Єврооптимісти. Coming out night.

Blockchain Fashion Week

1 лютого в київському ЦУМі стартував 16-й сезон Kiev Fashion Days. З цього сезону KFD стає першим тижнем моди Blockchain Fashion Week і першою компанією в fashion-індустрії, яка почне застосовувати blockchain-технології в моді. З практичного боку це означає, що дизайнери-учасники тижні моди з сезону F / W 18-19 зможуть почати продажі через blockchain-платформу, а також незабаром залучати мікроінвестіціі для своїх брендів.

 Наступного року до події приєднаються понад 5 тижнів моди з різних країн світу.

Kiev Fashion Days є «столицею для показів молодих брендів», участь в якій беруть дизайнери з 15 країн. Кожен сезон гостями тижні моди стають провідні журналісти з Vogue.com, Elle UK, L'Officiel Italia, Wonderzine, Huffington Post, Financial Times, The Guardian, Forbes, а також баєри Lane Crawford, Saks Fifth Avenue, Joyce, Boon The Shop і інші.

Обличчям рекламної кампанії Kiev Fashion Days F / W'18-19 стала топ-модель Сніжана Онопка, яка є послом Blockchain Fashion Week в світі. «Я отримала вигідну пропозицію від Kiev Fashion Days і можу чесно сказати, що так якісно в Україні не працює ніхто. Я вперше на всі 100% залишилася задоволена результатом », - каже Сніжана Онопка.

В рамках офіційного відкриття тижня моди відбулася церемонія нагородження переможців Blockchain Fashion Prize. Традиційно організатори вручили нагороди професіоналам української fashion-індустрії сезону. Премію отримали: кращий дизайнер - Chaksyn, кращий дизайнер за версією HDFASHION & LifeStyle - THEO, кращий показ за версією HDFASHION & LifeStyle - Anna K, кращий молодий дизайнер - Negliges, кращий фотограф - Юлія Крайст, найкраща модель - Анастасія Галушкина, кращий блокчейн-проект - Blockchain Lab .

Допомога ближньому - потреба душі

«Немає чужих проблем»

В Україні в усі часи було прийнято допомагати стражденним. Не важливо - грошима, шматком хліба або просто добрим словом. Участь в долях інших людей одухотворяє особистість, і бажання допомогти ближньому у багатьох стає потребою душі. Як правило, такі люди шукають собі подібних, об'єднуються в добрих помислах і приходять на допомогу тим, кому сьогодні дійсно нелегко.

І головне, може бути, в участі в долі ближнього.

ЧЕРЕЗ БЛИЖНІХ - НАШ ПОРЯТУНОК

Від ближнього залежать наше життя і смерть.

Прп. Антоній Великий

Наше життя надзвичайно тісно пов'язана з життям наших близьких.

Схиархимандрит Софроній пише:

«Кожна людина є нев'януча вічна цінність, більша, ніж весь інший світ, і дорогий перед Богом кожен., єдиний з малих цих.

Показником досягнутого ступеня самопізнання найімовірніше є для людини його ставлення до ближнього (тобто. ступенем його любові і служіння ближньому).

Якщо людина в браті своїм бачить присутність Духа Святого, то це означає, що і сам він має велику благодать».

Тому єп. Ігнатій (Брянчанінов) говорить: «Всякий православний християнин, якщо захоче перейти від недобросовісного життя до життя уважного, якщо захоче зайнятися своїм порятунком, повинен перш за все звернути увагу на ставлення своє до ближніх».

За словами прп. Ісаака сиріянина «блаженний Антоній Великий ніколи не наважувався зробити що-небудь більш корисне для себе, ніж для ближнього, в тому сподіванні, що вигода його ближнього - найкраще для нього працювання».

Отже, християнину потрібна крайня уважність до свого відношення до ближніх, і в цьому у нього не може бути чогось «малого». Тут все «велике». Тут «вірний в малому» «над багатьма буде поставлений» (Мф. 25, 21).

Тут справа йде перш за все про виконання найголовнішої з усіх заповідей - заповіді про любов, на якій «увесь Закон і Пророки» (Мф. 22, 40), яка є «сукупність досконалості» (Кол. 3, 14). І тому будь-який гріх і провина проти любові є тяжкий гріх. Ми схильні не надавати особливого значення при взаєминах з ближніми образливим для них словам, уколів їх самолюбства, закидам, осуду їх, подразнення на них, черствості, сухості, байдужості і неуваги до них. Так чи все це незначне?

Наше ставлення до ближніх, якщо воно не грунтується на любові і поблажливості до них, смиренності перед ними, не грунтується на мирі і лагідності, становить ту купу дрібних каменів, яка обтяжує гріхом нашу душу, позбавляє нас перебування з нами Духа Святого Божого і зачиняє двері до «Царства Божого всередині нас» (Лк. 17,21).

Разом з тим нам завжди треба пам'ятати закон, що прихильність до нас ближніх цілком залежить від нас самих: при любові і хорошому нашому серці до ближнього таке ж буде ставлення ближнього до нас (див. Відповідь 653 прп. Варсонофія Великого).

Як пише прп. Ісаак Сиріянин: «Хто при пам'яті про Бога шанує кожну людину, той за волею Божою потай знаходить собі допомогу у будь-якої людини».

Як говорить старець схимонах Силуан: «Брат наш є наше життя».

А один автор дає таку глибоку характеристику залежності від ближнього нашого спасіння і отримання нами Божественної благодаті:

«Сприймати ближнього в самовіддану любов серця - милування ближнього, приймання близької участі в його житті, всіляка підтримка ближнього матеріально і духовно - починає складати нагальну потребу душі.

Впізнання ближнього внутрішньо як однакового з собою учасника вічних благ, як побратима, якому потрібна братня допомога, як члена суспільства, де кожен рятується в єднанні до взаємної підтримки один одного, - стає істотним елементом нового благодатного улаштування».

Як пише о. Олександр Єльчанінов: «Чим більше людина буде, забуваючи себе і своє, віддавати своє серце Богу, справі і людям, тим буде йому легше, поки він не досягне миру, тиші і радості - спадку простих і смиренних душ».

«Разом з тим, - додає о. Олександр, - не можна лікувати чужі душі, не змінивши себе, приводити в порядок чуже господарство з хаосом у власній душі, нести мир іншим, не маючи це в собі ».

Наша допомога людям полягає часто не в системі обдуманих дій на їх душу, а в невидимій і невідомій для нас дії наших духовних дарів на них.

Як говорить архієп. Арсеній (Чудовський): «Спілкування з добрими людьми - близькість духовної краси - передає нам піднесений, добрий, святий настрій».

А архієпископ Іоанн пише: «Люди дуже потрібні один одному. Потрібні вони один одному спільністю природи своєї, яка є любов, і відмінністю дарів своїх покликані до взаємного заповнення».

Будемо ж боятися того нашого стану, коли, за словами філософа В. Ерна, «Божого в людях ми майже не бачимо і безсмертної істоти їх не відчуваємо. Ми живемо з людиною довгі роки, але жодного разу лик її не просяє для нас вічністю».

Крути. 100 років подвигу

28 січня відбулися заходи із вшанування пам'яті 100-річчя бою під Крутами на території меморіального комплексу "Пам'яті Героїв Крут" у селі Пам'ятне Борзнянського району Чернігівської області. До цього заходу з Києва до станції Крути відправився «Потяг єднання» із 600 ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. У делегації також були присутні ветерани ЗСУ, офіційні особи, громадськість та журналісти. 

Сто років тому, 29 січня 1918 року, під Крутами українські захисники — уродженці різних куточків країни на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком провели героїчний оборонний бій проти російсько-

більшовицької армії Михайла Муравйова. Ця подія в історії становлення Української держави продемонструвала патріотизм і жертовність її громадян. На місці легендарного бою відбулися заходи із вшанування пам’яті Героїв Крут.

Програма урочистих заходів передбачала участь президента України в покладанні квітів до Меморіалу Героїв Крут, марші та вручення державних прапорів із пам'ятними стрічками. Але пізніше стало відомо, що президент не прибуде через погані погодні умови і штормове попередження. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко на початку урочистих заходів на честь річниці бою під Крутами. Також на вшануванні пам’яті

Героїв Крут були присутні міністр культури Євген Нищук, заступник Голови Адміністрації Президента України Ростислав Павленко, міністр молоді та спорту Ігор Жданов, представники Чернігівської влади, ліцеїсти, військові, духовенство, патріотична громадськість. Міністр культури Євген Нищук у виступі зазначив: «Бій під Крутами — це не була поразка. Тому що кілька сотень студентів спільно з вояками стримали чисельну армію. Але незалежність у 1918 році втримати не вдалося. Було багато помилок, які слід враховувати і нинішньому поколінню владної верхівки». У наступних виступах згадували про героїчний подвиг хлопців, що віддали своє життя у боротьбі за

Україну та те, що нині їх прикладом надихаються воїни ЗСУ на Сході, захищаючи нашу незалежність. В дійсності це була велика символічна перемога, героїчний бій, який став для українців символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. 

Урочистості вшанування пам'яті героїв бою під Крутами пройшли під великою кількістю державних синьо-жовтих прапорів. Але на жаль на заході не знайшлося місця для жовто-блакитного прапору, під яким тоді 100 років тому гинули молоді хлопці. 

Окрім урочистих заходів усі бажаючі могли в музеї філії Національного військово-історничного музею Укроаїни  облаштованому у 7 старовинних залізничних вагонах,

подібних до тих, на яких їхали на фронт учасники бою, ознайомитися із інформацією та документами про ті героїчні часи та безпосередньо взяти участь в екскурсії присвяченій подвигу крутян.  Гості заходу вшанування героїв Крут із зацікавленістю ознайомлювалися із експонатами музею, брали иактивну участь в урочистостях та активно обговорювали ті трагічні для України події. 

До меморіального комплексу "Памяті героїв Крут"  окрім музею входить памятник у виглядіф насипаного ипагорба заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону, що нагадує колони Київського університету , як символ юних учасників бою під Крутами. Над червоною колоною розміщено український герб Тризуб у вінку, що нагадує підкову. Саме така форма вінку була затверджена за

пропозицією мого батька Віталія Коваленка під час обговорення меморіального комплексу комісією очолюваною Головою Верховної Ради Іваном Плющем. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із памятником озеро у формі хреста. 

Бій під Крутами, без сумніву, був боєм за майбутнє України. Вічна  пам'ять Героям Крут та всім Героям АТО!

Наведемо історичну довідку про те, як саме  відбувся 100 років тому бій під Крутами. 

Історична довідка: 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти мали погане озброєння однак до них приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. 29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Більшовики вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Важливі акценти: Бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу; незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці; сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

Репортаж Леоніда Коваленка (журнал «ІМЕНА»)  

Слон та смугастий рейс

Національний цирк України запрошує Вас на нову Інтернаціональну програму «Слон та смугастий рейс», прем’єра якої відбулась 25 січня.
Найсильніші люди та звірі планети дивують глядачів своїми надзвичайними можливостями. Вистава тримає у напрузі запаморочливими повітряними номерами, унікальними трюками Золотого призера Міжнародного фестивалю мистецтв у Кореї, дресирувальниками бенгальських тигрів, а також знайомить вас з найсильнішою людиною планети, який 29 разів був внесений у Книгу Рекордів Гіннеса.
Вперше на манежі один із найсильніших людей на планеті піднімає зубами 500 кілограмову вагу, а ще його переїжджає трьохтонний автомобіль.
Тільки у цій програмі відтворений унікальний супер небезпечний трюк відомого ілюзіоніста Гаррі Гудіні «Звільнення під водою». Артиста прикують ланцюгами, обгортають плівкою та опускають в басейн догори ногами. Саме у водяній капсулі він має знайти ключ аби відімкнути кайданки та звільнитися. Чи вдасться виконавцю подолати почуття клаустрофобії та затамувати подих до 5 хвилин і вийти з водяної пастки дізнаєтеся лише коли перегляните номер до кінця.
Оригінальний виконавець повітряного номеру «штейн трапе» демонструє глядачам стійку на зубах у повітрі з інтенсивною закруткою без страхувальної лонжі.
Не менш феєрично заводять публіку запальні дівчата на щоглі з акробатичним номером «Селфі».
Кремезний артист на ременях підкорює повітряний простір під куполом цирку, а також глядачів вражатимуть акробатичними стрибками виконавці на акробатичній доріжці.
Після такого шквалу адреналіну публіку можуть розважити та розслабити лише дресировані песики, які допомагатимуть жонглеру неперевершено жонглювати тарілочками.
А на десерт програми вас чекає виступ найбільшої тварини на планеті- індійського слона.
Слониха Майя демонструватиме стійку на хоботі, на двох ногах та патріотично вітатиме глядачів синьо-жовтим стягом.
Ну і звісно ж клоуни дивуватимуть вас новими постановками та заряджатимуть позитивними емоціями. Скоріше вирушайте до цирку за новими враженнями та емоціями!!!

І відділення

1. «Бенгальські та уссурійські тигри »- Юлія та Микола Козирєви (ДП «Національний цирк України»);
2. «Повітряні гімнасти на рамці»- Людмила та Олександр Літічевські (Україна);
3. «Акробати на палиці»- п\к Тимофія Чемко (Україна);
4. «Визволення під водою»- Туйчи Хан (заслужений артист, лауреат Міжнародних конкурсів ілюзіоністів) (Узбекистан);
5. «Свобода коней»-п/к Руслана Яремчука (ДП «Національний цирк України»);
6. «Силовий жонглер»-Фахриддін Ахназаров (29-ти кратний рекордсмен Книги рекордів Гіннеса, найсильніша людина планети )

ІІ відділення

1. «Акробати на щоглі»- п/к Жанни Панкової (Державна циркова компанія України )
2. «Трансформація»- Людмили та Олександр Летичевські (Україна)
3. «Комічний жонглер із собачкою»- Лівіу Тудор (Румунія)
4. «Повітряний гімнаст на штейн-трапе»- Олег Спігін (Золотий призер Міжнародного фестивалю в Італії)
5. Атракціон зі слоном – п/к Белуша Такача (Угорщина)

Килимний Туйчи Хан

Програма триватиме 2,5 години.

Ведуча програми – Марина ХЛЄБНІКОВА;

Вокал – Ірина  РЕЗНИЦЬКА та Марина ХЛЄБНІКОВА;

У програмі бере участь  шоу-балет Національного цирку України під керівництвом хореографа  Владислава ГРУДИНІНА;

Програму супроводжує лауреат джазових фестивалів України та Італії – оркестр Національного цирку України, Головний диригент – народний артист України Марк РЕЗНИЦЬКИЙ;

Режисер-постановник – Марія  РЕМНЬОВА;

Програму створено під керівництвом генерального директора Національного цирку України, народної артистки України – Людмили ШЕВЧЕНКО.

Підготував Леонід Коваленко

«Чаклуни, чаклунки та чарівні пейзажі»

В галереї Tauvers gallery international відкрилася виставка «Чаклуни, чаклунки та чарівні пейзажі» відомогоукраїнських художників експресіоніста Владислаав Яворського.  Роботи художника  набувши нової форми (дещо зміненої, деформованої), завдяки творчій фантазії автора, отримують новий аспект, значення, що вражає глядача, примушує його гостро реагувати на картину. Художник пише тільки контрастними кольорами, але враження виходить дуже живописне: важка товща води в річці, легкий бриз, величезна хмара, грубий силует корабля — все знаходиться в русі.

Усього на виставці Владислава Яворського представлено біля 25 живописних робіт. Декілька пейзажів з попередніх серій насичені за колоритом експресивні та бурхливі стали візитівкою манери художника. Притаманна Владиславу Яворському яскрава експресія доповнюється новими творами, виконаними в декоративній манері. Незвичайна тема «Чаклуни, чаклунки та чарівні пейзажі» повязана з народним фольклором, цікавила автора ще з часів навчання у вузі. Прагнення до спрощених форм поєднується з контрастним колоритом локальних співвідношень. Підкреслена контуром форма на тлі яскравих контрастних площин набуває цікавої орнаментальності («Шаман». Дошка, олія.). Відчувається інтерес автора до мистецтва примітивізму. Експресивні пейзажі зберегли живе безпосереднє почуття природи. Виключно емоційні, вони точно передають атмосферу Києва, його передмістя та наймальовничіших куточків України.

«Чаклунками, чарівницями або відьмами здавен на заході України називають — босорканя. Чомусь мені здається, що босорканя — це не стара з клюкою потворна бабця, а пересічна жінка середнього віку, яка має вплив на природні стихії, володарює над тваринним та рослинним світами. Памятаєте як у М. Гоголя? «…у нас в Киеве все бабы, которые сидят на базаре, — все ведьмы …» Тобто, босорканею може бути майже кожна пересічна українська жінка. Вона не цурається радощів буденного життя. Та крім усього вони по філософські ставляться до життєвих перипетій… Але, то таке…. Чаклуни. В нашому житті серед чоловіків залишилися дуже мало чаклунів. Вони, чоловіки, займаються політикою, бізнесом та іншими звичайними справами. Тому справжні чаклуни знаходяться у «Червоній книзі» нашої експозиції. Чарівні пейзажі. Останній цикл пейзажів — це враження від подорожей та спостережень 2017 року та декілька робіт з попередніх проектів…»

Леонід Коваленко

В Швейцарії хочуть ввести закон про «безумовний основний дохід» для всіх

У Швейцарії йде збір підписів на підтримку нового "Безумовного основного доходу». Основний посил закону полягає в тому, що щомісячний дохід буде виплачуватись державою  всім громадянам незалежно від їх матеріального становища та зайнятості. Якщо закон вступить в силу, то кожному дорослому громадянину в місяць гарантовані 2500 франків, що приблизно 2000 євро. За ці гроші не треба було б працювати або стояти на біржі праці, ці гроші не є соціальною допомогою малозабезпеченим. Вони виплачуються державою просто так, без будь-яких умов, повторюся - настільки це неймовірно звучить - всім жителям Швейцарії незалежно ні від чого. Працюючим, до речі, теж. Це звучить як утопія. Швейцарська газета Neue Zurcher Zeitung вже порівняла проект закону з ідеєю скасувати силу тяжіння. Однак не все так просто. Ініціатори введення БОД вважають, що законопроект цілком реалістичний, корисний для суспільства і посильний для бюджету. Прихильники БОДу впевнені, що гарантований прожитковий мінімум не позбавить нас бажання працювати. Більшість працює, оскільки бачить у своїй діяльності сенс і відчуває, що робота позитивно оцінюється суспільством. З введенням гарантованого доходу в цьому нічого не зміниться. Однак щоб залучити людей на роботу, яка зараз є непривабливою і низькооплачуваною, роботодавцю доведеться створювати кращі умови праці та підвищувати зарплату. Як не дивно, багато роботодавців не є противниками БОДу. Так, засновник мережі магазинів dm Гетц Вернер (Gotz Werner) вже протягом кількох десятиліть послідовно відстоює ідею БОДу для всіх. Вернер порівнює можливе введення гарантованого доходу з відкриттям, яке зробило людство, коли дізналася, що Земля не плоска, а кругла. На думку Вернера, з введенням БОДу ми несподівано зрозуміємо, що не матеріальна скрута змушує нас працювати, а навпаки, матеріальна забезпеченість дозволяє нам працювати по-справжньому. Продуктивність праці виросте, оскільки всі будуть займатися тим, що їм дійсно до душі. Ніхто не буде боятися змінювати роботу і експериментувати. Для Вернера також важливо, що при наявності гарантованого доходу кожен з нас зможе більше часу присвячувати вихованню дітей та догляду за хворими родичами. Здоровий глузд наче підказує, що неможливо знайти кошти для виплати БОДу. Однак держава вже зараз витрачає величезні гроші на соціальні виплати. Так прихильники законодавчої ініціативи підрахували, що в Швейцарії БОДу на рівні 2500 франків для дорослих і 625 франків для дітей необхідні 200 мільярдів франків на рік. Зараз витрати держави на соціальні виплати становлять 70 мільярдів - і це без урахування витрат на бюрократичний апарат, який вирішує, кому покладена соціальна допомога, а кому ні. БОД зробить бюрократію в цьому питанні непотрібною. Гроші будуть положені всім. Крім того, ініціатори БОДу планують спростити податкову систему. Наприклад, власник мережі магазинів dm Вернер вважає, що всі податки можна замінити податком на додану вартість в розмірі 50% - зараз у вартості товару всі податки враховані, тому різке підвищення податку на додану вартість при повному скасуванні інших податків не призведе до інфляції, проте дозволить скоротити бюрократію. В результаті у держави з'являться додаткові кошти. Зараз БОД не виплачується ні в одній державі світу, однак експерименти проводилися, і результати були позитивними. Так, в Намібії, в селі Очіверо з населенням близько тисячі чоловік, благодійні організації протягом року виплачували кожному жителю щомісяця 100 намібійських доларів (приблизно 9 євро). У перший місяць жителі просто напилися на ці гроші. Однак потім в селі почали відбуватися дивні зміни. Жителі відкривали булочні, перукарні, артілі з виробництва цегли. Діти перестали голодувати, чоловіки перестали займатися браконьєрством. Споживання алкоголю і злочинність різко скоротилися. Іншими словами, все відбулося за рецептом Вернера: "Не матеріальна скрута змушує нас працювати, а навпаки, матеріальна забезпеченість дозволяє нам працювати по-справжньому». У Швейцарії ідея ввести БОД миттєво знайшла активних прихильників. З 1891 року жителі Швейцарії можуть винести будь-яке питання на референдум. За більш ніж століття були зібрані підписи для 420 різних ініціатив. Однак ще ніколи не вдавалося зібрати необхідні 100 тисяч підписів так швидко, як у випадку з Бодом, - всього за півроку. Загальна кількість зібраних підписів також стало рекордом - в результаті 4 жовтня 126 тисяч завірених підписів були передані в федеральну канцелярію. Процедура передачі підписів супроводжувалася мистецькою акцією. У Берні на площі з вантажівки були висипані 8 мільйонів мідних монеток - по монеті на кожного жителя Швейцарії. Для проведення акції ініціаторам БОДу довелося взяти кредит. Потім в банку протягом 10 днів 75 добровольців витягали монетки з паперових рулонів. Загальна вага дрібниці склав 15 тонн. Тепер уряд має максимум п'ять з половиною років, щоб винести на референдум проект закону про «безумовний основний дохід». Однак можливо, що голосування відбудеться вже в наступному році. Швейцарія - один з рекордсменів за доходами на душу населення - $ 43,3 тис. Але ідея «швейцарського комунізму» грунтується не не тільки на грошах - в кінці кінців, Швейцарію обходять інші країни -  Гонконг з його $ 44.996 на людину;  США - $ 46.874;  ОАЕ - $ 47.694;  Бруней - $ 48.943;  Норвегія - $ 51.959;  Сінгапур - $ 56.498;  Люксембург - $ 85.432;  Катар - $ 88.222. Тим часом, є всі підстави припускати що БОД можливий лише в тих спільнотах, де присутня суспільна мораль. Джерело: aftershock.su
Підготував В. Орел