні плоди і горіхи, продукти неорганічної хімії.

З огляду на відкриття у серпні 2014 р. представництва ВАТ «Мотор-Січ» в м. Ліма,  експорт двигунів українського виробництва до Перу, на думку Посольства, має зрости. Крім того, зважаючи на зростання будівельної галузі Перу збільшуватиметься потреба країни в металопродукції, в т.ч. українського виробництва.

У 2014 році обсяги двосторонньої торгівлі з Перу послугами склали 3,7 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив - 2,2 млн. дол. США (зменшення на 33,8%), імпорт - 1,5 млн. дол. США (зменшення на 5,4 %). Практично весь обсяг українського експорту послуг припадає на авіабудівну промисловість.

За наявними даними, у 2014 р. та І півріччі 2015 р. інвестиційне співробітництво між Перу та Україною не здійснювалося. Інвестиції України в перуанській економіці відсутні. Загальний обсяг перуанських інвестицій в Україну становить 6,2 млн. дол. США. У 2014 році Республіка Перу залишалася реципієнтом іноземних інвестицій та технічної допомоги. Обсяги прямих інвестицій з цієї країни за кордон спрямовувалися, переважно, до сусідніх держав Латинської Америки. На думку Посольства, з огляду на сучасний рівень економічного розвитку Перу така ситуація зберігатиметься в близькій та середній перспективах.

Науково-технічне та освітнє співробітництво: У квітні 2014 р. в Перу з робочим візитом перебувала делегація Національної академії аграрних наук України на чолі з доктором ветеринарних наук, академіком-секретарем Відділення ветеринарної медицини НААН України М.С.Мандигрою. За підсумками візиту було підписано Меморандум про співробітництво між  Національною академією аграрних наук України та Факультетом ветеринарної медицини Університету Святого Маркоса (Перу).

 У 2013-2014 навчальному році в Україні вищу освіту здобувало близько 20 громадян Перу (переважно медичні  та технічні  спеціальності).

Стан торговельно-економічного співробітництва України та Уругваю. 

За даними Державної служби статистики України, за десять місяців 2014 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Уругваєм становив 12,81 млн. дол. США.

Експорт українських товарів за січень-жовтень до Уругваю склав 9,4 млн. дол. США, а імпорт з Уругваю до України за цей же період - 3,4 млн. дол. США. Позитивне сальдо торгівлі товарами для України склало 5,9 млн. дол. США.

У структурі українського експорту дві основні позиції займають добрива (1,6 млн. дол. США) та електричнi машини (7,5 млн. дол. США). Усі інші товарні групи є незначними - від 20 до 70 тис. дол. США (реактори ядерні, котли, машини; папiр та картон; екстракти дубильнi).

У структурі уругвайського імпорту в Україну основні позиції займають такі товарні групи: риба i ракоподібні (1 млн. дол. США), шкури (1,6 млн. дол. США), їстівнi плоди та горіхи (385 тис. дол. США), зерновi культури (159 тис. дол. США), фармацевтична продукція (118 тис. дол. США). Усі інші товарні групи не перевищують 30 тис. дол. США (алкогольні і безалкогольні напої та оцет; каучук, гума; керамiчнi вироби, електричнi машини, текстильнi матерiали).

У 2014 році відбулось помітне падіння імпорту та значне зростання експорту, що дозволило вийти на позитивне сальдо торгового балансу для української сторони.


Двостороння торгівля послугами у період за 9 місяців між Україною та Уругваєм склала 1,03 млн. дол. США при позитивному сальдо 1,02  млн. дол. США. Експорт українських послуг склав 1,03 млн. дол. США, імпорт уругвайських послуг 5,4 тис. дол. США. При цьому основні види українських послуг це - транспортні послуги (0,6 млн. дол. США) та ділові послуги (0,4 млн. дол. США). 

Стан торговальено-економічного співробітництва України та Парагваю

За 10 місяців 2014 року товарообіг склав 154 тис. дол. США, при позитивному сальдо – 16 тис. дол. США. Відповідно український експорт становив 85 тис. дол. США, а імпорт – 69 тис. дол. США.

У структурі українського експорту лише дві позиції: реактори ядерні, котли, машини (84,2 тис. дол. США) та прилади та апарати оптичні, фотографічні (0,8 тис. дол. США). У структурі імпорту: насiння і плоди олійних рослин (58,4 тис. дол. США; усі інші позиції до 4 тис. дол. США - одяг та додаткові речі до одягу текстильні;  одяг та додаткові речі до одягу трикотажні, цукор і кондитерські вироби з цукру, різнi харчовi продукти

Показник двосторонньої торгівлі послугами сягнув: 3,5 тис. дол. США за 9 місяців 2014 року, при позитивному сальдо 2,3 тис. дол. США. Відповідно експорт українських послуг склав 2,9 тис. дол. США, імпорт – 0,6 тис. дол. США. Українські послуги: пов’язані з подорожами та інтелектуальною власністю, парагвайські – у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.  


Започаткування діяльності Міжурядової українсько-парагвайської спільної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва дозволило створити механізм для визначення дієвих схем урядової взаємодії з інтенсифікації двостороннього торговельно-економічного співробітництва. 

ПЕРСПЕКТИВИ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

 Нарощуванню обсягів експорту українських підприємств на ринках країн Латинської Америки сприятимуть такі заходи, як: відкриття представництв українських підприємств у країнах Латинської Америки;  активна участь українських підприємств у виставково-ярмаркових заходах, що відбуваються в країнах регіону; започаткування контактів між делегаціями галузевих експертів, а також ініціювання представниками ділових кіл укладення угод між ТПП з відповідними підприємницькими латиноамериканськими об’єднаннями.


Бразилія
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

- волоконно-оптичні кабелі, алюміній та його сплави;

- графіт та вироби з нього;

- марганець;

- добрива;

- вуглецева сталь, вуглецеве волокно;

- консерванти;

- обмін технологіями і досвідом з виробництва інсуліну

Мексика
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

вантажні вагони, потяги;
верстати накатні та кромко загинальні, преси для штампування днищ, колісні диски тощо;
мінеральні палива;
продукція хімічної промисловості;
вироби з чорних металів;
насіння та зернові;
добрива


Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними:

енергетика: реалізація спільних українсько-латиноамериканських проектів із збільшення потужностей діючих ГЕС, спорудження нових електрогенеруючих об’єктів, оснащення національної мережі ліній електропередач сучасним трансформаторним обладнанням;
авіація: створення складального виробництва з використанням технологій марки „Антонов”; залізничний транспорт

Перу
Товарні групи і напрями промислової кооперації, що є перспективними: добрива, зокрема сечовина,
металопродукція,
машинне обладнання,
автомобілі,
залізничний транспорт,
сільськогосподарська техніка.



З метою розвитку торговельного-економічного співробітництва України з країнами Латинської Америки сьогодні важливою є робота уряду, дипломатичних представництв, торгово-промислових палат щодо встановлення сприятливого торговельного режиму між Україною та країнами Латиноамериканського регіону; цілеспрямованого вивчення та освоєння найбільш перспективних для українських експортерів товарних ринків та закріплення своїх позицій на них; політичної, фінансової, інформаційної та правової підтримки державою процесу просування українських товарів на латиноамериканські ринки; значного підвищення в структурі українського експорту частки товарів із високим ступенем доданої вартості, особливо продукції машинобудування і високотехнологічного виробництва; формування ефективних систем захисту економічних інтересів України в Латинській Америці.

В. Величко

ІХ Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство»

Об’єднані свинарством: коли партнери стають друзями, а проблеми вирішуються разом!

6 червня у Києві відбулася наймасштабніша подія свинарської галузі — ІХ Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Захід об’єднав понад 600 гостей, серед яких виробники, переробники, представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, міжнародних організацій та посольств.

Конгрес розпочалася вітальним словом  Артура Лози, Президента Асоціації «Свинарі України» та Оксани Юрченко, Віце-президента АСУ.

Продовжилася подія нагородженням виробників та переробників. Так, господарства АСУ-вці отримали відзнаку «За ініціативність, рішучість, дієвість», оскільки представники Асоціації  займають активну позицію щодо діяльності галузі, працюючи над цілою низкою питань, зокрема й  законодавчими.

Відзнаку «За лояльність і відкритість» отримали ті м’ясопереробники, з якими за відгуками свинарів найкомфортніше працювати на ринку. Серед них — ТзОВ «Єврокомерс», ТОВ «МК „Ювілейний“», ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «Алан».

Під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» в учасників події в рамках Бізнес-секції була змога обговорити найкритичніші питання галузі — відкриття ринку землі, держдотації, екологічні перипетії.

Ситуації з АЧС в Україні та шляхам її подолання присвятили Круглий стіл «Коли ситуація з АЧС Стане в Україні контрольованою?». До обговорення долучилися представники профільних органів, зокрема Держпродспоживслужби, ФАО та ЄБРР, а також вітчизняні свинарі.

Від виробників виступив Андрій Талама, очільник ТОВ «Галичина-Захід»:

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів».

Артур Лоза у своїй презентації «Свинарський бізнес в Україні: „заморожувати“ чи розвивати?» зазначив:

«Не зважаючи на важкий 2016-й та "чистку" серед дрібних та неефективних виробників, наслідки яких відчутні нині, перспективи в галузі свинарства в Україні є. Вони обумовлені як потенціалом розвитку внутрішнього ринку, так і зростанням "зацікавленості" окремих країн у імпорті свинини».

Вперше під час конгресу відбулася відверта розмова виробників і переробників свинини. Спеціально організований круглий стіл ««Цінові гойдалки»» та інші нюанси кооперації свинарів та м'ясопереробників» став майданчиком для вирішення ключового питання співпраці — ціни на живець.

Олександра Бондарська, аналітик Асоціації «Свинарі України» презентувала результати українського бенчмаркінгу — управлінського інструменту, який уже давно використовують у світі та глобальному свинарстві загалом.

«Якщо порівняти результати проведеного бенчмаркінгу з усередненими виробничими показниками по виробниках Данії, Нідерландів, Франції, Чехії, Сербії та деяких інших країн, можна відзначити, що вітчизняне свинарство за показниками збереженості на всіх етапах виробництва, приростів та кількості відлучених поросят знаходиться на рівні з європейським колегами, а окремі з них — мають навіть кращі результати роботи».

«Кипіла» робота і під час двох вузькоспеціалізованих секцій — Технологічної та Ветеринарної. Вітчизняні та міжнародні експерти ділилися знаннями та досвідом. Мова йшла про годівлю, менеджмент, вентиляцію, ерадикацію РРСС, ЕДС тощо — всі ті аспекти, успішно керуючи якими можна суттєво покращити результати свого господарства.

Леонід Коваленко

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Як повідомляє Agronews , пріоритетами для МінАПК є відкриття нових ринків та диверсифікація товарної структури українського аграрного експорту. Тому відомство активно працює у напрямку диверсифікації «у форматі 3D».

Про це заявила заступник міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017».

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

У свою чергу радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.