Прем’єр-міністр України провів зустріч з Керуючим директором Міжнародного валютного фонду

Під час робочого візиту у Вашингтон  Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив питання подальшої допомоги нашій країні у короткостроковій перспективі та питання довгострокового відновлення із Керуючим директором Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, повідомляє Арміяінформ.

На зустрічі також були присутні Міністр фінансів України Сергій Марченко, Голова Національного банку України Кирило Шевченко, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполучених Штатах Оксана Маркарова.

Прем’єр-міністр зауважив, що Міжнародний валютний фонд одним із перших надав Україні суттєву фінансову підтримку в розмірі 1,4 млрд доларів після початку повномасштабного вторгнення росії.

«Високо цінуємо рішення про створення спеціального рахунку під адмініструванням МВФ для надання додаткової допомоги Україні від держав-членів Фонду на двосторонній основі», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував пані Георгієвій за позицію МВФ стосовного того, що допомога Україні для фінансування бюджетного дефіциту має бути переважно грантовою, а не кредитною.

Кулеба обговорив з прем'єром Румунії нові маршрути українського експорту

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із прем'єр-міністром Румунії Ніколає Чуке диверсифікацію маршрутів українського експорту.

Про це Кулеба написав у Twitter після зустрічі у Бухаресті, повідомляє "Європейська правда".

"Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом українських біженців", - написав Кулеба.

Раніше повідомлялося, що Україна обговорює з Румунією можливість відправки своєї агропродукції через румунський морський порт Констанца. 

Нагадаємо, Румунія з 5 квітня скасувала усі вимоги щодо дозволів для українських перевізників, що спростить логістичні проблеми в умовах війни.

Україна та ООН створили координаційну платформу для вирішення потреб держави в умовах війни

Україна та ООН створили «Національну Координаційну Платформу – Україна» для вирішення нагальних потреб держави в умовах війни з російською федерацією, повідомляє Арміяінформ

Установчі документи щодо запуску координаційно платформи підписали віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та Кризовий координатор ООН в Україні, Спеціальний представник Генсекретаря ООН Амін Авад.

«Ця платформа дозволить уникнути дублювання зусиль, адже сьогодні Україна отримує підтримку від різних країн та організацій, які прагнуть допомогти нашій державі, – сказала Ольга Стефанішина. – Ми також очікуємо на збільшення гуманітарної допомоги від ООН, оскільки понад 13 мільйонів громадян потребують термінової гуманітарної допомоги по всій країні. Крім того, збройна агресія росії продовжується і потреби у гуманітарній допомозі зростатимуть. Розраховуємо, що постійний контакт між ООН та урядом дозволить краще скоординувати нашу діяльність».

Під час засідання представники українських міністерств та системи ООН обговорили координацію щодо розмінування деокупованих територій України. Майже 300 тисяч квадратних кілометрів території може потребувати гуманітарного розмінування.

Окрему увагу під час засідання координаційна платформа приділила питанням житла та реконструкції пошкоджених об’єктів. Представники уряду проінформували про поточну роботу у цьому напрямі (програма «Прихисток» та мобільні містечка). В ООН розповіли про мобілізацію ресурсів для ремонту пошкоджених будівель.

Єврокомісія виділяє ще 50 мільйонів євро допомоги українцям

Єврокомісія спрямує додатково ще 45 мільйонів євро на гуманітарні проєкти в Україні та ще 5 мільйонів - у Молдові, повідомляє DW.

Єврокомісія у неділю, 17 квітня, оголосила про виділення додаткових 50 мільйонів євро на допомогу людям, які постраждали від  війни Росії проти України. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

45 мільйонів євро спрямують на гуманітарні проєкти в Україні та ще 5 мільйонів - у Молдові.

Новий пакет допомоги серед іншого поширюватиметься на надання українцям невідкладної медичної допомоги, забезпечення доступу до питної води та засобів гігієни, а також надання прихистку та захисту в умовах війни. 

"Це допоможе людям, які опинилися у важкодоступних регіонах та позбавлені доступу до медичної допомоги, води та електроенергії, а також тим, хто був змушений кинути все та тікати", - заявив єврокомісар з питань гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич.

За його словами, гуманітарні потреби України вже зараз величезні, і Єврокомісія має очікувати, що можливе подальше посилення "безжалісних атак" на сході країни.

Разом з додатковими 50 мільйонами сума фінансування гуманітарної допомоги ЄС для подолання наслідків війни Росії проти України вже склала 143 мільйони євро. Це фінансування здійснюється у рамках пакета підтримки на суму в 1 мільярд євро, сформованого Єврокомісією у ході глобальної донорської кампанії  Stand Up For Ukraine.

Станом на 16 квітня, згідно з даними Агентства ООН у справах біженців, з України з моменту повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого виїхали близько п'яти мільйонів людей. Переважна більшість з них жінки та діти. 

Чому замість "почну з понеділка" ми починаємо казати "після війни" та як перемогти себе на власному фронті?

 

Автор  Вікторія Дуженко

 Ніхто не думав, що війна так затягнеться... 90% населення навіть не очікувало, що вона взагалі почнеться. Утім, зараз кожен українець розуміє, що це те, чого було не уникнути, а найголовніше бажання — скоріше перемогти й повернутися до свого минулого життя. Але як раніше вже не буде...  Ніколи…

 Ми вже не ті, що були до війни. Наш світогляд та цінності зазнали змін, а отже повністю як раніше бути не може. Проте, почуватиметься ваше оновлене "Я" гірше чи краще, як в нинішніх, так і в майбутніх реаліях, залежить лише від вас... 

  Багато хто починає відкладати своє життя на період після війни, як це буває, коли ми собі кажемо "почну з понеділка" і вкрай рідко за це обіцяне беремося. Але, на жаль, навіть війна не здатна зупинити час. У небезпечних регіонах, коли страшні події вирують навколо тебе, здається, що він уповільнюється, але життя не стає на паузу! 

   Так, зараз усі в різних умовах й взагалі війна болить кожному по-своєму, але навіть бажання зцілитися від неї — це теж позитивні зміни... 

  Щоб швидше зрозуміти власні потреби пропоную поставити собі запитання: "Якщо війна закінчиться завтра я буду задоволений собою, яким є зараз?"   

Якщо ваша відповідь "Ні" чи постають сумніви, то дайте відповідь власній свідомості: "Що я можу зробити вже зараз, щоб пишатися собою дужче й відчувати щасливіше?"

  Можливо вас почнуть гризти сумніви або навіть докори чи нормально бути щасливим під час війни ? Проте варто усвідомити, що це не просто нормально, а навіть необхідно. Ким будете ви, коли війна закінчиться? Чи зможете відновлювати країну та турбуватися про близьких тоді, якщо вже нині не піклуєтеся про себе ? 

Що вам під силу зробити?

Налаштувати свій режим. 

Я про те, о котрій ви лягаєте спати та прокидаєтеся.

Зараз нашому організму, як ніколи потрібні сили, більшість з яких він бере зі сну, тож якщо хочете збільшити продуктивність змушуйте себе лягати раніше і не спати аж до обіду. Такі от забаганки у нашого організму.

 В ідеалі, якщо це буде один і той же час, тоді поступово вам навіть не знадобиться будильник для пробудження та години спроб, щоб заснути. 

Додати тренувань. 

Зараз є безплатний доступ до багатьох видів тренувань, що дає можливість кожному відчути прилив енергії від спорту, обравши щось своє. До того ж купальний сезон ніхто не скасовував. Та щоб ви не обрали не забувайте дихати свіжим повітрям наскільки це дозволятимуть повітряні тривоги.

Спробувати збалансувати свій раціон.

Напевно дотримуватися цього пункту зараз найскладніше всім, бо солодкими та борошняними виробами люди схильні заїдати стрес, біль, нудьгу й т.д.

 Та якщо ви додасте минулі дві поради у своє життя, то вам буде значно простіше десь відмовитися від тієї їжі, якою ми намагаємося компенсувати нестачу щастя. Відповідно відсоток вживання здорової зросте в рази за що ваше тіло включно зі шкірою скажуть величезне дякую.

Зайнятися освітою.

Краще замініть невпинний моніторинг новин на читання книг чи  проходження курсів для підвищення кваліфікації, багато з яких, до речі, зараз безплатні для українців. Це не лише відволіче, але й зробить значний внесок в чудове майбутнє всієї країни й вас зокрема. Ви ж і досі хочете бути успішним, чи не так?

Соціалізуватися.

Знайти собі гарне товариство можна навіть в бункері чи йдучи вулицею за продуктами, тож не зволікайте. Спілкуйтеся. Це допоможе вам не тільки набагато швидше позбутися зайвих тривог, але й знайти однодумців.

Окрім універсальних порад знаходьте й щось власне, що буде змушувати вас рости у своїх очах та приносити радість, не шкодячи. Наприклад, похід на давно запланований манікюр, в'язання, вишивання, ведення щоденника чи може соціальних мереж. Загалом будь-що, що зробить життя більш повноцінним і прибере з вживання слова «існування» та «виживання». 

 Пам'ятайте, ми боремося не лише за перемогу та свободу, як такі, а ще й тому, що віримо — це поверне нам вкрадене загарбниками щасливе життя. Але нащо власноруч позбавляти себе його нині, якщо все одно до цього прагнемо? Дозвольте власному «Я» нарешті відчути радість та стати краще... Не після війни, не з понеділка, а прямо зараз ! 

Франція надасть українським біженцям доступ до житла та пільги

Біженці з України у Франції, які зараз розміщені в екстреному помешканні, отримають доступ до житла та соціальні пільги, повідомляє Еспресо.

Про це пише Reuters. 

За даними видання, Франція надасть переміщеним українцям право на доступ до особистого житла та пільги на утримання сім’ї.

За даними міністерства, з моменту вторгнення Росії 24 лютого, у Францію в'їхали понад 57 тисяч українців. Це переважно жінки та діти. Понад 41 тисяча громадян отримали "тимчасовий захист".

Додають, що понад 11 тисяч українських дітей навчаються у французьких школах, а дітей молодшого віку сім’ї можуть безкоштовно віддавати в дитячі садки. 

За даними Агентства ООН у справах біженців, понад 4,7 мільйона людей виїхали з України з початку повномасштабної війни.

Нагадаємо, 14 квітня Франція повідомила, що найближчим часом поверне свого посла зі Львова до Києва.

Також країна надала Україні військової допомоги на 100 млн євро і продовжить поставки.

13 квітня, у Мінфін Франції оприлюднили список російських активів на суму $25,6 млрд (це €23,7 млрд), які були заморожені внаслідок вторгнення РФ в Україну.

Віце-прем’єр-міністр та Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Представниця УВКБ ООН підписали угоду про надання переміщеним через війну людям, доступу до їх прав та пошуку стійких рішень щодо переміщення

 

Як повідомляє офіційний сайт UNHCR    15 квітня 2022 року Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Кароліна Ліндхольм Біллінг, Представниця Управління Верховного комісара у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні підписали Меморандум про взаєморозуміння, який визначає сфери співробітництва, щоб дозволити переміщеним особам та іншим людям, які постраждали від війни, мати доступ до послуг і стійких рішень під час переміщення.

Війна проти Україні призвела до спалаху однієї з найстрімкіших криз вимушеного  переміщення населення та гуманітарних криз в історії. За 50 днів 11,7 мільйона людей – це більше чверті населення України – були змушені покинути свої домівки. Понад 4,6 мільйона людей були змушені втекти з України, що робить цю кризу біженців найбільш швидкорослою з часів Другої світової війни. Крім того, ще 7,1 мільйона було переміщено всередині країни.

«Найбільшим бажанням людей є повернутися додому. Але у багатьох немає дому, куди можна було повернутися, оскільки він був зруйнований, пошкоджений або розташований у небезпечній зоні. Тому важливо, щоб переміщені особи могли отримати доступ до юридичних, соціальних та інших послуг, знайти роботу та продовжити освіту там, де вони зараз знайшли безпеку і, що важливо, місце для життя», – сказала Кароліна Ліндхольм Біллінг.

Інтенсивні обстріли та бої завдали значної шкоди житловим будинкам та цивільній інфраструктурі. На даному етапі важко визначити повний масштаб збитків, оскільки війна триває.

«Ми точно знаємо, що потреби в Україні зростають з кожним днем. Питання із забезпеченням житлом є одним із тих, що викликає найбільше занепокоєння. Хоча сотні тисяч людей зараз перебувають у центрах тимчасового прийому або в приймаючих сім’ях, які щедро відкрили свої будинки в безпечніших частинах країни, потрібно знайти довгострокові рішення», – додала Ліндхольм Біллінг.

Під час зустрічі Верещук та Ліндхольм Біллінг домовилися про конкретні наступні кроки, які включатимуть реконструкцію комунальних центрів та розширення послуг захисту для переміщених осіб у районах, де вони можуть отримати роботу, освіту та соціальні послуги, а також підтримку в конструктивній участі населення у вирішенні місцевих питань, що дасть їм змогу відновити своє життя. Сторони також домовилися про співпрацю в картографуванні покинутих будівель, таких як санаторії, які можна було б відремонтувати та перепрофілювати для розміщення людей, які втратили свої домівки. УВКБ ООН також підтвердило свою готовність розпочати ремонт легкої та середньої складності будинків, які постраждали внаслідок обстрілів, коли умови безпеки дозволять людям повернутися додому.

«Протягом останніх семи років УВКБ ООН відновило понад 22 000 будинків на сході України і знає, як багато значить для сімей можливість знову повернутися до свого дому», – сказала Ліндхольм Біллінг.

З кінця лютого УВКБ ООН розширило можливості близько 75 пунктів тимчасового прийому в областях, де приймають переміщених осіб, розповсюдило непродовольчі товари, гігієнічні набори та продовольчу допомогу 250 000 осіб, надало консультації та юридичні консультації 53 000 осіб на прикордонних пунктах, у центрах прийому та через гарячі лінії та переказало грошову допомогу 57 тис. переміщеним особам, які шукали безпеку в семи областях України. Щодня ці програми розширюються по всій країні.