У Києві презентували книгу азербайджанської поезії

27 червня в Українському фонді культури в Києві відбулася презентація збірника сучасної азербайджанської поезії в перекладі на українську мову «Листи, надіслані вітром», що вийшла в Києві, і збірки сучасної української поезії в перекладі на азербайджанський «Чоловік, жінка та парасолька», виданого нещодавно в Баку.

Це міжнародний літературний проект Київського осередку Національної спілки письменників України (НСПУ). Збірник «Листи, надіслані вітром» підготовлений Центром перекладів при Кабінеті Міністрів Азербайджанської Республіки. Спонсором проекту в Україні виступив глава Об'єднаного конгресу азербайджанців України Ровшан Тагієв. У збірнику «Чоловік, жінка та парасолька» опубліковані вірші тридцяти українських поетів, а в збірнику «Листи, надіслані вітром» представлені сорок азербайджанських поетів.

«Видання збірок стало початком для широкого співробітництва в сфері літератури між нашими країнами. Ми плануємо видати в Україні романи популярних азербайджанських письменників, а в Баку - твори українських письменників. Ми хочемо відкрити для українських читачів азербайджанську культуру, менталітет, суспільство через популярні твори, а в Азербайджані - презентувати наших поетів », - прокоментував ініціатор проекту, голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко.

Голова ОКАУ Ровшан Тагієв зазначив, що такі проекти є свого роду мостами між українським і азербайджанським народами. «Азербайджанська поезія має давню історію. Вона увібрала в себе глибоку культуру і пережитий досвід азербайджанського народу. Дуже радий, що цей проект ознайомить українських читачів з азербайджанської літературою, відкриє для них нашу країну і культуру », - розповів Ровшан Тагієв.

На презентацію книги приїхала азербайджанська делегація - директор Центру перекладів при Кабінеті Міністрів Азербайджанської Республіки Афаг Масуд і письменник Яшар Алієв. Також були присутні представник Міністерства культури Володимир Ходаковський, поетеса Леся Мудрак, поетеса Надія Кир'ян, голова Союзу азербайджанської молоді в Україні Ільгама Аллахвердиева, журналісти українських і азербайджанських ЗМІ, представники азербайджанської діаспори і кияни.

Ліля Винак

Історія написана з життя

Коли ми читаємо книжку, ми майже не задумуємося над тим, як саме виникла ця історія.  Інколи їй передувала багата фантазія автора помножена на години написання маленьких речень з яких склалася велика історія, а інколи в книжці можна віднайти справжнє життя. 

Коли ми плачемо над найбільш драматичнішими моментами в книжці, ми відчуваємо лише на одну соту ту біль, яку прожив автор два рази, один у реальному житті, а інший у своїй книжці. Життя йде без коректур, а для книжок коректура є звичайною справою, але все відкоригувати не можливо.

Коли рішуча Елен Морхед відкрила двері будинку Треверсів і з закоченими рукавами почала братися за найбільш невідкладні справи сім’ї, вона й не підозрювала, що стане прототипом тієї самої відомої Мері Попінс. Маленька Гелен (Памела Треверс) назавжди запам’ятала той день і розповіла про нього всьому світу.

Памела Треверс написала у 1934 році найулюбленішу історію дітлахів, історію про Мері Попінс. Таку няню мріяла мати кожна дитина, якій хоча б раз читали цю історію, а Гелен мала таку покровительку, тітку Елен, яка приїхала рятувати її батька. Крихітка Гелен у дитинстві більш за все мріяла, щоб її батько перестав пити і їх сім’я була нормальною, а коли він помер вона звинувачувала себе, що не змогла йому допомогти. Не допомогла йому й тітка Елен, адже це життя і ніхто не може керувати їм на 100% відсотків. Після цього пройшло багато часу перше ніж світ познайомився з місіс Попінс.

Памела, саме такий псевдонім взяла вже доросла Гелен, усе життя вона була нерозлучна зі своєю головною героїнею. У цій книжці жила її історія, жила маленька Гелен, хоча вона і розповіла її усьому світу, вона не могла з нею розлучитися. Лише матеріальна скрута у 50х роках 19 століття змусила її продати права на екранізацію Мері Попінс Уолту Діснею. Няня Мері стала ще відомішою, а історія Памели тепер ожила.

 Їй було дуже складно у житті, так читаючи її біографію можна відчути вуаль самотності. Та, яка навчила наших дітлахів бути слухняними, та, яка заставила нас вірити, що дива в реальному житті можливі, була самотньою. Вона не мала ні дітей, ні одне кохання на все життя, вона мала лише Мері Попінс, свою героїню, яка її ніколи не зрадить і завжди буде з нею. Навіть спроба виховати прийомного сина Джона Кемілуса виявилась марною. Парадоксально сотні дітей виросли на її місіс Попінс і виховувались нею, а вона не змогла подарувати щастя одному єдиному хлопчику на землі. Вирісши Джон посварився з Памелою, майже нічим не займався й спився. 

Памела вірила в окультизм і теософію та й взагалі була непересічною особистість, певний час вона грала у театрі, займалася журналістикою і навіть здійснила подорож Росією, про яку написала книгу.

Життя людей закінчується, а історії придумані ними живуть вічно. Памела Треверс померла у 1996 році мирно у самотності. А енергійна місіс Мері Попінс зачиняючи парасолю, присідає на вікно будинку нової родини десь у Австрії і виймає зі свого саквояжу соковите, зелене яблуко, яке привітно простягає підбігшій до неї білокурій, як янголятко дівчинці. Дива справжні і вони оживають, якщо в них вірити і довго-довго чекати. Велика подяка всім тим, хто нам їх дарує.

Ольга Карлова

Як написати статтю

Чи задумувались ви колись скільки людей у всьому світі пишуть статті, книжки, ведуть блоги?  Напевно, зараз кожен відчуває себе журналістом. Пости у соціальних мережах, публікації інформації на своїх сторінках. Здається,  інформації настільки багато, що прочитати її всю просто неможливо. Так, пишуть усі та чи знають вони базові правила, як треба писати професійно, однозначно, що ні. Але це було б дуже корисно знати для тих, хто вважає написання текстів своїм призванням. Чим більш грамотно, цікаво і правильно написана стаття тим більш вона цікава читачу.

Приблизно всі покрокові поради, як правильно писати статі та інші тексти зводяться до одних і тих самих базисів:

1) Найголовніше – це писати статтю з душею. Писати про те в чому розбираєшся або хочеш розібратися. Виробити свій власний стиль, який не схожий ні на кого іншого. Щоб прочитавши текст відразу можна було здогадатися хто його автор.

2) Після вибору теми потрібно зрозуміти, як саме цю тему ви хочете подати громадськості. Адже, завжди існує декілька поглядів на одну й ту саму проблему. Вибравши свою позицію, притримуйтесь її протягом усієї статті.

3) Далі треба обрати заголовок. Правильно обраний заголовок - це половина успіху. Саме він  приваблює читачів, неправильно сформований заголовок може відвернути увагу від прочитання статті. Найбільш цікавлять читачів заголовки зі знаком питання. Коли ставиться питання, то відразу ж хочеться дізнатися відповідь на нього, тому читач і починає читати статтю.

4) Обсяг статті теж є дуже важливим. Найкраще коли вона займає 1-2 сторінки, такий об’єм є оптимальним. Дуже важливо утримати цікавість і увагу читача, а чим більший текст тим більша імовірність, що його прочитають не до кінця. Якщо текст більший ніж на 2 сторінки, то треба зуміти так побудувати статтю, щоб найцікавіша інформація була на кожній сторінці й була пов’язана між собою. Кількість слів в реченні теж не має бути завеликою 7 плюс, мінус 2 слова найоптимальніший варіант.

5) Після треба прописати план статті на папері. Це допоможе вибудувати думки в тексті в логічній послідовності.

6) Важливим є також написання першого абзацу статті. Прочитавши його читач для себе вирішує читати статтю далі чи ні. Тому він має його зацікавити.

7) Далі має бути основна частина, де повинна міститися найважливіша інформація і роздуми, до яких підводить вступ.

8) І обов’язково висновки або натяки на роздуми щодо проблематики статті.

9) В кінці треба перечитати статтю. Вивірити на помилки і повторення. Вичитувати треба один два рази, якщо більше, то кожного наступного разу будуть знаходитися нові й нові деталі, які вас не задовольнятимуть, так можна ніколи й не написати статтю.

10) Ваша стаття має бути унікальною і не просто переписаною з якогось джерела. Бо взагалі,  навіщо тоді писати, переписувати одне й те саме по декілька разів.

Це основні поради до яких зводиться написання статті, але кожен може виробити для себе якісь свої правила, які будуть йому допомагати. Пишіть вкладаючи всі свої знання у текс, наповнюйте його цитатами, висловлюйте свої думки й головне не повторюйтесь.

Ольга Карлова

Як Україні домогтися таких же успіхів як і Польща?

Дійсно, Польща, за останні два десятиліття домоглася певних успіхів в соціально-економічному розвитку, служить предметом натхнення практично для всіх прихильників європейського вибору.Перша і, напевно, головна складова «польського дива» досить проста і очевидна - будучи «пілотним проектом» Заходу, країна не відчувала і не відчуває нестачі в фінансовій допомозі, що почалася з того, що в 1991 р МВФ пробачив їй половину з 48- мільярдного (у цінах того часу) боргу. Кредити (також в значній мірі потім списуються) продовжували текти і далі, як і програми прямої матеріальної допомоги на реформи.Ну а з 2004 р (вступ в ЄС) по теперішній час Польща отримала від Євросоюзу близько 60 млрд. Євро допомоги чистими ( тобто всього 90 млрд. Євро. Але близько 30 млрд. Євро сама виплатила в якості внесків до структури ЄС). У 2010-му і 2013 р наші північно-західні сусіди отримали дві кредитні програми від МВФ, кожна по 30 млрд. Євро. Незважаючи на це, зовнішній борг Польщі становить $ 365 млрд. (71% ВВП), а державний борг - 55% ВВП. Але за рівнем ВВП на душу населення і середнім зарплатам (близько 1000 євро при європейських цінах) Польща як і раніше відстає від країн старої Європи, включаючи Грецію і Португалію. Мільйони поляків змушені працювати в багатших країнах, де вираз «польський сантехнік» став прозивним. 

Польщу досить справедливо називають «європейським Китаєм завдяки великій кількості зосереджених там виробництв. Втім, і на Гданської судноверфі (що належить, до речі, Індустріального Союзу Донбасу Сергія Тарути) з 17 тисяч співробітників соціалістичних часів залишилося 2 тисячі, а спеціалізується підприємство не стільки, власне, на суднобудуванні, скільки на виробництві сталевих конструкцій: мостів, кранів, елементів великогабаритних резервуарів, а особливо опор для вітроелектростанцій. Високотехнологічні «плавзасоби» - бурові платформи, бойові кораблі, пасажирські лайнери, як і раніше будуються в основному в найбільш розвинених країнах (Німеччині, Франції і т. д.), Але Польщі від цих замовлень, як бачимо, нічого не перепало, незважаючи на наявні технологічні напрацювання і безперечна перевага перед конкурентами з тієї ж Німеччини у вигляді більш дешевої робочої сили. Про перспективи держпідтримки гіпотетичних наукомістких галузей польської економіки можна судити по санкціям за підтримку суднобудування, а ось свого великого бізнесу в Польщі також немає. Завдяки обвальної приватизації на початку 90-х і політиці широко розкритих дверей великий національний бізнес так і не сформувався, практично вся економіка виявилася в руках транснаціональних корпорацій, чиї штаб-квартири знаходяться в країнах «золотого мільярда» і там же залишаються «вершки» від роботи їх польських філій. 
Чи може Україна розраховувати на такий же «золотий дощ» як був у Польщі? Заступник міністра закордонних справ Польщі Катажину Пелчинську-Наленч запитали: «- Скільки грошей одержала Польща з моменту підписання асоціації в 1991 до вступу в ЄС в 2004?- Чесно повинна визнати, що набагато більше, ніж про це йдеться зараз в випадку з Україною. Польща була в набагато кращій ситуації в моменти підписання асоціації та вступу в ЄС, оскільки іншою була міжнародна ситуація. Польща була на іншому етапі розвитку, ЄС був в кращій ситуації. Тут нема чого порівнювати.Україна або хоче модернізувати себе в існуючих умовах, або хоче образитися на ці реалії і не буде проводити модернізацію. Втрачає від цього тільки Україна.
Реформи, можливо, створять сприятливий інвестиційний клімат, і зарубіжні інвестори піднімуть українську економіку, що створить пристойний рівень життя для українців. Але в Польщі реформи поєднувалися з колосальною зовнішньою допомогою. Ці вливання створювали сучасну інфраструктуру, дозволяли полегшити податковий тягар, покриваючи значну частину державних витрат, нарешті формували платоспроможний внутрішній попит.Адже головне для будь-якого інвестора, що виправдовує його діяльність, - платоспроможний попит на вироблені ним товари і послуги.Добре відомо, що основний потік інвестицій в нових країнах, що вступили в ЄС був сфокусований на нерухомості, фінансових інститутах, торгівлі.Але бажаючих розмістити виробництво на «нових майданчиках» не так вже й багато, і їх не вистачає навіть на нові країни ЄС.Очевидно і те, що Євросоюз зацікавлений не в зростанні імпорту, а в розвитку виробництва у себе, особливо на економічно відсталих і дотаційних територіях (в даному випадку - в окремих державах). І завжди знайдеться чимало аргументів (офіційних і не дуже, на зразок труднощів з сертифікацією імпортної продукції), щоб переконати інвесторів виробляти там же, де вони мають намір збувати вироблене. І, хоча, Україна не є членом ЄС, вона як і всі країни, також має право вимагати собі кращу долю на соціально-економічний розвиток.
Леонід Кузнєцов
Юрій Панкій 

Свято Купайло на КолоДАР Фест.

Надзвичайна, найчарівніша подія літа, свято кохання, зрілості та радості Купальську ніч у рамках фестивалю КолоДАР Фест Купайло пройшла з 25 на 26 червня в Парку партизанської слави.

Загалом на КолоДАР Фест Купайло  всіх чекала яскрава програма від різних творчих колективів, подарунки  та сюрпризи від друзів та партнерів фестивалю, виставка-ярмарок предметів народної творчості та смачна вегітаріанська кухня. Протягом свята працював творчо-розважальний куточок для ваших діток.

На КолоДАР Фест всі присутні змогли одночасно доторкнутися до автентичної стародавньої традиції святкування свята Купайло, прийняти участь у сакральному купальському обряді, отримати силу усіх чотирьох стихій, також прийняти участь у сильних майстеркласах від найкращих майстрів духовних, езотеричних, розвиваючих практик різних народів та світоглядів. 

Неперевершеними під час купальського обряду були провідники - подружжя Оксана та Світовид, які із натхненням та великою енергією чудово відтворили його сакральність та автентичність.  Спочатку про себе заявила жіноча енергія Лади через маленький дощик, який усіх окропив небесною водою, а потім із-за хмар пробилася чоловіча енергія Сварога, освітивши небо і землю небесним вогнем Сонця через його промені. Боги почули прохання людей та благословили учасників обряду, а разом і з ними Україну-Русь та всіх українців на перемогу та велике майбутнє нашої землі, із якої почалося духовне відродження людства.   

Свято Купайло – це одне з чотирьох основних колодарних Свят. Купайло – це Свято літнього Сонцестояння. В цей час Сонце перебуває у найвищій точці, тобто у куполі, тому дні найбільші, а ночі найкоротші. Все на Землі отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купайло є богом плодючості. Зображують його з ознаками чоловічого початку і могутньої запліднюючої сили.

  Це Свято кохання, зрілості, наповненості, самодостатності і трансформації. Суть Свята полягає в духовному переході Дажбога від лику Ярила, до лику Семиярила, що є переходом від юнацького буяння до свідомого життя, спрямованого до об’єднання у Родини та на шлях до найвищого Світла. Також, – це свято є поєднанням чоловічого і жіночого початків, це поєднання Вогню і Води, на Святі це образ Купайла і Марени, які уособлюють у собі чоловіче сонячне і жіноче водяне Божества.

  Купальська ніч духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, запалює, освітлює почуття і кохання молодих сердець. В давні сакральні часи, наші пращури на це свято зачинали дітей. Народжувались вони на великдень, переважала у них чиста, світла сила і могуть духу їхнього була величезна. Творили вони великі дива і світлі справи.

Свято вдалося, обряд було проведено не перевершено, усі були веселі та раділи життю.  

Леонід Коваленко

Безвіз між Україною і ЄС. Що робити далі? Загрози та вигоди

  З моменту початку дії безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом в ніч 11 червня , в результаті  якого українці  можуть  подорожувати в  30 країн Європи без віз і перебувати там до 90 днів, пройшло вже близько двох неділь .За цей термін було проведено опитування в результаті  якого виявилося ,що закордонний паспорт на сьогоднішній день мають лише 34% населення України :7% новий біометричний закордонний паспорт,  8,5%-старий закордонний паспорт з чинними Шенгенським візами, 20%- старий закордонний паспорт без дійсних Шенгенських віз. Тенденцією власників паспортів відмічають на Заході молодь віком до 30 років,найменше власників, як виявилось за опитуванням, є людьми,яким за 60 років. Як наголосив головний редактор інтернет-видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко:«Будучи в Краматорську, був здивований, адже в них черга за біометричними паспортами не гірша ныж у нас,можна говорити ,що великий попит є . Пов’язано це з тим,що на прифронтових територіях велика кількість тих ,хто намагається отримати паспорт ,це є підтвердження того ,що український паспорт дійсно став цінним для наших громадян, які проживають на окупованих територіях .»

Серед тих ,то взагалі не налаштований оформляти його складає 45 %,тільки 7% населення збирається оформити паспорт цього року і 28% тих,хто це планує зробити в наступному році . Метою поїздок серед опитаних найбільший відсоток в туризмі (64%),поїздки до родичів та друзів 22% , на працевлаштування сподіваються 22% . На запитання, чи відчуваєте ви себе європейцем , такі відповіді: європейцями себе вважають 38% українців , не вважають -55%. Найвища європейська самоідентифікація притаманна жителям Заходу з 53%,у інших регіонах значно менший відсоток вважає себе європейцем :у Східному-30%,Південному-35%,Центральному – 37%.

«Головне,щоб українці почувались українцями насамперед,  якщо вони будуть почуватися українцями то зрозуміють ,що рано чи пізно найбільше інтересам України відповідає саме той процес, який пов'язаний з Європейською інтеграцією , не важливо чи це буде членство в ЄС, чи це буде інтеграція економічна , чи політична  в ЄС без членства.  Були аналогічні опитування і в членів ЄС,  в багатьох країнах членах ЄС відсоток теж недостатньо  високий тому,що вони теж себе вважають передусім поляками чи чехами , чи британцями ,чи французами .»-прокоментувала Альона Гетьманчук , директор ГО «Інститут  світової політики».

На думку багатьох опитаних експертів саме отримання безвізового режиму передовсім можна завдячувати представникам громадського суспільства в першу чергу , Президентові України і країнам ЄС ,а саме Польщі , Литві та Німеччині . Але що далі і які з’явились ризики ? В цьому контексті більшість експертів сходяться на думці ,що, по-перше зросте відсоток трудової міграції українських громадян до країн ЄС ,по-друге зниження мотивації української влади на подальший рух до Європи , що призведе до призупинення безвізового режиму , тобто «відкат» уже реалізованих реформ .

«Хоча безвіз напряму з роботою не пов'язаний зрозуміло, що для людей насамперед, які є з нижчою кваліфікацією , яким,  наприклад, треба з’їздити пошукати можливого роботодавця , дізнатися пропозиції зважаючи , що це люди з невеликими достатками в Україні ,яким отримати візу в Україні  було складніше за всіма цими наборами документів, зараз це буде зробити легше і відповідно буде легше приїхати домовитись про працевлаштування .  Для нас це ж означає втрата робочої сили , втрата людей працездатного віку, які дають надходження до пенсійного фонду , за рахунок яких фінансуються ті самі пенсії, відповідно це може бути така суттєва загроза .»,- розповів Гліб Вишлінський , виконавчий директор «Центру економічної стратегії»

Позитивним сторонами безвізового режиму насамперед є зростаюче почуття належності до Європи серед  українців,нові можливості співпраці в науково-освітній сфері ,зростаюча тенденція підтримки набуття повноцінного членства в ЄС.На питання що ж далі робити, відповіла Ірина Сушко ,керівник ГО «Європа без бар’єрів» сказавши:«З одного боку ,в громадському секторі ми маємо зосередити сили на тому ,щоби не лише зараз проводити роз’яснювальну роботу серед громадян, як же правильно скористатися безвізовим режимом ,але як бути поряд з тими громадянами ,які будуть потребувати допомоги правової , бо ми цілком припускаємо ,що на кордні можуть спонукати різні ситуації, коли людям буде потрібна консультація правового характеру і ми мусимо адекватно надавати і безкоштовно , а з іншого боку завдання полягає в тому , щоби ми не дочекалися «відкату» реформ , щоб ми здійснювали моніторинг, щоб деякі реформи продемонстрували прогрес і зокрема в боротьбі з корупцією , а деякі майже набули завершення .»

Вікторія Терещенко

«КолоДАР Fest»

24.06.2017 та 25.06.2017 в дуже гарному мальовничому Парку партизанської слави міста  Києва відбудеться фестиваль «КолоДАР Fest» - чудове Свято КУПАЙЛО (літнє Сонцестояння, свято кохання, зрілості, день коли зароджуються нові пари та скріплюються стосунки). Свято Купайло – це одне з чотирьох основних колодарних Свят. Купайло – це Свято літнього Сонцестояння. В цей час Сонце перебуває у найвищій точці, тобто у куполі, тому дні найбільші, а ночінайкоротші. Все на Землі отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купайло є Богом плодючості. Зображують Його з ознаками чоловічого початку і могутньої запліднюючої Сили.

Це Свято кохання, зрілості, наповненості, самодостатності і трансформації. Суть Свята полягає в духовному переході Дажбога у лику Ярила, до лику Семиярила, що є переходом від юнацького буяння до свідомого життя, спрямованого до об’єднання у Родини та на шлях до найвищого Світла. Також, – це свято є поєднанням Чоловічого і Жіночого початків, це поєднання Вогню і Води, на Святі це образ Купайла і Марени, які уособлюють у собі Чоловіче сонячне і Жіноче водяне Божества.

Купальська ніч духовно єднає Людину з Природою, возвеличує побут, запалює, освітлює почуття і кохання молодих Сердець. В давні сакральні часи, наші Пращури на це Свято зачинали Дітей. Народжувались Вони на Великдень, переважала у них чиста, світла Сила і Могуть духу їхнього була величезна. Творили Вони великі дива і світлі справи.

«КолоДАР Fest» створений Громадською організацією «СВАРОЖИЧІ» (Організатори Купайло FEST) з метою надання можливості кожному учаснику ефективно і швидко досягнути особистого і родового розвитку внаслідок поєднання унікальних могутніх знань і досвіду, а також сакральних традицій наших славетних Пращурів із величними сучасними досягненнями духовного й енергетичного розвитку нашого Народу, в Дні Сили на Місці Сили. 

Унікальною родзинкою «КолоДАР Fest» є те, що проводиться він виключно на Місці Сили, чотири рази на рік, (раз на чотири місяці) відповідно до Дат святкування основних Слов’янських Свят.

Майже всі свята у слов’ян збігаються з циклом життя Землі, і тому має значення не тільки духовний початок, а й інше – єднання з Природою, привнесення в своє життя почуття того, що Земля – жива матерія. Навіть якщо не святкувати ці дні, а просто пам’ятати про них, то перед людиною вже пройде народження, юність, зрілість і старість нашої Землі-Годувальниці. У далекі стародавні часи, у всіх народів Землі Свята були безпосередньо пов’язані з циклами природи: літнє і зимове сонцестояння, весняне й осіннє рівнодення, зустріч і проводи пір року, сівба, збирання врожаю, тощо.

«КолоДАР Fest» є унікальним дійством, що полягає у поєднанні стародавньої етнічної Культури Слов’ян із сучасними психологічними, езотеричними і енергетичними практиками. Тільки у нас Ви зможете одночасно доторкнутися до могутньої сили свого Роду прийнявши участь у Сакральному обряді та прийняти участь у надзвичайних майстеркласах від найкращих майстрів сучасних оздоровчих, духовних, езотеричних практик. Сучасні розвиваючі програми представлені у вигляді майстер класів, тренінгів, що проводять досвідчені і відомі майстри. Більше інформації про свято можна довідатися із сайту: http://www.kolodar.com.ua/

Леонід Коваленко