Екологічний “цирк” як цирк нової генерації

Вперше на моїй пам`яті програма була без звірів. Тобто, у новій програмі цирку, яку на початку лютого презентували широкому загалу, не було відділення із тваринами. Більш того, вперше зайшов у цирк і не було навіть натяку на запах перебування тварин у будівлі куполу. Як пояснив генеральний директор Національного цирку Владислав Корнієнко, тенденція відмови від тварин у циркових виставах спостерігається у Європі. Втім, ми ще від цього не відмовляємося...

  Повертаючись до вистави, її теперішня тематика дуже актуальна. Екологія, екологічна безпека у всіх її проявах. І назва вистави відповідна — Ecolibrum, де в ігровій та розважальній формі розкриваються сучасні й екологічні проблеми. Байдужість людства ставить їх на межу екологічної катастрофи, владарюють Сміттєвий король та королева, а у спектаклі все це підкреслюється сотнями розкиданих пакетів по всій арені й глядацьким місцям. Але землян рятують дружелюбні інопланетяни, які відкривають людям очі на загрозу, і не без їхніх зусиль вдається врятувати Землю від лиха, що насувалося. Земля знову зелена.

  Більшість часу на арені знаменита четвірка клоунів Mimirichi, які раз за разом маніпулюють сміттям з пакетів, розкиданим по арені, створюючи веселі сценки. Це все у перерві між традиційними номерами, на чому цирк, власне, і стоїть. Одними з перших виринають у просторі трійка повітряних гімнасток на корд-де-воланах і кільцях.  Традиційні запаморочливі трюки на відстані десятка метрів над землею. Під освітлення дуже ефектне виконання дівчатами складних комбінацій.

 Жонглер Денис Кабачний в різних позах — стоячи, лежачи маніпулює мячами; особливо вражає його вміння сконцетруватися водночас на сімох літаючих кульках. Силова жонглерка Вікторія Ільченко особливо запам`яталася, коли зубами змогла витягнути автомобіль на арену, а потім витримати під його вагою ще й кілька непростих секунд. Тут треба віддати належне асистентам дівчини, які чітко спрацювали з дошкою, на яку заїхав автомобіль і яку утримувала ногами Вікторія.  

 Трійка акробатів на батуті під керівництвом Павла Оцупка виконала дуже непрості комбінації, злітаючи до десятків метрів вгору,демонструючи синхроність виконання, особливо останній трюк. Команда на гумових балонах під керівництвом Олега Рибченка, вдягнених під байкерів, робила дуже непрості вправи з підстрибування й перегортання. Особливо непросто було перестрибнути через себе з балоном і утриматися на сплетених руках керівника з його напарником. І при цьому не вилетіти. Парний еквілібр-каучук струнких Ангеліни Федорко і Олександри Чалої грають дуже ніжну виставу зародження життя. Відточена пластика рухів, неймовірні звороти тіла, особливо у парному виконанні заворожує не тільки глядачів, а й навіть працівників цирку, які усякого надивилися. Квартет клоунів особливо представляти не треба, вони вже 20 років на арені й за цей час побували у 45 країнах світу. Вони не тільки беурть участь у циркових виставах, а й часті гості в турнірах з художньої гімнастики на кубок Дерюгіних. 

   Після вистави Корніенко розповів, що це вже 4 прем`єра (яка готувалася рік)  цьогорічного циркового сезону. Який, до речі, ювілейний — 60-й. І стільки ж виповнюється приміщенню цирку (колишнє було розташоване на місці кінотеатру “Україна”). З минулого березня цирк через карантин довгий час був закритий, і ось лише нещодавно повернувся до своєї діяльності. При цьому, директор не забуває про обмеження — відстань між глядачами має бути 1,5 метри, тож не дивно, що глядацький зал не може бути заповненим вщерть. Небезпека — насамперед. Тим більше, що найулюбленіший глядач цирку — діти. 

  Найближчими днями відбудеться ще одна прем`єра. Цього разу із тваринами. Цікаво,  що на сьогодні київський цирк залишився єдиним з державних, в якого на балансі звірі. Тож, їх треба годувати, слідкувати за ними, щоб вони не хворіли. Держава частково дотує цирк (близько 60%, які йдуть на зарплатню персоналу), а ось на решту функцій треба заробляти — за рахунок квитків, щось по бартеру. Як зауважив Корнієнко, вдалося налагодити успішну співпрацю з Українським культурним фондом, і за рахунок нажданим УКФ вдалося збалансувати фінансову ситуації в установі.

Сергій Бахін

"Ми у відповіді за тих, кого приручили!"

Автор: Анна Слезіна

У цих словах закладений величезний сенс! Адже тварини потребують нашої опіки. Візьмемо, наприклад, домашнього собаку. Тварина не зможе вижити сама без господаря, свого друга.

Їй потрібен наставник, вожак, якого вона буде слухатися та захищати за потреби.

Господар для собаки – це все його життя! В очах песика людина, яка дає йому їжу, притулок і любов – це Бог! Прогулянки та ігри – це ще одна необхідна річ для собаки!

Всі знають, як люблять ці тварини бувати на свіжому повітрі! З них можна і треба брати приклад! Адже прогулянки ще нікому ніколи не завадили!

Насправді допомагати тваринам не так вже й складно. 

По-перше, відвідуйте притулки для тварин. 

Візьміть із собою корм для тварин та пригостіть чотирилапих мешканців притулку. Пограйте з ними. Тварини вони, як люди. Їм теж потрібна увага та турбота! 

Ви не уявляєте, що відчуває собака у притулку. Песик сумує без господарів. Він не відчуває тепла. Не розуміє сенсу свого існування. Проте, коли приходить людина, настрій собаки відразу змінюється. Він починає радіти та весело махати хвостиком! Його очі світяться радістю та надією.

Не дарма кажуть, що найвіданніші собаки живуть у притулках.

По-друге, підгодовуйте безхатніх тварин.

Вони будуть вам дуже вдячні.

Їжа для тварин означає любов та піклування. 

По-третє, допоможіть знайти тваринам новий дім.

Вуличних собак та котів можна знайти майже в кожному дворі. Вам шкода нещасних тваринок і ви хочете знайти для них новий дім? Насамперед відведіть тварину на огляд до ветеринара.

Не можете взяти її на кілька днів на перетримку? За окрему плату нового друга можна залишити в клініці. За цей час опублікуйте повідомлення про пошук господаря у групах, що спеціалізуються на прилаштуванні тварин.

По-четверте, станьте волонтером.

У притулках відчувається гостра нестача працівників, тому волонтерство – це гарний варіант.

Так ви познайомитеся ближче з тваринками та будете допомагати піклуватися про них.

По-п'яте, візьміть тварину на тимчасову перетримку.

Притулки, на жаль, не можуть вмістити всіх тварин.

Тож поки волонтери шукають нових господарів, можете взяти цуцика або кошеня до себе на тимчасову перетримку.

І нарешті, допомагайте поширювати інформацію про зоозахисні організації.

Розповідайте у соцмережах про громадські ініціативи, запрошуйте друзів на марші за права тварин.

Так ви зможете зібрати свою команду зоозахисників!

І пам'ятайте головне: тільки від нас залежить доля тварин!

Ретроперспектива Києва в роботах вуличного фотографа

Прогулюючись тихою вуличкою Лаврською в Києві, погляд безсумнівно торкнеться музею сучасного мистецтва - Мистецького арсеналу. За прозорими дверима бачимо м'який теплий колір та безліч чорно-білих фотографій. Зайдемо всередину, щоб подивитися.  Сьогодні музей наповнений не просто знімками, тут скоріше представлена ​​ціла епоха в форматі фотографій. Автор - український фотограф Олександр Ранчуков або, як його ще називають, «літописець України часів пізнього СРСР». В його об'єктив потрапляли різноманітні архітектурні об'єкти та міські простори, завдяки чому він отримав визнання в академічних колах, але широкий загал фотограф зацікавив ще й своїм баченням так званої «радянської людини». Уявлення фотографа про неї разюче відрізнялося від того, що ми могли бачити, наприклад, на пропагандистських плакатах тієї епохи. Люди на знімках Ранчукова природні, живі, усміхнені або серйозні, але всі виглядають вийнятково сумними. Може, це нам так тільки здається, тому що автор використовував чорно-білу плівку, а вона зі свого боку надала знімкам якогось драматизму. Або ж дійсно, на порозі розвалу Радянського Союзу, в тих умовах, люди відчували себе нещасними, а фотографу залишалось лише бути мовчазним спостерігачем, який з документальною точністю, неупереджено хотів донести цю історію нам. Молодим хлопцям і дівчатам, які не застали того періоду, доводиться тільки гадати про думки «радянської людини» і вдивлятися в фотороботи Ранчукова, радісно впізнаючи рідні вулиці Києва. -«О, глянь, невже це Хрещатик?» -звертається відвідувачка виставки до свого друга. - «Так! У 1988 році. Дивись, тут підписано » - відповідає хлопець й тицяє пальцем у крихітні цифри над фотографією.  Цікавим є ще й підхід Олександра Ранчукова до своєї роботи. Люди мистецтва зазвичай представляються нам хаотичними, збірний образ творця – це, зазвичай, зосереджена над своїм творінням людина в якомусь безладі. Але фотоархів, наданий галереї донькою фотографа Клавдією Дімідовою-Ранчуковою, відрізняється своєю структурованістю. Ранчуков кожен свій знімок підписував, а потім сортував по конвертах, які пізніше також позначав: «дата, місце, що зображено». Майстерність, любов і скрупульозне ставлення до своєї роботи - мабуть, це ті фактори, які виділили фотографа серед сотні інших, й тепер ми маємо змогу зайти в Мистецький арсенал, щоб поглянути на ретроперспективу Києва. Мирослава Коваленко

Турбота про інших допомагає піклуватися про себе

Здатність піклуватися про себе розвивається, коли людина переживає за інших.  Нейробіологи тісно пов'язують ці дві можливості.  Захоплення і співчуття до інших людей викликає в мозку людини активність в тих нейронних структурах, які беруть участь у формуванні самосвідомості.  Тим самим, співпереживання примушує людину осмислювати власне «Я», впливає на його етичний вибір і викликає бажання брати участь в соціально значущих моральних діях.

 У концепції турботи про себе кордону «Я» виявляються «не предмет захисту, а предметом подолання».  Людина переступає через власний егоїзм.  По суті, мова йде про розвиток гуманності, просуванні індивіда «по шляху олюднення».

 У такій бажаній, але такій, що не завжди втілювалася, системі координат альтруїзм може повернутися із забуття, ті, що розпалися зв'язки між людьми - відновитися, а життя в суспільстві буде вже менше нагадувати поле битви людей за власні вигоди.

 Мораль зміліла і індивідуалізувалась

 Суспільство переживає моральну кризу, яка, на думку багатьох експертів, пов'язана з царюванням егоцентризму і втратою колишньої консолідації в суспільстві.  Індивідуалізм, нарцисизм і гедонізм «скасували» моральну регуляцію, перетворивши її в вид розваги (в роботах західних дослідників - fun morality).

 В результаті у людей змінюються етичні установки.  Руйнування спільнот призводить до ослаблення індивідуальної відповідальності перед іншими людьми, зв'язки між індивідами зводяться до функціональної залежності, а мораль трактується в термінах відповідальності людини лише перед самим собою.

 І хоча ця спрямована на себе мораль, в принципі, функціональна (так, вона попереджає неправильну поведінку), однак спектр її дії вкрай обмежений.  Це мораль у вузькому розумінні, регулююча, наприклад, тілесні практики - самозбережуючу поведінку (здоровий спосіб життя та ін.).  По суті, така «турбота про себе» виглядає як  занепокоєння.  Класик світової філософії Мартін Хайдеггер назвав її «побоюванням».

 Однак в результаті абсолютизація егоїзму виявляється вразливою позицією, довели нейробіологи.

 Турбота про інших - природна людська властивість

 Недавні дослідження нейронауки показали, що допомога іншим і, зокрема, благодійність активізують відділи мозку, пов'язані з задоволенням.

 Більш того, діти вже у віці півтора років намагаються допомагати іншим людям, навіть незнайомим.  Таким чином, осмислюючи мораль з позицій аналізу нейронних структур, ми виявляємо нерозривний зв'язок турботи про себе і турботи про Другого.

 Інші нейробіологічні дослідження, наприклад, соціальних емоцій (емоцій, викликаних переживаннями Іншого, а це важлива основа моралі), показали, що, хоча ці емоції і «індуковані» станом інших людей, вони стимулюють у людини рефлексію щодо власних вчинків і поглядів.  А таке моральне осмислення свого «Я» - це вже крок до соціально значущих моральниє дій

 Співчуття веде до саморозвитку

 Проміжною ланкою між соціальними емоціями і моральними діями виявляється етап самоаналізу, який передбачає усвідомлення вісцеральних відчуттів, пов'язаних з емоціями.  Під вісцеральними відчуттями зазвичай розуміються реакції організму на різні почуття або зміни зовнішнього середовища (найпростіший приклад - ефект «гусячої шкіри», викликаний почуттям страху або холодом).

 Метод викликання емоцій співчуття і захоплення дозволив вченим виявити, що ці соціально обумовлені емоції стимулюють активність в тих ділянках поясної звивини кори мозку, які включені в мережу, відповідну почуттю власної значущості і високому рівню самосвідомості.  Активність цієї мережі, уточнюють експерти, зазвичай посилюється при винесенні морального судження.

 Іншими словами, вісцеральні процеси служать містком між соціальними емоціями та особистими стимулами до моральних дій, оскільки виявляються значущими для формування «саморефлексивної» частини нейронної мережі.

 Для усвідомлення себе важливий Інший

 Тим самим Інший стає необхідним учасником процесу самосвідомості і формування власної ідентичності.  І, навпаки, зрілість «Я» стає основою співчуття і турботи про Другого.  Іншими словами, можна говорити про взаємозв'язок: здатність піклуватися про себе розвивається, коли людина переживає за інших.

 У цьому сенсі категорія турботи трансформується, знаходячи трансцендентний характер.  Це вже не просто турбота про добробут і цілісність «Я», а спосіб буття.  Або, «міра індивідуального просування по шляху олюднення». 

Як піклуватися, турбуватися про інших? 

Поняття «турбота» супроводжує нас з самого дитинства.  Про нас дбають батьки, дідусі та бабусі.  Коли ми дорослішаємо, то розуміємо, що і самі повинні піклуватися про інших.  Так турбота входить в наше життя.

 У нашому непростому сучасному світі, де технічний прогрес переважає над людськими взаєминами і породжує черствість і байдужість по відношенню людей один до одного, турбота про людей, які її потребують, має велике значення.

 Ми повинні допомагати один одному у всіх життєвих колотнечах і бути добрими, співчувати тим, у кого сталася біда, надавати посильну допомогу нужденним, потребуючим цієї допомоги. 

 Ми повинні дбати про своїх батьків, які нас виховали, про близьких та рідних нам людей.

 Потрібно допомагати тим, хто живе бідніше, ніж ми.  Віддати якісь речі, купити їм потрібні продукти, або предмети побуту.  А особливо піклуватися потрібно про людей похилого віку.  Допомогти їм перейти вулицю, донести сумку, поступитися місцем в метро або тролейбусі.  А якщо у Вас по сусідству живуть самотні люди похилого віку, намагайтеся подбати про них, але так, щоб це не було жалістю, а приймалося з вдячністю.

 Дуже боляче дивитися на бабусь, які продають на вулицях овочі, що самі виростили, щоб купити собі на виручені гроші хліба.  Деякі турботливі люди не купують часник, цибулю, або інші овочі в магазинах, намагаючись виручити їх.  Проходячи повз таких бабусь, і Ви купіть у них що-небудь, навіть якщо воно не дуже Вам потрібно.

 У нас багато знедолених дітей, які залишилися без батьків і знаходяться в дитячих будинках.  Ми не повинні забувати про те, що у них не дуже щасливе дитинство і повинні намагатися зробити його красивішим, наприклад, купивши їм на свята солодощі або іграшки.  Піклуючись про таких діток, ми робимо світ кращим, адже завдяки цим простим дрібницям їх душі не очерствеют і вони стануть щасливішими.

 Турбота може проявлятися також у матеріальній допомозі людям,які мають потребу в грошах, щоб вижити і яким ви, в тому числі, заборгували.  Нехай ми не знаємо їх особисто, але, знаючи про те, що потрібна допомога, не залишатися байдужими.  Ті, перераховані на їх банківський рахунок гроші, можуть врятувати їм життя.

 Турбота про людей робить добрішими не тільки самих людей, а й навколишнє нас дійсність.  У світі багато горя і страждань, так уже влаштований світ, не все в ньому гладко.  Допомагаючи один одному в складних життєвих ситуаціях, ми робимо світ щасливішим.  Будьте добрішими і щиро піклуйтеся про тих, хто цього потребує.

Олена Перетятко

Як стати ближче до природи?

Зараз дуже популярне життя в стилі еко.

Чому? Тому що люди хочуть жити в чистому середовищі!

В чому полягає значення збереження довкілля та екології?

Насамперед, довкілля – це наш дім, про який треба піклуватися!

Ви ж прибираєте у власній квартирі чи будинку? Так ось навколишнє середовище теж потребує прибирання.

Насправді зовсім не важко зробити природу чистішою. 

Наприклад, прибирайте після себе на відпочинку на природі. Викидайте сміття тільки у призначені для цього місця. 

Не забруднюйте водойми хімією.

Якщо ви будете уважнішими до природи, вона скаже вам "Дякую" 

Як же стати ближче до природи?

Ось правила, які допоможуть вам бути екосвідомим:

1. Відмовтесь від поліетиленових пакетів на користь екосумок

Чи знаєте ви, що поліетилен розкладається 10-20 років.

Поліетиленові пакети завдають цим неабиякої шкоди навколишньому середовищу. 

Тому краще придбати екосумку, яка виготовлена з екологічних матеріалів таких як: льон, бавовна, парусина, джут, саржа тощо.

2. Сортуйте сміття. 

Замість того, щоб викидати все сміття в один бак, почніть його сортувати та викидати в спеціальні контейнери для сортування сміття.

3. Віддавайте відходи на утилізацію та переробку.

Не поспішайте викидати непотрібні пластмасові вироби чи використані батарейки. Адже їх можна здати на утилізацію та переробку.

Погодьтеся, що це набагато краще, ніж просто викинути непотріб на смітник.

4. Заощаджуйте воду.

Вимикайте воду, коли чистите зуби та наносите шампунь для волосся.

Так ви заощаджуєте воду.

5. Використовуйте світлодіодні лампи.

Вони енергозберігаючі та виготовлені із безпечних матеріалів.

На відміну від люмінесцентних колби зі світлодіодами не заповнюють газом.

6. Придбайте багаторазову чашку.

Така чашка набагато екологічніша на відміну від звичайного одноразового паперового стаканчика. 

Тільки задумайтесь скільки середньостатистична людина-кавоман викидає в смітник паперових стаканчиків. 

Розкладаються вони дуже і дуже довго – 50 років!

7. Додайте у свій раціон більше сирих продуктів. 

По-перше, фрукти і овочі без термальної обробки корисні для здоров'я.

А по-друге, ви будете використовувати менше електроенергії чи газу, а це ще й економія.

8. Ходіть пішки або пересідайте на велосипед у теплу пору.

Це дуже корисно не тільки для вашого здоров'я, а й для екології.

Велосипед – це екологічно чистий вид транспорту, який не шкодить довкіллю, що надзвичайно важливо. 

9. Здавайте на утилізацію батарейки.

У вас накопичилося багато використаних батарейок? Не знаєте, що з ними робити? 

Тільки не викидайте їх у смітник. Краще здайте їх на утилізацію. 

10. Купуйте якомога менше запакованих продуктів.

Це не означає повністю відмовитися від різних солодощів. Адже зараз, наприклад, продається шоколад в паперових обгортках. Тому вихід знайти можна. 

11. Купуйте органічні продукти.

Ні для кого не секрет, що потрібно перевіряти склад продуктів, які ви купуєте у магазинах.

Але насправді не всі це роблять. 

Найчастіше люди просто лінуються.

Через це труять себе всілякою хімією та шкодять своєму здоров'ю.

Краще купуйте органічні продукти, які не "напхані" ; консервантами та штучними барвниками. 

Чим свіжіший продукт, тим менше води і пластику було для нього використано.

12. Зменшіть у своєму раціоні споживання м'яса.

Це може здатися неможливим, якщо ви м'ясоїд і своє життя не може уявити без цього продукту.

Але якщо ви будете відмовлятися від м'яса хоча б один раз на тиждень, це дозволитб скоротити шкідливий вплив м'ясного виробництва на довкілля.

Такі прості правила приносить дуже велику користь навколишньому середовищу!

Анна Слезина

 

 

У Центрі сучасного мистецтва M17 в Києві відкрилася виставка робіт молодих українських художників - номінантів премії М17 Sculpture Prize!

М17 Sculpture Prize – перша в країні професійна премія в галузі тривимірного мистецтва, започаткована Центром М17 разом із Adamovskiy Foundation в межах дослідницького напряму M17 Sculpture Project. В експозиції M17 Sculpture Prize: Roots and Pollen, що відкрилася 17 грудня, представлені 12 робіт від 13 номінантів (11 індивідуальних митців і одного творчого тандему).

«Залучаючи до суддівства провідних міжнародних експертів у цій галузі, ми даємо молодим художникам шанс бути інтегрованими у світовий мистецький контекст. Номінанти пройшли шалений відбір. Журі довелося відмовити багатьом гідним учасникам, бо ж загалом нам надійшло понад 200 конкурсних пропозицій.

Кожна з тих робіт, що представлені зараз у стінах Центру, заслуговує на окрему увагу. Вони запрошують відвідувачів замислитись над своїм корінням, проаналізувати оточуючі інтер’єри та ландшафти і їхню обумовленість, відчути силу єдності та багато чого іншого.

А ми вже з нетерпінням чекаємо на оголошення головного переможця, який отримає винагороду у розмірі 250 000 гривень».

Наталія Шпитковська, директорка Центру сучасного мистецтва М17

Темою виставки, що об’єднала всі роботи, стала «Коріння та пилок». Ще на етапі подачі заявок митці мали порозмірковувати, чим у сучасному світі для суспільства і для них особисто є поняття «коріння». Де воно, коріння, у глобалізованому світі. Чи довговічне невкорінене. І де заховані точки опори, на які орієнтоване те мистецтво, що живе у часі, та його переживає.

Ініціативу підтримав фонд Adamovskiy Foundation. Ним проспонсорована й реалізація 10 із 12 робіт на виставці.

«У нас в країні є талановиті молоді художники високого рівня, їхня творчість заслуговує на те, аби бути презентованою у світі. Тому Фонд вирішив підтримати ідею започаткування премії M17 Sculpture Prize, аби допомогти цим митцям реалізувати себе». 

Андрій Адамовський, меценат, засновник Adamovskiy Foundation

Учасники виставки – номінанти на здобуття премії M17 Sculpture Prize: Алексеєнко Михайло, Буряник Василина, Бучацька Катя, Галкін Данило, Голдаковський Влад, Грубляк Василь, Дяченко Марта, Кириченко Андрій, Попович Тарас, Тарадіна Анна, Шуміхін Даниїл, а також творча група Локатир Богдан & Журунова Маргарита.

Автори продемонстрували широку різноманітність стилів, технік і матеріалів. Так, на виставці представлені скульптури, світлові та медіаінсталяції, твори з кортену і кераміки, з використанням живого моху і не тільки. 

«Тривимірне мистецтво сьогодні переживає трансформацію. З появою нових технологій, зі зміною уявлення про світобудову, з тим, як обертаються парадигми у суспільстві, змінюються й художні образи та методи мистецького висловлювання, трансформуються світові тенденції щодо відображення у мистецтві реальності, коли й уявлення про цю реальність - нові.

В Україні сьогодні відбувається потужний сплеск у розвитку образотворчого мистецтва. Тут мають місце всі можливі процеси, пов'язані з переосмисленням досвіду минулого та поглинанням нескінченних пропозицій від майбутнього. Ці процеси є синтетичними, поєднують багато чинників та дають результат, що вартує дослідження та практичного втілення».

Катерина Рай, кураторка M17 Sculpture Project

Переможець буде обраний за результатами виставки й оголошений у лютому 2021 року.

Дізнатися більше про номінантів Премії, а також ознайомитись з новинами можна на сторінці проєкту.

Важливо!

Ми дотримуємось усіх вимог щодо проведення масових заходів у період карантину, аби гарантувати вашу безпеку.

Гостей Центру, зі свого боку, просимо також потурбуватись про себе та оточуючих, і бути в захисних масках.

Фонд Adamovskiy Foundation – фонд, заснований бізнесменом Андрієм Адамовським у 2018 році. Діяльність Фонду має некомерційний характер і націлена на збереження та вивчення культурної спадщини України та країн Східної Європи, а також має на меті популяризацію культури та мистецтва як запоруки сталого і цивілізованого розвитку суспільства.

Центр сучасного мистецтва М17 – культурна інституція, що прагне стати місцем діалогу для фахових кіл, платформою для вивчення та дослідження історичних і сучасних культурних процесів. Разом з українськими та міжнародними експертами ми воліємо навчати та надихати українське суспільство; через виставки, різноманітні мистецькі й освітні практики сприяти його позитивній трансформації. ЦСМ підтримує художні експерименти, колаборації та міжнародні обміни для експертів і митців різних напрямів задля інтеграції українського мистецтва до світового контексту. На базі Центру створено ArtСult Club для залучення представників бізнесу​, влади, ЗМІ і ширшої аудиторії до еґреґору мистецтва.

ARTСult Foundation – громадська організація, створена ініціативною групою з метою популяризації та підтримки мистецтва в Україні і за кордоном. Фундація займається проведенням виставок, артпроєктів, фестивалів, благодійних аукціонів, освітніх проєктів та інших подій в культурній галузі.

Центр сучасного мистецтва М17 вул. Антоновича, 102-104  

Кураторка M17 Sculpture Prize: Катерина Рай                    Директорка ЦСМ М17:  Наталія Шпитковська 

E-mail премії:  

sculptureforumm17@gmail.com 

 

Про народження дітей

Нещодавно ми з дружиною подивилися документальний фільм про сім'ю, в якій 17 дітей, і це змусило нас подумати про народження дітей.

Відповідь наставника, до якого ми прийшли порадитись була:

Моя порада: не чекайте, заводьте дітей!  Це ваш обов'язок перед самими собою, майбутніми дітьми, вашими батьками, всесвітом і Творцем.

Перед собою: Батьки відчувають безмежну любов.  Звичайно, і дружину можна любити глибокою безумовною любов'ю, але любов до дитини не можна порівняти ні з чим.  А чудо появи на світ живої істоти з почуттями і потребами і перетворення її в особистість, яка є вашим продовженням ... цей досвід просто не можна відкидати!

Перед вашими майбутніми дітьми: Вперше ми зустрічаємо наших дітей при народженні, але їх душі вже знаходяться в небесному залі очікування, перед тим як спуститися на землю.  Душі, яким судилося потрапити в вашу родину, з нетерпінням чекають можливості народитися.  Я майже чую, як вони підштовхують вас, сподіваючись на ваше позитивне рішення.

Перед вашими батьками: Оцінити все, що батьки зробили для вас, можна лише роблячи те ж і для своєї дитини.  Кращий спосіб віддячити їм - подарувати їм онуків.

Перед всесвітом: Наші батьки, можливо, не ідеальні, але вони подбали про те, щоб привести нас в цей світ.  І вони самі прийшли в цей світ завдяки батькам, які теж хотіли пройти через цей досвід, і так далі вглиб віків.  Ми знаходимося тут в результаті того, що нескінченний ланцюг поколінь продовжувая свій рід.  І вони вручили нам найцінніший подарунок - дар життя.  Ви правда хочете перервати цей ланцюг, щоб зберегти ваш теперішній спосіб життя?

Перед Творцем: Неважливо з якої причини, але Бог хоче, щоб ми відчули, що означає уподібнитися Йому.  Тому він наділив нас силою творіння.  Прагнення до розмноження - найпотужніший інстинкт, оскільки він найбільш "богоподібний".  Творець запропонував вам розділити з Ним божественність, ставши батьками.  Невже ви відхиліть таку пропозицію?

На жаль, є ті, хто з медичних або якихось ще причин на даний момент не мають можливості стати батьками.  Вони можуть знайти інші способи принести любов і життя в цей світ;  багато найвеличніших душ залишилися бездітними.  Але якщо у вас є така можливість, хіба можна упустити шанс брати участь в самому великому діянні любові, на яке тільки здатна людина?

Бути батьками - це безсонні ночі, і величезні зміни в способі життя, але вони вчать вас смирення і приносять найбільшу винагороду вашому житті.

Скільки коштує завести дитину в Україні?

За даними ООН на червень 2019 року на одну жінку в світі в середньому припадає 2,5 дитини.  І хоч з 90-х рр XX століття спостерігався спад темпів зростання населення Землі, чисельність людей продовжує збільшуватися.

Ні для кого не секрет, що поява новонародженого розширює статтю сімейних витрат.  Крім регулярних витрат на харчування, одяг, підгузники не уникнути великих покупок - дитяче ліжечко, пеленальний столик, коляска і ін.

Аналітики підрахували, скільки можуть скласти витрати, пов'язані з появою дитини: набір одягу під час вагітності, сумка в пологовий будинок, оснащення будинку при підготовці до появи новонародженого і його утримання протягом першого року життя.

 Весь список покупок

 поділили на 7 категорій.  Деякі позиції віднесли до розширеного списку, тому що  вони не є предметами першої необхідності.

Під час вагітності майбутній мамі потрібно додати в свій гардероб або спеціальний одяг з ю вставками, або просто речі більшого розміру.  Базовий набір такого одягу може коштувати 14800 ₴.

Сумка в пологовий будинок з усім необхідним для мами і дитини на час перебування в пологовому будинку обійдеться в 1100 гривень, а «преміум» - в 1600 гривень.  Такі сумки можна сформувати самостійно, зібрати на замовлення або купити готові.

Оснащення квартири до появи нового члена сім'ї потребують суттєвих витрат.  Ліжечко і його наповнення, пеленальний столик, стілець для годування, гойдалки і багато іншого - все це, в залежності від уподобань і можливостей, буде коштувати приблизно 14800 або 28100 грн.

Ненабагато  дешевше обійдеться транспорт для немовляти: коляска 2в1 і автокрісло можуть коштувати 16000 ₴.  Якщо у вас особливі вимоги до коляски і ви хотіли б додати до засобів пересування слінг і ергорюкзак, то вартість зростає до 28200 ₴.

Підгузки беруть на себе ¾ від вартості регулярних покупок (засобів гігієни).  Річний запас косметики, побутової хімії і підгузників, в залежності від вибору і фінансових можливостей, буде коштувати 12500 або 27500 грн.

Протягом перших шести місяців життя немовляти ВООЗ рекомендує дотримуватися виключно грудного вигодовування.  Отже, введення прикорму починається з півроку.  Незважаючи на це, саме витрати на харчування за шість місяців становлять 20-25% від всієї суми витрат: в 22600 і 27200 ₴ обійдеться дитяче харчування загальнодоступного і преміум сегментів.

Купуючи одяг немовляті, батькам часто важко утриматися від придбання додаткової  кофтинки і черевичок.  І все ж при розумному підході можна обмежитися сумою 11400 грн, або піддатися спокусі на 17100 грн за рік.

Підсумовуючи все покупки, пов'язані з вагітністю та першим роком життя дитини, можна сказати, що витрати на базовий набір становлять 84000 гривень, а на розширений - 138300 гривень.

Хто може дозволити собі дитину?

Згідно з даними Державної служби статистики України середньомісячна зарплата в березні 2020 р становила 9214,03 грн після сплати податків.  Виходить, щоб окупити базовий набір, потрібно 9 зарплат середньостатистичного українця.

Для порівняння, в Німеччині співвідношення базового набору до середньої оплати праці дорівнює 1,2 зарплати, а в Польщі - 2,8 зарплати.   8 середніх «чистих» заробітних платчх

Варто відзначити, що в Україні передбачено отримання грошової допомоги при народженні дитини.  У 2020 році розмір допомоги становив 41280 гривень, і вона виплачується поступово, поки дитині не виповниться 3 роки.  За перший рік батьки отримають 20640 грн - ця сума покриває четверту частину витрат на базовий набір.  Також батькам належна одноразова натуральна допомога «пакет малюка» - набір необхідних новонародженому на перший час речей вартістю 5000 гривень.

Ю. Постол