У КИЄВІ СТВОРЕНО ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІю «ФУНДАЦІЯ DEJURE»

22 грудня 2016 року відбулася презентація громадської організації «Фундація DeJuRe». Подія відбулась в офісі Реанімаційного Пакету Реформ.

На презентації виступили перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова, а також засновники “Фундації DeJuRe” — головний експерт РПР з судової реформи, член Ради РПР Михайло Жернаков та голова Третейської палати України Тарас Шепель. Крім того, у заході взяли участь співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ Тарас Шевченко.

Громадська організація «Фундація DeJuRe» є членом коаліції Реанімаційного Пакету Реформ. Її основними завданнями є впровадження реформ у сфері юстиції. Засновниками громадської організації є Михайло Жернаков — головний експерт РПР з судової реформи, член Ради РПР; Тарас Шепель, голова Третейської палати України та Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ.

У Києві презентували проект міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей

Перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова, представники організації UNICEF та громадська організація «Фундація DeJuRe» презентували новий проект у сфері захисту прав дітей.

Відбулася презентація проекту громадської організації «Фундація DeJuRe», який реалізовується за підтримки UNICEF - “Inter-Agency Coordination Council on Justice for Children (ICCJC)”. Його завданням є створення та розвиток Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей. У межах цього проекту також передбачається створення при Міністерстві Юстиції України посади Радника з питань правосуддя для дітей. Відповідальною за цей напрям стане перший заступник Міністра Юстиції України Наталія Севостьянова.

«Завжди раді вітати такі проекти. Міністерство юстиції охоче відгукується на подібні ініціативи. Ми аж ніяк не можемо оминати увагою питання дитячого правосуддя та запобігання дитячій злочинності. Саме ці напрямки і має вирішити цей проект. З попереднього досвіду знаємо: якщо з дітьми проводити ознайомлювальну і виховну роботу – за статистикою 90 % із них не вчиняють карних діянь. Сьогодні ми разом з колегами розпочинаємо проект Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей. Попри те, що в назві ініціативи є слово «міжвідомчий», саме Міністерство юстиції виступає одним із основних у цьому процесі. Втім власноруч ми не впораємося. Відтак забезпечити повну реалізацію проекту нам допоможуть колеги із громадського сектору та UNICEF. Вітаю колег і сподіваюся на подальшу співпрацю», - з вітальним словом виступила перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова.

UNICEF є міжнародним донором цього проекту. На думку представників організації в Україні, захист прав дітей мав би стати одним із основних напрямків реформ у сфері юстиції. «Ми створюємо нову платформу для ювенальної юстиції. Діти, на нашу думку, - це найперше. Ця ініціатива допоможе різним інституціям впроваджувати досвід щодо захисту прав дітей і докладатися до процесу змін. Ми дуже сподіваємося на пані заступника Міністра. Адже, на нашу думку, саме вона має стати тим двигуном, який рухатиме зміни в ювенальній юстиції», - зазначив Андро Гігаурі, експерт UNICEF з ювенальної юстиції.

Безпосередньо технічним та експертним забезпеченням діяльності як Радника, так і Секретаріату Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей займатиметься громадська організація «Фундація DeJuRe». Попри свій молодий вік – ГО уже є членом коаліції Реанімаційного пакету реформ. Планами щодо розробки політики у сфері правосуддя щодо дітей поділився один із засновників організації – головний експерт групи судової реформи РПР, член Ради РПР Михайло Жернаков: «Ми нова організація і для нас це великий кредит довіри. Безперечною перевагою є спроможність і можливість залучати експертів до подібних ініціатив -  наприклад, з числа експертів того ж Реанімаційного пакету реформ. Про що ж наш проект? Його повна назва – «Створення та підтримка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей». Взагалі ми дуже раді, що термін «правосуддя для дітей» вводиться в юридичну практику. Розумієте, настав час не банальних розробок та вкидань законопроектів у Верховну Раду. А потім сиди і думай – як ці Закони потім  імплементувати та зробити їх реальністю. Україна виходить на рівень творення системної політики щодо того чи іншого питання. Так от наш проект спрямований на системну розробку державної дитячої політики у сфері правосуддя. Дуже розраховуємо на політичне лідерство пані Севостьянової. Саме до її команди буде відібрано Радника, який би точково і спеціалізовано займався б організацією проекту. Згодом створимо власне Раду, яка б змістовно впроваджувала політику».

ГО «Фундація DeJuRe» має надати Міністерству Юстиції пропозиції щодо особи Радника і до кінця нинішнього року на цій посаді має бути затверджено конкретну людину. У прогнозі ініціаторів проекту оптимістичним часом створення колегіальної Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для дітей стане кінець березня.

Леонід Коваленко

Військова операція "Буря в пустелі" (1990-1991 роки)

Війна проти Іраку коаліції західних і арабських держав, викликана іракською агресією проти Кувейту.

18 липня 1990 року президент Іраку Саддам Хусейн звинуватив Кувейт у присвоєнні нафти прикордонного родовища Румейла, розташованого у нейтральній зоні, зажадав у якості компенсації виплатити 2,4 мільярда доларів і списати 10 мільярдів доларів боргу Іраку, Кувейту, що утворився у період ірано-іракської війни. 31 липня у Джидді у Саудівській Аравії почалися ірако-кувейтська переговори. Через день вони були перервані, а 2 серпня іракські війська вторглись в Кувейт. Емір Кувейту шейх Джабер ас-Сабах втік в Саудівську Аравію. Туди ж встигла перелетіти вся кувейтська бойова авіація. С. Хусейн оголосив про анексію Кувейту, який був проголошений 19-ю провінцією Іраку.

На наступний день після вторгнення Іраку в Кувейт президент США Дж. Буш оголосив про відправку до Саудівської Аравії американських військ для захисту цієї країни від можливої іракської агресії. 8 серпня в Саудівську Аравію прибутку передові підрозділи американської армії. США підтримали їх союзники по НАТО і майже всі члени Ліги арабських держав, за винятком Йорданії і Організації Визволення Палестини, які стали на бік Іраку. 25 серпня, відповідно до резолюції ООН, була введена морська блокада Іраку. Хусейн, щоб вивільнити війська, що знаходились на іранському фронті, уклав мир з Іраном, поступившись всіма спірними територіями і руслом Шат-Ель-Араба.

Тим часом Рада Безпеки ООН ухвалила 12 резолюцій з вимогою, щоб Ірак вивів свої війська з Кувейту, але С. Хусейн їх проігнорував. Тоді 29 листопада 1990 року Рада Безпеки спеціальної резолюцією дозволила державам - членам ООН використовувати всі засоби, включаючи військові, щоб змусити Ірак вивести свої війська з Кувейту. Терміном ультиматуму для іракського президента резолюція визначила 15 січня 1991 року. До цієї дати іракська армія повинна була покинути територію емірату. Хусейн на ультиматум не відповів.

До складу антиіракської коаліції увійшли 28 країн. Найбільш активну роль у ній відігравали США, Англія, Франція, Єгипет, Сирія, а також країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки: Саудівська Аравія, Кувейт, Бахрейн, Об'єднані Арабські Емірати, Оман і Катар. Туреччина надала авіабази, дозволивши авіації коаліції атакувати Ірак з півночі.

Об'єднані збройні сили союзників за рішенням ООН очолив американський генерал Н. Шварцкопф. Він і голова американського комітету начальників штабів генерал К. Пауелл розробили план операції по звільненню Кувейту під умовною назвою «Буря в пустелі». До її початку війська коаліції налічували близько 600 тисяч чоловік і мали 2 тисячі бойових літаків, 4 тисячіи танків і 3,7 тисяч гармат і мінометів. З моря їх підтримували понад 100 боойових кораблів 6-го і 7-го флотів США, в тому числі 6 авіаносців і 2 лінкори - «Вісконсін» і «Міссурі». Вони були розбиті на три угрупування. У Перській затоці діяли понад 30 суднів, у тому числі обидва лінкора і 3 авіаносця - «Мідуей, «Рейнджер» і «Теодор Рузвельт». В Оманській затоці перебували 30 надводних кораблів і 3 атомні підводні човни. Північну частину Червоного моря патрулювало понад 20 суден, включаючи авіаносці «Джон Ф. Кеннеді», «Саратога» і «Америка» і 2 підводні човни. Лінкори і підводні човни були оснащені крилатими ракетами «Томагавк».

Армія Іраку налічувала до 900 тисяч солдатів, 5,5 тисячі танків, 7,5 тисячі гармат і мінометів і понад 700 літаків. З їх числа на півдні країни і в Кувейті дислокувалося до півмільйона осіб, 4 тисячі танків і понад 5 тисяч гармат. Ірак мав 500 установок тактичних ракет класу «земля - земля» СКАД з радіусом дії від 400 до 1200 км.

15 січня, коли закінчувався термін ультиматуму, починався період безмісячних ночей в районі Перської затоки. 17 січня в 3 години ранку по багдадському часу літаки США, Великобританії, Саудівської Аравії і Кувейту піддали масованому бомбардуванню цілі в Іраку та Кувейті. Об'єктами бомбардувань стали центри зв'язку, система ППО, аеродроми та інші військові цілі. Перед початком нальоту американські кораблі завдали ракетного удару по Багдаду, Басрі та інших іракських містах. Американці вперше застосували літаки-невидимки F117A, виготовлені з використанням технології «Стелі». Інтенсивні бомбардування тривали три доби. Були зруйновані або виведені з ладу іракський атомний центр поблизу Багдада, багато військових заводів і урядові будівлі.

Іракська авіація не могла боротися на рівних з більш сучасними літаками союзників. У перший день боїв на 2000 вильотів літаків коаліції іракці змогли відповісти лише однією сотнею. За перший тиждень активних бойових дій льотчики союзників збили 17 іракських літаків, не втративши жодного. Після цього іракські літаки майже не піднімалися в повітря. Авіація коаліції почала бомбити укріплені ангари, де ховалися іракські літаки. 150 машин льотчики змушені були перебазувати в Іран, де їх конфіскували на користь іранських ВПС. Більше надій покладав на Ірак ракети СКАД.

У період з 18 січня по 25 лютого 1991 року іракці здійснили 130 пусків по Ізраїлю та Саудівській Аравії. Обстрілюючи Ізраїль, Хусейн сподівався спровокувати ізраїльтян на відповідні військові акції. Це підірвало б єдність антиіракської коаліції і могло змусити вийти з неї ряд арабських країн. Однак США вдалося переконати уряд Ізраїлю не піддаватися на провокації. Ракетні удари з боку Іраку виявилися дуже неефективні. В Ізраїлі і Саудівській Аравії були розміщені протиракетні комплекси «Петріот», які збили більшість СКАДів. Їх завдання було полегшено тим, що після модернізації, спрямованої на збільшення дальності польоту, вага іракських ракет значно зросла, а маса бойового заряду зменшилася. Серйозної шкоди завдала лише одна з останніх ракет, випущена 25 лютого 1991 року. Через помилку комп'ютера в системі пошуку на ракетній батареї «Петріот» один зі СКАДів не був перехоплений і влучив у казарму в Дахрані, убивши 29 і поранивши 100 американських військовослужбовців.

Коли з'ясувалося, що перші три дні нальотів не призвели до повного знищення авіації і системи ППО Іраку і до паралічу командування іракськими збройними силами, керівництво коаліції прийняло рішення продовжувати масовані бомбардування. Атаки з повітря відбувалися протягом декількох тижнів. В середньому в день здійснювалось близько 2,5 тисяч бойових вильотів. З початку лютого атакам з повітря піддавалися також позиції іракської армії в Кувейті і казарми елітної республіканської гвардії на півдні Іраку. Були знищені мости через Тигр і Євфрат, внаслідок чого війська Хусейна в Кувейті виявилися ізольовані від більшої частини території Іраку. Іракські позиції також обстрілювали 406-мм гармати американських лінкорів.

23 січня іракці відкрили вентилі насосів танкерного терміналу в Кувейті. Північна частина Перської затоки покрилася нафтою. Витік вдалося, однак, незабаром припинити, так як точні удари американських штурмовиків F-111 вивели з ладу колектори, контролюючі нафтовий потік.

Бойові дії на суші в цей час обмежувалися дрібними сутичками. Американські морські піхотинці захопили кілька дрібних об'єктів на узбережжя Кувейту. З кінця січня іракці почали знищувати кувейтські нафтові свердловини і нафтосховища. 30 січня дві іракські бригади спробували вторгнутися на територію саудівської в районі Рас-ель-Хафуши, але були розбиті саудівською національною гвардією за підтримки американської авіації та морської піхоти.

15 лютого Ірак заявив про готовність піти з Кувейту, проте не зазначив будь-які часові рамки для відведення своїх військ. Союзники не визнали цю заяву серйозною і 24 лютого почали наземну операцію в Кувейті. Наступ вівся за трьома напрямками. На приморському краю наступали 1-я і 2-я дивізії морською піхотою США і танковими і піхотними дивізіями Саудівської Аравії, Єгипту, Кувейту і Сирії. На центральній ділянці фронту удар наносили бронетанкові дивізії 7-го американського корпусу і 1-я англійська бронетанкова дивізія. На західному допоміжному напрямку діяли французькі 4-а аеромобільна і 6-я бронетанкова дивізії. Залишалися в резерві 18-й повітряно-десантний корпус США. Він повинен був наступати на крайньому західному фланзі і вийти до Євфрату.

В годину ночі 24 лютого лінкор «Міссурі» почав обстріл кувейтського узбережжя і імітував висадку десанту, щоб відвернути увагу противника. В 4 години ранку після артилерійської підготовки почався основний наступ на Ель-Кувейт, Басру і Насирию. Для захоплення Ель-кувейтського аеропорту і островів Файлака і Бубиян були викинуті парашутні десанти. 25 лютого союзники звільнили столицю емірату. Спроби контратак з боку других ешелонів 3-й і 7-й іракської армії були придушені ударами з повітря. Іракські солдати, деморалізовані безперервними повітряними нальотами, чинили лише слабкий опір. Американські, англійські і французькі війська пройшли по іракській території на схід кувейтського кордону та вийшли в тил частинам республіканської гвардії.

Іракські війська виявилися оточеними в Кувейті та в районах Басри і Насирії. 27 лютого територія Кувейту була повністю звільнена, а на наступний день капітулювала іракська армія на півдні Іраку.

Президент Буш віддав наказ про припинення бойових дій. Повна окупація Іраку і падіння режиму Хусейна могли призвести до непередбачуваних геополітичних наслідків, часто небажаних для США та інших учасників коаліції. Цілком реальним поставав розпад Іраку і проголошення на півночі країни Курдської держави, що неминуче викликало б активізацію партизанської війни на курдських територіях Ірану і Туреччини. Повна ліквідація іракської армії ліквідувала б противагу для таких недружніх США, але ворожих Іраку країн як Іран і Сирія. Американці хотіли б падіння диктатури С. Хусейна, який представляв загрозу миру в регіоні Перської затоки і таємно розробляв ядерну і хімічну зброю, але в той момент падіння хусейновского режиму призвело б до розпаду Іраку, що було б не в інтересах США.

3 березня генерал Шварцкопф і саудівський принц Халід разом з іншими керівниками військ коаліції зустрілися з іракськими генералами в Саф-вані на кордоні Іраку і Кувейту. Ірак змушений був прийняти всі умови перемир'я, продиктовані союзниками. Знищувалися всі програми Іраку, що могли служити виробництву зброї масового ураження, і всі засоби доставки такої зброї, наявні в розпорядженні Іраку, у тому числі ракети СКАД. Союзна авіація отримала права контролю повітряного простору на півночі і півдні країни, а інспектори ООН - можливість відвідувати будь-які військові та цивільні об'єкти.

Ірак також повинен був повернути все вивезене з Кувейту майно, звільнити всіх військових і цивільних полонених, відмовитися від усіх претензій на кувейтську територію і виплатити емірату компенсацію за нанесені вторгненням збитки. До виконання Іраком всіх умов проти нього продовжувало діяти нафтове ембарго. В ході війни військовий і економічний потенціал Іраку, в тому числі його здатність виробляти зброю масового ураження, були в значною мірою підірвані. Втрати іракської армії, за оцінками західних військових експертів, становили від 8 до 15 тисяч убитими і від 25 до 50 тисяч пораненими, 360 літаків і 2700 танків (з них 1850 були захоплені союзниками у Кувейті), 5 бойових кораблів, 25 катерів, 40 пускових установок СКАД. В полон було захоплено 85 тисяч іракських військовослужбовців. Війська коаліції втратили 795 чоловік убитими, 69 літаків, 28 вертольотів і кілька сотень танків і бронетранспортерів. Втрати бронетехніки були викликані, головним чином, експлуатаційними причинами. Багато західних танків виявилися не пристосовані для дій в умовах пустелі і швидко виходили з ладу, тоді як радянські танки Т-72, що знаходилися на озброєнні сірійської армії, зарекомендували себе з найкращої сторони.

Операція «Буря в пустелі» була першою операцією такого роду, в ході якої перемога була здобута в першу чергу за рахунок переваги в засобах наведення, виявлення і управління. Літаки і кораблі союзників наносили удари, здебільшого залишаючись поза зоною дії іракських оборонних засобів. У той же час високоточна зброя дозволяла вражати точкові військові цілі - пункти управління, радіолокаційні станції, пускові установки ракет і т. п., не завдаючи істотної шкоди цивільним об'єктів. Проте траплялися й трагічні помилки.  Головним же в цій війні стало виведення з ладу ворожих засобів управління і наведення. Це зробило ворожу зброю сліпою і по суті марною. Перевага в радіоелектронних засобах боротьби дозволила союзникам домогтися перемоги з мінімальними людськими втратами, які були в десятки разів менше втрат іракської армії.

Музею громадського транспорту в Києві бути

17 грудня 2016 На території Історичного експозиційно-реставраційного центру  КП «Київпастранс» відбувся День відкритих дверей. Усі охочі мали змогу ознайомитись з великою експозицією пасажирського транспорту (автобуси, тролейбуси), навіть була змога покататись на раритетному Ікарусі. Вперше було представлено нову експозицію «Зал чайки», де представлені не лише одна з моделей ГАЗ («Чайка»), а й велика кількість транспорту радянського періоду й легендарні моделі західних виробників.

КП «Київпастранс», спільно з «Олдкарленд», як організатори свята, представили для громадського обговорення проект музею громадського транспорту. Планується переобладнати вже існуючі майстерні для відновлення рухомого складу. Розробити зону для дітей, де могли б тренуватися молоді гонщики, обладнати гуртожиток для гостей й однодумців, що приїздять з освітньою чи дослідницькою метою. Серед капітальних вкладень – проведення трамвайної колії (близько 300 м) до комплексу з тим, аби на базі розташовувався парк екскурсійних трамваїв.

Володимир Загривенко

       

У Києві на ВДНГ відкрився новий сферичний кінотеатр

Кінотеатр оснащений унікальним куполом, що дозволяє дивитися кіно на всі 360 

На території національного комплексу ВДНГ запрацював новий сферичний кінотеатр Teleport360. Він розмістився в павільйоні №10 і вже приймає перших відвідувачів.

Цей кінотеатр став спільним проектом двох українських компаній: New Vision Production та студії інноваційних технологій Front Pictures. За словами CEO Front Pictures Юрія Костенка, кінотеатр буде відрізнятися від всіх інших, які працюють зараз за технологією купольного кіно.

"Teleport360 - це перший кінотеатр в Україні, де купольний кінозал спроектований і оснащений за міжнародними стандартами для максимально комфортного перегляду сферичних фільмів. 8 HD проекторів і потужний сервер формують зображення на купольному екрані площею 190 кв. м. Купол і крісла встановлені під спеціальним кутом, що дозволяє кожному глядачеві отримати максимум задоволення від нагляду, незалежно від місця в залі ", - пояснив Юрій Костенко.

За його словами, основні відмінності Teleport360 від, наприклад, Atmasfera 360 (знаходиться в будівлі столичного планетарію - ред.), в тому, що екран нахилений на 10-15 ° (це дозволяє глядачеві бачити весь купол), крісла розташовані радіусно (не рівно рядами, як зазвичай) і якість зображення дуже чітка завдяки яскравості і розширенню проекторів.

Тривалість сеансів становитиме, ймовірно, до 30 хвилин. За словами Юрія Костюка, сферичне кіно візуально дуже насичене, тому тут оптимально показувати більш короткі стрічки, ніж в звичайних кінотеатрах. Остаточна вартість квитків поки визначається, але за попередніми підрахунками, вони будуть коштувати 90-130 грн, при цьому будуть можливі знижки, наприклад, за групові замовлення.

Творці кінотеатру обіцяють, що будуть показувати на своєму екрані кращі зразки сферичного кіно. Вони визнають, що поки репертуар не такий широкий, як для звичайних кінотеатрів, але вже зараз намагаються об'єднати розважальну та освітню функції в своєму кінотеатрі.

Відкрився кінотеатр прем'єрою анімаційної стрічки "Поляріс" від французького планетарію Сент-Етьєн, в якій двоє головних героїв - ведмідь і пінгвін - намагаються за допомогою науки зрозуміти, чому існують полярні ночі на Землі, чи є льодові шапки на Марсі і з чого складаються кільця Сатурна .

Крім сферичного кіно, в павільйоні №10 вже працює кафе, і незабаром проводитимуть майстер-класи, влаштовувати науково-розважальні програми, лекторії та квести для школярів, інтерактивні медіа-інсталяції та виставки. У самому залі кінотеатру можна буде проводити концерти, конференції, презентації та інші бізнес-заходу.

Леонід Коваленко

Суднобудування в Україні потрібно розвивати

Територіально Україна має дуже вигідне географічне розташування. Одним з головних переваг української держави є вихід до Чорного і Азовського морів. Не викликає сумнівів, що в такий морський країні повинно бути і розвиватися суднобудування.Суднобудування - досить специфічна галузь важкої промисловості. Акумулюючи в своїй продукції досягнення великої кількості суміжних галузей промисловості (металургії, машинобудування, електроніки і т.п.), суднобудування одночасно стимулює розвиток цих галузей, досягнення ними високого науково-технічного рівня. Створення одного робочого місця в суднобудуванні тягне за собою появу 4-5 робочих місць в суміжних галузях. Можна сказати, що, з одного боку - суднобудування є індикатором рівня розвитку економіки держави, з іншого боку - стимулює ланкою економічного розвитку.За часів Радянського Союзу близько 20% виробів суднового машинобудування і майже 10% навігаційного, гідроакустичного і радіолокаційного обладнання, яке вироблялось в державі, виготовлялося на українських заводах. Розпад СРСР призвів до того, що більшість українських підприємств не тільки перестали приносити прибуток, а й стали збитковими.Через перезавантаження основних виробників судів в Азії і світове зростання цін на метал замовники змушені будуть шукати додаткові потужності в інших країнах, і сьогодні їх погляди спрямовані на Україну.В Україні зареєстровано близько 50 підприємств, що займаються різного роду суднобудуванням: катера, баркаси, суховантажі, танкери, газовози. З них можна виділити найбільш великі:

    ВАТ «Суднобудівний завод« Лиман »(Миколаїв)
    ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара »(Миколаїв)
    ВАТ "Суднобудівний завод" Океан "(Миколаїв)
    ВАТ "Завод" Ленінська кузня ". (Київ)
    ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (Херсон)
    ВО «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (Кілія)
    ЗАТ «Запорізький суднобудівний завод» (Запоріжжя)
    АХК «Чорноморський суднобудівний завод». 
Слід зазначити окремі суднобудівельні заводи, які домоглися успіху в своїй роботі за короткий період. До 2005 року хороших успіхів в суднобудуванні і судноремонті домоглися ВАТ« Завод «Ленінська Кузня», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» та інші.
За даними журналу «Fairplay Solution» Україна знаходиться в списку десятка найбільших суднобудівників Європи.1. Німеччина   2. Польща       3. Хорватія    4. Італія  5. Данія        6. Румунія      7. Туреччина     8. Фінляндія   9. Франція  10. Україна     Важливу роль грають інвестиції, без яких галузь не може вийти з того становища, в якому перебувала після розпаду СРСР. Інвестори мають отримати можливості прибуткового інвестування в перспективне виробництво. У свою чергу суднобудівним підприємствам це дасть можливість розвитку і модернізації. Інвестиційні компанії, різних країн, таких як Німеччина, Японія, Саудівська Аравія, Швеція, Голландія виявляють свій інтерес до співпраці з Україною в галузі суднобудування. Особливо привабливою нішею для інвесторів є вкладення коштів в розвиток заводів з будівництва танкерів, газовозів (на сьогоднішній день у світовому масштабі будівництво цих судів пропонують лише 20 компаній), а також малотоннажних судів. Виробництво малотоннажних судів завжди було привабливим, тому що їм властива висока рентабельність будівництва і експлуатації. Експлуатація цих судів не схильна до різких коливань попиту, світовий ринок безперервно зростає і дуже далекий від насичення через постійну необхідність використання цього виду судів.Іноземних замовників вже багато років привертає якість і надійність суден, побудованих в Україні. Українські заводи використовують передові технологічні процеси складання корпусів суден і монтажу суднового комплектуючого обладнання, мають стапелі, сухі доки і глибоководні добудовні набережні, оснащені устаткуванням крана високої вантажопідйомності. Особливо іноземні замовники цінують зварювальні роботи на українських верфях і забарвлення судів. Нові розробки українських конструкторів, їх інтелектуальний потенціал дозволяють виробляти суду світового рівня і за конкурентними цінами, що в цілому створює інвестиційну привабливість суднобудівної галузі українського народного господарства.ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Завод був створений в 1951 році, і займався виробництвом танкерів, суховантажних суден, криголамів, багатоцільових судів, контейнеровозів, арктичних постачальників і т.д. Але в останні роки завод займався тільки судноремонтними роботами. З приходом інвестора - київської компанії «Євроресурс» на розвиток виробництва акціонером було виділено кошти в розмірі близько $ 5 млн. Крім того, значно збільшились основні виробничі і фінансові показники. Були укладені контракти з фірмою "Reserved Capital Enterprises Corp." на будівництво корпусів поромних суден.
У свою чергу продовжує розвиватися діяльність миколаївського суднобудівного заводу «Океан», який був придбаний компанією «Dutch Damen Shipyard Group» в 2001р. Купівля «Океану» до сих пір вважається найбільш успішним прикладом приватизації і приходом іноземного інвестора на вітчизняне підприємство. За чотири роки перебування в приватних руках, завод побудував 21 корабель і завантажений замовленнями до кінця 2006р. У березні 2006р. на заводі сталася чергова закладка судна на замовлення вітчизняної судноплавної компанії «Укррічфлот». Це універсальний суховантаж із серії суден, вироблених в рамках співпраці «Укррічфлоту» з суднобудівним заводом, будівництво якого буде вестися по нових технологічних процесів. При інвестуванні в суднобудівну галузь, інвестору слід розважливо зважувати всі позитивні і негативні фактори в кожному окремому випадку. Наприклад, при покупці 25% акцій ВАТ «Суднобудівна верф« Меридіан »компанією« Хелвік Інвестментс Лімітед »(Київ), перед Фондом державного майна були невиконані інвестиційні зобов'язання (довести обсяг виробництва продукції до рівня 55% виробничої потужності підприємства). Після чого цей пакет акцій був повернутий до Фонду Держмайна України. При всіх позитивних і негативних зрушеннях в роботі підприємств суднобудування можна зазначити:

   Фінансово-економічний стан багатьох заводів складний. Вони відчувають гостру нестачу власних оборотних коштів.
   Існуюча в Україні банківська система не відповідає потребам функціонування суднобудівної промисловості: високі відсотки за користування кредитними ресурсами, короткий термін надання кредитів, немає зацікавленості українських комерційних банків у вкладенні значних фінансових ресурсів в довгострокове кредитування українських судновласників і суднобудівників.
     Основний обсяг випуску продукції (95%), йде на експорт.
    Немає достатньої підтримки будівництва суден з державного бюджету.Вийти з такої ситуації можливо тільки за допомогою державних програм і / або залучення інвестицій, які допомагали б розвитку галузі. Суднобудування - одна з галузей, які потребують саме в державну підтримку, відсутність, якої, може привести до стагнації галузі. У багатьох країнах світу, наприклад в Південній Кореї, Німеччини, суднобудівні підприємства мають серйозну державну підтримку, аж до багатомільйонних дотацій. Що допомагає стимулювати виробництво. Аналізуючи ситуацію в Україні можна сказати, що ця система не розвинена, державна політика не проводиться на такому рівні, як того вимагає дана галузь. Робиться багато спроб, впровадження програм державної підтримки, але тільки одиниці виявляються ефективними.Позитивним прикладом для суднобудування став закон «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні». Відповідно до закону підприємства звільнені: від сплати земельного податку на площі виробничого призначення; від справляння ввізного мита та обкладення податком на додану вартість операцій, пов'язаних з ввезенням імпортного комплектуючого обладнання для будівництва суден; від оподаткування податком на додану вартість проектно-конструкторських робіт, які виконуються проектантами на замовлення суднобудівних заводів. Використання положень закону протягом 2000-2001 рр. дозволило залишити в розпорядженні підприємств суднобудівної галузі оборотні кошти на загальну суму понад 190 млн. гривень (близько $ 36 млн.). Ця обставина значно поліпшило фінансово-економічний стан підприємств, що допомогло їм розвиватися в майбутньому і викликати інтерес, як у інвесторів, так і у замовників.Україна має дуже високий потенціал розвитку суднобудівної галузі, але без державної підтримки процес уповільнений. Ініціативу беруть на себе інвестори, які більш якісно оцінюють ситуацію і розуміють, що є для них пріоритетним. І в даній ситуації допомога держави могла б ефективно супроводжувати досягненню позитивного результату і для інвестора, і, найголовніше, для галузі. В Україні необхідно створити сприятливі умови для захисту інвестицій і рівноправної конкуренції для виробників.Незважаючи на повільність держави, за останні роки ситуація в національній суднобудівної галузі поступово починає змінюватися на краще. Це обумовлено ситуацією на світовому ринку і створенням сприятливих умов для проведення приватизаційних заходів як для вітчизняних, так і для зарубіжних інвесторів. На даний момент серед підприємств, які викликають найбільший інтерес у інвесторів, є Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» і АХК« Чорноморський суднобудівний завод». Завдяки інвестиціям, у суднобудівних підприємств з'являється можливість розвитку і модернізації. В цілому, стан українського суднобудування сприятливий для залучення інвестицій, а динаміка ринку збуту така, що на сьогоднішній день він є ненасиченим, хоча основні судноверфі знаходяться на етапі пожвавлення і конкурентно здатні на світовому ринку суднобудування.

В. Величко

РОЗЧАРУВАННЯ ТА ТРІУМФИ УКРАЇНСЬКОГО БОКСУ В ОЛІМПІЙСЬКОМУ РОЦІ

Олександр Усік

Повний провал на Іграх в Ріо, і нові українські чемпіони світу в професійному боксі. Таким виявився 2016 рік для нашого боксу. А в найближчу ніч з суботи на неділю кримчанин Олександр Усик вперше захищатиме свій чемпіонський титул.

ЖОДНОЇ ПЕРЕМОГИ НА ОЛІМПІАДІ ТА ВТРАТА «УКРАЇНСЬКИХ ОТАМАНІВ»

Провальним виявився цей Олімпійський рік для нашого олімпійського боксу – всього п’ять ліцензій і всі п’ятеро наших боксерів програли свої стартові бої. Жахливіше й бути не може… І це після минулої Олімпіади в Лондоні, де ми тріумфували. 

«Українські отамани» не братимуть участь у сьомому сезоні Всесвітньої серії боксу. Головною причиною стала фінансова заборгованість команди перед боксерами, працівниками, підрядниками клубу, та AIBA за п’ятий сезон Всесвітньої серії боксу.

"На жаль, але «Українські отамани» не візьмуть участь у сьомому сезоні Всесвітньої серії боксу. Ми довгий час вели переговори з міжнародною боксерською асоціацією та керівництвом WSB. Однак, у підсумку було прийнято рішення про призупинення виступів клубу до прийняття схеми та надання гарантій покриття боргів про які говорили і боксери, і тренери, і менеджмент клубу ще з весни 2015", - повідомив директор клубу Дмитро Гайструк.

Наша команда, яка була створена декілька років тому, наводила жах на суперників. У п’яти вагових категоріях на ринг виходили Олександр Усик, Олександр Гвоздик, Василь Ломаченко, Денис Берінчик, Дмитро Митрофанов. Жодна команда в світі немала такого зіркового складу. Тому й не дивно, що поєдинки українського клубу збирали переповнені зали великих палаців різних країн світу. І українські боксери своїми перемогами віддячили уболівальникам. Зараз наші зірки – олімпійські чемпіони і призери стали професіоналами, а команда отаманів, на жаль розвалилася…

ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНСЬКИЙ ЗАХИСТ КРИМЧАНИНА ОЛЕКСАНДРА УСИКА 

Чемпіон світу в першій важкій вазі за версією WBO, олімпійський чемпіон Олександр Усик заявив, що його бій з американцем Роєм Джонсом неможливий. Українець не хоче бити легенду. Про це Усик заявив на прес-конференції, присвяченій його бою з південноафриканцем Табісо "Скелею" Мчуну. На запитання, чи можливий бій Усик - Рой Джонс, наш чемпіон відповів: "Я не хочу боксувати з Роєм Джонсом, тому що я занадто поважаю його. На даний момент я його поб'ю, а я не хочу цього робити". Легендарний Рой Джонс провів 73 бої, в яких здобув 64 перемоги. Був чемпіоном світу в середній, другій середній, напівважкій і важкій вазі. 

Кримчанин Олександр Усик став автором нового рекорду, побивши досягнення американського боксера Евандера Холіфілда за швидкістю завоювання чемпіонського титулу в першій важкій вазі. Усик став чемпіоном світу в 10-му своєму бою, тоді як Холіфілд в 1986 році завоював чемпіонський пояс WBA в 12-му виходу на ринг.

Олександр Усик вночі 18 грудня проведе перший захист титулу в бою з південноафриканським боксером Табісо "Скелею" Мчуну. Згідно букмекерських котирувань, наш боксер є беззаперечним фаворитом поєдинку в Каліфорнійському Інглвуді. На перемогу Усика приймають ставки з коефіцієнтом 1,06, тоді як перемога претендента оцінюється коефіцієнтом 9,00. На нічию - символічний коефіцієнт 34,00. 

А тим часом К2 Promotions хоче провести спільний вечір боксу Геннадія Головкіна, відомого у світі GGG і Олександра Усика. Про це заявив виконавчий директор компанії Том Леффлер."Організація цього вечора боксу  стане нашою метою. Якщо ми домовимося про поєдинок Головкіна, то було б непогано показати Усика в тому ж шоу. Наша мета - привезти його до Нью-Йорку на Madison Square Garden. Це перший крок. Усик повинен виграти свій бій 17 грудня, а ми повинні домовитися про шоу з Головкіним, але це буде тільки в ідеальному випадку. А для Олександра це означає два захисти титулу в дуже короткий період часу. Вечір повинен бути показаний на НВО і пройти в США".

А головна ціль і мрія українця з Сімферополя Олександра Усика перемоги і сбір чемпіонських поясів у найпрестижнішій суперважкий вазі професійного боксу!

Василь Ломаченко

СУПЕРВАСЯ ВСТАНОВЛЮЄ НОВІ БОКСЕРСЬКІ РЕКОРДИ

Нещодавно Василь Ломаченко в черговий раз вписав своє прізвище в історію боксу. Перемігши Ніколаса Уолтерса, українець став чемпіоном світу за версією WBO. На горизонті замаячила зустріч з однією з живих легенд боксу - Менні Пакьяо, колишнім чемпіоном планети у восьми вагових категоріях! Бій проти філіппінця може стати зоряним часом для українця. Чи готовий він до нього? Думки спеціалістів зводяться до того, що Ломаченко потрібно ще мінімум два бої з сильними суперниками - для досвіду. І ближче до кінця 2017 року бій Пакьяо - Ломаченко може стати прикрасою року. Команди боксерів налаштовані на цей поєдинок, що підтверджує і промоутер Василя Боб Арум.

Команда Ломаченко також розглядає варіант переходу українця в іншу вагову категорію для організації бою в Манчестері проти британця Террі Фленагана, який володіє титулом чемпіона світу за версією WBO, і в разі бою і перемоги Ломаченка, може бути встановлений черговий рекорд - три чемпіонські пояси в трьох різних вагових категоріях менш, ніж за 10 боїв!

Наприкінці листопада Фленаган в черговий раз захистив свій титул, перемігши Орландо Круса технічним нокаутом в дев'ятому раунді. 

Уолтерс зізнався, чому здався в бою з Ломаченко 27 листопада. Ямайський боксер Ніколас "Дроворуб" Уолтерс заявив, що прийняв рішення відмовитися від продовження бою з Василем після того, як з трудом устояв у сьомому раунді. "В кінці сьомого раунду він потрапив у мене дуже сильними ударами, я ледве вижив у цьому раунді і команда вирішила зупинити поєдинок - вони бачать бій краще мене", - сказав Уолтерс. Ямайський боксер підкреслив, що в цей вечір все було на користь Ломаченка "Він дуже гарний боєць, я багато чому навчився у нього і багато отримав з цього бою. Це було сім раундів красивого боксу, поки мій кут не вирішив, що пора закінчувати це". Уолтерс підкреслив, що не кожен погодиться битися 7 раундів з самим Ломаченко.

Відомий фахівець боксу, яка сама була чемпіонкою світу Аліна Шатернікова заявила: «Скажу відверто, цей бій допоміг мені усвідомити, що ми всі живемо в епоху Василя Ломаченка. Як була епоха Мохаммеда Алі, Майка Тайсона, так зараз і епоха Ломаченка. Можливо, це моє суб'єктивне сприйняття історії і еволюції суспільства, але так я це відчуваю. Я думаю, що Ломаченко досяг такого рівня боксу, який більшість боксерів і промоутерів не можуть поки навіть зрозуміти. Це підкреслює ще раз його унікальність. І це не пафосні слова, адже я об'єктивно ставлюся до всіх боїв і боксерів. Але тут, по суті справи, сам факт, що Уолтрес (сильний спортсмен, який до цієї ночі був непереможний, який пройшов у своїй кар'єрі серйозних суперників) капітулював після 7-го раунду з Василем Ломаченко говорить багато про що. Він зрозумів, що не має взагалі ніяких шансів. Бій міг закінчитися тим, що Василь його знищив би. Тому це було досить мудре рішення з боку Уолтерса. 7-й раунд і всі попередні показали, що такому бійцю, як Василю Ломаченку складно якось протидіяти. Поки що для всіх загадка, як це зробити» .

НАШІ НАДІЇ НА НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ

У США є як великі, так і невеличкі промоутерські компанії. За одну з останніх, Файт Промоушн, виступають відразу п'ятеро українців - Євген Хитров, Сергій Дерев'янченко, Іван Голуб, Денис Лазарєв, Валентин Головко. Американці чудово розуміють потенціал цих боксерів і розраховують на них вже в наступному році. Так просто американці до себе не запрошують.

А ще у нас є Віктор Постол, який, для багатьох сенсаційно встиг у цьому році побувати чемпіоном світу, наполегливо йде до мети Денис Берінчик. Схоже, що наступного року всерйоз заговорять про Олександра Спірка, бійця компанії братів Кличків. Неабиякі шанси має на чемпіонство Олександр Гвоздик, Український боксер (12-0, 10 КО) прокоментував перемогу над Айзеком Чілембою (24-2-5, 10 КО). "Лівий джеб, лівий хук і прямі правою по корпусу, справді, зачепили його. Люди думали, що у мене занадто мало поєдинків на професійному ринзі, але я провів більше 250 на любительському рівні». Після поєдинку багато фахівців всерйоз заявили, що в поєдинку Гвоздик - Чілемба народилася нова зірка, яка просто зламала свого суперника. Тож напевно, наступного року кількість українських чемпіонів на професійному ринзі збільшиться.

В ОЧІКУВАННІ НЕЙМОВІРНОГО БОЮ НА ЛЕГЕНДАРНОМУ СТАДІОНІ 

Британець Ентоні Джошуа, який днями технічним нокаутом захистив свій титул чемпіона світу за версією Міжнародної боксерської федерації (IBF) в суперважкій вазі у бою з американцем Еріком Моліною, 29 квітня 2017 року зустрінеться на «Вемблі» з українцем Володимиром Кличком. У бою Джошуа і Кличка на кону стоятиме не лише пояс IBF, але і пояс Всесвітньої боксерської асоціації (WBA). В активі Джошуа 18 перемог у 18 боях, і усі вони отримані нокаутом. Кличко виграв 64 поєдинки і зазнав чотирьох поразок. Серед суперників українця були майже всі елітні боксери сучасності. 

Вперше букмекери не вважають киянина фаворитом бою. Ось що заявив легендарний чемпіон - "Я з нетерпінням чекаю цього бою року, як і фанати по всьому світу. Це уперше за десять років, коли я буду в ролі претендента. Я битимуся з чемпіоном, якого вважаю найкращим з молодого покоління. Це робить поєдинок унікальним. Але я готовий до цього виклику». 

А вболівальники вже почали полювання за квитками на бій. Схоже, що легендарний лондонський стадіон встановить рекорд і збере глядачів більше, ніж футбольний матч «Челсі» - «Манчестер Юнайтед». Якщо будуть забиті всі місця та проходи, кількість уболівальників може досягти під 100.000…

Дмитро Нагорний

Лікуй грип новорічним настроєм!

Ранок… Кава і тепла ковдра, на календарі 7 грудня. А за вікном білесенький сніжок, що мабуть ні кого не залишив байдужим. Адже саме він передвісник найчарівнішої пори- зими. Хтось уже придивляється ялинку, хтось обвішав гірляндами увесь дім. Але більшість  зовсім без настрою , шморгаючи носом, біжить в аптеку. І так постійно , адже щороку на новорічні свята людей охоплює епідемія грипу. 

Сезон простудних захворювань починається з перших осінніх холодів. Коли вже наче й треба носити теплі штани , але ще можна коротку юбку… і оці гарні туфельки і зовсім тоненьке пальто. Не дивлячись на погоду, люди гоняться за модними трендами ,що доводять їх  до температури 39 і страшенного болю у горлі. Та навіть ,якщо, ти в лижному костюмі, це не значить ,що якийсь дідом, чи ота семикласниця  не заразити  тебе грипом у маршрутці.

На сьогоднішній день, як повідомляє Укрінформ: "Станом на 47 тиждень в Києві стан захворюваності на грип на 4% більше від епідеміологічного порогу. Загалом захворіло понад 24 тисячі осіб, з них діти - 17 тисяч. Станом на зараз госпіталізовано 123 дитини". І так не лише в столиці, адже а Харківщині за тиждень захворіло майже 19 тисяч людей. Поріг захворюваності тут перевищений на 30%. А в Сумах зафіксували найбільший показник захворюваності дітей за останні 10 років. Лише за вихідні на лікарняні ліжка лягли 133 дитини. Загалом в області понад 8 тисяч хворих. Але найстрашнішим є те, що зареєстровано вже  два випадки смерті від грипу "А" – 52-річного чоловіка та 13-річного школяра.

Тож як вберегти себе від цієї страшної хвороби? По-перше потрібно знати симптоми. Але звісно, не треба уявляти себе великим диванним лікарем, і обшукавши увесь інтернет, ставити собі діагноз і займатись самолікуванням. При перших ознаках грипу ,а це- висока температура , біль у суглобах і м’язах, сухий кашель, біль у горлі, червоніння і запалення очей  ти повинен звернутись до лікаря.  

Якщо, ж ти зміг уберегтись від усіх  «чхаючих» та «кашляючих», не спіши розслаблятись ,а краще займись своїм імунітетом. Адже саме він найголовніший наш союзник у боротьбі проти шкідливих мікроорганізмів. Це ціла система, що підтримує в нас здоров’я, бадьорість і витривалість. Тому свій імунітет можна і потрібно підтримувати в хорошій формі, особливо в такі періоди епідемій. Для цього необхідно дотримуватись кілька простих правил. По-перше, частіше бувати на свіжому повітрі. Знайдіть для себе ,навіть у мегаполісі, такий собі оазис здоров’я і духовного спокою. По-друге, необхідно слідити за своїм раціоном. Свіжі фрукти, овочі та каші ніколи  не повинні покидати вашої кухні. Також важливим чинником є фізичні навантаження та повноцінний сон. Та все це важливо робити ,не лише взимку. Але найважливішим є величезна кількість позитивних емоцій та підтримка рідних, адже і хворіти разом веселіше. 

Отож, шановні хворіючі і не дуже, видужуйте! Виконуйте поради та не сумуйте , адже вже скоро Новий Рік і можна попросити в Діда Мороза ще трішечки здоров’я.

Анастасія Приходько