14 жовтня історія свята та куди сходити?

З 2015 року 14 жовтня День Захисника України є державним святом і неробочим днем. Раніше відзначали 23 лютого. 14 липня 2021 року Верховна Рада прийняла закон про перейменування «День захисника України»  на «День захисників і захисниць України». Закон набув чинності 5 серпня 2021 року. 

    Історія

14 жовтня відзначається релігійне свято  Покрови Пресвятої Богородиці, це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

    У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. 14 жовтня 1942 року вважається символічним днем її постання. Так ухвалила Українська головна визвольна рада 30 травня 1947-го.

    У 2014 році, через те, що розпочалась збройна агресія Росії, в суспільстві почались все більше та більше посилюватись тенденції декомунізації — тобто відмова від радянських традицій, символів та свят. Тому того ж року чинна влада скасувала святкування Дня захисника Вітчизни (23 лютого) та започаткувала святкування Дня захисника України. Дата 14 жовтня була обрана тому, що в Україні вшанування нашого війська на Покрову — це історична традиція. З 2015 року це свято є неробочим днем.

    Куди піти в цей день?

День захисника і захисниць України

Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом «День захисника України. 1000 років нашому війську»:

    Виставка «Воїни. Історія українського війська»

    Презентація брошури «2014: початок російсько-української війни»

    Презентація відеопроекту «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції» та розмова «Як розповідати історію військовим»

    Дискусія «Жінка у війську»

Коли: 14 жовтня

Скільки: Вхід вільний, необхідна реєстрація

День хліба

На День козацтва вперше в Національному музеї народної архітектури та побуту України разом з  Крамницею Злаків «Родовий маєток» святкуємо всесвітній День Хліба.

Гості та відвідувачі мають можливість:

    вперше посмакувати рідкий хліб за трипільськими традиціями, який ще за тих часів не випікався;

    прийняти участь у майстер – класі виготовлення живого хлібу без дріжджів, закваски та соди;

    посмакувати хлібці – буханці, які готуються за козацькою методикою;

    подивитись, як випікався хліб на камінні тощо.

Час події: 14 жовтня, 11:00–14:00

Місце події: Національний музей народної архітектури та побуту України (вул. Академіка Тронька)

Покрова у Феофанії

    Сімейне святкування з концертом під відкритим небом, традиційною розважальною програмою для дітей та дорослих, хороводи навколо святкового вогнища, бої мішками та приємні подарунки для учасників конкурсів.

ВХІД у парк: 30 грн, діють знижки на вхід для школярів, пенсіонерів та інших пільгових категорій населення.

Вхід на свято – вільний.

Час події: 13–14 жовтня, 15:00–19:00

Місце події: парк Феофанія (вул. Академіка Лебедєва, 37)

Повертайся живим - Концерт до Дня захисників та захисниць України

З нагоди Дня захисників та захисниць України! Не пропустіть святковий концерт "Повертайся живим"!

На сцені виступить Національний академічний духовий оркестр України.

У програмі:

- Старовинний запорізький марш

- Л. Колодуб - Три романси на вірші Т. Г. Шевченка

- М. Скорик - Дитинство з кінофільму 

- Ю. Мейтус, вірші Т. Шевченка - Од села до села

- Музика Лесі Тельнюк, вірші Т. Шевченка

Диригент - ОЛЕКСІЙ БАЖЕНОВ.

Коли: 14 жовтня о 19.00.

Де: Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2, Київ).

Вартість квитків: від 80 грн.

Святкування Покрови у Парку Київська Русь

Під Києвом пройде грандіозне святкування Покрови

14, 15, 16 і 17 жовтня в «Парку Київська Русь» пройде масштабне та видовищне святкування Покрови та Дня захисника України.

На гостей чекає яскрава шоу-програма на історичну тематику з кінно-трюкових виступами, давньослов’янськими розвагами та майстер-класами. А ще: прогулянки на конях, музеї та експозиції, смачні страви з багаття і багато цікавого з життя справжнього, живого середньовічного міста.

Справжнім подарунком до свята стануть костюмовані лицарські турніри зі стародавніх кінних бойових мистецтв із використанням середньовічної зброї. Гості будуть вражені яскравими виступами з елементами середньовічних боїв і трюками у виконанні кращих українських кінних каскадерів у тандемі з унікальними кіньми історичних порід.

До самого вечора на відвідувачів чекає яскравий калейдоскоп середньовічних розваг.

Гості будуть не просто спостерігати за дійством, а й зможуть взяти участь у веселих іграх та конкурсах, танцювальних флеш-мобах і запальних хороводах.

Древній Київ розташований в 45 хвилинах їзди від Києва сучасного - в Київській області, Обухівському районі, с. Копачів.

Donbas. Лінія фронту - Фотовиставка незалежного репортерського інтерактивного медіа Donbas Frontliner

12 жовтня – 02 листопада 2021 року

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

Donbas. Лінія фронту

фотовиставка незалежного репортерського інтерактивного медіа Donbas Frontliner (Україна)

Презентація та відкриття – 12 жовтня о 18:30

представлені фотороботи  Андрія Дубчака, Олени Максименко, Єви Фомичевої (Donbas Frontliner), також фотороботи київських авторів  

Валерія Лещинського, Тетяни Фоменко, Світлани Задоровської, Валеріана Антоновича (посмертно).

Куратор події - Валерій Лещинський

Creative/Art Director у Kyivphotos-Hall 2012

Спеціальні гості на відкритті - київська поетеса і бард Ірина Антонович і бард-рок тріо «Рок-н-Ролл на поляне»

Про експозицію:

Російсько-українська війна триває сьомий рік. Але на сьогодні так складається, що українці все менше отримують у сучасній інтерактивній формі актуальну інформацію та глибокі текстові репортажі та світлини з фронту та прифронтової зони.

Donbas Frontliner – незалежне репортерське інтерактивне медіа про військовий конфлікт та гібридну війну РФ проти України. Кореспонденти і фоторепортери проєкту  постійно фізично присутні на лінії фронту. Інтерактивність – одна з ключових інновацій Donbas Frontliner.

Ці документальні репортерські фотороботи, які представлені на цій виставці, завжди цікаві та цінні для усіх небайдужих громадян, активістів, волонтерів, чиновників і військових.

Слава Україні!

Керівник медіа – Андрій Дубчак

тел. +380-63-493-08-70 / e-mail: DubchakA@gmail.com

Посади своє дерево 12, 13 та 14 жовтня / Plant your tree

Це просто!

Приходь на захід, бери з собою лопату, або отримай її на місці, принось саджанець, або отримай його на місці, закопай його та полий, зроби селфі з своїм деревом та поділися з друзями.

Тел. для зв’язку 0979152722

Місце події: Національний природний парк «Голосіївський» (вул. Митрополита Липківського, 35), озеро Дідорівка, місце зустрічі: ул. Генерала Родимцева, 6

Час події: 12–14 жовтня, 11:00–12:00

Гарних вихідних!

Ксенія Дахно

Піксельне мистецтво

Автор

Юлія Кишковська

Піксель – це найдрібніша одиниця цифрового зображення растрової графіки. Більшість зображень які ми бачимо в себе на телефонах та комп'ютерах складаються з пікселів. З появою такого виду графіки, деякі митці почали реалізовувати себе в новому виді мистецтва – піксель-арт. 

Піксельне мистецтво – це вид сучасного мистецтва, суть якого заключається у створенні та редагуванні зображень на рівні пікселів за допомогою ґаджетів та програм для редагування графіки. Те, що робить піксельне мистецтво унікальним – це його оригінальний візуальний стиль, де окремі пікселі виконують роль будівельних блоків, що складають зображення. Ефект-візуальний стиль дуже подібний до мозаїки та вишивки хрестиком.

Піксильне мистецтво почало швидко поширюватись, що спровокувало створення програм-розмальовок, де кожен піксель потрібно заповнювати конкретним кольором. Як діти, так і дорослі із задоволенням завантажують подібні застосунки і творять свої піксель-картини.

Сьогодні піксельне мистецтво дійшло до такого ступеня розвитку, що з віртуального світу повернулось в справжній – живий. Промоніторивши арт-сторінки, де виставляють роботи українських художників в соціальних мережах можна натрапити на реальне піксельне мистецтво. Один український митець вирішив реалізувати піксель-арт наживо. Хлопець творить картини з дерев'яних розфарбованих квадратиків. Це однозначно новинка в сучасному світовому мистецтві. Картини виглядають неймовірно стильно та нестандартно. Ціна за один такий витвір мистецтва сягає близько 3000 тисяч гривень.

Проблема питної води в Україні

Автор

Ксенія Дахно

Питна вода у містах України – це проблема з проблем, не перший рік твердять екологи. І їхні слова сумнівів не викликають, бо всі бачимо, що вода у пляшках, на розлив, доставка бутлів – віддавна дуже ходовий товар, популярна послуга, безпрограшна ідея для бізнесу. Чому так сталося і чи можна змінити ситуацію? Чи можна пити воду з-під крана? Що саме забруднює річки, які постачають її містам? І чи може кожен з нас хоч якось покращити якість води не тільки в своєму домі, а й у країні?    

Як до нас потрапляє вода до квартир?

Постачання питною водою в Україні на 80 відс. забезпечується за рахунок поверхневих вод‚ серед яких вода Дніпра є основним джерелом водопостачання. Централізованим водопостачанням в Україні забезпечено 450 міст, 783 з 891 селища міського типу, а також 6‚490 із 28‚584 сільських населених пунктів, що охоплює понад 70 відс. населення.

Якість поверхневих вод постійно погіршується внаслідок безпосереднього скидання у водойми господарсько-побутових або промислових стічних вод, близько 40 відс. яких не очищується або не відповідає санітарним вимогам. Найпроблемніші вододжерела виявлено в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Одеській областях.

Крім поверхневих водойм, до централізованого питного водопостачання залучено підземні джерела. Вони є подекуди єдиним джерелом водопостачання. При цьому близько половини обсягів підземної води, що подається тільки комунальними водопроводами, не відповідає чинному стандартові на питну воду. У більшості випадків це зумовлено надлишковим вмістом мінеральних речовин у ґрунтах, де формуються підземні води. Під наглядом санітарно-епідеміологічних станцій перебуває 19‚139 централізованих систем питного водопостачання. При цьому частка водопроводів, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, постійно зростає.

Чи можна пити воду під крану зараз? Та коли це відбудиться ?

«Чи можна пити воду з-під крана у Києві? Ви ж питаєте у виробника, а жоден виробник не скаже про свій продукт погане», – жартує головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК Київводоканал" Володимир Костюк. І посилається на таблиці та норми, під які київську воду успішно підганяють. Питне водопостачання в Україні регулюється певним переліком нормативно-правових актів. Вода також повинна відповідати певним гігієнічним вимогам, обумовленим Державними санітарними нормами і правилами (СанПіНи).

А з 2015 року набув чинності національний стандарт України «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», який визначає вимоги до води, що п’ють українці, а також методи контролю якості цієї води. «За цим стандартом ми наблизилися до вимог, які висувають до якості питної води у Євросоюзі, – говорить Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка у 2011 році заявляла про те, що якість питної води в Україні у 28 разів поступається європейській. – У теорії у нас ніби все гаразд. А на практиці вода з міських мереж у багатьох населених пунктах не відповідає ні новим нормам, ні СанПіНам». Точніше, водопостачальні компанії намагаються дотримуватися нормативів, інакше їх керівництву будуть непереливки, пояснює еколог. А от у наші домівки потрапляє такий «трунок», що й ворогу не побажаєш. Головна причина – зношені водогони і внутрішні будинкові водомережі. «Значна більшість будинків і водогонів були споруджені 40-60 років тому. Вода у квартири до цього часу надходить через ті «чорні» труби, які були прокладені при будівництві. Термін їх використання вже давно минув», – говорить Тимочко.

Більшість населення України користується водою з поверхових джерел, за рахунок підземних вод міське водопостачання забезпечується в Україні приблизно на 25%, пояснюють у ВЕЛ. А от у більшості країн Європи використання підземних вод сягає 90%. “Європейці майже повсюдно відмовилися від труб із «чорного» металу. Більшість країн для мереж водопостачання використовують пластик, а Німеччина переходить на нержавіючий метал.

До того ж у деяких країнах побутове і питне водопостачання має різні магістралі”, – розповідає Тетяна Тимочко. У вищезгаданій Німеччині, за інформацією Deutsche Welle, питну воду отримують з сирої води, у якій частка підземних вод становить майже 70%. Решту сирої води складають поверхневі води та такі ресурси, як підруслові води чи штучно збагачені підземні води. У Києві, за словами Костюка, з 650-700 тис. кубометрів води, які споживає місто за добу, частка артезіанської – всього 60-70 тисяч. Запаси підземних вод поки значні, говорить головний інженер “Київводоканалу”, але було вирішено тримати їх у резерві на випадок дефіциту прісної води, що може виникнути найближчим часом. Тому більшість киян споживають змішану артезіансько-річкову воду. А близько 80% українських міст – річкову. Винятково пощастило мешканцям Львова, Чернігова, Сум, Тернополя, яким постачають воду з підземних джерел. Та все одно пити її з-під крана, як десь у Гельсінкі, там не ризикують: все псують старі брудні будинкові комунікації.

Щоб ситуація покращилася, варто було б узяти волю в кулак і замінити старезні труби, розробити проєкти альтернативного водопостачання, зайнятися нарешті очищенням стічних вод. “Фахівці знають, наскільки важливим для якості питної води є очищення стічних вод, – говорить Тимочко. – Та за останні кілька десятиліть в Україні збудовано дуже мало нових комунальних очисних споруд”. Більшість існуючих застаріли фізично і морально. Фосфатні мийні засоби, побутова хімія, якими ми користуємось у побуті, у закладах харчування, на автомийках тощо – не можуть бути нейтралізовані очисними станціями, спроєктованими ще у 80-х роках минулого століття. Нинішніх засобів тоді просто не існувало.

Щоб подолати ці проблеми, була прийнята загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Як і більшість екологічних програм, за словами Тимочко, вона була провалена. Жоден із заходів програми не був виконаний. В Україні наразі дуже нерозумно використовуються водні ресурси. “У Павлограді (Дніпропетровщина) є водозабір з якісною підземною водою. Цю якісну і недорогу питну воду тривалий час використовували шахти об’єднання «Павлоградвугілля» як технічну, а мешканцям міста подавали дніпровську воду через канал «Дніпро – Західний Донбас», – наводить приклад “нерозумності” Тетяна Тимочко. – Якість води з каналу низька, вона потребує доочищення і через це, а також через транспортування на десятки кілометрів, тариф на воду у Павлограді був захмарний, а якість – «вода стічна очищена»...”

    Допомога питній воді

 

  Не використовуйте фосфатних мийних засобів, заборони яких вже 10 років поспіль вимагає Всеукраїнська екологічна ліга (в європейський країнах – вже заборонені). Залишки фосфатних засобів через систему каналізаційних мереж практично без очищення потрапляють у річки. Зменшення рівня кисню, забруднення і цвітіння річок, загибель живих водних організмів – ось короткий перелік наслідків. 

    Не забруднюєте воду різними відходами,це збереже її.

    Самі собі очисники

ФІЛЬТРИ-ГЛЕЧИКИ. Такі системи добре видаляють органіку, хлор, деякі моделі пом’якшують воду. Але середній ресурс такого фільтру – всього 300 л води, вистачить його на 2-3 місяці. Тобто він підійде як портативний або тимчасовий фільтр – надто дорогий в обслуговуванні виходить, з ним мороки багато, а ефекту – не дуже.

ПРОТОЧНІ ФІЛЬТРИ. Ці системи теж виловлюють з води органіку, хлор, а ще залізо, марганець, нітрати, деякі моделі пом’якшують воду. Прослужить проточний фільтр не довше року, пропустить через себе до 3000 л води. І за рахунок комбінації картриджів фільтри можуть виконувати різні функції, що добре. Така система загалом добре підійде для очищення водопровідної води від хлору, а от з надмірною жорсткістю води, залізом – не найкращим чином впорається або швидше вичерпає свій ресурс. Тобто теж не найдешевший варіант.

   

СИСТЕМИ УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ. Працюють за принципом проточних фільтрів, а на додачу володіють опцією знезараження води від бактерій, органічних речовин без зміни сольового складу води. Ультрафіолетова фільтрація реалізується за допомогою мембран з порами розміром 0,1-0,01 мкм. У промислових обсягах ультрафільтрація – досить економічний і ефективний метод очищення, в побуті застосовується дещо рідше.

СИСТЕМИ ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ. За визначенням, мусять видаляти з води геть усе зайве, залишаючи тільки безпечну для пиття воду. Видаляються бактерії, віруси, шкідливі речовини – миш’як, фтор, мідь, азбест, свинець, сульфати, залізо, не кажучи вже про нітрити та хлор). Щоправда, вода при цьому демінералізується. Щоб повернути мінералізацію воді, застосовують спеціальний картридж, що замінюється раз на рік. Вважається досить простою в обслуговуванні системою, особливо якщо не морочитися з мінералізацією, і найбільш екологічно виправданою.

    Бережіть та не забруднюйте воду!

Телефонне волонтерство

Автор

Анастасія Рашевська

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2050 року кількість людей старше 60 років збільшиться вдвічі: з 900 мільйонів до 2 мільярдів осіб. Люди похилого віку частіше стикаються з проблемами фізичного та психологічного здоров’я. 

Однією з найпоширеніших психологічних проблем цієї вікової групи є депресія, на яку страждають близько 7% населення похилого віку. На фізичний та емоційний стан літніх людей впливають різноманітні фактори: обмеження мобільності, хронічні захворювання, стрес від втрати близьких, зниження соціально-економічного статусу після виходу на пенсію. Ці фактори можуть викликати депресію, яка провокує погіршення самопочуття та загострення хронічних хвороб. 

Люди похилого віку частіше відчувають свою відчуженість та брак уваги від оточення. В епоху Covid-19, коли світ зіткнувся з поняттям самоізоляції, літні люди, що ввійшли до групи ризику та змушені були залишатися вдома, ще більше відчули себе покинутими та одинокими. Для 740 тисяч пенсіонерів-одинаків в Україні період карантину став справжнім випробуванням. В часи пандемії вони потребують не лише матеріальної підтримки —допомоги з покупкою продуктів або ліків, — а й психологічної. 

Можливість дізнатися перевірену інформацію про вакцинацію, статистику захворювання, останні новини чи просто можливість з кимось поговорити та поділитися переживаннями позитивно впливає на емоційний стан людини, яка змушена перебувати на самоізоляції. Саме тому Українська Волонтерська Служба створила проєкт «Мій Телефонний Друг», метою якого стало об’єднання волонтерів та самотніх людей. Будь-хто з охочих може взяти участь у проєкті в ролі телефонного друга чи підопічного. Волонтери кілька разів на тиждень телефонують самотній людині, що потребує спілкування, щоб просто поговорити чи проінформувати про останні новини. 

Проєкт став одним із напрямків онлайн-волонтерства, який дозволяє робити добрі справи, навіть не виходячи з дому. Для того, щоб долучитися до «Мого Телефонного Друга» у якості волонтера, потрібно зареєструватися на сайті befriend.volunteer.country, залишивши базову інформацію про себе — хто ви та звідки. Одразу після реєстрації охочим буде запропоновано підписати договір, у якому вони підтверджують, що не будуть передавати особисті дані свого підопічного стороннім особам. Організація подбала про захищеність даних обох сторін: як волонтера, так і самотньої людини, яка шукає собі співрозмовника. 

Команда Української Волонтерської Служби підготувала онлайн-курс з телефонного волонтерства, де розповіла більше про проєкт, важливість спілкування для літніх людей та поділилася порадами щодо телефонних розмов та тем, з яких варто починати свій перший дзвінок. Після проходження курсу на учасників чекатиме тест, що перевірить як вони засвоїли отриману інформацію та їх готовність розпочинати телефонну дружбу. 

Якщо тестування пройдено вдало, то волонтери отримують контакти свого співрозмовника. Команда проєкту намагається підібрати підопічного та його друга так, щоб в них було як можна більше спільних тем для розмов. Після отримання контактів, можна розпочинати спілкування. Організатори «Мого Телефонного Другу» завжди залишаються на зв’язку через месенджери та соціальні мережі, цікавляться тим, як проходить спілкування та допомагають вирішити проблеми, якщо такі виникають під час розмов. 

На проєкті вже зареєстровано 9500 волонтерів, багато з яких спілкуються між собою у спільному телеграм-чаті проєкту, діляться цікавими моментами розмов та знаходять однодумців з різних куточків України. 

Деякі історії телефонної дружби вражають: підопічні та волонтери стають справжніми друзями, обмінюються подарунками та листами, освоюють нові технології чи навіть разом слухають радіо телефоном.

Телефонне волонтерство не лише допомагає покращити психологічний стан літніх людей та зменшити ризик виникнення депресії, а й допомагає волонтерам покращити їх комунікаційні навички, емоційний інтелект та дає можливість отримати новий досвід та враження. 

Я вже біжу телефонувати своєму телефонному другу, а ви?

Ейфорія бігуна: як спорт допомагає нам відчувати радість

Чи траплялося із вами таке, що усередині інтенсивного тренування, тільки-но ви починаєте втомлюватися, ви відчуваєте прилив енергії, біль та втома зникають, і вам здається, що ви могли б продовжувати вічно? Це святий Грааль поціновувачів фізичних вправ, відомий як «ейфорія бігуна», яка виникає, коли ваше тіло реагує на фізичні навантаження вибухом хімічних речовин, щоб полегшити біль, покращити працездатність та підняти настрій.

Ейфорія бігуна надає ногам легкість, прибирає відчуття втоми і дарує небувалий емоційний підйом. Різні спортсмени дають різні описи цього стану. Хтось говорить про почуття сп'яніння, хтось - про чудовий духовний стан. Це почуття ейфорії допомагає спортсменам розслабитися і заспокоїтися. Воно також може допомогти захиститися від болю при тривалих вправах, принаймні, тимчасово.

Чому виникає такий ефект?

Механізм виникнення ейфорії бігуна до кінця не ясний. Існує кілька версій, за допомогою яких намагаються пояснити причини цього стану. 

Перша пов’язана із ендорфінами. Версія про причетність біологічно активних речовин - ендорфінів - до феномену ейфорії бігуна з'явилася в 70-х роках після відкриття цих речовин. Рівень ендорфінів в плазмі підвищується у відповідь на різні стреси і больові стимули. Дослідження показали, що певні фізичні навантаження викликають викид ендорфінів з гіпоталамуса і гіпофізу. Ці сполуки за способом дії і структурою схожі з опіатами та покликані знижувати біль і міняти емоційний стан. 

Друга версія пов’язана із ендоканабіноідами. Учені з'ясували, що ендорфіни, присутні в крові після бігу, насилу проникають з крові в головний мозок. Тому вони навряд чи можуть впливати на мозок, скоріше, вони покликані знизити больові відчуття в м'язах під час пробіжки. Тому після появи сумнівів щодо причетності ендорфінів до ейфорії бігуна, дослідження зосередились на ендоканабіноідах. Ці речовини так само, як і ендорфіни, виробляються в організмі під час певної фізичної активності, проте вони легко проникають в головний мозок. Однак щоб вироблення ендоканабіноідів було оптимальним, необхідно дотримуватися режиму сну. При цьому пікові значення цієї речовини спостерігаються вранці, вдень показники знижуються в три рази.

Третя версія пов’язана із нейромедіаторами. Серед речовин, які беруть участь у створенні ейфорії бігуна, деякі вчені називають і нейромедіатори - серотонін і норадреналін. Вважається, що регулярні заняття спортом дозволяють підвищити рівень нейромедіаторів і, як наслідок, опірність до поганого настрою. Серотонін, який знижує сприйнятливість до негативних емоцій, знижує загальний больовий фон і бере участь в руховій активності. Норадреналін активізується при стресі і призводить до припливу сил, енергії, знижує або прибирає почуття страху.

Серед психологів також є думка, що ейфорія бігуна пов'язана з тим, що спортсмен під час тривалої пробіжки впадає в трасовий стан, коли думки йдуть і він починає отримувати насолоду від роботи тіла.

Скільки і як бігти?

Для досягнення ейфорії бігуна необхідно здійснювати ритмічну безперервну активність протягом більш ніж однієї години. Причому чим довше йде тренування, тим більше шансів увійти у стан ейфорії. Також важлива і інтенсивність тренування. Занадто висока інтенсивність може, навпаки, включити захисні механізми головного мозку, що призводять до зменшення кровотоку і стимуляції. А надто низька призведе до недостатнього стимулювання ендоканабіноідних рецепторів. Таким чином, ейфорії бігуна можна досягти, якщо ваш пульс прискорений, але досить рівний - тобто на пробіжці ви викладаєтеся за шкалою від 1 до 10 приблизно на 6 балів.

Ключова стратегія для активації хімічної реакції бігуна - уникати занадто великих або занадто інтенсивних тренувань. Однак ви також можете втратити прискорення, якщо будете підтримувати занадто повільний темп, тому важливо зберігати помірний темп. Згідно з дослідженнями, оптимальне значення для бігу складає близько 70% від вашої максимальної частоти пульсу протягом як мінімум 30 хвилин. Досягнення правильної інтенсивності може бути складним завданням для новачків, тому може знадобитися деякий час і тренування, щоб розвинути витривалість.

Скільки потрібно тренуватися?

Чим вище тренованість, тим більше шансів пережити ейфорію бігуна. Тому якщо ви тільки почали бігати, не варто розраховувати на те, що ви відразу ж зіткнетеся з цим відчуттям. Науковці зазначають, що цього стану можна досягти через кілька місяців бігу, коли ви будете досить витривалі для того, щоб бігати більше декількох кілометрів.

Які тренування найефективніші?

Дослідження виявили, що повільна ходьба і сама інтенсивне тренування ніяк не позначилося на рівні цих речовин. А ось біг, при якому учасники експерименту докладали значних, але не максимальних зусиль, привів до триразового підвищення рівня ендоканабіноідів. Однак ейфорія бігуна також залежить від різних факторів: погоди, самопочуття і інших. Ейфорія бігуна (або як її ще називають друге дихання) може виникнути в результаті будь-яких регулярних тренувань. Як правило, цей стан скоріше пов'язаний із розвитком витривалості.

Ольга Ганзій

В Німеччині пройшли вибори до Бундестагу: Що далі?

Автор Тетяна Забаштанська

26 вересня в Німеччині пройшли вибори, за результатами яких перемогу, з невеликим відривом, здобула лівоцентриська Соціал-демократична партія (СДПН) із 25,7% голосів. На другому місці – партія до якої належить Ангела Меркель, ХДС/ХСС із 24,7% голосів. На третьому місці опинилася «Зелена партія», для якої ці вибори стали найуспішнішим, 14.8% громадян Німеччини віддали їм свої голоси, серед яких більшість це молоді люди до 30 років.

Проте, вибори відбулися, але нового канцлера досі немає, Ангела Меркель не залишає своєї посади, а «старий» парламент досі проводить засідання. 

Які зміни мають відбутися та коли прийде наступник Меркель?

Перш за все, новий уряд Німеччини повинен сформувати коаліцію. Як показує практики в країні цей процес зазвичай проходить досить довго і до Різдва навряд чи закінчиться. Попереду перемовини та пошуки найприйнятнішого варіанту співпраці. 

Партія «Зелені» та ліберали опинилися у виграшному становищі, адже разом вони мають чверть голосів виборців і той хто зможе домовитися з ними про коаліцію, можна сказати стане «королем». Політичні експерти розглядають, як один із можливих варіантів, коаліцію «Світлофору» (коаліція між Соціал-демократичною партією, партією «Зелених» та «Вільною демократичною партією», назва походить від поєднання кольорів трьох партій). Такий варіант є можливим, але не єдиним. Тим паче, що політичні погляди та наміри цих трьох партій не в усіх аспектах співпадають. 

Боротьба обіцяє бути запеклою: кандидат на посаду канцлера від СДП Олаф Шольц заявив, що виборці надали йому мандат на формування уряду, проте його опонент від ХДС/ХСС закликав його не поспішати із оголошенням перемоги, адже попереду ще створення коаліція, що може суттєво змінити вигляд майбутнього уряду. До речі, коаліція між ХДС/ХСС, «Зеленими» та лібералами, із назвою «Ямайська», також розглядається. Це вперше в історії німецького уряду є серйозні шанси на трипартійну коаліцію. Проте лише час покаже до якого рішення прийдуть новобрані партії і як це змінить політику ключової країни на Європейському просторі.

Що ж щодо наступного канцлера, то його обрання можливе лише після остаточного формування уряду, тому, до того моменту, Ангела Меркель не може покинути свою посаді й надалі виконуватиме надані їй обов’язки. 

Гіг-економіка: новий формат звичного світу

Автор Ольга Ганзій

Гіг-економіка (gig-economy), або економіка вільного заробітку, з'явилася після розвитку інформаційних і комунікаційних технологій. Явище гіг-економіки не нове, але завдяки недавньому технологічного буму і пандемії воно стало знайоме і доступне ще більшій кількості людей. 

І якщо ще кілька десятків років тому працівник швидше асоціювався із частиною великої і надійної компанії, то зараз все дещо змінилося. Досягаючи певного рівня, кількість починає переходити в якість. І співробітник, маючи певний професійний досвід, починає розуміти, що міг би розпорядитися своїм часом і знаннями краще при зміні умов роботи. Такі передумови як: спроби збалансувати життя і роботу, знайти найбільш ефективний шлях співпраці і вийти на більш вигідні угоди, схиляє робітників до залучення до гіг-економіки. Гіг-економіка - це такий формат роботи, при якому роботодавець не наймає фахівця в штат, а запрошує незалежних виконавців, щоб у зазначений термін вирішити поставлену задачу. В таких умовах компанії не витрачають зайвих грошей на пошук співробітників і утримання штату, а працівники зацікавлені швидше виконати доручення і отримати оплату за виконання завдань. Якщо раніше фахівці бачили в ролі фрілансерів тільки працівників розумової праці - бізнес-аналітиків, консультантів IT і digital-фахівців, то зараз зростання ринку послуг забезпечують представники масових професій - водії таксі і кур'єри.

Вже складно уявити наше життя без можливості замовити таксі через Uber (або будь-який інший додаток), забронювати спальне місце в іншій країні за допомогою Airbnb або доїхати до сусіднього міста, списавшись з водієм через BlaBaCar. Ринок само зайнятих пропонує рішення абсолютно різних завдань. Він складається з безлічі несхожих один на одного сегментів, кожен з яких покликаний задовольнити певну потребу. Для окремої людини зростаюча популярність гіг-економіки - величезний плюс. Щоб розвивати нереалізовані навички та вміння, потрібен тільки смартфон або комп'ютер з виходом в інтернет. Якщо до цього також додати затребувану і корисну  пропозицію, кмітливість, ефективність і готовність працювати на себе, то будь-хто зможе отримувати регулярний заробіток. 

Що це дає бізнесу?

Для бізнесу модель гіг-економіки - це швидке вирішення завдань компанії і доступ до зовнішньої експертизи. Знайти класного фахівця в штат займає багато часу. Процес займає місяці, а завдання треба вирішувати зараз. Розмістивши свій проект на платформі для фрілансу або інших схожих каналах, ви зможете скоротити цей процес до декількох днів, максимум пари тижнів. Звертаючись до досвідченого фахівця вузького профілю для конкретного завдання, компанія заощаджує ресурси на адаптацію співробітника в компанії, передачу справ і первинне навчання. Спеціаліст з боку може побачити слабкі сторони продукту і зробити роботу ефективніше, ніж внутрішня команда. Залучаючи людини з боку, компанія залучає свіжий погляд і нові компетенції.

Що це дає фрілансеру?

Для фахівця робота у позаштатному режимі - це можливість самому визначати своє життя, працювати у вільному графіку і заробляти більше, ніж в штаті однієї компанії. Але якщо для компанії найм на проект - один з інструментів, яким можна користуватися для певних завдань, то для людини - це вибір, який має плюси і мінуси.

Найчастіше представники гіг-економіки не мають доступу не тільки до корпоративних пільг, а й до системи соціального захисту, яку отримують наймані співробітники. Крім того, стереотипне мислення про відсутність офіційного трудового стажу знецінює реальний досвід роботи з нестандартними замовленнями. Фрілансери часто змушені працювати навіть більше, ніж офісні співробітники. Однак різні дослідження і опитування показують, що щорічно кількість фрілансерів збільшується приблизно на 10-15%. Наразі 162 мільйони чоловік - працює на фрілансі в США і Європі. У розвинених країнах фрілансери складають від 20 до 30% працездатного населення. Цей показник з кожним роком зростає, а пандемія тільки прискорила цей процес. 

Гіг-економіка - породження цифрової епохи. Її можна побоюватися, розглядати як конкурента або використовувати для інтересів роботодавців та працівників. Поява нішевих сервісів цілком може стати драйвером зростання гіг-економіки нарівні зі збереженням тренду на віддалену роботу. А це, в свою чергу, стане стійким драйвером для подальшого зростання сегмента тих, хто працює на себе. У підсумку, ми отримаємо значне скорочення частки необслуговуваних сегментів, що буде допомагати само зайнятим фахівцям вести свою діяльність прозоро і в кінцевому підсумку забезпечить зростання економічних показників країни. Можливо, в найближчі 10 років звичний для усіх формат класичного працевлаштування і тривалої роботи в одній компанії остаточно застаріє.