«Академік Вернадський»: історія станції та плани на майбутнє

Вже 25 років українські полярники досліджують Антарктиду на станції «Академік Вернадський». Та чи знали ви, що Україна отримала її майже за безцінь? А про найпівденніший бар у світі чи музей на станції чули? Про всі ці цікавинки ми вам розповімо далі.

Історія антарктичної станції

До 1996 року це була британська станція «Фарадей», що  розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови. Згодом британці побудували нову базу «Розера», а колишню було вигідніше подарувати, аніж закрити. Тож віддали перевагу передати станцію молодій Україні, що мала потужний науковий потенціал. Після передачі, станцію назвали на честь видатного українського вченого та першого президента Національної академії наук України Володимира Вернадського. Існує й жарт в історії станції «Вернадського»: українці купили антарктичну базу за 1 фунт стерлінгів. Данкан Хейг, бейзкомандер британської експедиції, яка покидала станцію назавжди попросив від свого українського колеги Геннадія Міліневського символічної плати за станцію. Геннадій намацав у кишені монету в 1 фунт і «розплатився». Цю монету вмонтували у шинквас бару «Фарадей».

Чим займаються на дослідницькій станції?

Окрім збору метеоданих для прогнозування світової погоди, українські полярники цілодобово збирають та обробляють інформацію про глобальні проблеми. До прикладу, фіксують процес танення льодовиків та вимірюють рівень озону. Таким чином на цій станції у 1985 році було виявлено озонову діру. Українські вчені долучаються і до міжнародних проєктів: рахували пінгвінів, досліджували їх міграцію за допомогою спеціальних GPS-міток. Зустрічали й дослідники неподалік станції тюленів Веддела та горбатих китів.

Найпівденніший бар не лише місце відпочинку

На станції розташований маленький бар, який вважається найпівденнішим у світі. Він також дістався у спадок від британців. Кажуть, що бар зробили ще у 1985 році без дозволу керівництва Британської антарктичної служби. Однак наразі це улюблене місце відпочинку команд полярників. Тут грають у більярд і дартс, відзначають свята, а подекуди бар перетворюється на виборчу дільницю під час президентських та парламентських виборів. У барі облаштовують кабінку для голосування, потім підраховують голоси та результати повідомляють у ЦВК.

Музей на станції «Академіка Вернадського»

6 лютого 1996 року Велика Британія подарувала Україні антарктичну станцію. До комплексу метеорологічної та географічної обсерваторії входять:

-два модулі, де встановлені магнітометри; -аерологічний павільйон; -будиночок ДНЧ-лабораторії; -стара генераторна з двома холодильниками; -будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.

Разом із цими будівлями успадкували так звану хатинку Ворді – дерев’яну споруду, зведену в 1947 році на сусідньому острові Вінтер. «Хатинка» є музеєм, куди приїздять туристи. У ній залишилося все так, як у часи перших експедицій. Є навіть кухарська книга з рецептами страв із тих самих пінгвінів.

Що планують зробити у 2022 році?

Наступного року на станції «Академік Вернадський» з’явиться арт-інсталяція «Дім. Спогади». Інсталяцію встановлять навколо виведеного з експлуатації паливного бака, який розміщений на вході на станцію та потрапляє на більшість туристичних фотографій. Науковці вже давно мріють зробити його привабливішим.

««Дім. Спогади» — це ескіз з металу, що ніби малює обриси українського будинку навколо паливного баку. Для наших дослідників — це живий спогад про дім. Для туристів — можливість познайомитися з Україною через рідний для нас, але не банальний, візуальний образ. Навколо будинку можна буде прогулятися та побачити цікавинки про Україну — адже більшість антарктичних туристів дізнаються про нашу країну під час візиту на станцію «Академік Вернадський». Тому на стінах баку розмістять борди з фактами про Україну та станцію, а також символічними предметами на кшталт грудки чорнозему чи фрагменту вишиванки», - зазначають на сайті НАНЦ.

Разом з цим на станції далі продовжують робити ремонт і вдосконалювати умови для проведення дослідів та перебування вчених. Через пандемію цей процес дещо загальмувався та розтягнувся у часі. 

Доки науковці 26 експедиції ще споглядають пінгвінів та китів, учасники наступної експедиції на Антарктиду вже пройшли 8-денні навчально-практичні збори. Тож команду вже підготували до майбутньої, 27 Української Антарктичної Експедиції. До речі, саме вони зберуть арт-інсталяцію, яка прикрашатиму станцію.

Ангеліна Вовк

Як підтримати наших військових

 У грудні всі газети, онлайн видання, теле- та радіоновини писали чи говорили про можливий напад Росії на територію нашої країни. Російська збройна агресія проти України розпочалася у 2014 році. За цей час загинуло близько 13 тисяч осіб, 1,8 мільйона стали вимушеними переселенцями, а 7% території України були окуповані Російською Федерацією.

Військовим, які стримують агресію сусідньої держави, потрібна підтримка, яку волонтери надають різноманітними способами. Прикладом є плетіння маскувальних сіток, які є мережевими основами з закріпленими на них клаптиками тканини. Таке камуфляжне покриття застосовується для маскування озброєння, військової техніки чи споруд від розвідки противника.

Одна з волонтерських груп, що займається плетінням маскувальних сіток, розташована у місті Києві та має незвичну назву «Фізики-лірики». Групу очолює Людмила Авраменко — автор ідеї створення волонтерської ініціативи.

«Наша волонтерська група називається „Фізики-лірики“ через те, що базується в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова. Однак, до цієї роботи на різних її етапах, починаючи з серпня 2014 року, доєднувались люди, що працюють і живуть поза полем фізики», — розповідає пані Людмила.

Робота у волонтерській групі базується на таких принципах: добровільність; усвідомлення цілі своєї роботи — перемога України над російською агресією; анонімність грошових пожертв; звіти по витратах у соціальних мережах та фотозвіти з використання маскувальних сіток; відкритість.

Волонтерська група під проводом пані Людмили є активним членом всеукраїнської спільноти www.facebook.com/camouflage.for.ua/ — Маскувальна сітка для Армії руками волонтерів.

У 2014, 2015, 2016 роках група працювала над передачею на фронт ліків, одягу, їжі та інших необхідних речей.

«З 2018 року традиційна посилка нашої групи складається з 4-5 ящиків. Зазвичай, дві маскувальні сітки та ящики з кавою, цукерками, листами. Буває, оголошуємо швидкий збір коштів на утеплювач бліндажа до зими, на закупівлю поліетиленової плівки, щоб у бліндажах було сухо. Це у тому випадку, коли місце перебування наших бійців потрапило під обстріл і ночувати доводиться просто неба. Сьогодні ми плетемо 122-у за рахунком сітку. Вони у нас великі та густі, маскувальних кольорів: весною вони зелені; восени — коричневі; зимою — білі з плямами сірого. Сітка має середній розмір 6 на 8 метрів. За ці роки ми сплели майже 6000 квадратних метрів маскувальної сітки», — розповідає про роботу групи організаторка.

«До плетіння сіток долучаються різні люди: аспіранти, студенти-фізики, лікарі, художниці, дизайнерки, бібліотекарки, священники та йоги. Об’єднує цих різних, на перший погляд, людей, небайдужість до долі України та до тих, хто обороняє її на першій лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях. Однак, людей мало, а потреби у маскуванні залишаються актуальними. Маємо кілька нагород, а також підписаних прапорів безпосередньо від бійців і командування Збройних Сил України. Ми дорожимо кожним словом подяки від військових та готові й далі захищати свою землю аж до перемоги», — додає пані Людмила.

До волонтерства можуть долучитися усі охочі щопонеділка та щочетверга з 16:00 до 20:00, щосуботи та щонеділі з 11:00 до 15:00. Адреса збору: Київ, вул. Метрологічна 14 Б.

Анастасія Рашевська

Лист у майбутнє через NFT: Дія.Бізнес, Київська школа економіки та Fondy зробили прогнози на 2031

21 грудня в Києві відбулася подія незвичного формату: представники освіти, бізнесу, медіа та держави презентували колекцію NFT-токенів «2031». Туди закладені міркування щодо перспектив і викликів підприємництва в Україні та світі в десятирічній перспективі. Організатори не виставлятимуть токени на аукціони, як це відбувається зазвичай. Технологію використали з метою зафіксувати роздуми, наміри та мрії про 2031 рік у найбільш незалежний та довговічний спосіб з усіх, які зараз існують, – запис у блокчейні.

Колекцію створили організатори освітнього проєкту для підприємців «Гра в довгу», започаткованого наприкінці 2020 року: міжнародна платіжна платформа Fondy, Київська школа економіки, Мінцифри та портал Дія.Бізнес. Валерія Вагоровська, засновниця та керівна партнерка Fondy, у своєму листі-токені написала, що мріє, щоби через 10 років значно збільшилась частка інтелектоємних продуктів і технологій, які розроблені в Україні та щоденно покращують життя споживачам і бізнесам у всьому світі. Відстань між виробником товару або послуги і споживачем, на її думку, продовжить зменшуватись. 

Професор KSE та бізнес-консультант Сергій Гвоздьов записав сміливе припущення, що новими еквівалентами цінності стануть емокоїни – одиниці емоцій. Вирощуватимуть їх на фермах, які даватимуть робочі місця мільйонам людей у світі. А на думку керівника онлайн-складової проєкту Дія.Бізнес Андрія Ремізова, Україна через 10 років — це країна підприємців з усього світу, де можна швидко й зручно почати свою справу онлайн, цифрова держава підтримує розвиток та інновації бізнесу, а успішні підприємці створюють добробут суспільства.

Також до створення колекції долучилися журналісти — представники медіа заклали токени із власними прогнозами та роздумами. Через 10 років усі присутні на події автоматично отримають розсилку з адресою NFT-колекції та зможуть порівняти прогнози з реальністю.

На заході в хабі «Освіторія» також підбили підсумки першого року освітнього проєкту «Гра в довгу» та анонсували другий. Організатори показали відеозвіт про перший сезон, оголосили старт реєстрації для охочих узяти участь у другому сезоні та розповіли, що учасники ком’юніті «Гра в довгу» матимуть можливість додати свої прогнози в токен «2031» ще впродовж тижня. У новорічну ніч NFT-колекцію буде закрито для поповнення. Також Fondy оголосили open call для компаній: закликали бізнеси cтавати партнерами проєкту «Гра в довгу» в наступному сезоні, який розпочнеться навесні. 

Діджитал-партнером заходу стала агенція 1st NFT Agency.

Fondy — платіжний сервіс, створений для великих та малих бізнесів. Підключає онлайн платежі з усього світу, допомагаємо приймати оплати картками, за допомогою Apple і Google Pay або будь-яким іншим зручним способом.

Київська школа економіки — університет, який включає бакалаврат і магістратуру, і науково-дослідницький інститут, до складу якого входять 13 аналітичних центрів.

Дія.Бізнес — масштабний національний проєкт із розвитку підприємництва від Міністерства цифрової трансформації. Має дві складові: онлайн і офлайн. Велика ідея проєкту — щоб кількість бізнесів в Україні зростала.

 Леонід Коваленко

("Імена" )

Які новорічні свята полюбляють українці?

Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування на тему улюблених новорічних свят українців. Згідно результатів дослідження, найулюбленішими новорічними святами українців є Різдво (49%) і Новий рік (37%). День Святого Миколая обрали 6%, Старий Новий рік – 4%. Жодне з цих новорічних свят не люблять 2%. 

З кожним роком кількість прихильників святкування Нового року зменшується, натомість Різдва – збільшується. Здебільшого перевагу Новому року надають жителі Сходу і Півдня, молодь і чоловіки. Різдво значно частіше обирали на Заході, люди середнього і старшого віку, жінки, а також віруючі ПЦУ та греко-католики. А от мешканці центральних регіонів України ці два свята люблять однаково. 

Щодо Різдва, то 4% святкують його 25 грудня, тоді як 71% – 7 січня. Водночас, 18% українців святкують Різдво двічі (25 грудня і 7 січня) і їх кількість за рік дещо зросла. Лише 6% не святкують Різдво взагалі (найбільше таких серед молоді та мешканців Півдня, Сходу). 

Актуальне на даний момент питання щодо перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня підтримало 26% українців, 58% респондентів проти, ще 15% зазначили, що їм байдуже це питання і 1% – не змогли відповісти. Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на Заході і в Києві. Дещо більше підтримують цю ініціативу опитані середнього й старшого віку, а також греко-католики.

Опитування проводили в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Аудиторія: українці віком від 18 років і старші. 

Джерело: Соціологічна група «Рейтинг»

Юлія Кишковська

В Києві в Шоколадному будиночку відкрилась новорічно-різдвяна виставка "Бо прийдуть до тебе три празники в гості"

22 грудня 2021 року Національний музей народної архітектури та побуту України  в приміщенні Київська Картинна Галерея Шоколадний будиночок  презентував киянам  неймовірно захоплюючу виставку, присвячену традиціям святкування різдвяно-новорічних свят " Бо прийдуть до тебе три празники в гості".

Виставка діятиме до 16 січня 2022 року.

Ви дізнаєтеся:

🔸️ як наші пращури прикрашали свої оселі на свята;

🔸️ що готували;

🔸️ яке вбрання вибирали до свят;

🔸️регіональні особливості різдвяно-новорічних святок.

Завітайте до Мистецького центру "Шоколадний будинок" та відчуйте Різдво душею. 

Запрошуємо відвідати різдвяно-новорічну виставку «Бо прийдуть до тебе три празники в гості»!

Це Ваш шанс дізнатися більше про традиції різдвяно-новорічних свят українців:

- особливості прикрашання житла;

- традиційний одяг;

-  рецепти давніх страв;

-  Гуцульський Святвечір;

-  Подільський Щедрий вечір;

-  Наддніпрянська Голодна кутя...

Український Дім представив програму Сучасне Українське Різдво

Напередодні новорічних свят Український Дім в межах програми Сучасне Українське Різдво представив Вертеп. Необарокова містерія» та Виставковий проєкт «ДоДому на Різдво». 

«Наш традиційний проєкт «ДоДому на Різдво» натхненний бажанням  створити атмосферу домашнього затишку і чарівного передчуття свята для наших гостей. Ми представляємо твори легендарних, вже знаних майстрів, і сучасних митців. А оригінальна адаптація старовинного «Вертеп. Необарокова містерія» настільки заворожує, що коментарі зайві, і його варто побачити на свої очі», — розповідає директорка Українського Дому Ольга Вієру.

Гості програми насолодились виставою, що базується на історичній реконструкції найдавнішого із збережених в Україні Галаганівського (Сокиринського) вертепу. Команда проєкту, працюючи із документами, занурюючись в історичний та музичний матеріал, створила сучасне перформативне дійство, яке показує дві частини Вертепу: Біблійну історію народження Ісуса та світську картину, зібрану з характерних жанрових сценок. 

«На перформанс варто піти — він здивує! Не хочеться розкривати інтригу, але це буде дуже несподівано. Окрім цієї таємничої несподіванки, дійство сповнене музичної барокової естетики — саме української! Українське Різдво самобутнє, театральне, старовинне, і «з перчинкою», — прокоментувала дійство Яна Шлябанська — композиторка, авторка камерної, оркестрової музики.

Режисер Богдан Поліщук зазначає, що створене Формацією Ignea Corda дійство не варто сприймати як реставрацію Галаганівського вертепу, швидше — це його сучасне прочитання. Для команди проєкту адаптація старовинного дійства стала цікавим творчим пошуком, оскільки основною задачею було відтворити унікальну барокову музику та мову кінця 18 століття, а не переповісти літературні версії. 

Творча команда проєкту:

Режисура: Богдан Поліщук

Сценографія, костюми: Олена Поліщук

Клавесин: Любов Титаренко

Вокал: Руслан Кірш, Олексій Фіщук, Надія Купчинська

«Вертеп — це атмосферне різдвяне дійство, в якому є все: серйозна духовна драма і філософські байки, смачний гумор і несподівані провокації. І все це — щирою українською мовою вісімнадцятого століття під звуки клавесину», — ділиться враженнями музикознавиця Євгенія Ігнатенко.

В межах виставки буде представлена творчість Івана Приходька, Володимира Шагали, Неллі Ісупової, Василя Омеляненка, Івана Бобкова, Олександри Прокопенко, Дмитра Молдованова, Михайла Китриша, Лізи Портнової, Альбіни Ялози, Марії Приймаченко та інших митців. Виставка об’єднала традиції та сучасність у творах кераміки, малярства, дерев’яній скульптурі та іграшці, різдвяній зірці, ткацьких виробах.

«Магічна виставка. Наше Різдво. Галаганівський вертеп. Обов‘язково знайдіть час відвідати Український дім найближчим часом», —  акцентує телеведуча та блогер Наталка Діденко.

Нагадуємо, що «Вертеп. Необарокова містерія» можна відвідати 20-22 та 25-29 грудня, початок о 19:00

Квитки в касі Українського Дому та за посиланням: https://bit.ly/3rQKXxo

*Гості програми до початку перформансу зможуть відвідати виставковий проєкт «ДоДому на Різдво»

Виставковий проєкт «ДоДому на Різдво» можна відвідати до 30 грудня (11:00-19:00).

Квитки в касі Українського Дому та за посиланням: https://bit.ly/3oGSltb. 

Перша леді презентувала Альбом безбар'єрних рішень від урбан-бюро Big City Lab

20-го грудня, перша леді Олена Зеленська та міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов презентували Альбом безбар’єрних рішень, що створюється у межах ініціативи «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців. Розробником Альбому виступає урбан-бюро Big City Lab.

Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів, зокрема й батьків з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Він створюється разом із архітекторами, спеціалістами у сфері будівництва, науковцями у сфері людського різноманіття, представниками громадянського суспільства та маломобільних груп населення. 

Презентований перший розділ Альбому розкаже, якими мають бути доступні ґанки та подвір'я. Наприклад, як адаптувати вже існуючі ґанки для маломобільних груп населення за допомогою пандусів чи сходів, або створити ідеальний ґанок без бар’єрів та рівним входом. Рішення для подвір’їв представлені у об’єднанні зон просторів за їх функціями. До кожного типового сценарію додається зручна добірка державних будівельних норм та національних стандартів, які їх регулюють.

«Наша команда в усіх проєктах керується філософією безбар’єрності: так ми створювали концепцію урбан-парку на ВДНГ і проводили ревіталізацію острову Хортиця, що нещодавно отримав нагороду від Ukraine Tourism Awards «Доступний туризм: безбар’єрна культура». Тому тепер, в альбомі безбар’єрних рішень, ми зібрали всю свою експертизу і ділимось нею з іншими, щоб вони теж враховували людське різноманіття, проєктуючи нові простори», — зазначила Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab.

Посібник такого роду — перший в Україні. В чому його особливість?

Альбом показує, як застосовувати цінності універсального дизайну та доступності на конкретних прикладах реальними рішеннями. Використовуючи цінності універсального дизайну, автори зібрали у посібнику кращі рішення для нового будівництва. Для того, щоб проєктувальники розуміли, для кого створюються рішення, та як це працює у реальному житті, в Альбомі розповідають про людське різноманіття. Для цього їм не потрібно вивчати все людське різноманіття — у вступі до Альбому простими словами пояснюють, які нюанси потрібно враховувати для різних людей, та як адаптувати простір для них. Щоб зібрати цю інформацію, автори консультувалися з багатьма вузькопрофільними фахівцями та науковцями. 

Про унікальну структуру Альбому розповідає Софія Брем, архітекторка Big City Lab, яка координувала розробку Альбому:

«Щоб показати типові рішення, ми використовуємо підхід матричного типування елементів та розмірів: структуруємо їх, щоб зрозуміти, які з них комфортні. А тоді — збираємо відповідні сценації. Щоб показати градацію пріоритетів у проєктуванні, ми використовуємо такий метод, як «світлофор». Він допомагає відокремлювати рішення: для «ідеального» нового будівництва, адаптації існуючого фонду, та показати неправильні, навіть небезпечні рішення. 

Для перших двох ми створюємо ілюстрації, зображаємо схеми рішень та ілюструємо їх найкращими світовими практиками. Для того, щоб продемонструвати неправильні рішення, малювати ілюстрації не доводиться – достатньо взяти фото вже існуючих київських подвір’їв.»

Альбом стане у нагоді архітекторам, проєктувальникам, будівельникам, замовникам, держслужбовцям, активістам та тим, хто опікується рівнем якості реалізації просторів. Ознайомитися з ним можна за посиланням: https://bcl.com.ua/albomrozdil1

Альбом має відкритий код, а відтак – відкритий до вдосконалення. Тож за тим же посиланням можна заповнити анкету для зворотного зв’язку.

Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізується громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому безбар’єрних рішень виступає урбан-бюро Big City Lab.