8 українських подкастів на різну тематику

Авторка: Надія Пікуль

     В Україні подкасти лише набирають популярність.  Але серед тих, що вже існують - є ЩО послухати.  Сьогодні ми розглянемо декілька з них та розберемо, чому слово "подкаст" не підлягає українізації.

     Чому не через "і"?

     Подкаст - це поєднання двох слів "IPod" та "Broadcast". Вигадав цей неологізм у 2004 році британський журналіст Бен Гемерслі. Тоді редакція The Guardian дала йому завдання написати про аудіоблоги і у своїй статті він вперше використав це слово. Саме тому і тільки тому -  пОдкаст, а не пІдкаст.

     Протягом наступних десятиліть ринок подкастів швидко розвивався. Сьогодні ж ця індустрія налічує мільйони слухачів по всьому світу. 

     Ми зібрали підбірку з 8 подкастів на різну тематику, створених українцями для українців. Про фільми, мистецтво, психологію та звичайні дурниці. 

1. "Подкаст терапія ". 

     Ведучі: Женя Янович та Спартак Суббота

     Про що?

      Як пишуть самі хлопці: "Подкаст терапія - це діалоги двох друзів. Спартак - український лікар, кандидат психологічних наук. Янович - український актор та комік. Наука досі не може пояснити, як вони зійшлися і чому досі спілкуються. Власне, це єдине, що й хлопці не можуть пояснити. На все інше в подкаст терапії відповіді є."

2. "Сродна праця".

     Ведуча: Уляна Салій.

     Про що?

     Подкаст від Radio Skovoroda, в якому Уляна слухає історії людей, які займаються тим, що їм подобається. "Це історії людей, які живуть своєю справою та є її амбасадорами. Нам важливо, аби професії мали обличчя!" - зазначається на їхній сторінці.

3. "Акустика Тіней".

     Ведуча: Іванна Шкромида. 

     Про що?

     Це авторський подкаст Іванни. Він направлений на світову літературу. В кожному епізоді ведуча розповідає про окремого письменника. 

4. "Ранкова доза".

     Ведучий: Роман Романюк (автор подкасту), зіркові амбасадори.

     Про що?

     Спільний проєкт "Української правди" та Українського інституту  книги. Щотижня о 8 ранку запрошені гості розповідали про свою улюблену літературну історію. "Час від часу ви зможете починати день не з нудних соцмереж і страшних новин, а з маленької ранкової дози краси."

5. "Шит ай ноу Лайв".

     Ведучі: Кріс Косик та Діма Малєєв.

     Про що?

     "Розмови двох не експертів про все, що цікаво і незрозуміло. кожен випуск має нову неочікувану тему (міфи, корупція, біблія, міські легенди, професії майбутнього...), яку ведучі стараються дослідити та обговорити." 

6. "псяча буда "

     Про що?

     Про життя та мистецтво. Як пише автор: "так називалось одне кафе, яке існувало у пізньорадянському Львові, де збиралися випити кави художники, поети, галеристи, фізики, хіпі і психіатри. Зараз її вже нема, здається, там тепер якась «родинна ковбаска»."

7. "Та й таке".

     Ведучі: Джек і Вероніка.

     Про що?

     Це подкаст-розмова ведучих, до якої залучають слухача. Балакають про все: важливе і не дуже; фінансову грамотність; емоції; пошуки себе та багато іншого.

8. "Хороший Поганий Злий Подкаст"

     Ведучі: Костя Трембовецький та Михайло Рудь.

     Про що?

     Його почали вести ще за часів пандемії, а у 2022 році був визнаний найкращим лайфстайл подкастом. Спочатку це були історії про фільми. Згодом хлопці перейшли на різні побутові та соціальні теми. Зараз вони також проводять збори на підтримку ЗСУ.

Вивчити історію України за фільмами та серіалами!

Авторка: Дарія Дацкова

     На сьогоднішній день тема "Історія" викликає багато дискусій, особливо в контексті освіти. Безсумнівно, історія є важливим предметом, але чому ж так мало людей бажає її вивчати? Це через те, що нас не навчили любити цей предмет, не пояснили цінність знань, які вона дає, і не спонукали до вивчення. У нашій свідомості історія часто асоціюється з книгою, а книга з читанням, але невелика кількість людей любить читати. Це призводить до того, що більшість вважає історію нудною і нецікавою, навіть розуміючи її важливість, не всі можуть змусити себе щось прочитати. Але сьогодні наш кінематограф не стоїть на місці, завдяки його розвитку ми можемо вивчати історію без читання купи незрозумілих довідників.

     Отже, ось підбірка фільмів і серіалів, які допоможуть сформувати базу знань з історії України:

                                                Київська Русь.

     Перший важливим періодом у історії державотворення України є Київська Русь, а двосерійний серіал “Ярослав Мудрий” розповість історію цієї держави після смерті Володимира Великого і сходження на престол Ярослава Мудрого. Серіал показує біографію князя, його боротьбу із зовнішніми та внутрішніми ворогами. А розбавляє ці серйозні події в стрічці історія кохання Ярослава до простої дівчини Любави.

Галицько-Волинська держава.

Із спадкоємицею Київської Русі познайомить нас фільм “Король Данило”, якщо попередня стрічка знята у 1981 році, то це вже наше століття - 2018 рік. Тут розповідається про період короля Данила, його боротьбу з боярами та монголо-татарами, також показано вплив заходу на наші території. Ця кінострічка знята не якісно, і має багато критики, але історичну правду вона витримала.

Козацтво.

Тут одним фільмом чи серіалом не обійтися. Почнімо з періоду до Богдана Хмельницького, а саме з козацько-селянські повстання. Фільм “Северин Наливайко. Остання битва” показує той період, його устрій та цінності і демонструє причини поразок цих повстань.

Далі починається період Богдана Хмельницького.Тут одразу слід переглянути стрічку “Вогнем та мечем”. Фільм неймовірно показав боротьбу козаків та поляків, головні битви, поразки та їх причини, зради, які відігравали велику роль у тій війні. Але стрічка є цікавою не через сюжет, а й через  вплетену любовну лінію, хоч і в підручниках історії ми цього не знайдемо, та кохання неодмінно було.

Більше про Богдана Хмельницького можна побачити в серіалі “Гетьман”, де насправді головною сюжетною лінією є не саме повстання, а трагічне кохання Богдана Хмільник до молодої польки Гелени.
   Далі починається період після смерті Хмельницького. Тут можна переглянути екранізацію твору “Чорна Рада”, де йде друга середина сімнадцятого століття і вся Україна веде непримиренну боротьбу за гетьманську владу.

Ну і ще однією рекомендованою кінострічкою в, якій покладені історичні події буде “Молитва за гетьмана Мазепу”.
Також до теми козацтва можна переглянути такі фільми: “Максим Оса”, “Пекельна Хоругва”, “Фортеця Хаджибей”, “Мамай”.
Не менш важливим періодом в історії України є часи кріпацтва, але в українському кінематографі немає робіт, які показали б події того часу.

Розпад Російської імперії, Перша світова, революція 1917-1921 років та прихід більшовиків.

Тут одразу можна порадити серіал “І будуть люди”, який складається з 12 серій, де у кожній розповідається про окремого персонажа. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей зображає турбулентні етапи ХХ століття.

Для більш поглибленого розбору того історичного часу можна подивитися “Таємний щоденник Симона Петлюри” та “Крути 1918” обидві стрічки присвячені подіям революції.

Для розуміння ситуації в цей період на території Заходу України можна глянути серіал “Століття Якова”, але він вже починає нас переносити далі, до подій другої світової війни, схожим до цієї стрічки

є серіал “Сага”, де все починається з розпаду Російської імперії і йде до Майдану та початку війни на Сході України, але в центрі уваги вже не події певного регіону, а в цілому усієї України періоду 20 століття.

           Голодомор 1932-1933 років.

Цю трагічну подію слід брати окремим розділом, і починати вивчати з фільму “Ціна правди”. Стрічка реалістично показує, що відбувалося в ті роки крізь погляд іноземця, який навіть уявлення не мав про такі жахіття. Майже вимерлі села, голодні діти, батьки яких померли від голоду.
 

“Гіркі жнива” цей фільм також дуже гарно показала тодішні трагічні події, але на відміну від попередньої стрічки, ми вже можемо побачити усе з середини, поглядом людей, які проживали це.
   Дві перші стрічки були знятті іноземцями, а от фільм

“Поводир” є виключно українським шедевром вітчизняного кіно. Він висвітлив події голодомору найреалістичніше, більше того враховуючи сюжетну лінію, в якій герої роблять довгу подорож країною, фільм показав ці страшні дні ширше.

Друга світова війна.

У 2022 році вийшов фільм “Щедрик”. Він чудово показує ті дні, але не з 1941 року, а з 1939, оскільки розгортаються ці події у місті Івано-Франківську, яке до другої світової війни було під владою Польщі і війна там почалася на 2 роки раніше.

                                         

Післявоєнний час.

“Хайтарма” першою історично важливою подією є виселення кримських татар з Криму у 1944 році, ця стрічка чудово покаже усю цю трагедію.

Далі була боротьба УПА з більшовиками і фільми “Чорний ворон”, 

“Нескорений”, 

“Червоний”, 

“Жива”, 

“Залізна Сотня” продемонстрували цю боротьбу, показали хто такі воїни УПА, їхні справжні цілі та мотиви, та що робили з українцями, які входили до цієї організації, головні події та бої.

                                                                   Шістдесятники

Всі чули, та мало хто розуміє, хто ці люди насправді і через що вони пройшли.
“Заборонений” фільм про Василя Стуса, в якому до дрібниць показано що робили з українцями, які говорили правду і відстоювали свою думку.

Не зовсім шістдесятник, але також митець того часу відомий режисер стрічки “Тіні забутих предків” - Сергій Параджанов. Фільм “Параджанов” теж продемонстрував, як радянська влада хотіла зламати талановитого кінорежисера, щоб він працював "під їхню дудку".

Незалежність

Є дуже класний ролик українського блогера Віталія Гордієнка “Що приховує незалежність України?” ютуб канал “Загін кіноманів” . У відео дуже детально та правдиво розказано про дні, коли Україна відновила свою незалежність, хто був до цього причетний, хто хотів незалежності, хто ж навпаки виступав проти, і особливо цікаво дивитися на записи, які були зроблені в ті важливі для України дні.
 

Зараз ми проживаємо знову ж таки дуже важливі історичні події в історії нашої країни. Ми продовжуємо боротися за нашу незалежність, за наші кордони, відстоюємо нашу мову, віру та культуру. І переглянувши ці фільми та серіали, ви побачити певну циклічність, знайдете момент початку нашої боротьби з росією, визначите для себе національних героїв та почнете орієнтуватися у головних періодах і подіях, які були державотворчими. Перестанете сприймати історію, як щось нудне та не цікаве. Можливо глянете на деякі речі, раніше вам відомі, з іншого боку і переосмислете їх. Знайдете відповідь, як завершити цю боротьбу і почати жити…

Молодіжний сленг: шанси на «життя» справжньої української

Авторка: Поліна Хміль

     Щороку молоде покоління відзначається вживанням нових слів, а звичайна українська непомітно відходить на задній план. А чи вдасться саме зараз молоді зберегти незапозичену лексику у своєму словниковому запасі?

     Довгий час наша нація територіально належала до країни, яка зараз є для нас найбільшим ворогом. Та ми не можемо вирвати ці сторінки з історичної книги становлення незалежності та державності України. Не одне покоління народилося та зросло за час панування срср. Кожне з них мало свої відмінності, але все-таки дещо було незмінним-підлітки.

     Але, проводячи певну паралель між тодішнім і теперішнім, ми бачимо значні відмінності серед їхніх кіл:

-        достатньо велика вседозволеність;

-        підтримка;

-        надання більшого значення.

Але, попри все, їхньою спільною рисою є максималізм у діях та словах.

 

     Як підліток радянського союзу міг дозволити вживати незвичні, а, можливо, і заборонені для того часу вислови?

Відповідь проста-бажання протиставляти себе старшим та виділитися на фоні інших, і звичайна відсутність страху. Але пояснення щодо виникнення такого явища як «сленг радянського підлітка» просто не існує.

     Пропоную ознайомитися із деякими прикладами:

-«совпаршив» – таким спотворенням молодь позначала всі речі, зроблені в СРСР;

-«шнурки у склянці» - батьки будинку;

- «прикид» - одяг;

- «стебатися» - висміювати, знущатися;

- «обламатися» - впасти духом, втратити інтерес, залишитися ні з чим;

- «хиляти» - прогулюватися.

 

     Цьогочасність замінила ці слова на звичайні для молодого покоління «фейл», «шмот», «аб’юзити» та «бумери».

     Перелік висловів є достатньо великим, і щодня ця кількість значно збільшується. Це відбувається завдяки впровадженню цифрового світу та поширеного спілкування на платформах різних соцмереж, наприклад Tik Tok та Instagram.

     Здебільшого вони виникають із запозичених слів із інших мов.

     За даними інфографіки 2020 року від WordTips, опублікованими на ресурсі Visual Capitalist, (окремо гіперпосилання https://word.tips/100-most-spoken-languages/) очільницею найпоширеніших мов світу є англійська (всього мовців: 1 132 366 680, носіїв мови: 379 007 140). Саме від неї й походить велика частина теперішнього сленгу.

     Лютого 2022 року українців спіткала біда, яка серйозно змінила життя кожного, а особливо це відзначилося на мові.

     З даними опитування (окремо гіперпосилання https://suspilne.media/299240-57-ukrainciv-perejsli-abo-stali-castise-spilkuvatis-ukrainskou-z-24-lutogo-opituvanna-suspilnogo/), проведеного компанією Gradus Research на замовлення "Суспільного", 57% українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни.

 

     А як щодо молодого покоління, яке тримає в руках наш подальший розвиток та майбутнє?

     Наразі, свідомі для свого віку, діти, юнаки та дівчата є першими, хто виступає за тотальний перехід на українську у всіх сферах життя. Одним із проявом їхніх спроб впровадити її в буденність є новостворена мова в Telegram: В Telegram з'явилась «файна українська». (окремо гіперпосилання https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/329823-v-telegram-z-yavilas-fayna-ukrayinska-yak-ustanoviti )

     Також достатньо чудовим прикладом є велика кількість їхніх відео як і з серйозним характером, так із підтекстом гумору, опублікованих у соцмережі Tik Tok:

Taras Lukavyi -@lukavyi https://vm.tiktok.com/ZMYb4VAX3/

Lola Belugina- @dolorezzzz https://vm.tiktok.com/ZMYb4SACR/

 

     Який же шанс збереження української серед молоді без вживання великою кількості новоутворень?

     Сленг- невід’ємна частина життя підлітка будь-якої країни, адже в такий спосіб він самовиражається, а також це дозволяє йому розвивати фантазію. Але все-таки українські можуть не хвилюватися за своє юнацтво, бо саме вони є очільниками великої боротьби за мову. Використовуючи всі свої сили, на різних платформах, особливо на тих, які принесли в їхнє життя нову говірку, вони гордо несуть месендж підтримки державної як на локальному, так і масштабному рівнях.

 

     Берімо приклад та поширюймо українську разом з ними!

Українська весна

     В київському Музеї Марії Заньковецької (філія Музею театрального, музичного та кіномистецтва України), музеї позитивні емоцій продовжився весняний виставковий марафон у режимі non stop, який свого часу започаткували талановиті організатори Сергій Комісаров та Жанна Маценко. 2 квітня там відбулося  відкриття одночасно двох вернісажів трьох непересічних особистостей, фахівців своєї справи.

     Першою відкрилася персональна виставка талановитого київського художника Андрія Клішина «МІСТИКА, ВЕСНА, КОХАННЯ».      Зразу після представлення художника та його виступу перед гостями відбулося відкриття другої, не менш атмосферної та яскравої об'єднаної виставки «ПЕРЕМОЖЕ ВЕСНА!» ця виставка була представлена одночасно двома  креативними творчими особистостями талановитою майстринею декоративно-прикладного мистецтва і дизайну Людмилою Пономаренко та не менш талановитим живописцем Олександром Малінченком. Виставки присвячені чудовій порі року – Весні!

     Художник Андрій Клішин на виставку представив роботи більшість із яких присвячена прекрасному почуттю кохання, яке зазвичай спалахує сааме на весні. Людмила Пономаренко показала поцінувачам мистецтва прекрасні панно великого розміру, а картини Олександра Малінченка виконані в стилі класичного реалістичного мистецтва, На довершених реалістичних полотнах Олександра Малінченка буквально фонтанує життя рідної української Природи, представленої річками, ставками та озерами його благословенної малої батьківщини – Боярки, що на Київщині.

     Цього дня в Музеї Марії Заньковецької був просто аншлаг. На відкриття виставки завтіла більше 100 поціновувачів сучасного образотворчого мистецтва України друзів та гостей художників. Таке в музеї із усіх виставкових марафонів було вперше і є підтвердженням тому, що музейна команда – на  правильному шляху! Організатори виставок планують перетворити музейні виставкові вернісажи в центр Духовності та Культури Києва. 

     З промовами окрім організаторів привітали художників та виступили перед гостями Заза Бакурадзе, Оксана Науменко, Сергій Грабар, Валентина Плахотнюк та Мишко Нако. Вони читали перед аудиторією прекрасні вірші про кохання, співали українські пісні, зверталися зі словами, присвяченими мистецтву та прекрасному почуттю коханню.  

Довідкова інформація про художників:

Андрій Клішин

     Андрій Клішин використовує інтуїтивно-спонтанний живопис. Картини цього непересічного автора – це немов видіння з інших світів, з іншого часу чи - між часу… На думку художника Андрія Клішина, кохання це те головне, що з'єднує нас з іншими світами та один з одним - у цих інших світах… «Ми будемо жити вічно тільки в коханні, в усіх його проявах, - переконаний живописець. – І зовсім не важливо, як ми, люди, виглядатимемо в інших життях… Але якщо ми любимо, то обов'язково знайдемо своїх коханих!...»

     Пономаренко Людмила Сергіївна.

Народилася в місті Києві 1981 року. В 1997 вступила до Київського художньо-промислового технікуму, в 2002 – до Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука, який закінчила у 2006 році. Під час навчання педагогами з фаху були Сергій Нечипоренко, Марта Базак, Василь Андріяшко.

Членкиня НСХУ з 2019 року. Брала участь у багатьох виставках, серед яких IV, V та VI Всеукраїнська трієнале художнього текстилю, Всеукраїнська виставка до Дня художника, Всеукраїнська виставка до Дня Незалежності, Всеукраїнська різдвяна виставка, «Світ Божий, як Великдень» у Тернополі, Ужгороді, Києві та інших містах, виставка в Боярському краєзнавчому музеї та інші.

     В своїх творчих роботах намагаюся поєднувати автентичні техніки ткацтва з власними варіаціями їх використання, а також композиціями. Більшість робіт створено на горизонтальному ткацькому верстаті авторськими техніками, що поєднують традиційне українське рушникове перебірне ткацтво, узорні саржові тканини, репсове переплетення та багато іншого. В роботах використовую переважно натуральні матеріали.

Творчу роботу з 2004 року поєдную з роботою у Київській дитячій художній школі №9, де викладаю живопис, рисунок та композицію. Намагається навчити дітей не лише академічному рисунку та живопису, а насамперед розвинути у них здатність творчо мислити, створювати власні неповторні образи.

     Малінченко Олександр Миколайович.

Український художник з широким творчим діапазоном, лауреат літературно - мистецької премії імені Володимира Самійленка. 

Малінченко Олександр народився 18 квітня 1953 року в м. Києві. В 1977 р . Олександр закінчив Київський художньо-промисловий технікум. Працював в обласному художньо-виробничому комбінаті художником-оформлювачем. 

     З 2000 року організовує персональні виставки в Україні. Його роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні та за кордоном: в Новій Зеландії, Франції, Німеччині, США, Польщі, Литві.

     Приходьте  і друзів приводьте! Буде дуже і дуже цікаво! 

     Адреса Музею Марії Заньковецької (філія Музею театрального, музичного та кіномистецтва України) : Київ, вул. Велика Васильківська, 121.

Леонід Коваленко