У чому сенс життя: пошук глибинного змісту в сучасному світі

Авторка: Анна 

Зарудська

   Сенс життя - це вічне питання, яке відоме людству з часів давнини. Люди завжди прагнули знайти відповідь на це загадкове запитання, і сучасність не є винятком. У світі, де технології швидко розвиваються, а зв'язки стають все більше віртуальними, пошук сенсу життя стає актуальнішим і важливішим завданням.

   Сучасність забезпечує нам безліч можливостей і комфорту, але чи дарує вона нам справжнє щастя і задоволення від життя? Багато людей відчувають внутрішню порожнечу і розчарування, не дивлячись на зовнішній успіх і матеріальний достаток. Це може свідчити про те, що сенс життя не обмежується лише матерією та зовнішніми досягненнями.

Віктор Франкл

   Однією з можливих відповідей на питання про сенс життя є пошук глибинного змісту у власному бутті. Відомий психолог Віктор Франкл, висловивши ідеї своєї логотерапії, підкреслював, що сенс життя може знаходитися в самому процесі пошуку сенсу. Людина може надавати життю власний сенс і значення через свої дії, ставлення до інших людей, і саме ця внутрішня мета допомагає нам знаходити радість і задоволення у повсякденному житті.

   Ще одним важливим аспектом пошуку сенсу є розвиток власної особистості та духовного зростання. Багато великих духовних лідерів наголошували на важливості самопізнання і духовного розвитку. Практика медитації, спілкування з природою, вивчення філософії і духовних учень можуть допомогти відкрити нові горизонти і зрозуміти сенс і значення життя.

   Значення відносин з іншими людьми не можна недооцінювати в контексті пошуку сенсу життя. Взаємодія з близькими, друзями, родиною - це те, що робить наше життя значущим і багатшим. Спільні радості і труднощі, підтримка та розуміння можуть допомогти нам відчути, що ми несемо відповідальність перед іншими і маємо важливе місце в житті інших людей.

   Отже, сенс життя - це індивідуальне поняття, і кожна людина може знайти його власним шляхом. Для одних це може бути пошуку змісту у власному бутті, для інших - у духовному розвитку, відносинах з іншими людьми або в допомозі іншим. Головне - завжди пам'ятати, що сенс життя може бути знайдений, і він надає нашому існуванню глибший і відчутний зміст. Відкривши його для себе, ми знаходимо справжнє щастя та гармонію у своєму житті.

Проблема шкідливих звичок серед підлітків: чому діти прагнуть спробувати заборонене

Авторка: 

Євгенія Шевченко

   Для кожної дитини від самого її народження зразком для наслідування є батьки. Вони формують наші найперші уявлення про світ, знайомлять нас з навколишнім середовищем, пояснюють що добре, а що погано. Тільки батьки мають право обмежувати нас у чомусь, адже вони завжди роблять це з благими намірами.

   А як щодо тих аспектів життя, які батьки представляють нам як шкоду для здоров’я та розуму, але самі інколи дозволяють собі? Новий рік, День народження, Різдво – ці свята завжди супроводжуються гарно накритим столом з алкоголем. Він став майже невід’ємною частиною будь-якого застілля. З ним веселіше, легше, простіше. Хоч на деякий час можна забути про турботи, проблеми на роботі та відпочити. Тому діти від народження не асоціюють алкоголь зі шкодою та залежністю.

   Проблеми починають виникати тоді, коли років у 13 батьки починають розповідати підліткам, що алкоголь та сигарети – погано, і не дай Бог вони колись дізнаються, що щось з переліченого було в їхніх руках. У тінейджерів одразу виникає питання: « Чому коли ви пили та курили, то все було чудово, а як діло дійшло до мене, то ці речі стали злом?». Як нам давно відомо, заборонена грушка солодка : чим суворіша була розмова, тим палкіше бажання порушити її домовленість. Тому робиться це при першій же можливості та за відсутності батьків.

   Багато уваги шкідливим звичкам приділяють і в школі. Класні години, уроки основ здоров’я та біології проводяться з метою попередити та забезпечити учнів від поганого впливу алкоголю, паління та однолітків.

   Стадний інстинкт у цій справі теж грає велике значення. Старшокласники сучасніші та крутіші за батьків та вчителів, отже можуть порадити щось класне. Але вони точно ніколи не розкажуть, того, про що знають дорослі.

   На щастя, підручники ще з шостого класу повідомляють нам, що систематичне зловживання алкоголем викликає зниження фагоцитозу – найважливішого захисного механізму в організмі. З його допомогоюn знищуються мікроби і змінені, небезпечні клітини. Пригнічується захисна функція білків крові. Зменшується кількість лімфоцитів - клітин імунітету. А зниження імунітету призводить до утворення стійких вогнищ хронічної інфекції. Отже, сподіваємося, що хоч і не значний, але якийсь відсоток підлітків все ж бере до уваги слова з підручників та застереження батьків.

   Свою пораду щодо того, якими повинні бути стосунки між батьками та тинейджерами дала практикуючий психолог Алла Гущина: «Потрібно сісти та спокійно поговорити, розказати підлітку про алкоголь та сигарети якомога більше, пояснити яким чином вони впливають на його здоров’я та mжиття в цілому. Дуже важливо зацікавити підлітка такою розмовою – тільки тоді він прислухається до вас та прийме самостійне рішення відмовитися від шкідливих звичок». За її словами, батьки повинні проводити кожного дня як мінімум 30 хвилин зі своїми дітьми. Потрібно щиро цікавитися їх самопочуттям та тим самим показувати, що вони дійсно важливі для вас.

"ОСІНЬ ВЕСІЛЬНА"

   10 вересня у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудвся театралізований обрядовий  захід «Осінь весільна».

"ОСІНЬ ВЕСІЛЬНА" у Музеї просто неба - це колоритне дійство, яке було пронизане піснями, символічними обрядодійствами та  яскраво пародемонструвало світогляд наших предків.

   Саме на цьому заході гості дійства змогли зануритеся в атмосферу минулих часів і познайомитеся з традиціями, що супроводжували весільний обряд на Київщині та Чернігівщині. Адже кожен елемент весільного дійства є заворожуючим обрядом, що таємничим чином кодував майбутню долю молодої пари.

   На всіх, хто завітав на це свято чекало знайомство з традиціями, що переносились через покоління та відчуття неповторної енергетики справжнього українського весілля.

Леонід Коваленко

Незалежна література

Авторка: 

Валерія Тєлегіна

   Сьогодні як ніколи, нам українцям важливо розуміти свою винятковість та знати нашу історію . Найкраще  зрозуміти те й інше нам допоможе українська література. 

   Сучасна  українська література — молода, однак,  сформована та неповторна. Одна з найголовніших причин цієї унікальності є українська історія.

   Наша література має важливе, виховне, пізнавальне та суспільно-політичне значення, адже висвітлює історію боротьби українського  народу проти національного гніту.  Українська література розповідає  читачу   про етапи життя  українського народу. Його прагнення та перемоги.  

   Для тих хто хоче познайомитись з українською літературою не зі шкільних підручників, ми підготували перелік книг, які складають актуальну українську літературу.

Сергій Жадан “Інтернат”

   Глибокий роман, який захопливо демонструє читачу  життя в зоні АТО. Історія про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але який все одно продовжує боротьбу за незалежність. В центрі оповідання, історія шкільного вчителя, його цілі та мотивації для боротьби за власне життя.

"За спиною"

   

   Роман львівської письменниці Гаськи Шиян-лауреатки Літературної премії Європейського Cоюзу. 

Роман розповідає про просту українську дівчину, хлопець якої пішов на війну. Особлива увага в книзі присвячена самотності головної героїні, та гострому внутрішньому конфлікту, який намагається подолати дівчина. Конфлікт  спровокований переоцінкою цінностей і тілесністю, яку не завжди вдається приборкати. Як вона долає депресію? Які рішення приймає? І головне: куди її приводить намагання втечі?

 

 

Роман Іваничук "Вогняні стовпи" 

   Книга про героїчну історію Української повстанської армії.  

Це розповідь про нашу справжню історію, про нашу індивідуальність та волелюбність, про те, на чому тримається Дух нашої нації. Кілька поколінь в Україні виросло без правдивої інформації про УПА. Завдяки цій книзі, маємо щасливу нагоду заповнити цю прогалину в історії та нашій свідомості. Події твору, розповідають як через військові дії ворожої армії, з'являється нове покоління українців, здатних захистити свою честь, родину й рідну землю. 

 

Тамара Горіха Зерня "Доця" 

   Роман "Доця" є лауреатом премії "Книга року BBC — 2019", був номінований на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2022 році. Перекладений кількома іноземними мовами. Окрім того, планується розширене перевидання з окремим розділом про документальні свідчення. Книга доповнена листівкою довоєнного Донецька. Головна героїня Із початком війни організовує неофіційний волонтерський штаб, щоб допомогти цивільним та воїнам на передовій. Вона розуміє, як це — жити в самому центрі пекла, в окупації під обстрілами, як важко доставляти гуманітарну допомогу на самий фронт. Історія про дівчину в  окупованому місті .

Ілларіон Павлюк «Я бачу, вас цікавить пітьма»  

   Київський кримінальний психолог Андрій Гайстер  вирушає у селище Буськів Сад, як кримінальний консультант   де має розкрити зникнення маленької дівчинки.  В селищі водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати.

   «Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

 

Мотивація чи самодисципліна?

Авторка:

Катерина Ніловка

  Давайте розберемо докладніше, що таке мотивація, а що дисципліна.

 Мотивація-це психофізіологічний процес, який під дією зовнішніх або внутрішніх факторів, стимулює у людей бажання займатися тією чи іншою діяльністю.

  Самодиципліна - по-перше, це риса характеру, яку людина виробляє у собі протягом життя. Це навичка досягати своєї мети. Вона дозволяє робити саме те, що вам хочеться, тому що ви знаєте, що за допомогою дисципліни можна досягти чого завгодно.

  Тож, що краще? Чекати прилив мотивації чи почати розвивати в собі дисципліну? 

 Вчені довели, що мотивація - швидкоплинне явище. Мотив - це предмет бажання, ідея, що раптом спонукає до дії і так само раптом зникає. Вона допомагає людині досягати своїх цілей лише за певного психічного стану, тобто за наявності натхнення. На мотивацію впливає все, час, обставини, настрій. Люди, залежні від мотивації - постійно потребують однакової стимуляції для виконання типових, обов'язкових завдань.

  Дисципліна ж в свою чергу, не потребує певного психологічного стану. Це регулярне, систематичне виконання завдань, незважаючи на зовнішні фактори. Дисциплінованість допомагає нам розвивати в собі рефлексію, змінюватися та адаптуватися під навколишнє середовище, а також розвиває позитивні звички, які допомагають в роботі.   Дисциплінованість виробляє в нас характер і дозволяє нам досягати мети там, де ми є, з тими, з ким ми є, з тим, що можемо. 

  Мотивація і дисципліна ефективно працюють як партнери і підсилюють одна одну, тільки якщо дисципліна в цьому партнерстві має домінуючу позицію. 

  Пам'ятайте, що у людей завжди є вибір. Біль дисципліни чи біль жалю. Біль дисципліни важить грами, а біль жалю тонни.

Чи деградує культура в сучасному світі?

Авторка:

Анна Зарудська

  В епоху, позначену стрімким технологічним прогресом і глобалізацією, питання про те, чи деградує культура в сучасному світі, стало темою значних дискусій. Зіткнення між традиціями та прогресом та вплив засобів масової інформації – це лише деякі аспекти, які слід враховувати, оцінюючи стан культури в нашому сучасному суспільстві.

Зіткнення традицій і прогресу

  Один із головних аргументів у дискусії про культурну деградацію зосереджується на напрузі між традиційними цінностями та силами прогресу. Модернізація принесла незаперечні переваги, такі як покращення рівня життя, доступ до інформації та розширений зв’язок. Однак це також призвело до розмивання деяких традиційних звичаїв, вірувань і практик.

  Наприклад, у багатьох суспільствах молоде покоління все більше відривається від своїх культурних коренів, віддаючи перевагу глобалізованим тенденціям і способам життя. Поширення мереж швидкого харчування, домінування західної моди та масштабне використання англійської мови часто сприймаються як символи культурної ерозії. Критики стверджують, що ці тенденції розмивають унікальні культурні ідентичності, зводячи їх до простого товару в глобальному світі, орієнтованому на споживачів.

Вплив ЗМІ

  Засоби масової інформації, зокрема Інтернет і соціальні медіа, революціонізували спосіб поширення та споживання інформації. Хоча це, безсумнівно, розширило охоплення культурного контенту, це також викликало занепокоєння щодо його якості та автентичності. Вірусне поширення трендів, культури мемів і поверхневих форм розваг спонукало декого стверджувати, що сучасний світ поширює деградацію.

Складний баланс

  Хоча занепокоєння щодо культурної деградації в сучасному світі справедливі, важливо визнати складність проблеми. Культура не є статичною сутністю, вона завжди була схильна до змін і адаптації. У багатьох випадках культурна еволюція рухається тими самими силами, які, як стверджують деякі, її руйнують, такими як технології та глобалізація.

   Крім того, культурний обмін може збагачувати, ведучи до злиття ідей, традицій і практик, що призводить до появи живих нових культур. Глобальну циркуляцію мистецтва, музики та кухні, наприклад, можна розглядати як свідчення творчих можливостей, які випливають із міжкультурної взаємодії.

   Підсумовуючи, питання про те, чи деградує культура в сучасному світі, є багатогранним і дискусійним. Надзвичайно важливо визнати, що культурна еволюція є природним і постійним процесом. Замість того, щоб розглядати проблему як деградацію, ми повинні шукати шляхи збереження та відзначення культурного розмаїття, одночасно використовуючи можливості, які пропонує сучасний світ для культурного обміну та збагачення. Баланс традицій і прогресу є ключем до того, щоб культура залишалася динамічною та живою силою в нашому світі, що постійно змінюється.

Культ саморозвитку: деякі мінуси активного зростання

Авторка:

Євгенія Шевченко

  Сучасний світ перебуває в ері зростання інтересу до свідомості та саморозвитку. Люди все частіше присвячують життя особистісному зростанню, навчанню, вдосконаленню, новим можливостям для розкриття свого потенціалу. Цей процес у суспільстві отримав назву «культ саморозвитку». Незважаючи на позитивний характер цього явища, воно також несе певні загрози як для окремої людини, так і для суспільства в цілому.

  По-перше, зосередженість на саморозвитку може спричинити занадто велике підкреслення індивідуалізму. У гонитві за реалізацією власних цілей і мрій особистість віддаляється від суспільства. Це може привести до втрати навички комунікації, а також навіть до відчуття загубленості серед інших людей.

  По-друге, культ саморозвитку може  перевантажити та підвищити рівень стресу в організмі. Завдяки доступу до безмежної кількості знань і можливостей, люди можуть відчувати невпинний тиск до зростання. І, майже втративши розуміння самого себе, людина приходить до вигорання та погіршення психіологічного стану.

  Нерідко ми чуємо і про синдром самозванця. Це також побічне явище цього культу. У тих випадках, коли особисті досягнення людини не відповідають високим стандартам, у неї з’являється відчуття незадоволення собою. Постійне порівняння з ідеалами призводить до спотвореної самооцінки, тривалих психологічних проблем та навіть депресії. 

  Культ саморозвитку має свої позитивні аспекти, які сприяють особистісному зростанню і удосконаленню. Проте важливо усвідомлювати, що занадто глибоке занурення у цей процес буде шкідливим як для нас самих, так і для оточуючих. Баланс між саморозвитком і підтримкою соціальної взаємодії є ключем до збереження гармонії в сучасному світі.